Ухвала

від 18.10.2021 по справі 911/1200/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" жовтня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1200/21

Суддя Господарського суду Київської області Христенко О.О., розглянувши матеріали

зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Пересувна Механізована

Колона № 3 , Київська обл., м. Березань

до Березанської міської ради Київської області, Київська обл.,

м. Березань

про визнання недійсним рішення

у справі № 911/1200/21

за первісним позовом Березанської міської ради Київської області, Київська обл.,

м. Березань

до Товариства з обмеженою відповідальністю Пересувна

Механізована Колона № 3 , Київська обл., м. Березань

про стягнення 152 299,83 грн

за участю представників:

від позивача: Мосінзова І.О. - довіреність від 19.01.2021, витяг з ЄДР;

від відповідача: Сергієнко В. К. - адвокат, ордер серія КС № 816114 від 01.06.2021.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа №911/1200/21 за позовом Березанської міської ради Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Пересувна Механізована Колона № 3 про стягнення 152 299,83 гривень безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

08.10.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшов зустрічний позов від 07.10.2021 (вх. № суду 23484/21) разом із заявою про поновлення процесуального строку для подання зустрічного позову.

В обґрунтуванні зустрічного позову відповідач посилається на те, що рішенням №788-70-VII від 25.06.2019 року Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Березань Березанської міської ради Березанська міська рада Київської області затвердила технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Березань Березанської міської ради, поклавши в основу Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 14.06.2019 року № 1950-19, який є негативним та таким, що направлений на доопрацювання. Також вищевказаним рішенням позивачем затверджено базову вартість квадратного метра земель міста Березань в розмірі 193,46 грн/м 2 на підставі негативного Висновку державної експертизи землевпорядної документації № 1950-19 від 14.06.2019 року, в подальшому дану базову вартість квадратного метра було покладено на нормативно грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3210400000:06:009:0087, площею 0,6200 га, яка розташована за адресою: Київська область, м. Березань, провулок Березовий буд. 5, яка є предметом первісного позову щодо стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності у розмірі орендної плати у сумі 152 299,83 грн. Оскільки, на думку відповідача, дана нормативна грошова оцінка вищевказаної земельної ділянки не відповідає дійсності, відповідач вважає, що наявні всі правові підстави для визнання рішення Березанської міської ради Київської області № 788-70-VII від 25.06.2019 року Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Березань Березанської міської ради недійсним.

Враховуючи, що рішення Березанської міської ради Київської області № 788-70-VII від 25.06.2019 року Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Березань Березанської міської ради та Висновок державної експертизи землевпорядної документації № 1950-19 від 14.06.2019 року надійшли до відповідача у додатках разом із запереченнями позивача № 9-20-167 від 13.09.2021, що були подані позивачем разом із листом № 9-20-170 від 13.09.2021 (вх. № суду 21688/21), на клопотання відповідача від 23.07.2021 (вх. № суду 17639/21) про призначення земельно-технічної, оціночно-земельної та експертизи з питань землеустрою 13.09.2021, вже після подання до суду відзиву на позовну заяву № 82 від 08.07.2021 (вх. № суду 16791/21 від 12.07.2021), то відповідач вважає за можливе, відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, поновити відповідачу строк для подачі даного зустрічного позову.

В підготовчому засіданні 18.10.2021, суд, розглянувши зустрічний позов від 07.10.2021 (вх. № суду 23484/21) разом із клопотанням про поновлення процесуального строку для подання зустрічного позову, повертає його заявнику з огляду на наступне.

Статтею 180 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Як вбачається зі змісту зустрічної позовної відповідач просить суд визнати рішення Березанської міської ради Київської області № 788-70-VII від 25.06.2019 року Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Березань Березанської міської ради недійсним, яким затверджено базову вартість квадратного метра земель міста Березань в розмірі 193,46 грн/м 2 на підставі негативного Висновку державної експертизи землевпорядної документації № 1950-19 від 14.06.2019 року.

В підготовчому засіданні 18.10.2021 судом було відмовлено в долученні до матеріалів справи доказів поданих разом із запереченнями № 9-20-167 від 13.09.2021, що були подані позивачем разом із листом № 9-20-170 від 13.09.2021 (вх. № суду 21688/21), на клопотання відповідача від 23.07.2021 (вх. № суду 17639/21) про призначення земельно-технічної, оціночно-земельної та експертизи з питань землеустрою, а саме рішення Березанської міської ради Київської області № 788-70-VII від 25.06.2019 року Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Березань Березанської міської ради та Висновок державної експертизи землевпорядної документації № 1950-19 від 14.06.2019 року, які є предметом зустрічної позовної заяви та на які відповідач посилається під час обґрунтування поданого зустрічного позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів (зокрема, й від первісного). По-перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред`являється він до первісного позивача. По-друге, подання зустрічного позову є можливим лише у строк для подання відзиву. По-третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог.

Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:

а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;

б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись.

в) задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в ухвалах від 17.11.2020 у справі №911/58/20, від 20.05.2020 у справі №922/618/20.

Зважаючи на положення ч. 2 ст. 180 ГПК України, суд зазначає, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.

Взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Суд зазначає, що конструкція частини другої статті 180 ГПК України вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений у даному випадку широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову. Умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, в підготовочму засіданні 18.10.2021 судом було відмовлено в долученні до матеріалів справи документів, які є підставами для подання зустрічного позову.

Таким чином, всупереч приписам ч. 2 ст.180 ГПК України первісні та зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на різних правових підставах, обґрунтовані різними доказами, що, в свою чергу, свідчить про відсутність повної взаємної пов`язаності первісного позову із зустрічним.

Окрім того, задоволення зустрічного позову не виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Прийняття та вирішення такого зустрічного позову не доведе відсутності у позивача матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову, оскільки задоволення зустрічного позову не потягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково.

Спільний розгляд первісного та зустрічного позову не є доцільним у даному випадку, оскільки це суттєво утруднить розгляд справи, у зв`язку з поєднанням у спорі позовних вимог, що виникають з різних підстав, а також з необхідністю дослідження значного обсягу необхідних доказів на підтвердження правових позицій учасників процесу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що первісний та зустрічний позов не пов`язані між собою, а сумісний розгляд первісного позову та зустрічного не сприятиме правильному вирішенню спору та скорішому відновленню прав та законних інтересів сторін, а тому зустрічні позовні вимоги мають розглядатися в окремому провадженні.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 46 ГПК України встановлено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Частиною 1 статті 180 ГПК України передбачено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Відповідно до частини 6 цієї статті зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частини 1 статті 180 ГПК України , ухвалою суду повертається заявнику.

Отже, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії (частина 1 статті 118 ГПК України ).

У той же час частиною 1 статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частина 4 вказаної статті визначає, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

При цьому за змістом частин 6 - 8 статті 119 ГПК України поновлення або відмова в поновленні процесуального строку є окремою процесуальною дією суду, за наслідками вчинення якої суд постановляє ухвалу.

До суду відповідачем подано клопотання про поновлення строку подання зустрічної позовної заяви та доданих документів в якому порушено питання визнання причини пропуску строку поважною та про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви.

В обгрунтування поважності причин пропуску строку для подання зустрічного позову відповідачем вказано, що станом на день подання відзиву в матеріалах справи були відсутні рішення Березанської міської ради Київської області № 788-70-VII від 25.06.2019 року Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Березань Березанської міської ради та Висновок державної експертизи землевпорядної документації № 1950-19 від 14.06.2019 року, що унеможливило подання відповідачем зустрічної позовної заяви у строк встановленим Господарським процесуальним кодексом України.

Із правового контексту статті 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.

Оскільки суд відмовив позивачу в долученні до матеріалів справи документів, які є підставами для подання зустрічного позову, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин поновлення відповідачу строку для подання зустрічного позову.

Відповідно до частини шостою статті 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Пересувна Механізована Колона № 3 у даній справі поданий з порушенням вимог статті 180 ГПК України , а тому підлягає поверненню заявнику.

Повернення зустрічного позову не позбавляє Товариству з обмеженою відповідальністю Пересувна Механізована Колона № 3 права звернутися до суду з цим же позовом у загальному порядку шляхом подання позовної заяви.

В підготовчому засіданні 18.10.2021 представником відповідача подано заяву від 18.10.2021 про повернення судового збору за подання зустрічної позовної заяви.

Розглянувши вищезазначену заяву, суд дійшов висновку про її задоволення з огляду нижченаведеного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи, що зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Пересувна Механізована Колона № 3 до Березанської міської ради Київської області про визнання недійсним рішення повернуто заявнику, тому 2 375,00 гривень судового збору, в порядку п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , підлягає поверненню відповідачу з Державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 46 , 118-119 , 180 , 232-235 Господарського процесуального кодексу України , п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Постановив:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Пересувна Механізована Колона № 3 про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову відмовити.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Пересувна Механізована Колона № 3 зустрічний позов від 07.10.2021 (вх. № суду 23484/21) разом з доданими до нього документами.

3. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Пересувна Механізована Колона № 3 про повернення судового збору задовольнити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Пересувна Механізована Колона № 3 (07543, Київська областьт, м. Березань, вул. Березанський шлях, 42 код ЄДРПОУ 34866083) з Державного бюджету України 2 375 (дві тисячі триста сімдесят п`ять) гривень 00 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 39015 від 07.10.2021.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати підписання ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.

Дата підписання ухвали 25.10.2021.

Суддя О.О. Христенко