Постанова

від 06.10.2021 по справі 920/473/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2021 р. Справа№ 920/473/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Демидової А.М.

Полякова Б.М.

секретар судового засідання Ковган О.І.

за участю представників учасників справи відповідно до протоколу судового засідання від 06.10.2021

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Батьківщина

на ухвалу Господарського суду Сумської області від 17.06.2021

у справі № 920/473/21

за заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Батьківщина

до Державного підприємства "Дослідне господарство Агрофірма "Надія" Інституту сільського господарського Північного Сходу Національної Академії Аграрних наук України"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Батьківщина (далі - СТОВ "Батьківщина", Кредитор) звернулося до Господарського суду Сумської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство Агрофірма "Надія" Інституту сільського господарського Північного Сходу Національної Академії Аграрних наук України" (далі - ДП "Дослідне господарство Агрофірма "Надія", Боржник).

Заява про відкриття справи про банкрутво обґрунтована виникненням у ДП "Дослідне господарство Агрофірма "Надія" заборгованості у розмірі 23 208 328,62 грн.

У заяві йдеться про порушення ДП "Дослідне господарство Агрофірма "Надія" зобов`язань за низкою договорів, укладених з СТОВ "Батьківщина".

Зокрема, за договором постачання від 02.02.2019 № 02-02/2019-1/1НАД заборгованість Боржника становить 2 048 263,69 грн. з урахуванням інфляційних витрат та трьох процентів річних;

за договором постачання від 02.05.2019 № 02/05/2019НАД - 81 392,60 грн;

за договором постачання від 02.04.2020 № 02-04/2020-1/1НАД - 8 713 369,06 грн.;

за договором підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 01.05.2019 № 01/05/2019 НАД - 6 463 872,74 грн.;

за договором підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 03.04.2020 № 03/04/2020НАД - 5 107 022,47 грн.;

за договором про надання послуг від 01.04.2019 № 01-04/2019-2НАД - 370 740,76 грн.;

за договором про надання послуг від 21.04.2020 № 21-04/2020НАД - 163 667,30 грн.

До того ж, як зазначає СТОВ "Батьківщина", ДП "Дослідне господарство Агрофірма "Надія" згідно платіжного доручення від 30.06.2020 № 4688 безпідставно одержало від нього 260 000 грн., які підлягають поверненню на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.05.2021 прийнято до розгляду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, призначено підготовче засідання.

01.06.2021 від ДП "Дослідне господарство Агрофірма "Надія" надійшов відзив на заяву СТОВ "Батьківщина" про відкриття справи про банкрутво, в якому боржник просив суд відмовити у відкритті провадження у даній справі про банкрутство, зазначивши про те, що заява ініціюючого кредитора є необгрунтованою з підстав наявності спору про право щодо вказаних вимог, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Боржник зазначив про наявність спору про право за договорами постачання від 02.02.2019 № 02-02/2019-1/1НАД та від 02.05.2019 № 02/05/2019НАД, договором підряду від 01.05.2019 № 01/05/2019 НАД, договором про надання послуг від 01.04.2019 № 01-04/2019-2НАД, які оскаржені в судовому порядку.

До того ж, у відзиві йдеться про настання строків виконання Боржником зобов`язань за договором постачання від 02.04.2020 № 02-04/2020-1/1НАД, договором підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт від від 03.04.2020 № 03/04/2020НАД, договором про надання послуг від 21.04.2020 № 21-04/2020НАД в період дії карантину, а також заперечується настання строку повернення коштів, одержаних згідно платіжного доручення від 30.06.2020 № 4688.

СТОВ "Батьківщина", згідно відповіді на відзив, яка надійшла до суду 16.06.2021, заначило, що в Єдиному реєстрі судових рішень відсутня інформація щодо процесуальних рішень, ухвалених у зв`язку із оскарженням ДП Дослідне господарство Агрофірма "Надія" договорів постачання від 02.02.2019 № 02-02/2019-1/1НАД та від 02.05.2019 № 02/05/2019НАД, договору підряду від 01.05.2019 № 01/05/2019 НАД, договору про надання послуг від 01.04.2019 № 01-04/2019-2НАД, а також заперечило наявність вказаних Боржником підстав для визнання вказаних договорів недійсним та зауважило, що вказані договори з боку Кредитора виконані в повному обсязі.

