Ухвала

від 26.10.2021 по справі 913/443/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 913/443/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Согдіана"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2021

у справі № 913/443/20

за позовом Керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

1. Кремінської міської ради Луганської області;

2. Луганської обласної державної адміністрації (Луганської обласної військово-цивільної адміністрації);

3. Державної архітектурно-будівельної інспекції України

до:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Согдіана";

2. Сільськогосподарського приватного підприємства "СКС-Агро";

3. Виконавчого комітету Кремінської міської ради Луганської області

про скасування реєстрації декларацій про готовність об`єкта до експлуатації, розірвання договору на право тимчасового користування землею, зобов`язання повернути земельну ділянку, скасування рішення про визнання права власності, припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

На адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 18.10.2021 надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Согдіана" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 (повний текст складено 27.09.2021) у справі № 913/443/20, подана до Суду 05.10.2021.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.10.2021 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст.287 - 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у ч.ч. 1, 3 ст.310 цього Кодексу.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч. 2 ст. 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставою касаційного оскарження заявник визначив п.1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Обґрунтовуючи п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18, від 03.04.2019р. у справі №924/1220/17, від 17.10.2018 у справі №362/44/17 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 916/1666/18.

При цьому саме лише посилання скаржника на невідповідність висновків апеляційного господарського суду висновкам, викладеним в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18, від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17, від 17.10.2018 у справі №362/44/17 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 916/1666/18 не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України та п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, оскільки скаржник не навів чіткого формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована. У свою чергу, скаржник на обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, навів лише перелік постанов Верховного Суду, однак, не вказав, який саме висновок щодо застосування якої норми права та в яких правовідносинах не враховано апеляційним господарським судом, а також у чому саме полягає відмінність його висновків від висновків Верховного Суду. Зазначення лише постанов без належного правового обґрунтування подібності правовідносин без зазначення того, в чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, не є належним правовим обґрунтуванням зазначеної скаржником підстави касаційного оскарження.

Загальне посилання на невідповідність оскарженого судового рішення позиції Верховного Суду без конкретизації норм (норми) права, неправильно застосованих/порушених судом апеляційної інстанції та висновку Суду щодо їх застосування не може вважатися підставою для відкриття касаційного провадження.

Частиною 1 ст. 300 ГПК України передбачено що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України, а тому право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які передбачені наведеними вище положеннями ст. 287 ГПК України.

При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Оскільки скаржником не визначено належним чином підстави касаційного оскарження судових рішень як того вимагає ч. 2 ст. 287 ГПК України та п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання вимог цієї ухвали скаржнику необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали.

Способом усунення недоліків касаційної скарги є викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

Суд звертає увагу, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).

Відповідно до п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Приписами абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Абзацом 1 ч. 3 ст. 6 Закону передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 у розмірі 2 102 грн.

Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст.163 ГПК України).

