Рішення

від 27.05.2010 по справі 3/65-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОН СЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.05.2010 Справа № 3/65-10

Господарський суд Херсонс ької області у складі судді Людоговської В.В. при с екретарі Шевченко М. С. , розгл янувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю "СМ НОВОСЕЛ ЮБК", м. Ялта АР Кри м

до Приватного підприєм ця ОСОБА_1, м. Херсон

про стягнення 46731,40 грн.

за участю представників ст орін:

від позивача: ОСОБА_2 до віреність б/н від 15.03.2010 р.;

від відповідача: не прибув .

Товариство з обмеженою в ідповідальністю "СМ НОВОСЕЛ ЮБК" (позивач) звернувся до суд у з позовом про стягнення з пр иватного підприємця ОСОБА _1 ( відповідач) заборгованос ті за договором поставки в ро змірі 46731,40 грн., з яких: 42643,79 грн. осн овного боргу, 1958,34 грн. пені, 1842,68 гр н. інфляційних збитків, 286,59 грн . 3% річних.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в п овному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув, витребу вані ухвалою господарського суду документи не надав.

Відповідач належни м чином повідомлений про дат у, час і місце розгляду справи не скористався своїм правом на судовий захист: в судове за сідання не прибув, письмовий відзив не надав. Ухвала про по рушення справи від 01.04.2010 року, н аправлена за адресою: м.Херсо н, селище Комишани, вул..Поштов а, буд.8-А, - повернулась до суду 12.05.2010 року з відміткою поштовог о відділення: за закінченням терміну зберігання. Згідно Д овідки ЄДРПОУ станом на 20.05.2010 р. місцезнаходження відповід ача: м.Херсон, селище Комишани , вул..Поштова, буд.8-А .

Враховуючи викладене, відп овідач вважається належним ч ином повідомленим про дату і місце розгляду справи, тому с уд, у відповідності до ст..75 ГПК України проводить її розгля д за наявними матеріалами сп рави.

Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення пре дставника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеж еною відповідальністю «СМ Но восел ЮБК»(позивач, продавец ь, постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, покупець) укла дено договір №1 від 07.10.2009 р. (далі - Договір), за умовами якого п озивач зобов'язується переда ти у власність покупця, а поку пець зобов'язується прийняти та оплатити товар згідно нак ладних, які є невід'ємною част иною цього Договору.

Договір підписаний сторон ами без зауважень, скріплени й печаткою. Протягом дії Дого вору в нього не вносилися змі ни та доповнення.

Із огляду на зазначений Дог овір суд дійшов висновку, що з а своєю правовою природою ві н є договором поставки, право відносини, які витікають із н ього, регулюються ст. 264-271 ГК Ук раїни.

Вищевказаний договір є під ставою для виникнення у його сторін господарських зобов' язань, а саме майново-господа рських зобов'язань.

Так, ст.173 ГК України, господа рським визнається зобов'язан ня, що виникає між суб'єктом го сподарювання та іншим учасни ком (учасниками) відносин у сф ері господарювання з підстав , передбачених Законами Укра їни, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому ч ислі боржник) зобов'язаний вч инити певну дію господарсько го чи управлінсько-господарс ького характеру на користь і ншого суб'єкта (виконати робо ту, передати майно, сплатити г роші, надати інформацію тощо ), або утриматися від певних ді й, а інший суб'єкт (управлена с торона, у тому числі кредитор ) має право вимагати від зобов 'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникненн я господарського зобов'язанн я, згідно ст.174 ГК України, є гос подарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК Укра їни, майново-господарські зо бов'язання, які є одним із виді в господарських зобов'язань , - це цивільно-правові зобов'я зання, що виникають між учасн иками господарських відноси н при здійсненні господарськ ої діяльності, в силу яких зоб ов»язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а у правнена сторона має право в имагати від зобов»язаної сто рони виконання її обов»язку. Майнові зобов»язання, які ви никають між учасниками госпо дарських відносин, регулюють ся Цивільним кодексом Україн и з урахуванням особливостей , передбачених Господарським кодексом України, що визначе но ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб» єкти господарювання та інші учасники господарських відн осин повинні виконувати госп одарські зобов»язання належ ним чином відповідно до зако ну, інших правових актів дого вору, а за відсутності конкре тних вимог щодо виконання зо бов»язання - відповідно до в имог, що у певних умовах звича йно ставляться. До виконання господарських договорів зас тосовуються відповідні поло ження ЦК України з урахуванн ям особливостей, передбачени х ГК України.

За змістом ст.712 ЦК України та ст.265 ГК України за договором п оставки продавець (постачаль ник), який здійснює підприємн ицьку діяльність, зобов'язує ться передати у встановлений строк товар у власність поку пця для використання його у п ідприємницькій діяльності а бо в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашн ім або іншим подібним викори станням, а покупець зобов'язу ється прийняти товар і сплат ити за нього певну грошову су му.