Звертаючись до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20, СТОВ "Батьківщина" просило суд відкрити провадження у справі про банкрутство ДП "Дослідне господарство Агрофірма "Надія".

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 17.06.2021 у справі № 920/473/21 відмовлено СТОВ "Батьківщина" у відкритті провадження у справі про банкрутство ДП "Дослідне господарство Агрофірма "Надія".

Ухвала суду першої інстанції мотивована відсутністю підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, зважаючи на встановлені обставини наявності заперечень боржника щодо грошових вимог ініціюючого кредитора, безспірність яких не підтверджується, що свідчить про наявність спору про право щодо таких вимог ініціюючого кредитора.

СТОВ "Батьківщина" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказану ухвалу суду, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 17.06.2021 у справі № 920/473/21 та ухвалити нове рішення, яким передати справу для розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушенням норм процесуального права, а саме статей 73, 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Скаржником заперечується правильність висновку місцевого господарського суду, яким відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство з тих підстав, що боржником не визнано борг ініціюючого кредитора у зв`язку з наявністю спору про право щодо частини правочинів, на підставі яких подано заяву про відкриття провадження у даній справі про банкрутство.

Звертаючись до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20, скаржник зазначає, що подання боржником позовів про визнання недійсними договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, після звернення останнього з заявою про відкриття провадження у даній справі про банкрутство, не може свідчити про наявність спору про право згідно з абзацем 1 частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУПБ).

В апеляційній скарзі йдеться про дотримання сторонами порядку укладення вказаних договорів, про те, що ці договори виконані Кредитором належним чином, схвалені Боржником та є обов`язковими для виконання останнім.

З урахуванням викладених доводів апеляційної скарги, скаржник зазначає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2021 зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Гарник Л.Л. (головуючий суддя), Демидова А.М., Ткаченко Б.О.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ткаченка Б.О., відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2021, зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Гарник Л.Л. (головуючий суддя), Демидова А.М., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2021 СТОВ Батьківщина поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження, справу призначено до розгляду.

14.09.2021 та 16.09.2021 від представника СТОВ "Батьківщина" надійшли заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 задоволено клопотання представника СТОВ "Батьківщина" задоволено, проведення судового засідання 22.09.2021 призначено в режимі відеоконференції.

21.09.2021 від ДП "Дослідне господарство Агрофірма "Надія" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 розгляд справи відкладено.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників учасників справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, з наступних підстав.

Предметом судового розгляду у цій справі є заява СТОВ "Батьківщина" про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Дослідне господарство Агрофірма "Надія".

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди скаржника із висновками господарського суду щодо відсутності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство та в цілому ґрунтуються на дотриманні ним як ініціюючим кредитором порядку та умов, визначених КУПБ для звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, зокрема щодо безспірності кредиторських вимог до боржника.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, як зазначено в преамбулі, встановлюються нормами КУПБ.

Відповідно до частин другої, третьої статті 8 КУПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор. Провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за заявою боржника також у разі загрози його неплатоспроможності.

Згідно зі статтею 2 КУПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Порядок подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також перелік документів, які мають бути додані до вказаної заяви, визначені статтею 34 КУПБ.

За змістом частини першої статті 35 КУПБ у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначається дата проведення підготовчого засідання суду. Також ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд має право вирішити питання про зобов`язання заявника, боржника та інших осіб надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 39 КУПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

Відповідно до частини другої статті 35 КУПБ підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14 днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.

