Рішення

від 26.10.2021 по справі 480/6370/21

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2021 року Справа №480/6370/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6370/21 за позовом ОСОБА_1 до Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Верхньосироватської сільської ради, і просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області щодо ненадання ОСОБА_1 дозволу на розробку технічної документації для відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, як учаснику бойових дій на території Верхньосироватської об`єднаної територіальної громади кадастровий номер 5922380800:07:002:0387;

- зобов`язати Верхньосироватську сільську раду Сумського району Сумської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту технічної документації щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, як учаснику бойових дій на території Верхньосироватської об`єднаної територіальної громади кадастровий номер 5922380800:07:002:0387.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій. 21.04.2021р. ним було направлено до Верхньосироватської сільської ради клопотання щодо надання йому дозволу на розробку технічної документації для відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0га, як учаснику бойових дій на території Верхньосироватської територіальної громади (кадастровий номер 5922380800:07:002:0387). У разі неможливості надання такого дозволу, позивач просив відповідача детально зазначити підстави для відмови. Крім цього, позивач у зверненні від 21.04.2021р. просив також надати інформацію щодо наявності на території Верхньосироватської ОТГ вільних земельних ділянок (земель запасу) із цільовим призначенням: для ведення селянського господарства, які можуть бути приватизовані (безоплатно передані ) позивачу, як учаснику бойових дій. Також, позивач у даному листі просив відповідача надати роз"яснення щодо процедури першочергової безоплатної передачі позивачу - ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0 га, як учаснику бойових дій (із зазначенням того, які додаткові документи необхідно надати до територіальної громади).

До зазначеного звернення від 21.04.2021р. позивач додав копію свого паспорта, ідентифікаційного номера, копію посвідчення учасника бойових дій та викопіювання з публічної кадастрової карти України.

У відповідь на зазначене звернення позивач отримав відповідь від 17.05.2021р. №03-24/702 (лист сільської ради про надання відповіді) в якій відповідач, з питань зазначених у зверненні зазначає: щодо звернення позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою - відповідач вказує, що земельна ділянка з кадастровим номером 5922380800:07:002:0387 загальною площею 3,6212 га згідно Договору оренди землі від 19.06.2019р. знаходиться в користуванні СТОВ "Вікторія". З посиланням на дану обставину, відповідач повідомив позивача про те, що Верхньосироватська сільська рада не може передати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку з зазначеним кадастровим номером для ведення особистого селянського господарства. Крім, цього відповідач у листі від 17.05.2021р. надав позивачу інформацію про яку запитував позивач у своєму зверненні від 21.04.2021р.

З наданою відповіддю позивач не згоден, вважає, що вона порушує його права. Вважає, що йому фактично відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з безпідставним посиланням у листі-відповіді на те, що земельна ділянка перебуває в оренді. Крім цього, позивач звертає увагу суду на те, що бездіяльність відповідача полягає у тому, що сільською радою не було винесено питання щодо надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою на пленарне засідання ради.

Зважаючи на викладене, позивач стверджує про протиправність бездіяльності відповідача яка полягає у ненаданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою та просить суд зобов"язати відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, як учаснику бойових дій на території Верхньосироватської об`єднаної територіальної громади кадастровий номер 5922380800:07:002:0387.

Крім цього, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 5000грн.

Ухвалою суду від 22.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач повідомлявся про розгляд даної справи належним чином, проте заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надав.

Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що позивач надіслав на адресу відповідача лист від 21.04.2021р. (а.с.9) в якому просив Верхньосироватську сільську раду:

- надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку технічної документації для відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0га, як учаснику бойових дій на території Верхньосироватської територіальної громади (кадастровий номер 5922380800:07:002:0387). У разі неможливості надання такого дозволу, позивач просив відповідача детально зазначити підстави для відмови;

- надати інформацію щодо наявності на території Верхньосироватської ОТГ вільних земельних ділянок (земель запасу) із цільовим призначенням: для ведення селянського господарства, які можуть бути приватизовані (безоплатно передані ) позивачу, як учаснику бойових дій;

- надати роз"яснення щодо процедури першочергової безоплатної передачі позивачу - ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0 га, як учаснику бойових дій (із зазначенням того, які додаткові документи необхідно надати до територіальної громади).

До зазначеного звернення від 21.04.2021р. позивач додав копію свого паспорта, ідентифікаційного номера, копію посвідчення учасника бойових дій та викопіювання з публічної кадастрової карти України.

На зазначену заяву позивача від 21.04.2021р. (а.с.9) відповідач надіслав відповідь від 17.05.2021р. №03-24/702 (лист сільської ради про надання відповіді - а.с.10) в якій відповідач, з питань зазначених у зверненні зазначає: щодо звернення позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою - відповідач вказує, що земельна ділянка з кадастровим номером 5922380800:07:002:0387 загальною площею 3,6212 га згідно Договору оренди землі від 19.06.2019р. знаходиться в користуванні СТОВ "Вікторія". З посиланням на дану обставину, відповідач повідомив позивача про те, що Верхньосироватська сільська рада не може передати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку з зазначеним кадастровим номером для ведення особистого селянського господарства. Крім, цього відповідач у листі від 17.05.2021р. надав позивачу і іншу інформацію про яку запитував позивач у своєму зверненні від 21.04.2021р.

Позивач вбачає протиправну бездіяльність з боку відповідача щодо ненадання йому дозволу на розробку проекту землеустрою та просить суд зобов"язати відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою на відповідну земельну ділянку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Судом встановлено, що позивач, відповідно до вимог ст. 118 Земельного кодексу України, звернувся до органу місцевого самоврядування - Верхньосироватської сільської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Однак, рішення за заявою позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або рішення про відмову у його наданні Верхньосироватською сільською радою не приймалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Тобто, за результатами розгляду заяви заінтересованої особи щодо вирішення зазначеного питання повинно прийматися відповідне рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади.