Матеріалами справи підтве рджується, що позивач викона в свої зобов»язання за догов ором щодо передачі товару у в ласність відповідача на зага льну суму 178725,58 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК Украї ни зобов'язання має виконува тись належним чином відповід но до умов договору та вимог з аконодавства, інших актів ци вільного законодавства, а за відсутності таких умов та ви мог - відповідно до звичаїв ді лового обороту або інших вим ог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК Україн и одностороння відмова від з обов”язання або односторонн я зміна його умов не допускає ться, якщо інше не встановлен о договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) й ого виконання, то воно підляг ає виконанню у цей строк (терм ін).

Відповідно до пункту 3.1. Дого вору відповідач повинен був розрахуватися з постачальни ком платіжним дорученням про тягом 14 календарних днів з дат и отримання товару. Матеріал и справи свідчать, що станом н а 15 березня 2010 року заборговані сть відповідача складає 4264 3,79 грн.

Однак, всупереч умов До говору та вимог закону, з боку покупця (відповідача у справ і) зобов' язання щодо оплати прийнятого товару було вико нано не в строк і лише частков о. В якості оплати за Договоро м позивач прийняв від відпов ідача грошові кошти в загаль ній сумі 136081,79 грн.

В результаті ненале жного виконання договірних з обов' язань у відповідача ут ворилась заборгованість в су мі 42643,79 грн.

Доказів оплати забор гованості відповідач суду не наддав.

Таким чином, позовна в имога про стягнення з відпов ідача 42643,79 грн. основного боргу за Договором заявлена обґру нтовано.

Відповідно до п.6.1. Договор у у випадку несвоєчасного пе рерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок пр одавця, покупець сплачує пен ю у розмірі подвійної обліко вої ставки НБУ за кожен день п рострочення платежу.

Статтею 230 Господарсько го кодексу України передбаче но, що штрафними санкціями у ц ьому Кодексі визнаються госп одарські санкції у вигляді г рошової суми (неустойка, штра ф, пеня), яку учасник господарс ьких відносин зобов'язаний с платити у разі порушення ним правил здійснення господарс ької діяльності, невиконання або неналежного виконання г осподарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір шт рафних санкцій законом не ви значено, санкції застосовуют ься в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір с анкцій може бути встановлено договором у відсотковому ві дношенні до суми невиконаної частини зобов' язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відн ошенні до суми зобов' язання незалежно від ступеня його в иконання, або у кратному розм ірі до вартості товарів (робі т, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону Ук раїни “Про відповідальність за несвоєчасне виконання гр ошових зобов' язань”(далі - Закон) платники коштів сплач ують на користь одержувачів цих коштів за прострочення п латежу пеню у розмірі, що вст ановлюється за згодою сторі н.

Статтею 3 вищезгаданог о Закону встановлено, що розм ір пені не може перевищува ти подвійної облікової ста вки Національного банку Ук раїни, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міс титься в п. 2 ст. 343 ГК України.

В даному випадку пункт ом 6.1. Договору сторонами було лише обумовлено, що у разі нес воєчасної оплати за поставле ні товари покупець сплачує п остачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Н БУ за кожен день простроченн я платежу.

Аналіз наведених норм законодавства та змісту Дог овору щодо стягнення пені да є підстави для висновку, що ст орони при укладанні Договору не досягли згоди щодо розмір у пені, оскільки ставка НБУ є в еличиною змінною і необхідно зазначити, за який саме періо д вона береться.

Таким чином, враховуюч и, що ані законом, ані укладени м між сторонами Договором ро змір пені не встановлений, по зовна вимога про стягнення п ені в сумі 1958,34 грн. задово ленню не підлягає, як заявлен а безпідставно.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прос трочив виконання грошового з обов'язання, на вимогу кредит ора зобов'язаний сплатити су му боргу з урахуванням встан овленого індексу інфляції за весь час прострочення, а тако ж три проценти річних від про строченої суми, якщо інший ро змір процентів не встановлен ий договором або законом.

Тому, відповідач зобов'язан ий сплатити на користь позив ача індекс інфляції за весь ч ас прострочення та три відсо тки річних з простроченої су ми.

Суд перевірив розра хунки в частині стягнення ін фляційних втрат в сумі 1842,68 г рн. та 3 % річних в сумі 286,59 г рн. і зазначає, що позовні в имоги в цій частині обґрунто вані і підлягають задоволенн ю.

Щодо поданого одноч асно з позовом клопотання пр о застосування заходів до за безпечення позову (а.с.9), суд за лишає його без задоволення, в рахувавши наступне.