Відтак, зважаючи на обмеження строку проведення підготовчого засідання та стандартів доказування, які суд може використати на цій стадії процесу, подані кредитором до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство докази на підтвердження обґрунтованості вимог до боржника мають переконливо свідчити про відсутність спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора та про наявність порушеного (невиконаного) господарсько-правового зобов`язання.

Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності стосовно вирішення питань щодо суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.

Правова позиція аналогічного змісту викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20.

Отже, встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є необхідною передумовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Протилежне матиме наслідком відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство у відповідності до частини шостої статті 39 КУПБ, згідно із якою підставою для відмови у відкритті провадження у справі є те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

При цьому, у суду першої інстанції під час проведення підготовчого засідання відсутня можливість вирішення такого спору про право, що в свою чергу пов`язано з такими особливостями позовного провадження як: пред`явлення позову, можливість подання зустрічного позову, склад учасників справи у позовному провадженні, прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, а також диспозитивністю господарського судочинства тощо.

У такому випадку, відсутність спору щодо заявлених ініціюючим кредитором грошових вимог може підтверджуватися або рішенням суду, що набрало законної сили, або визнанням боржником таких вимог.

Верховний Суд в постанові від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20 зазначив, що при наявності відзиву боржника, поданого в порядку ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства, на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з запереченнями щодо кредиторських вимог ініціюючого кредитора, що не були предметом судового розгляду та щодо яких відсутнє судове рішення, з доданням доказів необґрунтованості вимог такого заявника (за наявності), господарський суд, на розгляді якого перебуває заява про відкриття провадження у справі про банкрутство, не розглядає спір по суті (спір щодо кредиторських вимог, які стали підставою для подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство), а на підставі положень ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмовляє у відкритті провадження у справі, оскільки вимоги кредитора не є безспірними та свідчать про наявність спору про право.

У вказаній постанові суд касаційної інстанції, відхиляючи доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень статті 39 КУПБ, з урахуванням обставин наявності заперечень боржника, що були викладені у відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо грошових вимог (безспірність яких не підтверджується судовим рішенням) ініціюючого кредитора, дійшов висновку про те, що наявність заперечень боржника щодо кредиторських вимог ініціюючого кредитора, безспірність яких не підтверджується рішенням, є свідченням наявності спору про право щодо таких вимог ініціюючого кредитора.

У справі, що розглядається, СТОВ "Батьківщина" ініціювало питання про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Дослідне господарство Агрофірма "Надія" з підстав наявності у боржника заборгованості у розмірі 23 208 328,62 грн.

Зокрема, за договором постачання від 02.02.2019 № 02-02/2019-1/1НАД заборгованість становить 2 048 263,69 грн. з урахуванням інфляційних витрат та трьох процентів річних, строк оплати - до 01.10.2019 (пункт 2.1 цього договору).

За договором постачання від 02.05.2019 № 02/05/2019НАД заборгованість становить 81 392,60 грн. з урахуванням інфляційних витрат та трьох процентів річних, строк оплати - до 01.10.2019 (пункт 2.1 цього договору).

За договором постачання від 02.04.2020 № 02-04/2020-1/1НАД заборгованість становить 8 713 369,06 грн. з урахуванням інфляційних витрат та трьох процентів річних, строк оплати - до 30.11.2020 (пункт 2.1 цього договору).

За договором підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 01.05.2019 № 01/05/2019 НАД заборгованість становить 6 463 872,74 грн. з урахуванням інфляційних витрат та трьох процентів річних, строк оплати - до 01.12.2019 (пункт 6.1 цього договору).

За договором підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 03.04.2020 № 03/04/2020НАД заборгованість становить 5 107 022,47 грн. з урахуванням інфляційних витрат та трьох процентів річних, строк оплати - до 30.11.2020 (пункт 6.1 цього договору).

За договором про надання послуг від 01.04.2019 № 01-04/2019-2НАД заборгованість становить 370 740,76 грн. з урахуванням інфляційних витрат та трьох процентів річних, строк оплати - до 01.10.2019 (пункт 3.2 цього договору).

