Рішення

від 04.10.2021 по справі 442/5598/21

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/5598/21

Провадження №2/442/1199/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючого судді Медведика Л.О.,

за участю секретаря Далявської Л.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням житлової квартири та судових витрат, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезгаданим позовом, на підтвердження якого посилається на те, що на даний час зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 та є одноосібним власником цього ж будинку АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими будівлями та спорудами і земельної ділянки площею 0,11га з кадастровим номером №4621280300:02:002:0020 для будівництва та обслуговування цього житлового будинку, господарських споруд та будівель. Дане майно перейшло йому у власність 19.02.2019р. на підставі Договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки.

У зазначеному житловому будинку з моменту набуття ним права власності на нього та до цього часу проживають: він, його бабуся - ОСОБА_5 (колишня власниця будинковолодіння), його колишня дружина - ОСОБА_3 та його неповнолітні сини: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Шлюб між ним та дружиною ОСОБА_3 - розірвано.

На даний час відповідач разом із дітьми проживає у належному йому житловому будинку. Однак, незважаючи на те, що відповідач користується цим житловим будинком, використовує газ та електроенергію та категорично відмовляється надавати йому будь-які кошти в рахунок часткової компенсації вартості сплачених ним комунальних платежів за утримання цього житлового будинку, чим порушує права. Відтак, змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 10.08.2021 року відкрито провадження в справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

15.09.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити в задоволенні позову повністю за безпідставністю.

29.09.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позов з підстав, зазначених у ньому. Додав, що він з відповідачем розлучені, однак проживають в одному будинку, бо так хотіли їхні діти. Він сплачує на них аліменти вчасно. Відповідач не надає кошти по утриманню будинку, зокрема, за комунальні послуги. Одного разу дала 1000 грн і все. Він не може оформити субсидію, так як потрібен паспорт відповідачки, який вона йому не надає, а постійно пише у різні інстанції на нього наклепи. На даний час вони ще мали стосунки як подружжя, однак, на його думку це все зміниться.

Представник позивача ОСОБА_2 підтримав думку свого довірителя. Просив задоволити позов.

Відповідач ОСОБА_3 заперечила щодо задоволення позову з підстав, викладених у письмовому відзиві. Додала, що позивач не звертався до неї з проханням сплачувати за комунальні послуги. На даний час вони живуть як сім`я заради двох спільних дітей.

Представник відповідача ОСОБА_4 підтримала думку своєї довірительки. Вказала, що сторони разом проживають та ведуть спільне господарство, витрачають спільні кошти на побут, зокрема на харчування. З 2019 року будинок належить позивачу. Тому у всіх квитанціях є його прізвище. Просила відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані суду докази, оцінивши їх в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 28.08.2008 року по 06.12.2012 року, який був розірваний рішенням Дрогобицького міськрайонного суду за заявою ОСОБА_1 чоловіка (справа №1306/7116/2021).

Від даного у шлюбу у сторін народилося двоє дітей: сини ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно рішення вищезгаданого суду від 07.03.2021 року з позивача на користь відповідача стягуються аліменти на утримання дітей (справа №1306/701/2012).

Сторони проживають в житловому будинку АДРЕСА_1 , який належить позивачу на підставі договору дарування житлового будинку від 19.02.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Ілик Г.М., зареєстрованого в реєстрі за №46.

Позивач звертався до Дрогобицького міськрайонного суду з позовом про виселення відповідача з належного йому житлового будинку та рішенням суду від 18.08.2020 року в задоволенні такого відмовлено.

Постановою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду від 28 січня 2021 року вищезгадане рішення залишено без змін.

Більше того, при розгляді даної справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що сторони проживають разом з часу одруження, ведуть спільне господарство. А таке передбачає спільні витрати на придбання продуктів, необхідних засобів щоденного вжитку, побутових речей, а також сплату комунальних послуг, якими вони спільно користуються.

Виходячи із пояснень позивача про те, що він із колишньою дружиною відновили шлюбні відносини(хоча він вважає, що вона на це згодилась, бо він подав до неї позов), разом харчуються(хоча він стверджує, що на харчі дає свої гроші) суд вбачає що у сторін не припинились відносини, які встановлені постановою суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду іще від 28 січня 2021 року по справі №442/3009/20. Відтак, має місце факт проживання сторін однією сім`єю. А регулювання сімейних відносин в такому випадку згідно ч.2 ст.9 СК України, які не врегульовані цим Кодексом, можуть бути врегульовані договором, який має бути укладений в письмовій формі. Такий договір є обов`язковим до виконання. Натомість, подібного Договору позивачем представлено суду не було, як зрештою і будь-яких інших договорів, укладених в порядку визначеному ЦК України.

Сплата аліментів позивачем на утримання своїх дітей у даному випадку на вирішення спору не впливає.

Крім того, відповідачка у своєму відзиві вказує, що і сама долучалась до оплати комунальних послуг. Платились такі нею повністю або частково, але так як рахунки були на ім`я власника, то і у квитанціях про оплату зазначених лише він. Цього твердження стороною позивача спростовано не було, і якщо у цьому питанні й виникає сумнів, - то тлумачиться він судом на користь сторони відповідача. Так велить Конституція України.

За наведених обставин, посилання позивача на норми ЖК, зазначені у позові не є слушними, а позовні вимоги безпідставні.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 81, 264, 265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням житлової квартири та судових витрат, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.273 ЦПК України.

Суддя Медведик Л.О.