Рішення

від 05.10.2021 по справі 526/2454/20

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/2454/20

Провадження № 2/526/195/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2021 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді Максименко Л.В.

секретаря судових засідань Павленко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Гадяч цивільну справу № 526/2454/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

з участю відповідача ОСОБА_2

в с т а н о в и в:

30 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі 261 600 гривень, в тому числі сума основної заборгованості 54000, сума відсотків 207 600 грн.

12 січня 2021 року провадження по справі відкрито.

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала частково, суду пояснила, що дійсно позичала на протязі певного періоду у ОСОБА_3 гроші, загальна сума яких складає 45 тисяч грн. У ОСОБА_1 вона позичала лише 3 тис. грн. Значну частину коштів вона віддала м`ясом, так як веде домашнє господарство. Розписка була написана під тиском позивача, про що вона зверталася до адвоката, який повинен був подати заяву в правоохоронні органи. Щодо нарахування відсотків жодних заперечень не мала та просила якомога швидше закінчити розгляд справи.

Судом встановлено, що 03 березня 2020 року ОСОБА_2 згідно розписки у період з 07 квітня 2015 року по 01 березня 2020 року взяла у борг у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 54 тис.грн. із щомісячною виплатою 10% від цієї суми заборгованості, що становить 213 тис. грн., які зобов`язалася повернути до 01 червня 2020 року.

Даний договір позики сторонами було укладено у простій письмовій формі.

Борг ОСОБА_2 до цього часу не повернула, чим порушила взяте на себе зобов`язання.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а в даному випадку - розписки позичальника.

Відповідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 1046 Цивільного Кодексу України визначено зміст договору позики. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У силу дії ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому, у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно розписки ОСОБА_2 зобов`язувалася повернути суму боргу та відсотки до 01 червня 2020 року.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З розрахунку заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за розпискою станом на 01.12.2020 вбачається, що місячна відсоткова ставка від простроченої суми в розмірі 10% становить 207 600 грн. Жодних заперечень щодо даного розрахунку відповідач не мала.

Суд встановив, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існують цивільні правовідносини. В зв`язку з невиконанням відповідачем умов позики, за якою ОСОБА_1 виконав всі умови повністю, а ОСОБА_2 своєчасно не повернула борг, порушено майнові права позивача.

Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав в судовому порядку шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку по сплаті суми позики та наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника суми заборгованості та інших виплат, передбачених чинним законодавством.

Суд також вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягти сплачений ним судовий збір при подачі позову до суду в сумі 2616 грн., так як позов повністю задоволений.

Керуючись ст. 12, 81, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

- позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштівзадовольнити .

Стягти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 261 600 гривень, в тому числі сума основної заборгованості 54 000, сума відсотків 207 600 грн.

Стягти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2616 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , місце реєстрації - АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 05 жовтня 2021 року.

Головуюча: Л. В. Максименко