За договором про надання послуг від 21.04.2020 № 21-04/2020НАД у розмірі 163 667,30 грн. з урахуванням інфляційних витрат та трьох процентів річних, строк оплати - до 30.11.2020 (пункт 3.2 цього договору).

До того ж, згідно платіжного доручення від 30.06.2020 № 4688 СТОВ Батьківщина перерахувало на користь ДП "Дослідне господарство Агрофірма "Надія" 260 000 грн., які, на переконання Кредитора, підлягають поверненню як безпідставно одержані на підставі статі 1212 Цивільного кодексу України.

З наведених підстав, згідно фіскального чеку та опису вкладення Укрпошти від 16.04.2021, Кредитор звернувся до Боржника з претензією від 16.04.2021 № 16-04/21-1 про оплату наявної заборгованості у розмірі 21 232 998,12 грн.

Як обгрунтовано встановлено місцевим господарським судом, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, 16.06.2021 ухвалою Господарського суду Чернігівської області відкрито провадження у справі № 927/614/21 за позовом ДП "Дослідне господарство Агрофірма "Надія" про визнання недійсним договору постачання № 02/05/2019НАД від 02.05.2019.

16.06.2021 ухвалою Господарського суду Чернігівської області відкрито провадження у справі № 927/613/21 за позовом ДП "Дослідне господарство Агрофірма "Надія" до СТОВ "Батьківщина" про визнання недійсним договору постачання № 01-04/2019-2НАД від 01.04.2019.

16.06.2021 ухвалою Господарського суду Чернігівської області відкрито провадження у справі № 927/612/21 за позовом ДП Дослідне господарство Агрофірма "Надія" до СТОВ "Батьківщина" про визнання недійсним договору постачання № 02-02/2019-1/1НАД від 02.02.2019.

Згідно з даними системи "Діловодство спеціалізованого суду" 27.05.2021 до Господарського суду Сумської області надійшла позовна заява ДП "Дослідне господарство Агрофірма "Надія" до СТОВ "Батьківщина" про визнання недійсними укладених сторонами:

- договору постачання № 02-02/2019-1/1 НАД від 02.02.2019;

- договору постачання №02/05/2019НАД від 02.05.2019;

- договору підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт №01/05/2019НАД від 01.05.2019;

Згідно з ухвалою Господарського суду Сумської області від 28.05.2021 вказана позовна заява направлена за підсудністю до Господарського суду Чернігівської області.

Як встановлено, у відзиві ДП "Дослідне господарство Агрофірма "Надія" на заяву про порушення провадження у справі про банкрутство боржник заперечував проти відкриття провадження у справі з підстав наявності спору про право за вищевказаними договорами постачання від 02.02.2019 № 02-02/2019-1/1НАД та від 02.05.2019 № 02/05/2019НАД, договором підряду від 01.05.2019 № 01/05/2019 НАД, договором про надання послуг від 01.04.2019 № 01-04/2019-2НАД.

До того ж, у відзиві на заяву про порушення провадження у справі про банкрутство Боржник зазначив, що строк виконання зобов`язань по оплаті за договором постачання від 02.04.2020 № 02-04/2020-1/1НАД, договором підряду від 03.04.2020 № 03/04/2020НАД, договором про надання послуг від 21.04.2020 № 21-04/2020НАД настав в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), також заперечив настання строку повернення коштів, одержаних згідно платіжного доручення від 30.06.2020 № 4688.

З урахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів доходить висновку про те, що грошові вимоги Кредитора, які ґрунтуються на укладенитх з Банкрутом договорах постачання від 02.02.2019 № 02-02/2019-1/1НАД та від 02.05.2019 № 02/05/2019НАД, договорі підряду від 01.05.2019 № 01/05/2019 НАД, договорі про надання послуг від 01.04.2019 № 01-04/2019-2НАД, мають спірний характер, оскільки відносно них відсутнє судове рішення, вони не визнаються та заперечуються Боржником.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.08.2020 по справі № 910/4658/20 наведено висновок про те, що встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

З огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).

Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, який може бути виражений як в процесуальній формі - підтверджуватися судовими актами, так і матеріально-правовій формі - підтверджуватися юридичними фактами (постанова Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/1922/20).

З урахуванням обставин наявності заперечень боржника, що були викладені у відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, щодо грошових вимог (безспірність яких не підтверджується судовим рішенням) ініціюючого кредитора, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про правильне застосування судом першої інстанції положень статті 39 КУПБ, оскільки наявність заперечень боржника щодо кредиторських вимог ініціюючого кредитора, безспірність яких не підтверджується судовим рішенням, є свідченням наявності спору про право щодо таких вимог ініціюючого кредитора.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20.

У господарського суду під час проведення підготовчого засідання відсутня можливість вирішення такого спору про право, що, у свою чергу, пов`язано з особливостями позовного провадження, зокрема пред`явленням позову, можливостями подання зустрічного позову, складом учасників справи у позовному провадженні, прийняттям позовної заяви до розгляду та відкриттям провадження у справі, а також диспозитивністю господарського судочинства.

Відповідно до частини п`ятої статті 39 КУПБ за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

При цьому, якщо Кодексом підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство прямо не визначені та з`ясовуються судом шляхом встановлення, на підставі доказів у справі, заборон на відкриття провадження у справі про банкрутство, визначених Законом (прямих або непрямих, загальних або спеціальних, тимчасових або не обмежених в часі, умовних або безумовних), то підстави для відмови у відкритті провадження прямо визначені в частині шостій статті 39 КУзПБ.

Так, відповідно до частини шостої статті 39 Кодексу господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:

вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;

вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Наведені підстави належать до прямих, загальних, безумовних та не обмежених в часі заборон на відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи, оскільки застосовуються без урахування будь-яких особливостей - безумовно - в силу прямої норми Закону, незалежно від суб`єкта звернення із відповідною заявою та організаційної форми суб`єкта - боржника, підстав виникнення, складу, періоду виникнення вимог до боржника тощо.

Водночас до прямих, однак не загальних заборон на відкриття провадження у справі про банкрутство, можуть належати підстави, які також прямо визначені законом, однак застосовуються залежно від суб`єкта звернення, від суб`єкта банкрутства, від умов/підстав/обмежень, за яких ці заборони застосовуються, та можуть мати тимчасовий характер.

До однієї із таких заборон, що прямо встановлена Кодексом, однак є умовною та тимчасовою, є заборона на відкриття провадження у справі про банкрутство, застосування якої зумовлено карантином, встановленим тимчасово Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19.

Порядок та умови застосування цієї заборони визначені пунктом 1-2 Прикінцевих та Перехідних положень КУПБ, відповідно до яких установлено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, та протягом 90 днів з дня скасування карантину не допускається відкриття проваджень у справах про банкрутство боржників - юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, що виникли з 12 березня 2020 року.

Наведені обмеження були запроваджені згідно зі змінами, внесеними в Кодекс Законом України "Про внесення зміни до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19" від 18.06.2020 № 728-IX, що набрав чинності з 17.10.2020 (далі - Закон № 728-IX).

Щодо порядку застосування цих положень в часі та щодо поширення цього Закону на правовідносини, які стали підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, та на правовідносини з відкриття провадження у справі про банкрутство, що виникли до набрання чинності вказаним Законом, Суд зазначає про таке.

При вирішенні цього питання колегія суддів звертається до нормативного врегулювання порядку дії закону в часі.

Відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом цієї норми під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишався таким на момент вчинення процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже Основним Законом закріплений принцип незворотності дії закону у часі.

Згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 06.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Водночас, в пункті першому резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 зазначено, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи) .

Такого висновку Конституційний Суд дійшов, мотивувавши цей висновок в пункті 3 мотивувальної частини рішення від 09.02.1999 № 1-рп/99.