Отже, судовий збір з позовної заяви про зобов`язання повернути земельну ділянку у даному випадку, за своєю правовою природою є вимогою про витребування майна та визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Як вбачається з рішення та постанови (тексти розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень) позов містить чотирнадцять вимог немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 24.05.2021р. у справі №913/443/20 позовні вимоги керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області були задоволені частково: визнано недійсним рішення Виконавчого комітету Кремінської міської ради "Про визнання права власності на гостьовий будинок по вул. Санаторна, 11а, у м. Кремінна за СПП "СКС-Агро" №21 від 03.02.2012; припинено право власності та скасовано державну реєстрацію права власності на гостьовий будиночок №11а за адресою: Луганська область, Кремінський район, м. Кремінна, вул. Санаторна, б. 11А, реєстраційний номер про право власності: 36199114, дата державної реєстрації 14.03.2012; зобов`язано Сільськогосподарське приватне підприємство "СКС-Агро" звільнити земельну ділянку з кадастровим номером 4421610100:14:001:0019, площею 2,0729 га, рекреаційного призначення, державної власності, яка знаходиться за адресою: Луганська область, Кремінський район, Кремінська міська рада, за межами населеного пункту, вул. Санаторна від самочинно забудованого об`єкту нерухомого майна, а саме гостьового будиночку №11А - номер запису про вправо власності: 36199114.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 у справі №913/443/20 рішення Господарського суду Луганської області від 24.05.2021 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог Керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації (Луганської обласної військово-цивільної адміністрації) та Державної архітектурно-будівельної інспекції України до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Согдіана", Сільськогосподарського приватного підприємства "СКС-Агро", Виконавчого комітету Кремінської міської ради Луганської області про:·скасування реєстрації декларацій про готовність об`єкта до експлуатації №ЛГ 142152230600 від 11.08.2015, №ЛГ 200152580298 від 15.09.2015, №ЛГ 142153451157 від 11.12.2015, №ЛГ 142150340307 від 04.02.2015 та №ЛГ 14111113634 від 26.12.2011, зареєстрованих у Департаменті державної архітектурно-будівельної інспекції в Луганській області; припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме: реєстраційний номер про право власності 13181372, гостьовий будиночок №11г, дата державної реєстрації 02.02.2016; реєстраційний номер про право власності 11832028, гостьовий будиночок №11в, дата державної реєстрації 27.10.2015; реєстраційний номер про право власності 11679233, гостьовий будиночок №11б, дата державної реєстрації 15.10.2015; реєстраційний номер про право власності 9626482, гостьовий будиночок з господарськими будівлями та спорудами №11, дата державної реєстрації 05.05.2015; розірвання договору на право тимчасового користування землею від 08.07.1998, укладеного між Кремінською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірми "Согдіана", зареєстрованого у книзі записів на право тимчасового користування землею за від 08.07.1998 №317; зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірми "Согдіана" повернути Луганській обласній державній адміністрації земельну ділянку (кадастровий номер 4421610100:14:001:0019) площею 2,0729, рекреаційного призначення, державної власності, яка знаходиться за адресою: Луганська область, Кремінський район, Кремінська міська рада, за межами населеного пункту, вул. Санаторна;·зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірми "Согдіана" звільнити земельну ділянку (кадастровий номер 4421610100:14:001:0019) площею 2,0729, рекреаційного призначення, державної власності, яка знаходиться за адресою: Луганська область, Кремінський район, Кремінська міська рада, за межами населеного пункту, вул. Санаторна від самочинно збудованих об`єктів нерухомого майна, а саме: гостьового будиночку з господарськими будівлями та спорудами №11, реєстраційний номер про право власності 9626482; гостьового будиночку №11б, реєстраційний номер про право власності 11679233; гостьового будиночку №11в, реєстраційний номер про право власності 11832028; гостьового будиночку №11г, реєстраційний номер про право власності 13181372.

Викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: "1. Позовні вимоги керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Кремінської міської ради Луганської області, Луганської обласної державної адміністрації (Луганської обласної військово-цивільної адміністрації) та Державної архітектурно-будівельної інспекції України до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Согдіана", Сільськогосподарського приватного підприємства "СКС-Агро" та Виконавчого комітету Кремінської міської ради Луганської області про скасування реєстрації декларацій про готовність об`єкта до експлуатації, розірвання договору на право тимчасового користування землею, зобов`язання повернути земельну ділянку, скасування рішення про визнання права власності, припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - задовольнити частково. 2. Скасувати реєстрацію декларацій про готовність об`єкта до експлуатації №ЛГ 142152230600 від 11.08.2015, №ЛГ 200152580298 від 15.09.2015, №ЛГ 142153451157 від 11.12.2015, №ЛГ 142150340307 від 04.02.2015 та №ЛГ 14111113634 від 26.12.2011, зареєстрованих у Департаменті державної архітектурно-будівельної інспекції в Луганській області. 3. Визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Кремінської міської ради "Про визнання права власності на гостьовий будинок по вул. Санаторна, 11а, у м. Кремінна за СПП "СКС-Агро" №21 від 03.02.2012. 4. Припинити право власності та скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: реєстраційний номер про право власності 13181372, гостьовий будиночок №11г, дата державної реєстрації 02.02.2016; реєстраційний номер про право власності 11832028, гостьовий будиночок №11в, дата державної реєстрації 27.10.2015; реєстраційний номер про право власності 11679233, гостьовий будиночок №11б, дата державної реєстрації 15.10.2015; реєстраційний номер про право власності 9626482, гостьовий будиночок з господарськими будівлями та спорудами №11, дата державної реєстрації 05.05.2015; реєстраційний номер про право власності 36199114, гостьовий будиночок №11а, дата державної реєстрації 14.03.2012; 5. Розірвати договір на право тимчасового користування землею від 08.07.1998р., укладений між Кремінською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірми Согдіана , зареєстрованого у книзі записів на право тимчасового користування землею за №317 від 08.07.1998; 6. Зобов`язати Сільськогосподарське приватне підприємство "СКС-Агро" звільнити земельну ділянку (кадастровий номер 4421610100:14:001:0019) площею 2,0729, яка знаходиться за адресою: Луганська область, Кремінський район, Кремінська міська рада, за межами населеного пункту, вул. Санаторна від самочинно забудованих об`єктів нерухомого майна, а саме гостьового будиночку №11а (номер запису про вправо власності 36199114); 7. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Согдіана" повернути Луганській обласній державній адміністрації земельну ділянку (кадастровий номер 4421610100:14:001:0019) площею 2,0729, рекреаційного призначення, державної власності, яка знаходиться за адресою: Луганська область, Кремінський район, Кремінська міська рада, за межами населеного пункту, вул. Санаторна. 8. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Согдіана" звільнити земельну ділянку (кадастровий номер 4421610100:14:001:0019) площею 2,0729, рекреаційного призначення, державної власності, яка знаходиться за адресою: Луганська область, Кремінський район, Кремінська міська рада, за межами населеного пункту, вул. Санаторна від самочинно збудованих об`єктів нерухомого майна, а саме: гостьового будиночку з господарськими будівлями та спорудами №11, реєстраційний номер про право власності 9626482; гостьового будиночку №11б, реєстраційний номер про право власності 11679233; гостьового будиночку №11в, реєстраційний номер про право власності 11832028; гостьового будиночку №11г, реєстраційний номер про право власності 13181372. 9. У задоволенні позовних вимог керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Кремінської міської ради Луганської області відмовити. 10. Провадження у справі в частині позовних вимог керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Державної архітектурно-будівельної інспекції України закрити". В іншій частині рішення Господарського суду Луганської області від 24.05.2021 у справі №913/443/20 залишено без змін.

