Постанова

від 06.06.2022 по справі 480/6370/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 р. Справа № 480/6370/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 року, головуючий суддя І інстанції: О.М. Кунець, м. Суми, повний текст складено 26.10.21 року у справі № 480/6370/21

за позовом ОСОБА_1

до Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, в якій просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області щодо ненадання ОСОБА_1 дозволу на розробку технічної документації для відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, як учаснику бойових дій на території Верхньосироватської об`єднаної територіальної громади кадастровий номер 5922380800:07:002:0387;

- зобов`язати Верхньосироватську сільську раду Сумського району Сумської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту технічної документації щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, як учаснику бойових дій на території Верхньосироватської об`єднаної територіальної громади кадастровий номер 5922380800:07:002:0387.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 року у справі №480/6370/21 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, що полягає у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 від 21.04.2021 про надання учаснику бойових дій, дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, на території Верхньосироватської об"єднаної територіальної громади.

Зобов`язано Верхньосироватську сільську раду Сумського району Сумської області належним чином розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.04.2021 в частині щодо надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Верхньосироватської ОТГ Сумської області, та прийняти рішення оформлене окремим документом за наслідками розгляду вказаної заяви з зазначенням у ньому обґрунтування та з обов`язковим посиланням на норми Земельного кодексу України.

У задоволенні інших вимог відмовлено.

Відповідач, Верхньосироватська сільська рада Сумського району Сумської області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 5922380800:07:002:0387 загальною площею 3,6212 га, по якої позивач просив дозволу на розробку технічної документації для відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, згідно договору оренди землі від 19.06.2019 р. знаходиться в користуванні СТОВ "Вікторія", тому відповідач правомірно повідомив позивача про те, що Верхньосироватська сільська рада не може передати у власність позивачу земельну ділянку з зазначеним кадастровим номером для ведення особистого селянського господарства.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 надіслав на адресу відповідача лист від 21.04.2021 р. (а.с.9) в якому просив Верхньосироватську сільську раду:

- надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку технічної документації для відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0га, як учаснику бойових дій на території Верхньосироватської територіальної громади (кадастровий номер 5922380800:07:002:0387). У разі неможливості надання такого дозволу, позивач просив відповідача детально зазначити підстави для відмови;

- надати інформацію щодо наявності на території Верхньосироватської ОТГ вільних земельних ділянок (земель запасу) із цільовим призначенням: для ведення селянського господарства, які можуть бути приватизовані (безоплатно передані) позивачу, як учаснику бойових дій;

- надати роз"яснення щодо процедури першочергової безоплатної передачі позивачу - ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0 га, як учаснику бойових дій (із зазначенням того, які додаткові документи необхідно надати до територіальної громади).

До зазначеного звернення від 21.04.2021 р. позивач додав копію свого паспорта, ідентифікаційного номера, копію посвідчення учасника бойових дій та викопіювання з публічної кадастрової карти України.

На зазначену заяву позивача від 21.04.2021 р. (а.с.9) відповідач надіслав відповідь від 17.05.2021 р. №03-24/702 (лист сільської ради про надання відповіді - а.с.10) в якій відповідач, з питань зазначених у зверненні зазначає: щодо звернення позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою - відповідач вказує, що земельна ділянка з кадастровим номером 5922380800:07:002:0387 загальною площею 3,6212 га згідно договору оренди землі від 19.06.2019 р. знаходиться в користуванні СТОВ "Вікторія". З посиланням на дану обставину, відповідач повідомив позивача про те, що Верхньосироватська сільська рада не може передати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку з зазначеним кадастровим номером для ведення особистого селянського господарства. Крім, цього відповідач у листі від 17.05.2021 р. надав позивачу і іншу інформацію про яку запитував позивач у своєму зверненні від 21.04.2021 р.

Позивач, не погодившись із бездіяльністю відповідача щодо ненадання йому дозволу на розробку проекту землеустрою, звернулася до суду з позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем ще не прийнято обґрунтоване рішення за наслідками розгляду заяви позивача від 21.04.2021 р.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.

Згідно з ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У відповідності до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Колегія суддів встановила, що позивач, відповідно до вимог ст. 118 Земельного кодексу України, звернувся до органу місцевого самоврядування - Верхньосироватської сільської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Однак, рішення за заявою позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або рішення про відмову у його наданні Верхньосироватською сільською радою не приймалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Тобто, за результатами розгляду заяви заінтересованої особи щодо вирішення зазначеного питання повинно прийматися відповідне рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади.

Земельним кодексом України визначено чіткий алгоритм розгляду заяв громадян про відведення у власність земельних ділянок та вичерпний перелік підстав для відмови особі у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідач, за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення конкретної земельної ділянки, зобов`язаний був прийняти рішення, яким надати дозвіл на розроблення такого проекту землеустрою або надати позивачу вмотивовану (із зазначенням конкретних причин) відмову у його наданні.

У даному випадку, в порушення зазначених вище приписів чинного законодавства, відповідач не прийняв рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 в частині надання йому дозволу на розроблення такого проекту землеустрою. Рішення сільської ради щодо відмови у наданні йому дозволу на розроблення проекту землеустрою позивачу з визначенням відповідних мотивів (із зазначенням конкретних причин) відмови у його наданні, відповідачем також не приймалось.

У відповідності ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегія суддів зазначає, що відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, без урахування вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що свідчить про допущення відповідачем як суб`єктом владних повноважень протиправної бездіяльності стосовно належного розгляду поданої позивачем клопотання.

Таким чином, колегія суддів вважає правильний висновок суду першої інстанції про зобов`язання відповідача належним чином розглянути питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із прийняттям відповідного рішення, яким надати дозвіл на розроблення такого проекту землеустрою або надати позивачу вмотивовану (із зазначенням конкретних причин) відмову у його наданні.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідач не зазначив про невідповідність місця розташування земельної ділянки, що планується до відведення, вимогам законів, прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, чи генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затвердженим у встановленому законом порядку.

Отже, відповідачем не розглянуто клопотання позивача та не надана оцінка обставинам на предмет відповідності клопотання вимогам ст. 118 Земельного кодексу України.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності неприйняття рішення щодо надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою або мотивованої відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що належним способом захисту прав позивача є саме зобов`язання відповідача належним чином розглянути заяву позивача від 21.04.2021 р. в частині щодо надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Верхньосироватської ОТГ Сумської області, та прийняти рішення оформлене окремим документом за наслідками розгляду вказаної заяви з зазначенням у ньому обґрунтування та з обов`язковим посиланням на норми Земельного кодексу України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 року у справі №480/6370/21 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 по справі № 480/6370/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський