Постанова

від 09.05.2022 по справі 911/1200/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2022 р. Справа№ 911/1200/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Агрикової О.В.

Коробенка Г.П.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Березанської міської ради Київської області

на рішення Господарського суду Київської області від 01.12.2021 (повний текст складено 21.12.2021)

у справі №911/1200/21 (суддя Христенко О.О.)

за позовом Березанської міської ради Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна Механізована Колона №3"

про стягнення 152 299, 83 грн,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року Березанська міська рада Київської області (далі - позивач) звернулась у Господарський суд Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна Механізована Колона №3" (далі - відповідач) та просила суд стягнути з відповідача 152 299,83 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач з 20.09.2019 є власником нерухомого майна - нежитлової будівлі (котельні) за адресою: м.Березань, пров. Березовий, 5, яке розташоване на земельній ділянці площею 0,6200 га, кадастровий номер 3210400000:06:009:0087, що належить територіальній громаді міста Березань. Відповідачу було надано дозвіл на викуп у власність вказаної земельної ділянки, однак відповідач з моменту реєстрації права власності на об`єкт нерухомості ні договір купівлі-продажу, ні договір оренди земельної ділянки не уклав та використовує земельну ділянку з 20.09.2019 по 01.04.2021 без правовстановлюючих документів. Тому позивач, посилаючись на статтю 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просив стягнути з відповідача кошти, які не надійшли до місцевого бюджету, в сумі 152 299,83 грн за період з 20.09.2019 по 01.04.2021, в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач посилався на те, що між сторонами укладений договір від 14.11.2019 про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки, за яким відповідач сплатив позивачу 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тому норми статті 1212 ЦК України не підлягають застосуванню; відповідач був позбавлений можливості вливати на запропоновану позивачем вартість земельної ділянки (744000,00 грн) та вважає, що її вартість повинна бути набагато нижчою; позивачем не підтверджено факт використання відповідачем земельної ділянки; є не зрозумілою методика визначення розміру заподіяної шкоди; котельня знаходиться в неробочому та аварійному стані, а площа земельної ділянки є значно більшою, ніж необхідно для обслуговування даної котельні.

Рішенням Господарського суду Київської області від 01 грудня 2021 року у позові відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем при здійсненні розрахунку суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною не було дотримано вимог Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. №284, та не було надано належних та допустимих доказів, що підтверджують обґрунтованість здійсненого ним розрахунку заявлених збитків, а також відсутнє належне обґрунтування застосування ставки орендної плати саме у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Березанська міська рада подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки згідно норми чинного законодавства та правових позицій Верховного Суду фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України; у користуванні відповідача перебуває сформована земельна ділянка площею 0,62 га, якій присвоєний відповідний кадастровий номер; розмір орендної плати та розмір заявлених позовних вимог ґрунтується на трьох витягах з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки; річний розмір орендної плати згідно норм Податкового кодексу не може бути меншим за 3% і більшим за 12% нормативної грошової оцінки, тому визначаючи здійснюючи розрахунок у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки позивач не вийшов за межі податкового законодавства; стан будівлі і земельної ділянки не вливає на обов`язок здійснювати оплату за користування земельною ділянкою.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08 лютого 2022 року поновлено строк апеляційного оскарження, відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 28 лютого 2022 року, сторонам роз`яснено, що апеляційна скарга буде розглянута у письмовому провадженні, без виклику учасників справи.

22 лютого 2022 року від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що визначення збитків у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності визначається відповідними комісіями з подальшим складанням акту про розмір таких збитків з наступним його затвердженням органом, який створив таку комісію, з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки та ставок орендної плати; у матеріалах справи відсутні будь-які рішення про затвердження Березанською міською радою ставок орендної плати для земель з цільовим призначенням "для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії" та положення про порядок визначення та відшкодування збитків; у матеріалах справи відсутній Акт про визначення розміру збитків щодо спірної земельної ділянки; позивачем не надано доказів, що підтверджують обґрунтованість виконаного ним розрахунку збитків.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 вересня 2019 року між Березанською міською радою, як продавцем, та ТОВ "Пересувна Механізована Колона №3", як покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу об`єкта приватизації комунальної власності за результатами проведення електронного аукціону, згідно якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю об`єкт комунальної власності - нежитлову будівлю - котельня (літ.А-1) з прибудовою (літ А-1) загальною площею 118,10 кв.м., що розташована за адресою: Київська область, місто Березань, провулок Березовий, будинок 5, а покупець зобов`язався прийняти об`єкт приватизації, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в цьому договорі зобов`язання (том 1 а.с.100-102).

Пунктом 1.3 Договору купівлі-продажу встановлено, що згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-321653625 від 19.09.2019 (том 1 а.с.33-36), вищезазначена нежитлова будівлі розташована на земельній ділянці площею 0,6200 га, цільове призначення: 14.02 Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії, форма власності: Комунальна власність; кадастровий номер 3210400000:06:009:0087.