Водночас, Земельним кодексом України визначено чіткий алгоритм розгляду заяв громадян про відведення у власність земельних ділянок та вичерпний перелік підстав для відмови особі у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідач, за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення конкретної земельної ділянки, зобов`язаний був прийняти рішення, яким надати дозвіл на розроблення такого проекту землеустрою або надати позивачу вмотивовану (із зазначенням конкретних причин) відмову у його наданні.

У даному випадку, в порушення зазначених вище приписів чинного законодавства, відповідач не прийняв рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 в частині надання йому дозволу на розроблення такого проекту землеустрою. Рішення сільської ради щодо відмови у наданні йому дозволу на розроблення проекту землеустрою позивачу з визначенням відповідних мотивів (із зазначенням конкретних причин) відмови у його наданні, відповідачем також не приймалось.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють їх відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям.

Відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, без дотримання вимог частини другої статті 2 КАС України, що свідчить про допущення відповідачем як суб`єктом владних повноважень протиправної бездіяльності стосовно належного розгляду поданої позивачем клопотання.

Отже, у даному випадку, способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача є зобов`язання відповідача належним чином розглянути питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із прийняттям відповідного рішення, яким надати дозвіл на розроблення такого проекту землеустрою або надати позивачу вмотивовану (із зазначенням конкретних причин) відмову у його наданні.

Крім того, відповідач не зазначає про невідповідність місця розташування земельної ділянки, що планується до відведення, вимогам законів, прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, чи генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затвердженим у встановленому законом порядку.

Отже, відповідачем не розглянуто клопотання позивача та не надана оцінка обставинам на предмет відповідності клопотання вимогам ст. 118 Земельного кодексу України.

Суд зауважує, що клопотання позивача підлягає розгляду повноважним органом на відповідність вимогам закону, а суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови не перевірки, не надання оцінки та не встановлення певних обставин суб`єктом владних повноважень з цього питання.

У цій справі з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Верхньосироватська сільська рада, як суб`єкт владних повноважень, не довела правомірності не прийняття рішення щодо надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою або мотивованої відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Таким чином, враховуючи , що відповідачем ще не прийнято обґрунтоване рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.04.2021р., суд дійшов висновку, щодо позовна вимоги про зоюов"язання відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою задоволенню не підлягає, оскільки є передчасною.

Зважаючи на те, що Верхньосироватською сільською радою не було прийнято рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або про відмову позивачу надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою без наведення (встановлення) вичерпних підстав для відмови, передбачених ст. 118 Земельного кодексу України, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, за результатами її розгляду прийняти рішення з урахуванням вимог діючого законодавства.

Щодо клопотання позивача про стягнення на його користь витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

З огляду на викладене, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, виходить зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), надання до суду доказів, які стосуються спірних правовідносин.

З матеріалів справи судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано: договір про надання правничої допомоги від 07.07.2021 (а.с.12), копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 16), ордер на надання правової допомоги Серія АР №1049032 від 13.07.2021 (а.с.17), акт прийому-передачі наданих адвокатських послуг №1 від 13.07.2021 згідно договору від 07.07.2021р. (а.с.13), копії квитанцій без дати за №1, в якій йдеться про те, що адвокат Плужник М.В. прийняв (в квитанції не зазначено від кого...) 5000грн. (а.с. 15).

Як вбачається із акта прийому-передачі наданих адвокатських послуг №1 іфд 13.07.2021р. до договору від 07.07.2021р. (а.с. 13) адвокатом були надані такі послуги:

- особистий прийом адвоката, особиста бесіда по суті порушеного питання, отримання документів від клієнта - 500 грн.

- опрацювання нормативно-правової бази з порушених питань - 500 грн.

- консультація клієнта - 1000 грн.

- підготовка та направлення позовної заяви до суду - 3000 грн.

При цьому, в зазначеному Акті не відображено кількість часу витраченого на кожну з "послуг". При цьому, договором не визначена вартість години наданих послуг, відповідно, не передбачено порядок визначення розміру (вартості) послуг.

Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З огляду на викладене, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд виходить з оцінки складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).

Враховуючи те, що у даній справі провадження було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, справа за даним позовом є незначної складності, для розгляду справи адвокат у судові засідання не з`являвся, надані адвокатом послуги зводилися виключно до формування позовної заяви, суд вважає розмір витрат позивача, пов`язаних з правничою допомогою неспівмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами.

З огляду на викладене, при вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд, враховує предмет спору та виходячи із критеріїв, визначених частинами 3, 5 статті 134, частиною 9 статті 139 КАС України, вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок відповідача витрати на надання професійної правничої допомоги в розмірі 500 грн.

Зважаючи на те, що позивач має статус учасника бойових дій та звільнений від сплати судового збору, питання щодо відшкодування на його користь витрат по сплаті судового збору, судом не розглядається.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, що полягає у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 від 21.04.2021 про надання, кому, як учаснику бойових дій, дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, на території Верхньосироватської об"єднаної територіальної громади.

Зобов`язати Верхньосироватську сільську раду Сумського району Сумської області (42351, вул.Макаренка, 36, с.Верхня Сироватка, Сумстка область, код ЄДРПОУ 04391374) належним чином розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) від 21.04.2021 в частині щодо надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Верхньосироватської ОТГ Сумської області, та прийняти рішення оформлене окремим документом за наслідками розгляду вказаної заяви з зазначенням у ньому обґрунтування та з обов`язковим посиланням на норми Земельного кодексу України.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області (42351, вул.Макаренка, 36, с.Верхня Сироватка, Сумстка область, код ЄДРПОУ 04391374) витрати на правову допомогу у розмірі 500 (п"ятсот) грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець