Рішення

від 17.08.2007 по справі 32/197

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/197

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.08.07 р.                                                                               Справа № 32/197                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачовій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального підприємства “Донецькоблводоканал” в особі Єнакіївського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства

до відповідача: Єнакіївське акціонерне товариство відкритого типу “Металургремонт”              м. Єнакієве

третя особа: Відкрите акціонерне товариство “Єнакіївський металургійний завод”                  м. Єнакієве

про стягнення заборгованості в сумі 11265,27грн.

за участю

представників сторін:

від позивача:       Кошуба В.А. – за довір.

від відповідача:   не з'явився

від третьої особи:  не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне підприємство “Донецькоблводоканал” в особі Єнакіївського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Єнакіївського акціонерного товариства відкритого типу “Металургремонт” м. Єнакієве про стягнення заборгованості в сумі 11265,27 грн. з яких 8455,11грн. – сума основного боргу, 2208,96 – індекс інфляції, 601,20грн. – 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 422 від 01.01.02р., додаткову угоду до договору від 31.12.02р., додаткову угоду до договору від 26.12.03р., довідку від 21.09.06р., акт № 53 від 18.11.03р., рахунок від 24.11.03р. № 53, акт № 53 від 15.12.03р., рахунок № 53 від 15.12.03р., акт № 54 від 19.01.04р., рахунок № 1190104 від 19.01.04р., акт № 54 від 18.12.04р., рахунок № 4390204 від 18.02.04р., рахунок № 2360304 від 16.03.04р., акти № 54 від 16.03.04р., від 19.04.04р., від 18.05.04р., рахунки № 4760404 від 19.04.04р.,  № 4560504 від 18.05.04р., абонентну картку  № 54, податкові накладні за відповідний спірний період.

Також, позивач вказує на втрату свого примірника договору № 422 від 01.01.02р., предметом якого були послуги з водопостачання та водовідведення.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що він не є абонентом позивача та не користується послугами з водопостачання та водовідведення з 28.07.03р., тобто, з моменту проведення публічних торгів з реалізації нерухомого майна відповідача, арештованого ВДВС Єнакіївського міського управління юстиції. Власником нерухомого майна з того часу є ВАТ „ЄМЗ”, який повинен був у семиденний строк повідомити позивача про прийняття об'єкта та укласти відповідний договір на водокористування.

Відсутність можливості фактично користуватися послугами позивача, відповідач обґрунтовує, також, й відсутністю фактичного допуску працівників АОВТ „Металургремонт” до будівлі через виставлення охорони ВАТ „ЄМЗ”.

Відповідач вказує на те, що між ним та позивачем не існує укладеного договору на надання послуг з питного забезпечення та водовідведення. За твердженнями відповідача у спірному періоді був укладеним, продовжувався та виконувався лише договір № 422 від 01.01.02р про надання послуг з водовідведення.

Крім того, відповідач посилається на недоліки у первинних документах, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги та які, на думку відповідача, не можуть бути підставою для підтвердження спірної заборгованості.

Представник третьої особи у судових засіданнях пояснив, що користується послугами з водопостачання та водовідведення в будівлі, що знаходиться за адресою м. Єнакієве, пр. Металургів, 4 лише з липня 2005 року на підставі договору від 08.04.04р. № 119/2400527 шляхом включення зазначеного об'єкту до рахунків починаючи з 26.07.05р. Заборгованості по зазначеним об'єктам третя особа не має, послуги сплачує своєчасно, що підтверджує відповідними документами.

Також, третя особа пояснила, що у спірному періоді та після нього, в будівлі що знаходиться за адресою м. Єнакієве, пр. Металургів, 4 знаходився відповідач. Фактичне звільнення відповідачем вказаного приміщення відбулось лише на стадії примусового виконання рішення господарського суду Донецької області від 13.04.05р.  

Рішенням Господарського Донецької області 06.11.2006р. при первісному розгляді справи, позовні вимоги задоволені повністю, постановою Донецького апеляційного суду від 06.02.2007р. рішення Господарського суду Донецької області залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 16.05.2007р. постанову Донецького апеляційного суду від 06.02.2007р. та рішення господарського суду Донецької області від 06.11.2006р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Розгляд справи неодноразово відкладався, у зв'язку із необхідністю надання сторонами додаткових документів та пояснень.