Договір посвідчений приватним нотаріусом Тищенко І.В. та зареєстрований у встановленому законом порядку, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 20.09.2019 (том 1 а.с.26).

Відповідно до витягу від 02.10.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності власником земельної ділянки площею 0,6200 га з кадастровим номером 3210400000:06:009:0087, на якій розташовано належне відповідачу на праві власності майно, є територіальна громада м. Березані в особі Березанської міської ради Київської області (том 1 а.с.32).

30.10.2019 відповідач подав позивачу Заяву (клопотання) у якій просив надати дозвіл на проведення експертної грошової оцінки та продати земельну ділянку несільськогосподарського призначення, межі якої визначено в натурі та без зміни її цільового призначення площею 0,62 га з кадастровим номером 3210400000:06:009:0087. Також вказав, що згоден на оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки, в розмірі 10 відсотків вартості визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки (том 1 а.с.27).

Згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1288 від 01.11.2019, складеного ГУ Держгеокадастру у Київській області (відділ у Баришівському районі) нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3210400000:06:009:0087 становить 525336,46 грн (том 1 а.с.43).

Рішенням Березанської міської ради від 07.11.2019 №892-78-VII вирішено надати відповідачу дозвіл на викуп вказаної земельної ділянки та сплатити авансовий внесок в рахунок оплати вартості земельної ділянки в розмірі 10% від її нормативної грошової оцінки (том 1 а.с.28-30).

Листом від 08.11.2019 за вих.№9-18-2164 виконавчий комітет Березанської міської ради повідомив відповідачу про прийняття вказаного рішення (том 1 а.с.31).

14.11.2019 між сторонами було укладено Договір про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки (кадастровий номер 3210400000:06:009:0087), згідно якого покупець зобов`язався перерахувати продавцю авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки площею 0,62 га в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (525336,46 грн), що становить 52533,65 грн (том 1 а.с.103-104).

20.12.2019 позивачем погоджено Завдання на виконання експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,62 га з кадастровим номером 3210400000:06:009:0087 (том 1 а.с.37-39).

Відповідно до звіту від 20.12.2019 про експертну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3210400000:06:009:0087 площею 0,6200 га, її ринкова вартість складає 744 000,00 грн (том 1 а.с.40-42).

Питання про затвердження звіту про експертну грошову оцінку вказаної земельної ділянки було включено до порядку денного сесії Березанської міської ради, що підтверджується проектом рішення (п.4, том 1.а.с.46-50), однак було виключено із проекту рішення за відсутності згоди відповідача (том 1 а.с.51-56).

Листом від 12.01.2021 №9-27-32 позивач повідомив відповідачу про необхідність приведення у відповідність до чинного законодавства права власності чи користування земельними ділянками (том 1 а.с.58).

Згідно Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №185 від 03.02.2021 та №498 від 14.04.2021, складених ГУ Держгеокадастру у Київській області (відділ у Баришівському районі) нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3210400000:06:009:0087 у 2020 та 2021 роках становить 1 113 331,35 грн (том 1 а.с.44-45).

13.04.2021 виконавчим комітетом Березанської міської ради було складено Довідку-розрахунок річного розміру орендної плати за користування земельною ділянкою 0,62 га у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки: за 3 місяці 2019 року (нормативна грошова оцінка 525 336,46 грн) - 13133,41 грн; за 2020 рік (нормативна грошова оцінка 1 113 331,35 грн) - 111333,14 грн; за 3 місяці 2021 року (нормативна грошова оцінка 1 113 331,35грн) - 27833,28 грн.; всього - 152 299,83 грн (том 1 а.с.57).

У зв`язку із викладеними обставинами, оскільки відповідач не уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки або договір оренди земельної ділянки, позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути з відповідача 152299,83грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 20.09.2019 по 01.04.2021.

Обґрунтовуючи розрахунок, позивач посилався на те, що у аналогічних договорах, щодо оренди земельних ділянок за кодом цільового призначення 14.02, ставка орендної плати дорівнює від 6 до 12% від нормативно-грошової оцінки, а застосування ставки у розмірі 10% ґрунтується на рішенні від 07.11.2019 №892-78-VII, згідно якого відповідачу встановлено сплатити авансовий внесок в рахунок оплати вартості земельної ділянки в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилався на те, що на виконання умов договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки, відповідач сплатив позивачу 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тому між сторонами існують договірні відносини і норми статті 1212 ЦК України не підлягають застосуванню; відповідач був позбавлений можливості впливати на запропоновану позивачем вартість земельної ділянки (744000,00 грн) та вважає, що її вартість повинна бути набагато нижчою, тому ним заявлялось клопотання про призначення судової експертизи; позивачем не підтверджено факт використання відповідачем земельної ділянки; є не зрозумілою методика визначення розміру заподіяної шкоди; котельня знаходиться в неробочому та аварійному стані, а площа земельної ділянки є значно більшою, ніж необхідно для обслуговування даної котельні.

