Ухвала

від 21.10.2021 по справі 464/1574/21

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №464/1574/21

пр № 2/464/896/21

У Х В А Л А

21.10.2021 року м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Борачка М.В.,

секретар судового засідання Мерза Д.С.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Львові заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просить визнати за нею право спільної сумісної власності на 2/3 ідеальної частки в квартирі АДРЕСА_1 .

11 травня 2021 року від відповідача ОСОБА_3 надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 про визнання права спільної сумісної власності.

Ухвалою суду від 11 серпня 2021 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права спільної сумісної власності, прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності на квартиру.

21 жовтня 2021 року в підготовчому засіданні позивач подала заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та заборонити ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо відчуження даної квартири до набрання рішенням суду у даній справі законної сили.

Заяву мотивує тим, що їй стало відомо про те, що в провадженні Сихівського районного суду м.Львова знаходиться справа за її позовом до ОСОБА_3 про поділ квартири шляхом визнання права власності на 2/3 частки квартири. Вказана квартира була придбана позивачем та відповідачем у шлюбі за спільні кошти, тобто належить їм на справі спільної сумісної власності, проте оформлена на відповідача. Крім того, в провадженні Сихівського районного суду м.Львова перебуває справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. Постановлення рішення у вказаній справі до моменту вирішення справа про визнання за ОСОБА_1 права власності на частку у спірній квартирі та реєстрації її права, дасть можливість відповідачу безперешкодно відчужити квартиру, оскільки згода колишньої дружини на таке відчуження законом не передбачена. Відтак просить задоволити заяву.

В підготовчому засіданні позивач та її представник подану заяву підтримали та просили задоволити.

Відповідач та його представник в підготовчому засіданні проти заяви позивача про забезпечення позову заперечили.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали заяви та матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Пунктом 4 вищезазначеної Постанови постановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, у заяві позивач просить накласти арешт на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , мотивуючи тим, що відповідач може відчужити її.

Як вбачається з договору купівлі-продажу квартири від 22.06.2001 ОСОБА_3 купив у ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно реєстраційного посвідчення від 11.07.2001 виданого львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, квартира розташована в АДРЕСА_3 зареєстрована за ОСОБА_3 на праві особистої власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 22.06.2001.Згідно свідоцтва про одруження ОСОБА_3 та ОСОБА_1 одружились 26.10.1996.

Предметом поданого позову є фактично поділ спільного майна подружжя набутого під час шлюбу, зокрема квартири АДРЕСА_1 .

Так згідно ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Відповідно до п.4.2 глави І Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при посвідченні правочинів щодо розпорядження спільним майном подружжя, якщо документ, що посвідчує право власності, оформлений на ім`я одного з подружжя, нотаріус вимагає письмову згоду іншого з подружжя. Справжність підпису другого з подружжя на заяві про таку згоду має бути нотаріально засвідчена.

Таким чином, відповідно до положень ст.65 СК України, відповідач ОСОБА_3 може розпорядитись спірною квартирою лише за згодо позивача ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У заяві про забезпечення позову позивач ОСОБА_1 не навела достатніх підстав щодо необхідності забезпечення даного позову.

Відтак заява про забезпечення позову є такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

в задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Повна ухвала суду складена та проголошена 21 жовтня 2020 року.

Суддя Борачок М.В.