Постанова

від 25.10.2021 по справі 372/2866/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 372/2866/20 Головуючий в суді І інстанції Марущак Н.М.

Провадження № 22-ц/824/5000/2021 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(у порядку письмового провадження)

25 жовтня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Мельника Я.С., суддів Матвієнко Ю.О. та Гуля В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 грудня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Трейдом-Сервіс до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року представник ТОВ Тейдом-Сервіс звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування позову вказав, що 01 липня 2007 року між ТОВ Тейдом-Сервіс та ОСОБА_1 укладено договір ТС-026/17М про надання послуг, відповідно якого товариство надає відповідачу загальні послуги, зокрема щомісячні лабораторні дослідження якості питної води з наданням копії акту дослідження споживачу за його письмової вимоги, освітлення вулиць, утримання місць загального користування та забезпечення їх санітарного стану, послуги з вивозу сміття, утримання доріг та пропускних пунктів, тощо, а відповідач в свою чергу вносить плату за надані послуги в розмірі та порядку, встановлених договором. Крім того, розмір щомісячної плати, на момент укладення договору, становив суму, зазначену в додатку 1 до договору, вартість загальних послуг відповідно підпункту 3.4 пункту 3 додатку 1 в розмірі еквівалент 150 доларів США, згідно курсу НБУ, встановленому на день здійснення оплати.

Вказує, що послуги відповідачу надавались постійно та якісно, однак він з червня 2019 року своєчасно не сплачує вартість цих послуг, тому станом на червень 2020 року утворилась заборгованість відповідача по оплаті загальних послуг у розмірі 45 705 грн. 54 коп., яку він просить позивач стягнути з відповідача на свою користь.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 23 грудня 2020 рокупозов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Тейдом-Сервіс заборгованість за надання загальних послуг за договором ТС-026/17М від 01.07.2007 року за період з жовтня 2019 року по травень 2020 року включно у розмірі 30 470 грн. 40 коп. та сплачений судовий збір 2 102 грн., а всього стягнуто 32 572 грн. 40 коп., а у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із цим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається зокрема на те, що місцевий суд належним чином не дослідив письмових доказів, наданих сторонами, порушив норми процесуального права, не врахував, що загальні послуги позивачем не надаються з 2016 року через суб`єктивне міркування службових осіб товариства, а інші послуги не можуть надаватися товариством фізично, при цьому суд не витребував у позивача докази надання йому цих послуг, а позивачем не було надано жодних належних доказів постачання цих послуг, крім того вказує, що іншими судовими рішеннями вже було встановлено факт одностороннього розірвання позивачем з ОСОБА_1 договору про надання вказаних послуг та припинення їх постачання,тому, на його думку, підстави для задоволення позову відсутні.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи і вимоги апеляційної скарги, вважає необхідним її задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України , апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України , якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи і у такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що надання позивачем послуг, за несплату яких у відповідача виникла заборгованість, було погоджено сторонами при укладенні договору, та враховуючи, що договір про надання послуг від 01 липня 2007 року не розірвано та не визнано недійсним, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ Трейдом-Сервіс заборгованості за надання загальних послуг за договором ТС-026/17М від 01.07.2007 року за період з жовтня 2019 року по травень 2020 року включно у розмірі 30 470 грн. 40 коп., оскільки постановою Київського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за аналогічні послуги за період з серпня 2016 року по вересень 2019 року.

Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2017 року між ТОВ Трейд-Сервіс та ОСОБА_1 укладений договір про надання послуг № ТС-026/17М із забезпечення умов отримання споживачем електричної енергії, забезпечення умов холодного водопостачання, забезпечення умов водовідведення, забезпечення умов отримання електропостачання та загальних послуг із належного утримання будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.1.1 договору, виконавець надає споживачу послуги, зазначені в додатку 1 даного договору, а споживач своєчасно вносить плату за надані послуги в розмірі та згідно порядку, встановленому цим договором. Детальний перелік послуг та порядок їх надання оформлюється окремими додатками до цього договору. Послуги надаються через мережі енергопостачання, водопостачання та каналізації власником яких є ТОВ Трейдом .