Натомість в пункті 3 мотивувальної частини цього рішення Конституційний Суд вказав, що наведений висновок не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

У зв`язку з викладеним пряма вказівка у нормах пункту 1-2 Прикінцевих та Перехідних положень КУПБ і Закону № 728-IX (яким були внесені відповідні зміни до КУПБ), на недопущення відкриття проваджень у справах про банкрутство боржників - юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, які виникли з 12 березня 2020 року, є окремим застереженням стосовно порядку та календарного періоду застосування цієї норми та стосовно поширення цієї норми на правовідносини в часі.

А тому набрання чинності з 17.10.2020 вказаними змінами в Кодекс (пункт 1-2 Прикінцевих та Перехідних положень) згідно із Законом № 728-IX не обмежує застосування відповідних положень КУзПБ і Закону № 728-IX та не обмежує їх поширення на матеріально-правові відносини та процесуальні правовідносини з відкриття провадження у справі про банкрутство, що виникли до набрання чинності з 17.10.2020 цими змінами, однак з 12.03.2020.

Відповідна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постанові від 22.04.2021 у справі № 911/2766/20

Відповідно до статті 1 КУПБ грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

КУПБ установлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи (преамбула КУПБ ).

Тобто можна констатувати, що метою відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом через застосування процедур банкрутства, передбачених КУПБ, є саме задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, ураховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Обов`язок виконання господарського зобов`язання у вигляді сплати коштів виникає не з моменту вчинення дій кредитора щодо стягнення заборгованості з боржника, а з моменту визначеного відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться, що узгоджується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин можна дійти висновку, що в разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов`язання, у кредитора є можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника, скористатися можливістю застосування щодо такого боржника процедур, передбачених КУПБ, для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.

Можливість застосування щодо боржника процедур, передбачених КУПБ, є альтернативним способом задоволення грошових вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право щодо вимог кредитора.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі №905/2030/19.

СТОВ "Батьківщина", згідно з поштовим відправленням, 27.04.2021 звернулося із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Дослідне господарство Агрофірма "Надія" до Господарського суду Сумської області.

Як встановлено, заява про відкриття справи про банкрутво обґрунтована виникненням у ДП "Дослідне господарство Агрофірма "Надія" заборгованості, в тому числі за договором постачання від 02.04.2020 № 02-04/2020-1/1НАД, договором підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 03.04.2020 № 03/04/2020НАД, договором про надання послуг від 21.04.2020 № 21-04/2020НАД, відповідно до умов яких строк оплати настав 30.11.2020, а також внаслідок неповернення грошових коштів, одержаних згідно з платіжним дорученням від 30.06.2020 № 4688.

На підставі встановлених обставин справи, враховуючи укладення вказаних договорів та перерахування коштів за вказаним платіжним дорученням після встановлення Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19 на території України карантину з 12.03.2020 до 31.12.2021, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника, в тому числі з підстав наявності законодавчих обмежень у вигляді заборони на відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, вимоги до якого виникли у Кредитора після 12.03.2020 - в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби COVID-19.

Отже, за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника, враховуючи встановлені обставини наявності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора та обмеження на відкриття провадження у даній справі про банкрутство боржника - юридичної особи за вимогами, що виникли з 12.03.2020, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі відповідно до частини шостої статті 39 КУПБ.

Дійшовши наведених висновків, колегія суддів погоджується з аналогічними аргументами Боржника та за встановлених обставин щодо відсутності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство відхиляє протилежні аргументи Кредитора, викладені в апеляційній скарзі.

Аналіз наведеної в апеляційній скарзі постанови Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20 та оскаржуваної ухвали у справі, яка переглядається, не дає підстав для висновку про неврахування судом першої інстанції висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, оскільки прийняття відповідних судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами.

З наведених підстав Північний апеляційний господарський суд доходить висновку про те, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване рішення суду відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 269, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Сумської області від 17.06.2021 у справі № 920/473/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 26.10.2021.

Головуючий суддя Л.Л. Гарник

Судді А.М. Демидова

Б.М. Поляков