Ухвала

від 25.10.2021 по справі 757/51367/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/51367/21-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2021 року суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві заяву слідчого судді ОСОБА_3 про самовідвід від участі у розгляді судового провадження № 757/51367/21-к за клопотанням представника ТОВ «БК Київбудкомсервіс» адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.03.2021 у межах кримінального провадження № 12019000000000954,

В С Т А Н О В И В :

19.10.2021 у провадження судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла заява слідчого судді ОСОБА_3 про самовідвід від участі у розгляді судового провадження № 757/51367/21-к за клопотанням представника ТОВ «БК Київбудкомсервіс» адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.03.2021 у межах кримінального провадження № 12019000000000954.

Заява вмотивована тим, що слідчим суддею ОСОБА_3 як слідчим суддею було накладено арешт на майно у даному кримінальному провадженні, який на даний час заявник просить скасувати, у зв`язку з чим, з метою недопущення сумніву у неупередженості слідчого судді ОСОБА_3 , остання просить відвести її від розгляду клопотання.

В судове засідання учасники провадження не з`явилися, про розгляд зазначеної заяви були повідомлені належним чином.

Суддею з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, визнано можливим розгляд заяви у відсутність заявника.

Вивчивши заяву, дослідивши матеріали заяви та клопотання, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Пунктом 4 частини 1 статті 75 КПК України передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Згідно з вимогами ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки ,що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі №5-15п12).

Враховуючи вищевказане, суддя вважає, що на даній стадії кримінального провадження не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість слідчого судді ОСОБА_3 та її певної особистої заінтересованості, певних прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін при розгляді клопотання, а відтак приходжу до висновку, що підстави, згідно із правилами КПК України, для задоволення самовідводу слідчого судді відсутні.

Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81, 309 КПК України, суддя,

У Х В А Л И В :

Заяву залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1