Ухвала

від 25.10.2021 по справі 1-236/11

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №1-236/11

Провадження № 2-і/552/12/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2021 року Київський районний суд м.Полтави в складі:

Головуючого судді - Турченко Т.В.

При секретарі - Сороці Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, -

В С Т А Н О В И В :

09.09.2021 року до суду звернувся ОСОБА_1 з заявою про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України. В заяві вказував на те, що в провадженні Київського ВДВС у м.Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Суми) перебувало виконавче провадження за виконавчим листом №1-236/11 від 27.10.2011 року, виданого Київським районним судом м.Полтави про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 грошових коштів. В рамках даного виконавчого провадження, за поданням державного виконавця, Київським районним судом м.Полтави 04.12.2012 року було винесено ухвалу про тимчасове обмеження його у праві виїзду за межі України. На даний час, дане виконавче провадження закінчено в зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду. В зв`язку з чим просив суд скасувати йому тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

В судовому засідання ОСОБА_1 заяву підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Представник Київського ВДВС у м.Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Суми) Тихонов В.В. щодо заяви про скасування тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України заперечував, вказавши на те, що на виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження №46184175, яке на даний час не виконані.

Представник Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради Перчун Т.В. в судовому засіданні заперечувала щодо заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, так як заявник на даний час перед Управлінням має непогашену заборгованості, яку у разі задоволення заяви ОСОБА_1 перестане погашати.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за її відсутності на адресу суду не надходило.

Суд заслухавши учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на виконанні Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) перебуває зведене виконавче провадження №46184175, до складу якого входять: ВП №52367634 відкрите на виконання виконавчого листа №552/2432/1-ц від 02.07.2016 року, виданого Київським районним судом м.Полтави про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 141 002,26 грн. з урахуванням виконавчого збору, залишок боргу становить 145 775,94 грн.; ВП № 54646280 відкрите на виконання виконавчого листа1-236/11 від 27.10.2011 року, виданого Київським районним судом м.Полтави про стягнення з ОСОБА_1 на користь Полтавського міського фінансового управління 14 627,09 грн., залишок боргу на даний час з урахуванням виконавчого збору становить 14 077,80 грн.; ВП №55128188 відкрите на виконання виконавчого листа №552/2435/16-ц від 02.07.2016 року, виданого Київським районним судом м.Полтави про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 1410,00 грн.; ВП №64799946 відкрите на виконання постанови №ЕГА №102533, виданої 02.07.2016 року УПП в Полтавській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в розмірі 510 грн. та ВП №63364331 відкрите на виконання постанови №ДП18 №330232, виданої 11.07.2020 року УПП в Полтавській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 850 грн.

Відповідно до п.2 ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України г ромадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, коли діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання-до виконання зобов`язань, або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов`язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до п.19 ч.3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов`язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Згідно ч.2, 4 ст.6 Закону Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п. 1-9 ч. 1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.

Згідно зі статтею 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно і свою власну. На здійснення цих прав не встановлюються жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для охорони здоров`я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб.

У справі Гочев проти Болгарії ( Gochevv. Bulgaria від 26.1 1.2009) Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по- перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. З ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості; проте навіть якщо зазначене обмеження свободи пересування було виправданим на самому початку, воно може стати непропорційним і таким, що порушує права людини, якщо воно автоматично продовжуватиметься протягом тривалого періоду. Тому застосування такого обмеження має періодично переглядатися судом (принаймні в останній інстанції) з метою з`ясування доцільності його подальшого застосування, причому обсяг судового розгляду повинен дозволити суду взяти до уваги всі фактори, й у тому числі ті, що стосуються пропорційності такого обмеження.

В силу ст.13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Відповідно до ч.5 ст.441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Скасування застосованих судом обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнення переслідуваної мети гарантування повернення боргу, або виявлено обставини, які спростовували б критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність натепер таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обґрунтована виправданість втручання в здійснення особою права на свободу пересування.

Як встановлено судом і дані обставини не заперечували сторони по справі, на день розгляду справи розмір заборгованості ОСОБА_1 по незавершеним і не зупиненим виконавчим провадженням складає 163 500 грн. 74 коп. Проте, заявник не ухиляється від покладених на нього зобов`язань, намагається їх, по можливості, погасити. Ним сплачено стягувачу ОСОБА_2 на виконання вироку Київського районного суду м.Полтави кошти в сумі 62 589 грн. 43 коп. Також ним частково сплачено Бюджетно-фінансовому управлінню виконавчого комітету Полтавської міської ради 2 192 грн. 75 коп. завданих збитків.

Крім того, під час розгляду заяви судом встановлено, що накладення на ОСОБА_1 обмеження у праві виїзду за кордон викликає суттєві складнощі заявника у виїзді його за кордон, який пов`язаний з необхідністю отримати додатковий заробіток, що, в свою чергу, сповільнює повне дострокове погашення заборгованості.

Таким чином, суд вважає, що залишення тимчасових обмежень, які були встановлені відносно ОСОБА_1 , при виконанні виконавчого провадження, є таким, що порушують основоположні права і свободи громадянина України. Тому заява підлягає до задоволення.

Керуючись ст.441 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити.

Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за межі України, накладене на нього ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 04.12.2012 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складений 26.10.2021 року.

Головуючий Т.В.Турченко