Процесуальний строк вирішення спору продовжувався до 15.09.07р.

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд:

ВСТАНОВИВ:

Порядок користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод до комунальної каналізації запроваджується Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомгоспа України від 01.07.1994р. № 65 (далі в тексті – Правила користування).

Пунктом 1.2 цих Правил визначена обов'язковість дотримання для всіх осіб, підприємств, організацій, що користуються комунальними водопроводами і каналізація ми, незалежно від їхньої відомчої належності і форми власності та Водоканалу.

У відповідності з Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомгоспа України від 01.07.1994р. № 65, позивачем надавались послуги з водопостачання та водовідведення відповідачу.

Відповідно до п. 12.1 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення  в містах і селищах України встановлено, що для підприємств, зокрема, встановлюється такий порядок відпускання води та приймання стічних вод, а саме шляхом укладання договору (Додаток № 3) з Водоканалом. При цьому користування водою з комунального водопроводу на виробничо-технічні потреби дозволяється лише тим підприємствам, для яких необхідність витрати води підтверджена об'єктивними причинами. В разі згоди Водоканалу розрахунки за воду можуть бути оформлені через відкриття особового рахунку (абонентської картки).

При укладанні договору з абонентами на відпускання води одночасно укладається договір на приймання від них стічних вод.

Пунктом 12.2 Правил встановлено, що для оформлення договору або особового рахунку (абонентської картки) абоненти (крім громадян) подають до Водоканалу заяву та розрахунок-заявку на потрібну кількість води для кожного вводу, акт меж обслуговування та схему зовнішніх мереж з прив'язкою до місцевості.

Без оформлення підприємств, а також громадян у Водоканалі як абонентів, водокористування ними вважається самовільним.

Виходячи із вимог вищевикладених норм Правил та з матеріалів справи встановлено, що між Комунальним підприємством “Донецькоблводоканал” та Єнакіївським акціонерним товариством відкритого типу “Металургремонт” було укладено договір № 422 від 01.01.02р., предметом якого є надання послуг з питного водопостачання та водовідведення.

31.12.2002р. між сторонами укладено та підписано додаткову угоду до договору про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення № 422 від 01.01.2002р.

26.12.2003р. між сторонами укладено та підписано додаткову угоду до договору про надання про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення від 01.01.2002р. № 422.

При цьому, як видно із найменування сторін за договором, відповідач є Абонентом, а позивач є Підприємством з водопостачання та водовідведення.

Відповідно до зазначених додаткових угод  пункт 7.1. договору № 422 викладено в наступній редакції: “договір вважається продовженим до 2003 року та 2004 року”.

Також, на відповідача була оформлена абонентська картка № 54 на 2004 рік, в якій фіксуються дані про водолічильник, показання водолічильнику за кожний місяць 2004 року, кількість спожитої води абонентом. Зазначена картка підписана контролером Водоканала та споживачем та засвідчена штампом відповідача.

В пунктах 4.3 договору, викладених у додаткових угодах, обумовлено, що Абонент здійснює поточні платежі за послуги по даному договору на умовах 100% передплати в строк до 5 числа даного місяця. При цьому розмір платежу визначається виходячи із об'єму використаних послуг за попередній місяць. Остаточний розрахунок за поточний місяць Абонент здійснює на підставі виставленого рахунку платіжним дорученням з врахуванням попередньої оплати в останній робочій день поточного місяця.

Отже, виходячи із змісту вказаних додаткових угод, змісту абонентської картки можна зробити висновок, що сторонами були погоджені у письмовій формі такі умови договору, як предмет договору – водопостачання та водовідведення, порядок визначення розміру платежів, порядок, строки та підстави для сплати зазначених послуг, строк дії договору. Також, зобов'язання сторін оформлені наявною в матеріалах справи абонентською карткою № 54.

Вказані додаткові угоди підписані посадовими особами сторін та скріплені печатками.  

