Ухвала

від 21.10.2021 по справі 182/444/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1570/21 Справа № 182/444/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6

підозрюваного

(в режимі відеоконференції) ОСОБА_7

захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_8

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку дистанційногосудового провадженняв режимівідеоконференції матеріализа апеляційноюскаргою захисника ОСОБА_8 в інтересахпідозрюваного ОСОБА_7 на ухвалуслідчого суддіНікопольського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від16вересня 2021року прозадоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. В. Знам`янка К.-Дніпровського району Запорізької області, громадянина України, приватного підприємця, розлученого, який зареєстрований у АДРЕСА_1 , фактично мешкає у АДРЕСА_2 , раніше судимого

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2021 року клопотання ст. слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_10 по кримінальному провадженню, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.01.2021 року № 12021040340000103 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 було задоволено.

Застосовано щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів та строку досудового розслідування, тобто ухвала діє до 06-00 год. 14 листопада 2021 року.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту фактичного затримання, тобто з 06-00 год. 16.09.2021 року.

Рішення суду обґрунтовано тим, що заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України /переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду/ об`єктивно існує, бо підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 10 років, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що підтверджується тим, що відразу після вчинення злочину ОСОБА_7 з метою ухилення від кримінальної відповідальності переховувався від органів досудового розслідування, у зв`язку з чим 28.01.2021 року був оголошений у розшук, про що йому було відомо, однак до органу досудового розслідування добровільно він не з`явився і лише 16.09.2021 року його місце знаходження було встановлено у м. Запоріжжі. Що стосується наявності ризику /незаконного впливу на потерпілого та свідків/ п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, то вказаний ризик також існує. Підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків з метою зміни ними показів, т.як потерпілий та свідки є його партнерами по бізнесу.

Слідчий суддя врахував репутацію підозрюваного, який є раніше судимою особою, відбував покарання у вигляді позбавлення волі, звільнився 03.06.2019 року, розлучений, але має на утриманні 2-ох малолітніх дітей, є приватним підприємцем, з його слів має стабільний дохід. Однак ці обставини не призвели до позитивних змін у його особистості та не створили у нього готовності до самокерованої право-слухняної поведінки в суспільстві, внаслідок чого він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

На даному етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 , зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, які були встановлені під час судового розгляду.

-захисник ОСОБА_8 в інтересахпідозрюваного ОСОБА_7 не погодилась з рішенням суду. В своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Нікопольського міськрайонного суду від 16.09.2021 року. В задоволені клопотання старшого слідчого ОСОБА_9 , погоджене прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_10 , про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відмовити.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що покази свідка ОСОБА_11 ставлять під сумнів обгрунтованість підозри за правовою кваліфікацією, передбаченою ч.2 ст.15 ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки поведінка підозрюваного ОСОБА_7 свідчила про його бажання врятувати життя потерпілого. ОСОБА_7 активно намагався допомогти потерпілому, просив викликати швидку, вживав заходи для надання йому медичної допомоги. Такі дії підозрюваного ОСОБА_7 свідчать про відсутність умислу на вбивство потерпілого ОСОБА_12 , а відповідно ставлять під сумнів обгрунтованість підозри.

Вважає, що слідчий та прокурор не надали слідчому судді жодних доказів того, що ризики, на які вони посилаються дійсно мають місце. Фактично слідчий суддя обмежилась лише переліком законодавчих підстав для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу без встановлення їх наявності та їх обґрунтованості.

Ризик переховування від досудового розслідування та суду є недоведеним та спростований поясненнями підозрюваного ОСОБА_7 .

Під час розгляду клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу, слідчому судді не надано доказів того, що підозрюваний ОСОБА_7 , під час перебування на свободі та маючи реальну можливість вчиняти тиск на потерпілого або свідка, вчиняв такі незаконні дії. Таким чином, ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків є недоведений та спростований поведінкою підозрюваного ОСОБА_7 .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які, кожен окремо, підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, доводи прокурора, який вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, а скаргу без задоволення, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно доч.1,п.5ч.2ст.183КПК Українитримання підвартою євинятковим запобіжнимзаходом,який застосовуєтьсявиключно уразі,якщо прокурордоведе,що жоденіз більшм`яких запобіжнихзаходів незможе запобігтиризикам,передбаченим статтею177цього Кодексу,крім випадків,передбачених частиноюп`ятою статті176цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані, а доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.

Так, з наданих матеріалів вбачається, що під час судового розгляду слідчий суддя з`ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обгрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Крім цього, у справі «Смірнови проти Росії» (п. 59) Європейський суд з прав людини зазначив, що в досудовому звільненні особі може бути відмовлено через доведеність таких основних підстав, як: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. у справі «Штеґмюллер проти Австрії»); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. у справі «Вемгофф проти Німеччини»); вчинення ним подальших правопорушень (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. «Мацнеттер проти Австрії») або спричинення ним порушень громадського порядку (рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 р. у справі «Летельєр проти Франції»).

Європейський суд з прав людини визнав допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою наявність із боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину. Проте й у цих випадках ЄСПЛ наголошує на тому, що наявність відповідних ризиків, які слугують підставою тримання підозрюваного під вартою, повинна бути доведена в кожному конкретному випадку.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а заявлені ризики об`єктивно існують і для їх запобігання, необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував, що існують обґрунтовані ризики, що ОСОБА_7 знаходячись на свободі, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на свідків та потерпілого, у зв`язку з чим обґрунтовано прийшов до висновку про застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде ефективним та доцільним.

Посилання ж сторони захисту на недоведеність провини ОСОБА_7 у скоєнні вищезазначеного злочину, тобто безпідставність підозри, є неприйнятним для колегії суддів, оскільки при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обгрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування і на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу, тож апеляційні вимоги захисника в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Доводи апелянта про те, що стороною обвинувачення не було доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а також про неврахування судом даних про особу обвинуваченого, на думку колегії суддів, необґрунтовані, оскільки вказані факти були взяті до уваги судом в сукупності з іншими доказами по справі та їм було надано належної оцінки.

Доводи ж захисту про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги дані, характеризуючі підозрюваного, які викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, оскільки суд при постановленні ухвали це врахував, однак з метою запобігти встановленим ризикам, беручи до уваги тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, міру покарання, яка передбачена за нього у виді позбавлення волі, судом першої інстанції було обгрунтовано задоволено клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У своєму рішенні слідчий суддя також розглядав можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів та належним чином аргументував, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечать належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, а тому доводи апеляційної скарги захисника з цього приводу не заслуговують на увагу.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою цілком правильним і обгрунтованим та не знаходить підстав для його зміни на даному етапі досудового розслідування на інший запобіжний захід.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Нікопольського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від16вересня 2021року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , підозрюваного увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.15,ч.1ст.115КК України - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4