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору, розмір щомісячної плати, на момент укладання цього договору, становить суму, зазначену в додатку 1 до даного договору. Оплата здійснюється в національній валюті України. Розмір оплати підлягає перерахунку у випадку зміни курсу долара США, відносно курсу на дату укладення договору, більше ніж на 10% і здійснюється в сумі, еквівалентній сумі в доларах США, визначеній за офіційним курсом, встановленим НБУ на день здійснення розрахунків.

Згідно п. 2.2 додатку 1 до договору, до загальних послуг, що надаються споживачу за договором, належать: щомісячні лабораторні дослідження якості питної води з наданням копії акту дослідження споживачу, за його письмової вимоги; освітлення вулиць; утримання місць загального користування та забезпечення санітарного стану; утримання доріг та пропускних пунктів в задовільному стані; забезпечення вивозу сміття; обслуговування системи резервного енергопостачання для безперебійного водопостачання та функціонування водовідведення, освітлення території; надання поточних даних про обсяг спожитих споживачем електроенергії, стоків води; щомісячне надання споживачу рахунків на оплату за експлуатаційне та комунальне обслуговування, спожиті енергію, стоки, воду; ведення обліку по здійсненню споживачем оплат.

В додатку 1 до даного договору сторони встановлено вартість загальних послуг в розмірі еквівалентному 150 доларів США згідно курсу НБУ, встановленому на день здійснення оплати.

З матеріалів справи також вбачається, що 17 червня 2016 року ТОВ Трейдом-Сервіс надіслало ОСОБА_1 повідомлення, в якому зазначено про припинення надання загальних послуг ОСОБА_1 у разі неукладення нового договору про надання послуг на 2016 рік (а.с.89).

У матеріалах справи також наявні акти-претензії про ненадання послуг червня 2019 року по серпень 2020 року, в яких містяться претензії ОСОБА_1 до ТОВ Трейдом-Сервіс щодо ненадання загальних послуг за договором № ТС-026/17М від 01 липня 2007 року за підписом ОСОБА_1 та сусідів (а.с.67-80).

З відзиву ТОВ Трейдом-Сервіс на позову заяву у справі № 752/17949/19 вбачається, що договір № ТС-026/17М про надання послуг від 01 липня 2007 року, укладений між товариством і ОСОБА_1 , було розірвано в односторонньому порядку товариством з 11 червня 2016 року (а.с.95).

З повідомлення Козинської селищної ради № 236 від 02 березня 2020 року вбачається, що Козинською селищною радою не укладалося будь-яких договорів оренди та не передавалися у власність чи постійне користування ТОВ Трейдом-Сервіс землі загального користування у межах котеджного містечка Сосновий бір , а стягнення будь-якої плати за користування землями загального користування, які перебувають у власності Козинської громади, є незаконним (а.с.97).

Також, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 особисто та у подальшому за адвокатським запитом адвоката Гризодуба Я.Д., який діяв в його інтересах, направлялися запити про надання інформації щодо опису окремих послуг, які надаються ТОВ Трейдом-Сервіс , а також надання структури цін житлово-комунальних послуг, розрахунків, перелік місць загального користування, доріг, пропускних пунктів, які перебувають на утриманні ТОВ Трейдом-Сервіс (а.с.102).

Постановою Київського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 листопада 2018 року - скасовано, позов ОСОБА_1 до ТОВ Трейдом-Сервіс про захист прав споживачів, визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та відшкодування шкоди - задоволено частково, визнано неправомірними дії ТОВ Трейдом-Сервіс щодо припинення надання ОСОБА_1 послуг з електропостачання, водопостачання та водовідведення за договором №ТС-026/17М від 01.07.2007 року, зобов`язано ТОВ Трейдом-Сервіс відновити надання ОСОБА_1 послуг з електропостачання, водопостачання та водовідведення згідно цього договору, а також стягнуто з ТОВ Трейдом-Сервіс на користь ОСОБА_1 штраф за порушення умов договору.