Вказаний договір про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення № 422 від 01.01.2002р. у вигляді єдиного письмового документу не надано, оскільки за довідкою Державного обласного комунального підприємства “Донецькоблводоканал” від 21.09.2006р. цей договір є втраченим. У зв'язку з чим, повністю встановити всі умови зазначеного договору неможливо.  

Фактичне укладання зазначеного договору позивач підтверджує тим, що в 2002р. змінилася практика діалогового обороту підприємства, якщо до вказано часу підприємство укладало договори про надання послуг окремо з водопостачання та окремо з водовідведення, то в 2002р. КП “Донецькоблводоканал” було прийнято рішення на укладання єдиного договору про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення. Тобто в 2002р. всі укладені окремо договори про надання послуг були переукладені та всі їх істотні умови відображені в єдиному договорі.  

Крім того, фактичне укладання вказаного договору підтверджується й тими беззаперечними обставинами, що послуги з надання водовідведення, з прийняття стоків до каналізації, не можуть природньо існувати без отримання відповідачем послуг з поставки води.   

Випадків самовільного водовикористання відповідачем та застосування у зв'язку з цим до нього визначених Правилами заходів, судом не встановлено.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність договору про відпускання води у спірному періоді не відповідають обставинам справи та вимогам Правил користування, які передбачають нерозривність та одночасність існування правовідносин між сторонами по відпусканню води та прийманню стічних вод.  

Приписами ст. 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно п. 11.1 Правил користування, кількість води, використаної абонентами, визначається за показниками повірених у встановленому порядку водолічильників та інших приладів обліку, які мають бути опломбовані.  

Кількість стічних вод, що надходять до каналізації, визначаються за кількістю води, що надходять з комунального водопроводу або місцевих джерел, згідно з показниками водолічильників, а в разі відсутності їх – за діючими нормами водоспоживання.

Відповідно до матеріалів справи відповідачу надавалися послуги з водопостачання та водовідведення, що підтверджуються актом № 53 від 18.11.2003р., № 53 від 15.12.2003р., № 54 від 19.01.2004р., № 54 від 18.02.2004р., № 54 від 16.03.2004р., № 54 від 19.04.2004р., № 54 від 18.05.2004р., зазначені акти підписані зі сторони Абонента (відповідача).

Вказаними актами, складеними у присутності директора АТВТ „Металургремонт” Оболешева, зафіксовані кількість в м3 поданої питної води та прийнятих строків по кожному із спірних періодів.

На підставі зазначених актів позивачем на адресу відповідача виставлялися рахунки від 24.11.003р. на суму 2623,42грн., від 15.12.2003р. на суму 2292,96грн., від 19.01.2004р. на суму 1577,17грн., від 18.02.2004р. на суму 1294,09грн., від 16.03.2004р. на суму 269,60грн, від 19.04.2004р. на суму 363,96грн., від 18.05.2004р. на суму 370,70грн. Всього за спірний період було виставлено рахунків на суму 8455,11 грн.

Згідно пункту 12.5 Правил користування, рахунки за воду (включаючи випадки самовільного приєднання, зриву пломб, перевищення встановленого ліміту, пошкодження приладів та ліній тощо) складеться на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Рахунки вручаються абонентові або пересилаються поштою. Зазначені рахунки підлягають оплаті абонентами у триденний строк після їх видачі Водоканалом.

Судом встановлено, що відповідно до Розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації від 03.02.03р. № 45 були встановлені з 07.02.03р., не змінювались та були чинними у спірному періоді тарифи на послуги з водопостачання – 2,70 грн. за м3 без ПДВ та водовідведення – 2,92 грн. за м3 без ПДВ.

У зв'язку з чим, позивачем шляхом виставлення рахунків, виходячи із встановлених тарифів на послуги та кількості спожитої води та прийнятих стоків, визначалась загальна сума до сплати.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач одержував рахунки на оплату наданих позивачем послуг.

Також відповідачу були виписані податкові накладні № 3905/14 від 24.11.2003р., № 4325/14 від 15.12.2003р., № 62/14 від 19.01.2004р., № 585/14 від 18.02.2004р., № 858/14 від 16.03.2004р., № 1298/14 від 19.04.2004р., № 1797/14 від 18.05.2004р. екземпляри яких надані до матеріалів справи.

У п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про ПДВ” закріплено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається в продавця товарів (робіт, послуг). При цьому, податкова накладна виступає як звітний податковий документ і одночасно розрахунковий документ.

          Підпунктом 7.4.5. пункту  7.4 статті 7 Закону “Про ПДВ” забороняється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

          З огляду на вказані вимоги законодавства та наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, оригінали яких були передані позивачем відповідачу для включення податку на додану вартість до податкового кредиту, суд вважає доведеними факти здійснення господарських операцій позивача з виконання послуг з водопостачання та водовідведення та відповідачем з одержання цих послуг, оскільки вони у повному обсязі відображені сторонами у податковому обліку у відповідних податкових періодах.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння  відмова  від зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.   

Відповідно до п. 12.9. Правил рахунки або інші платіжні документи за воду підлягають оплаті абонентами у триденний строк після їх подачі водоканалом.

У випадку встановлення водоканалом абоненту конкретного строку оплати на відлік прострочення платежу починається з наступного дня після закінчення цього строку.

У зв'язку з тим, що додатковими угодами визначений строк остаточного розрахунку за поточний місяць, а саме зобов'язання відповідача по сплаті за надані послуги виникає на підставі виставленого рахунку в останній робочій день поточного місяця. Тобто, такі зобов'язання по сплаті виникали у відповідача починаючи з останнього дня листопада 2003 року кожного місяця й до останнього дня травня 2004 року.

Проте, свої зобов'язання, як про це заявлено позивачем,  відповідач,  всупереч ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, належним чином  не виконав. Внаслідок цього, утворилась заборгованість в розмірі 8455,11грн., факт чого позивач підтверджує наданими документами, зокрема, рахунками.

Щодо заперечення відповідача відносно того, що акти про надання послуг містять неточності у найменуванні відповідача та помилки в їх оформленні, та відповідно не можуть бути підставою для стягнення спірних сум, суд зазначає наступне.

По-перше, Правилами на передбачається, що акти про надання послуг повинні бути підписані виключно керівником абонента.

По-друге, Правилами передбачений (п. 10.1) порядок знімання показання водолічильників та складання акту у присутності представника абонента. Як вбачається із змісту всіх наданих позивачем актів за спірний період, такі акти складані саме у присутності директора АТВТ „Металургремонт” Оболешева Є.Н. Також, частина із вказаних актів засвідчена печаткою відповідача, інша частина – штампом відповідача.

По-третє, щодо зазначення в акті Абонентом АТЗТ “Металургремонт”, замість АТВТ “Металургремонт”, то на зазначених актах є печатка відповідача, що не доводить невідповідності назви Абоненту.

Крім того, необхідно зазначити, що позивачем до матеріалів справи надані акти  про надання послуг  № 53 від 22.05.2003р., № 53 від 29.04.2003р. та рахунки за 2002р. – 2003р. в яких також містилися неточності в найменуванні відповідача, проте, зазначені акти прийняті відповідачем, а рахунки зі сторони відповідача оплачені, що підтверджується матеріалами справи.

Заперечення відповідача щодо відсутності боргу, внаслідок того, що він не отримував послуги від позивача, оскільки не користувався приміщеннями, в які позивачем надавались послуги з водопостачання та водовідведення не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 28.07.03р. були проведені публічні торги з реалізації нерухомого майна – будівлі адміністративно-побутового корпусу, розташованої за адресою: м. Єнакієве, пр. Металургів, 4. Проте, як вбачається з матеріалів справи (лист відповідача від 25.02.05р. № 01/35, № 03/44 від 09.03.05р.) відповідач не звільнив самостійно вказану будівлю, та відносно нього було прийняте рішення господарського суду Донецької області від 13.04.05р. (справа № 12/93в) щодо зобов'язання по усуненню перешкод у користуванні майном. Також, цим рішенням відповідача було зобов'язано звільнити приміщення.

Так, Рішенням господарського суду Донецької області по справі № 12/93в від 13.04.2005р. встановлено, що на час розгляду справи у суді, згідно пояснення Єнакіївського Акціонерного товариства відкритого типу “Металургремонт”, він займає спірне приміщення на підставі того, що воно обліковується на його балансі  та належить йому, як власнику до проведення торгів. Рішення господарського суду від 13.04.2005р. по справі  № 12/93в вступило в законну силу.  