В касаційній скарзі заявник просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 у справі № 913/443/20 скасувати (задоволено чотирнадцять вимог немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру (вартість майна 31 084, 96 грн)) та залишити в силі рішення Господарського суду Луганської області від 24.05.2021, отже належною до сплати сумою судового збору за подання касаційної скарги у даному випадку є 63 060 грн [(2 102 грн *14)+(31 084, 96 грн (вартість майна)*1,5%)]* 200%.

Скаржником до матеріалів касаційної скарги в якості доказів сплати судового збору у сумі 62 169,92 грн додано копію квитанції № 0.0.2290286751.1. від 05.10.2021.

Проте зазначена квитанція не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством порядку з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (ч. 1 ст. 6 згаданого Закону).

Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дата судового акта, що оскаржується.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.03.2018 у справі № 914/1542/17, від 16.01.2019 у справі № 905/1057/18, від 10.05.2018 у справі № 613/372/16-ц, та ухвалах Верховного Суду від 26.03.2018 у справі № 907/892/15, від 16.04.2018 у справі № 922/3137/17, від 20.04.2018 у справі № 910/12031/17, від 21.02.2019 у справі № 910/8880/18, від 13.02.2020 у справі № 910/4557/18.

При цьому на веб - сайті Верховного Суду у розділі "Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях" (https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/platig/) вказано, що у графі "Призначення платежу" обов`язково необхідно вказати:

"*;101;22030102 (код класифікації доходів)____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір".

Разом з тим, з доданої до касаційної скарги квитанції № 0.0.2290286751.1 від 05.10.2021 про сплату 62 169, 92 грн судового збору, вбачається, що в призначенні платежу не зазначено номер справи, ідентифікаційний код платника, а саме: "* ;101; 21805943.22030102; Судовий збір Верховний суд 055) ТОВ ВКФ СОГДІАНА Ч/З ВЕДЕРНІКОВ І.В. ", що не може вважатися належним доказом про сплату судового збору за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 у справі № 913/443/20.

Таким чином до касаційної скарги додано квитанцію, яка не містить обов`язкових реквізитів, а саме - номеру справи та дати судового акта, що оскаржується, у зв`язку з чим вона не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку, оскільки з неї не вбачається яка саме касаційна скарга оплачується судовим збором та у якій справі.

Суд вказує на те, що скаржнику необхідно сплатити судовий збір та надати суду документ, що підтверджує сплату 63 060 грн за наведеними нижче реквізитами.

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102,

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга та дата судового акта, що оскаржується.

Враховуючи викладене касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Согдіана" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно: 1) викласти касаційну скаргу у новій редакції та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав); 2) надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 63 060 грн.

Щодо клопотання про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення у справі № 913/443/20, то воно буде розглянуто у випадку усунення вказаних вище недоліків.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 287, 290 - 292 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Согдіана" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 у справі № 913/443/20 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Могил С.К.