Вказаною постановою встановлено, що у серпні 2016 року товариством припинено надання послуг з постачання електричної енергії, водовідведення та водопостачання, не дивлячись на відсутність у позивача ОСОБА_1 заборгованості з оплати цих послуг, також як і відсутності заборгованості з оплати загальних послуг станом на час відключення. Припинення надання послуг обумовлювалось не наявністю заборгованості, а відмовою ОСОБА_1 укласти новий договір на 2016 рік. Також, встановлено, що договір № ТС-026/17М про надання послуг від 01 липня 2007 року був розірваний ТОВ Трейдом-Сервіс в односторонньому порядку всупереч вимог як договору так і вимог законодавства, оскільки згоди ОСОБА_1 на розірвання договору не надавав, підстави, за яких в односторонньому порядку розірвано договір, договором не обумовлені, відтак подальші дії ТОВ Трейдом-Сервіс по припиненню надання послуг знаходяться поза межами укладеного договору та суперечать його змісту, порушуючи права ОСОБА_1 .

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного суду від 10 червня 2021 року, у справі № 752/17949/19 позов ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з ТОВ Трейдом-Сервіс на користь ОСОБА_1 штраф у зв`язку із не наданням з 01 червня 2018 року по 01 червня 2019 року окремих комунальних послуг за договором № ТС-026/17М про надання послуг від 01 липня 2007 року у розмірі 146 000 грн.

Вищевказаними судовими рішеннями встановлено зокрема і те, що відповідач ТОВ Трейдом-Сервіс припинив надання ОСОБА_1 як споживачу всіх послуг і зазначене припинення відбулося з порушенням укладеного між сторонами договору та у спосіб, що не передбачений його умовами.

Мотивуючи висновки стосовно обґрунтованості позовних вимог, місцевий суд також послався на постанову Київського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року у справі № 372/3671/19, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Обухівського районного суду Київської області від 03 червня 2020 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким позов ТОВ Трейдом-Сервіс задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Трейдом-Сервіс заборгованість за загальні послуги у розмірі 151 892 грн. 61 коп. та 3% річних за період з серпня 2016 року по вересень 2019 року у розмірі 8 095 грн. 36 коп.

Однак, постановою Верховного Суду від 21 липня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Київського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Приймаючи вказану постанову, Верховний Суд дійшов висновків, що 17 червня 2016 року ТОВ Трейдом-Сервіс надіслало на адресу ОСОБА_1 повідомлення про припинення надання послуг із забезпечення умов отримання електроенергії, водопостачання, водовідведення та інших загальних послуг із належного утримання його об`єкту нерухомості, яке отримано останнім 13 липня 2016 року. Однак при вирішенні спору апеляційний суд усіх обставин справи не врахував, не перевірив доводів відповідача про те, що надання всіх послуг за договором від 01 липня 2007 року ТОВ Трейдом-Сервіс було припинено у серпні 2016 року; не дослідив наявні у справі докази, зокрема, лист ТОВ Трейдом-Сервіс від 13 лютого 2017 року № 01-13/02, в якому відповідач вказує, про те, що договір про надання послуг від 01 липня 2007 року розірвано товариством, надання послуг за договором припинено з серпня 2016 року; не встановив обставин, які б підтверджували надання позивачем загальних послуг за вказаним договором у період з серпня 2016 року по вересень 2019 року, та дійшов передчасного висновку про часткове задоволення позову товариства. Відтак, вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції не дав оцінки тому, чи не є поведінка позивача, що розірвав договір про надання послуг та припинив їх надання, і при цьому звернувся до суду з позовом про стягнення суми боргу за цим договором за період, під час якого тривав спір у зв`язку з припинення надання послуг за договором, суперечливою, і чи не свідчить це про недобросовісність позивача.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч. 1 ст. статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 20, 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги визначені права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов`язком оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов`язком виконавця надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Згідно пункту 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