Крім того необхідно зазначити, що в матеріалах справи міститься Постанова ВДВС Єнакіївського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження по справі № 12/93в від 03.06.2005р. Тобто, станом на червень 2004 року примусових дій виконавчою службою по звільненню приміщень відносно відповідача не проводилось, що спростовує твердження відповідача про не знаходження його майна та працівників у приміщенні.

Посилання відповідача на те, що його представників не пускали в спірне приміщення, було заблоковано вхід, чим представник відповідача був позбавлений можливості виконати рішення Господарського суду, в підтвердження чого відповідач посилається на Ухвалу Господарського суду по справі № 12/93в від 24.10.2005р. та Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.11.2005р. по справі № 12/93в, акти від 07.10.2005р., 14.10.2005р., та 18.10.2005р. судом до уваги не приймаються, оскільки вони не підтверджують факту не знаходження відповідача в приміщенні в період утворення заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення, а саме з 01.11.2003р. по 01.06.2004р.  

Відповідно до пояснень третьої особи Відкритого акціонерного товариства “Єнакіївський металургійний завод” від 17.09.2007р. № 02-41/35335, встановлено, що ВАТ “Єнакіївський металургійний завод” користується послугами позивача з водопостачання та водовідведення в споруді, що розташована за адресою: м. Єнакієве, пр. Металургів, 4 з липня 2005р. Зазначене твердження третьої особи підтверджено матеріалами справи та не заперечується позивачем.  

          Щодо посилання відповідача на обов'язок ВАТ „Єнакієвський металургійний завод” у семиденний строк з моменту набуття власності на об'єкт прийняти та оформити зобов'язання відносно водокористування та водовідведення, то суд зазначає наступне.

          Пунктом 12.14 Правил визначено, що підприємства, які передають на баланс новому власникові об'єкт, повинні в семиденний строк після передачі повідомити про це водоканал.

          Отже, зазначеною нормою такий обов'язок покладається й на відповідача здійснити таке повідомлення, а не тільки на нового власника.

          До того ж, зазначений строк та виникнення зобов'язання у нового власника щодо оформлення на себе водокористування та водовідведення пов'язаний саме з моментом передачи та прийняття об'єкту на баланс, а ні з моментом набуття права власності на об'єкт на підставі торгів.

Як було вищевстановлено із фактів, визначених рішенням господарського суду Донецької області від 13.04.05р. та матеріалів виконавчого провадження, така передача, у тому числі, й примусово, станом на 01.06.04р. здійснена не була. Тому, суд вважає безпідставними вказані заперечення відповідача.

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 2208,96грн., 3% річних за прострочку виконання грошових зобов'язань в сумі 601,20грн. підлягають задоволенню.

На підставі вище викладеного вимоги позивача, є обґрунтованими, доведеним належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 17.09.2007р. у відповідності до ст. 85 ГПК України за згодою сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.  

На підставі ст.ст. 174, 193, 198 ГК України, ст. ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомгоспа України від 01.07.1994р. № 65, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -          

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Комунального підприємства „Донецькоблводоканал” м. Донецьк в особі Єнакіївського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства до Єнакіївського акціонерного товариства відкритого типу „Металургремонт” м. Єнакієве про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 3% річних в сумі 11265,27грн. повністю.

Стягнути з Єнакіївського акціонерного товариства відкритого типу „Металургремонт” (86400, Донецька область, м. Єнакієве, пр. Металургів, 4, ЄДРПОУ 05430722, п/р 26004301635210 у Промінвестбанку, код банку 334215) на користь Комунального підприємства „Донецькоблводоканал” м. Донецьк в особі Єнакіївського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (83000, м. Донецьк, вул. Університетська, 13, ЄДРПОУ 03361425, п/р 260063550 в ДОД АППБ „Аваль”, код банку 335076) заборгованість в сумі 8455,11грн., 3% річних в сумі 601,20грн., інфляційні в сумі 2208,96грн., витрати з державного мита в сумі 111,26грн., та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 21.09.2007р.

Суддя                                                                         Мартюхіна Н.О.