Забезпечення позову засто совується судом, якщо невжит тя цих заходів може ускладни ти чи унеможливити виконання рішення суду. Як зазначалося в роз'ясненні Вищого арбітра жного суду України від 23.08.1994р. № 02-5/611 "Про деякі питання практик и застосування заходів до за безпечення позову", умовою за стосування заходів до забезп ечення позову є достатньо об ґрунтоване припущення, що ма йно (в тому числі грошові кошт и, цінні папери), яке є у відпов ідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнут и, зменшитися за кількістю аб о погіршитись за якістю на мо мент виконання рішення.

В заяві про забезпечення по зову слід зазначити: обґрунт ування необхідності забезпе чення позову, який саме вид за безпечення належить застосу вати, чому саме цей вид належи ть застосувати.

Окрім того, особа, яка подал а заяву про забезпечення поз ову, повинна довести адекват ність засобу забезпечення по зову.

Застосування заходів забе зпечення позову, які не пов'яз ані із заявленими вимогами, н е допускається.

Клопотання позивача про з абезпечення позову не містит ь обґрунтувань та підстав не обхідності забезпечення поз ову; чому саме цей вид належит ь застосувати; відомостей як про наявність грошових кошт ів на рахунках боржника, так і ймовірність їх зникнення.

Отже, позивач у встановле ний законом спосіб не довів н еобхідність застосування за ходів забезпечення позову, т е, що їх невжиття може ускладн ити чи унеможливити виконанн я рішення, тому суд не має прав ових підстав для вжиття цих з аходів.

З огляду на неявку предст авника відповідача, суд зазн ачає, що в силу статті 22 Господ арського процесуального код ексу України сторони мають п раво брати участь в господар ських засіданнях. Сторони зо бов»язані добросовісно кор истуватися належними їм проц есуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охор онюваних законом інтересів д ругої сторони, вживати заход ів до всебічного, повного та о б»єктивного дослідження всі х обставин справи.

Відповідно до ст.28 ГП К України справи юридичних о сіб в господарському суді ве дуть їх органи, що діють в меж ах повноважень, наданих їм за конодавством та установчими документами, через свого пре дставника. Керівники підприє мств та організацій, інші осо би, повноваження яких визнач ені законодавством або устан овчими документами, подають господарському суду докумен ти, що посвідчують їх посадов е становище.

Представниками юридични х осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких під тверджуються довіреністю ві д імені підприємства, органі зації. Довіреність видається за підписом керівника або ін шої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою пі дприємства, організації.

Відповідно до ст.77 ГП К України господарський суд відкладає в межах строків, вс тановлених статтею 69 ГПК Укра їни, розгляд справи, коли за як ихось обставин спір не може б ути вирішено в даному засіда нні.

Суд зауважує, що відкл адення на підставі ст.77 ГПК Ук раїни розгляду справи у разі нез»явлення представника ст орони за викликом господарсь кого суду є правом, а не обо в»язком суду, і використов ується ним, якщо причини неяв ки є поважними та обґрунтова ними, та неявка представника сторони перешкоджає вирішен ню спору в даному судовому за сіданні.

Згідно ст.33 ГПК Україн и кожна сторона повинна дове сти ті обставини, на які вона п осилається як на підставу св оїх вимог і заперечень. Відпо відно до положень ст.32 ГПК Укр аїни доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підстав і яких господарський суд у ви значеному законом порядку вс тановлює наявність чи відсут ність обставин, на яких ґрунт уються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставин и, які мають значення для прав ильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відпов ідно до законодавства повинн і бути підтверджені певними засобами доказування, не мож уть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене , суд вважає, що наявних у спра ві матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні огол ошено вступну та резолютивну частини рішення після закін чення розгляду справи.

Відповідно до ст. 49 Господар ського процесуального кодек су України судові витрати по кладаються на відповідача та позивача пропорційно розмір у задоволених позовних вимог .

На підставі ст.ст.525, 526, 530, ч.2 ст.625 ЦК України, ст.230, ч.4 с.231, п.2 ст.343 ГК України та керуючись, ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити част ково.

2.Стягнути з Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 АДРЕ СА_1 НОМЕР_1в АТ «УкрСібб анк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 2765303294 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальніст ю «СМ Новосел ЮБК (98624, Автономн а Республіка Крим, м.Ялта, пр овулок Пролетарський, буд.1, кв .4, р/р 2600946769 в АТ «Райффай зен Банк Аваль»м.Київ, МФО 380 805, код ЄДРПОУ 33876249) 42643,79 грн. бо ргу, 1842,68 грн. збитків від і нфляції, 286,59 грн. 3% річних , в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита в сумі 447,68 грн. та вит рати на інформаційно-технічн е забезпечення судового проц есу в сумі 226,09 грн.

3.В задоволенні решти позов них вимог відмовити.

4.Наказ видати після набранн я рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська

Дата підписання р ішення оформленого

відповідно до вимог с т. 84 ГПК України 02.06.2010р.