Схожий по суті висновок зроблений в пункті 8.26. постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі N 902/417/18 (провадження N 12-79гс19), в якій вказано, що закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що місцевий суд належним чином усіх обставин справи не дослідив та не перевірив їх відповідними доказами, не взяв до уваги, що вищенаведеними судовими рішеннями були встановлені обставини, що 17 червня 2016 року ТОВ Трейдом-Сервіс надіслало на адресу ОСОБА_1 повідомлення про припинення надання послуг із забезпечення умов отримання електроенергії, водопостачання, водовідведення та інших загальних послуг із належного утримання його об`єкту нерухомості, крім того листом ТОВ Трейдом-Сервіс від 13 лютого 2017 року № 01-13/02 товариство повідомило ОСОБА_1 , про те, що договір надання послуг від 01 липня 2007 року розірвано товариством, надання послуг за договором припинено з серпня 2016 року, крім того рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року встановлено факт ненадання ТОВ Трейдом-Сервіс зазначених послуг ОСОБА_1 по 01 червня 2019 року та, що товариством не надано жодних належних, достатніх і допустимих доказів поновлення надання цих послуг відповідачу з 01 червня 2019 року, а також не надано належних доказів надання цих послуг взагалі по червень 2020 року, через що місцевий суд дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Крім того, при розгляді справи колегія суддів також враховує поведінку ТОВ Трейдом-Сервіс як у даній справі так і його позицію і поведінку в спорах з ОСОБА_1 в інших судових справах, оскільки, як було зазначено, а також встановлено судовими рішеннями, що набрали законної сили в інших справах, де ТОВ Трейдом-Сервіс зазначало про їх одностороннє розірвання з відповідачем договору № ТС-026/17М про надання послуг від 01 липня 2007 року і припинення надання послуг ОСОБА_1 та, одночасно з цим, товариство звернулося до суду із позовом про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, що, на думку колегії, може свідчити також і про суперечливість та недобросовісність поведінки ТОВ Трейдом-Сервіс у даній справі.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалене з неповним з`ясуванням усіх обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, позаяк позовні вимоги не підтверджені належними, достатніми і допустимими доказами, поведінка позивача ТОВ Трейдом-Сервіс є суперечливою, а обставини, на які посилається позивач на підтвердження своїх вимог, зокрема на факт надання ОСОБА_1 житлово-комунальних послуг за договором від 01 липня 2007 року, спростовуються як матеріалами даної справи, так і судовими рішеннями у спорах між тими ж сторонами у інших цивільних справах.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно з частинами першою і третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 поніс 7500, 00 грн. витрат на правничу допомогу, що підтверджується належними доказами, зокрема ордером на надання правової допомоги серії КВ № 470771 від 01 жовтня 2020 року на представництво інтересів ОСОБА_1 адвокатом Мендусом С.С., звітом від 13 січня 2021 року у справі № 372/2866/20 з описом виконаних адвокатом Мендусом С.С. робіт та їх вартість, рахунком на оплату № 1-01 від 13 січня 2021 року на суму 7500, 00 грн. АО Збаранський і партнери , квитанцією від 20 січня 2021 року на суму 7500, 00 грн. на рахунок АО Збаранський і партнери (справа № 372/2866/20), та з урахуванням того, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову, то з ТОВ Трейдом-Сервіс на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 7 500, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 3 153, 00 грн. судового збору.

При цьому, питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 у суді першої інстанції у розмірі 43 750, 00 грн., уже було вирішено додатковим рішенням Обухівського районного суду Київської області від 18 січня 2021 року, яке сторонами не було оскаржено, а тому питання щодо розподілу цих витрат не підлягає вирішенню у суді апеляційної інстанції.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволення позову ТОВ Трейдом-Сервіс .

Керуючись ст. ст. 374, 376 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 грудня 2020 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Трейдом-Сервіс (код ЄДРПОУ - 33934588) на користь ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1 ) 7500 (сім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 3153 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн. 00 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: