Рішення

від 26.10.2021 по справі 487/5125/21

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/5125/21

Провадження № 2/487/2373/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2021 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого-судді А.А. Лагоди

секретаря І.А. Налиснік

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Звєздова Ірина Володимирівна, Миколаївська міська рада про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із 7/10 часток у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та права у спільній сумісній власності на земельну ділянку наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, загальною площею 881,0 кв.м., кадастровий номер 4810136300:02:059:0008, яка розташована за тією ж адресою, та на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №913370, виданого 31.01.2008 року, належить ОСОБА_2 та померлій ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності.

За життя ОСОБА_3 залишила заповіт, за яким все належне їй майно вона заповіла ОСОБА_1 05.05.2020 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Звєздовою І.В. було заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_3 19.03.2021 року позивач одержала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 7/10 часток у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку їй було відмовлено, так як за життя ОСОБА_3 не було визначено розмір її частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, в зв`язку з чим рекомендовано звернутися до суду для визначення частки у праві власності на майно, належне спадкодавцю на праві спільної сумісної власності.

Позивач зазначає, що частка померлої у праві власності на земельну ділянку повинна складати 7/10 часток, а частка відповідача 3/10 частини пропорційно до часток співвласників у праві власності на житловий будинок. Посилаючись на зазначені обставини позивач просить визначити, що частка ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку складає 7/10 часток, частка ОСОБА_2 3/10 частки, а також визнати за позивачем право власності в порядку спадкування на 7/10 часток в праві спільної часткової власності на земельну ділянку, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 26.07.2021 року відкрито провадження у справі з призначенням розгляду справи в порядку загального позовного провадження, витребувано у приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Звєздової Ірини Володимирівни копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 20.08.2021 року позовні вимоги визнає частково, не заперечує щодо припинення права спільної сумісної власності на земельну ділянку, однак не погоджується з розміром частки в 3/10 від загальної площі в 881,0 кв.м., мотивуючи це тим, що на підставі договору купівлі-продажу посвідченого державним нотаріусом Третьої миколаївської державної нотаріальної контори в Миколаївській області 06.11.1987 року за реєстровим №1-3772, відповідачем було придбано 3/10 частки житлового будинку з прилеглими надвірними спорудами розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно зазначеного договору житловий будинок розташований на земельній ділянці розміром 988,0 кв.м., за такого вважає, що розподіл розміру часток в натурі на земельну ділянку порушують права відповідача, як власника, та просить виділити за ним частку в натурі розміром не менше 0,0312 га. Крім наведеного, відповідачем було подано клопотання про призначення по справі земельно-технічної експертизи.

Представник позивача у відповіді на відзив від 01.09.2021 року зазначає, що позовні вимоги не містять питання щодо виділення частки земельної ділянки в натурі, натомість на розгляд суду ставиться питання про визначення частки майна, належній померлій у праві спільної сумісної власності. Вважає безпідставними посилання відповідача на договір купівлі-продажу житлового будинку посвідченого державним нотаріусом Третьої миколаївської державної нотаріальної контори в Миколаївській області 06.11.1987 року за реєстровим №1-3772, як документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку, оскільки спірна земельна ділянка була набута відповідачем та померлою ОСОБА_3 в результаті приватизації, та належала їм на праві спільної сумісної власності на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №913370 від 31.01.2008 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010800100197, виданого на підставі рішення Миколаївської міської ради від 14.09.2007 року №14/50.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву від 17.09.2021 року позовні вимоги визнає частково з підстав аналогічних підставам зазначених у відзиві на позовну заяву від 20.08.2021 року.

Ухвалою суду від 21.09.2021 року було закрито підготовче провадження з призначенням розгляду справи за участю сторін, у задоволенні клопотання відповідача про призначення по справі земельно-технічної експертизи - відмовлено.

В судове засідання представник позивача не з`явилась, до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились до суду надано письмову заяву згідно якої сторона відповідача не заперечує проти задоволення позову та просить справу розглянути за їх відсутності.

Представник Миколаївська міська рада в судове засідання не з`явився до суду надав письмову заяву згідно якої при вирішенні питання покладався на розсуд суду та просив справу розглянути за його відсутності.

Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Звєздова І.В. надіслала суду матеріали спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судове засідання призначене 26.10.2021 року не з`явилась про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, неявка третьої особи не перешкоджає розгляду питання.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 .

Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з 7/10 часток у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та права у спільній сумісній власності на земельну ділянку наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, загальною площею 881,0 кв.м., кадастровий номер 4810136300:02:059:0008, яка розташована за тією ж адресою.

За життя ОСОБА_3 залишила заповіт, посвідчений державним нотаріусом Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори 16.10.2003 року, зареєстрованого у реєстрі за №4-641, за яким все належне їй майно вона заповіла ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 05.05.2020 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Звєздовою Іриною Володимирівною було заведено спадкову справу №7/2020, номер у спадковому реєстрі 65796440.

02.10.2020 року ОСОБА_1 отримала письмове роз`яснення від нотаріуса, відповідно до якого, свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 на частину земельної ділянки не може бути видано, в зв`язку з тим що не визначено розмір частки спадкодавця у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку під будинком, позивачу рекомендовано звернутися до суду для визначення частки у праві власності на майно, належне померлій.

Судом встановлено, що 7/10 часток у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належать позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 19.03.2021 року. Зазначена частка житлового будинку за життя належала ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Першою Миколаївською державною нотаріальною конторою 06.02.1978 року за реєстровим №3-624; свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Першою миколаївською державною нотаріальною конторою 22.02.1986 року за реєстровим №1-727.

Також встановлено, що земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 надана для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, кадастровий номер 4810136300:02:059:0008, загальною площею 881,0 кв.м. належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №913370 від 31.01.2008 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010800100197, виданого на підставі рішення Миколаївської міської ради від 14.09.2007 року №14/50.

При цьому на земельній ділянці, площею 881,0 кв.м. з кадастровим номером: 4810136300:02:059:0008 розташований житловий будинок, який складається з 7/10 та 3/10 часток у праві власності, належних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідно.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За приписами ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно зі ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

У відповідності до ч. 1 ст. 86 Земельного кодексу України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Згідно ст. 89 Земельного кодексу України, земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників жилого будинку. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно ч. 4 ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

При ухваленні рішення суд бере також до уваги те що відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у справі спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Відповідно до ч.2 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Частиною першою ст.1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до пункту 3.4 листа ВССУ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

Згідно із пунктом 17 Постанови Пленуму ВССУ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав №5 від 07.02.2014 р. частка суб`єкта права спільної сумісної власності визначається, зокрема, при відкритті після нього спадщини.

Щодо посилання відповідача у письмових запереченнях на позовну заяву про належність йому земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу посвідченого державним нотаріусом Третьої миколаївської державної нотаріальної контори в Миколаївській області 06.11.1987 року за реєстровим №1-3772, суд зазначає наступне:

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України (в редакції на момент видачі державного акту) визначено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , на підставі вищевказаного договору було придбано 3/10 частини житлового будинку з прилеглими надвірними спорудами, так у користування Покупця переходить жилі кімнати 2-3, 2-4, житловою площею 22,1 кв.м сіни а,а2, сарай 3, погреб Дпд, по 1/3 частині вбиральні Р, воріт, водопровідної колонки . Договір не містить вказівки на перехід права власності, користування або оренди земельної ділянки, на якій вони розташовані; дані щодо цільового призначення земельної ділянки, на якій розташовані будівлі, її кадастрового номеру та документів, які б підтверджували належність прав на земельну ділянку у продавця нерухомого майна.

Натомість відповідно до поданих документів, 30.10.2006 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було подано заяву на ім`я міського голови про оформлення правових документів на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться в їх користуванні. Висновками від 19.03.2007 року та 16.04.2007 року було погоджено можливість передати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 881,0 кв.м. за рахунок земель не наданих у власність чи користування, про що складена технічна документація із землеустрою щодо складання документу (державного акту), яка засвідчена 22.05.2007 року.

Рішенням Миколаївської міської ради від 14.09.2007 року №14/50 зазначена технічна документація була затверджена, вирішено надати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 881,0 кв.м. для обслуговування житлового будинку і господарських будівель по АДРЕСА_1 .

На підставі зазначеного рішення Миколаївської міської ради було видано державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №913370 від 31.01.2008 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010800100197. Відповідно до якого земельна ділянка наданій для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, кадастровий номер 4810136300:02:059:0008, загальною площею 881,0 кв.м., розташована за адресою АДРЕСА_1 , була передана у спільну сумісну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав винятково з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (ч.9,10 ст. 79-1 Земельного кодексу). Формування земельної ділянки супроводжується розробкою відповідної документації із землеустрою, яка і є підставою для державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та присвоєння їй кадастрового номера.

З вищевикладеного виходить, що посилання відповідача на те що площа земельної ділянки - 881,0 кв.м. не відповідає дійсності є не обґрунтованою. Оскільки за їх спільною заявою з померлою ОСОБА_3 було виготовлено технічну документацію з землеустрою, та у подальшому набуто право спільної сумісної власності на земельну ділянку саме площею 881,0 кв.м. На момент укладання договору купівлі продажу частки житлового будинку, земельна ділянка не знаходилась у власності продавця та не могла бути об`єктом цивільних прав.

Отже, враховуючи вищезазначені положення законодавства, оскільки частка у земельній ділянці, яка належала померлій ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності на теперішній час не визначена, приймаючи до уваги розмір часток належних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у праві спільної часткової власності на житловий будинок, який знаходяться на спірній земельній ділянці, враховуючи сукупність доказів, з урахуванням того, що не визначення часток не дає можливості позивачу реалізувати своє право на спадкування, суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12,13,76,259,263-265,268, 279 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Звєздова Ірина Володимирівна, Миколаївська міська рада про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визначити частки співвласників у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , надану для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, кадастровий номер 4810136300:02:059:0008, загальною площею 881,0 кв.м. за ОСОБА_2 (податковий номер 2213202115) 3/10 (три десятих) частки у праві спільної часткової власності на земельну ділянку; за ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , 7/10 (сім десятих) часток у праві спільної часткової власності на земельну ділянку.

Визнати право власності в порядку спадкування за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , податковий номер НОМЕР_1 ) на 7/10 (сім десятих) часток в праві спільної часткової власності на земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , надану для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, кадастровий номер 4810136300:02:059:0008, загальною площею 881,0 кв.м, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду м. Миколаєва безпосередньо протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Третя особа: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Звєздова Ірина Володимирівна, адреса: м. Миколаїв, вул. Чкалова, 55/7.

Третя особа: Миколаївська міська рада, адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ: 26565573.

Суддя А.А. Лагода