На підтвердження заперечень проти позову відповідачем були надані копії: договору купівлі-продажу об`єкта приватизації від 20.09.2019, договору про оплату авансового внесу від 14.11.2019 (том 1 а.с.100-104), листа позивача від 07.07.2021 №78 щодо створення комісії для перевірки документації і обстеження ділянок (том 1 а.с.134), акту результатів огляду від 21.07.2021 щодо обстеження створеною відповідачем комісією нежитлової будівлі і земельної ділянки (том 1 а.с.135-139); лист ТОВ "Візир-7" (суб`єкт оціночної діяльності, яким було складено звіт від 20.12.2019 про експертну грошову оцінку земельної ділянки) від 09.07.2021 №09/07-02 щодо неможливості надання копії звітів відповідачу без отримання погодження замовника (том 1 а.с.140); витяги з технічної документації та договори купівлі-продажу щодо інших котелень (том 1 а.с.169-177).

Відмовляючи у задоволенні позову в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог у заявленому розмірі через відсутність в позові належного обґрунтування застосування ставки орендної плати саме у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Також суд вказав, що позивачем при здійсненні розрахунку суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною не було дотримано вимог Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284, та не було надано належних та допустимих доказів, що підтверджують обґрунтованість здійсненого ним розрахунку заявлених збитків.

Однак, Північний апеляційний господарський суд не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Предметом спору є вимога про стягнення коштів за використання земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності, у зв`язку із відсутністю договору оренди у період з 20 вересня 2019 року до 01 квітня 2021 року, внаслідок чого позивачем не отримано дохід у вигляді орендної плати. Позов заявлено на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов`язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме, на підставі нормативної грошової оцінки землі.

Положеннями статті 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковим кодексом України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п. 14.1.147 Податкового кодексу України).

Вказані норми Податкового кодексу України кореспондуються з нормами статті 96 Земельного Кодексу України, відповідно до якої землекористувачі, зокрема, зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

За змістом визначення, наведеного у частині першій статті 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено положеннями частин першої, третьої, четвертої, дев`ятої статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач з 20.09.2019 є власником нерухомого майна за адресою: м.Березань, пров. Березовий, 5, яке розташоване на земельній ділянці площею 0,6200 га, кадастровий номер 3210400000:06:009:0087, що належить територіальній громаді міста Березань.

Отже, вказана земельна ділянка є сформованою та може бути об`єктом цивільних прав.

Доводи відповідача про те, що для користування нерухомим майном загальною площею 118 кв.м. йому не потрібна земельна ділянка площею 0,62 га, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки згідно договору купівлі-продажу об`єкта приватизації від 20.09.2019 придбане позивачем нерухоме майно розташоване саме на цій сформованій земельній ділянці і у заяві від 30.10.2019 відповідач просив позивача продати земельну ділянку несільськогосподарського призначення, межі якої визначено в натурі та без зміни її цільового призначення, саме площею 0,62 га.

При цьому, з матеріалів справи вбачається і сторонами не заперечується, що між ними не було укладено відповідний договір купівлі-продажу земельної ділянки, у зв`язку із незгодою відповідача із проведеною оцінкою земельної ділянки, тому власником спірної земельної ділянки наразі залишається територіальна громада міста Березань.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі").

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).

Отже, право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, з огляду на приписи частини 2 статті 120 ЗК України, не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові зазначила, що немає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок.

Таким чином, посилання суду першої інстанції на постанову Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" є необґрунтованим, оскільки до спірних правовідносин зазначена постанова не підлягає застосуванню.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, у разі неоформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди, внаслідок чого її власник недоотримує дохід у вигляді орендної плати, за своїм змістом є кондикційними.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, та вказані правові позиції є сталою практикою Верховного Суду з таких спорів.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За встановлених фактичних обставин справи доводи позивача про те, що він був позбавлений можливості отримувати орендну плату за користування спірною земельною ділянкою у вказаний період підтверджені належними доказами та не спростовані відповідачем, що надає підстави для висновку про можливість застосування до спірних правовідносин статті 1212 ЦК України.

Посилання відповідача на наявність між сторонами договірних відносин (договору від 14.11.2019 про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки) відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки вказаний договір не стосується оплати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 289.1 ст.289 Податкового кодексу України та ч.1 ст.13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (ст.1 Закону України "Про оцінку земель").

Тобто, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У матеріалах справи наявні три Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3210400000:06:009:0087, складені ГУ Держгеокадастру у Київській області (відділ у Баришівському районі), а саме: №1288 від 01.11.2019, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2019 році становила 525336,46 грн (том 1 а.с.43), №498 від 14.04.2021, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2020 році становила 1 113 331,35 грн (том 1 а.с.45) та №185 від 03.02.2021, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2021 році становить 1 113 331,35 грн (том 1 а.с.44).

Зміна розміру нормативної грошової оцінки відбулась у зв`язку із прийняттям Березанською міською радою рішення від 25.06.2019 №788-70-VII, яким з 01.01.2020 введено у дію нормативну грошову оцінки земель міста Березань та затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Березань в розмірі 193,46 грн/м.кв. (том 1 а.с.193-194).

Відповідно до поданого позивачем розрахунку позовних вимог (том 1 а.с.89), загальна сума недоотриманих коштів у період з 20.09.2019 по 01.04.2021 склала 152299,83 грн, а саме: 13133,41 грн за 3 місяці 2019 року (525336,46 грн х 10% / 12міс х 3 міс); 111333,14 грн за 2020 рік (1 113 331,35 грн х 10%); 27833,28 грн за 3 місяці 2021 року (1 113 331,35 грн х 10% / 12міс х 3 міс).

Зазначені суми позивачем розраховані виходячи з розміру очікуваної річної орендної плати, визначеної у відсотковому відношенні від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за відповідний рік.

Відповідно до положень статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Розмір відсотків від нормативної грошової оцінки землі позивач обґрунтовував тим, що у аналогічних договорах, щодо оренди земельних ділянок за кодом цільового призначення 14.02, ставка орендної плати дорівнює від 6 до 12% від нормативно-грошової оцінки, а застосування ставки у розмірі 10% ґрунтується на рішенні від 07.11.2019 №892-78-VII, згідно якого відповідачу встановлено сплатити авансовий внесок в рахунок оплати вартості земельної ділянки.

Однак, позивачем не надано рішення Березанської міської ради, яким встановлено розмір ставок орендної плати за земельні ділянки із цільовим призначенням "14.02 Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії", а доводи про те, що у інших договорах ним застосовувалася ставки 6-12%, не підтверджуються жодними доказами і не свідчать про наявність підстав для застосування до відповідача ставки у розмірі 10%. Також є безпідставними, в якості обґрунтування розміру ставки орендної плати, посилання на договір про сплату авансового платежу, оскільки він стосується питання купівлі-продажу земельної ділянки, а не оренди земельної ділянки.

При цьому, у разі укладення відповідно до положень чинного законодавства договору оренди, в ньому сторони б погодили істотні умови, в тому числі і розмір орендної плати. Натомість, при зверненні з вимогами за бездоговірне користування земельною ділянкою міська рада в одноособовому порядку здійснює розрахунок та визначає розмір плати за користування ділянкою.

Разом з тим, відсутність рішення органу місцевого самоврядування щодо встановлення ставок орендної плати не надає відповідачу права на безоплатне використання земельної ділянки, тому, враховуючи наведені положення ст.288 Податкового кодексу України та те, що фактичне користування відповідачем земельною ділянкою є доведеним, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про необхідність здійснення власного розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, керуючись ставкою орендної плати у розмір 3% від нормативної грошової оцінки.

Таким чином, загальна сума недоотриманих позивачем коштів за користування земельної ділянки у період з 20.09.2019 по 01.04.2021 склала 45689,95 грн, а саме: 3940,02 грн за 3 місяці 2019 року (525336,46 грн х 3% / 12міс х 3 міс); 33399,94 грн за 2020 рік (1 113 331,35 грн х 3%); 8349,99 грн за 3 місяці 2021 року (1 113 331,35 грн х 3% / 12міс х 3 міс).

З огляду на викладене, враховуючи встановлені фактичні обставини справи, наведені норми чинного законодавства, правові позиції Верховного Суду, та оцінивши докази у справі в їх сукупності, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в сумі 45689,95 грн, а в іншій частині позову слід відмовити.

За встановлених обставин, Північний апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 01грудня 2021 року прийняте із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, фактичним обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому відповідно до положень ч.1 ст.277 ГПК України підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову, отже, апеляційна скарга задовольняється частково.

Відповідно до положень п. 12 ч.2 ст. 2, ст. 129 ГПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Березанської міської ради Київської області задовольнити частково.

2. Скасувати рішення Господарського суду Київської області від 01 грудня 2021 року.

3. Позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна Механізована Колона №3" (07543, Київська область, м. Березань, вул.Березанський шлях, буд. 42, ідентифікаційний код 34866083) на користь Березанської міської ради Київської області (07541, Київська область, м. Березань, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 1, ідентифікаційний код 38065504) - 45689,95 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності, 685,35 грн судового збору за подання позовної заяви та 1028,02 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

5. В іншій частині позову відмовити.

6. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

7. Справу повернути до Господарського суду Київської області.

8. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10.05.2022.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді О.В. Агрикова

Г.П. Коробенко