Ухвала

від 25.10.2021 по справі 640/16435/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 жовтня 2021 року

Київ

справа №640/16435/19

адміністративне провадження №К/9901/32263/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2021 у справі №640/16435/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Єврокейс до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Єврокейс звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.05.2019 №06982615140106, №06972615140106.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2021 адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2021 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2021 у справі №640/16435/19 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної податкової служби у місті Києві 28.08.2021 звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення процесуального строку до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 09.09.2021 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оскільки касаційна скарга подана із пропуском процесуального строку, а наведені підстави цього строку визнані неповажними; статті 332 КАС зв`язку з тим, що до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом, та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення процесуального строку та документ про сплату судового збору.

Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 20.09.2021, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0102934264557.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, відповідачем надіслано клопотання про поновлення процесуального строку та клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач вказує на неможливість такої сплати у відведений судом строк з причин неналежного фінансування Головного управління Державної податкової служби у місті Києві з державного бюджету та відсутністю на рахунку заявника грошових коштів необхідних для такої сплати.

На підтвердження доводів у вказаному клопотанні, відповідачем надано службову записку від 16.09.2021, виписку за 16.09.2021 із Системи дистанційного обслуговування клієнтів Державної казначейської служби України, службову записку від 27.08.2021 про необхідність сплати судового збору у справі №640/16435/19.

Разом з тим, суд дійшов висновку, що дані докази є неналежними для задоволення клопотання відповідача, оскільки податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій з метою отримання суми грошових коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до податкового органу вищого рівня або органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №640/16435/19 та отримання відповідного фінансування.

Разом з тим, на підтвердження доводів викладених у вказаному клопотанні, відповідачем не надано належних доказів на їх підтвердження.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Статтею 330 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Разом з тим, податковим органом не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є підставою для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги та зловживання процесуальними правами.

Таким чином, клопотання відповідача про продовження процесуального строку на усунення недоліків касаційної інстанції задоволенню не підлягає.

На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали заявником не усунуто недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху, а саме щодо сплати судового збору.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Пунктом першим частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві не виконано вимоги ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху щодо сплати судового збору, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 248, 330, 332, 355, 359 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у справі №640/16435/19.

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2021 у справі №640/16435/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Єврокейс до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді В.В. Хохуляк

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова