Ухвала

від 26.10.2021 по справі 922/703/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

26 жовтня 2021 року м. ХарківСправа № 922/703/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гадірову Туралу Рафіг огли

розглянувши заяву Харківської міської ради про відстрочення виконання судового рішення у справі (вх. №6576 від 18.10.2021) по справі

за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 (61072, м. Харків, вул. Тобольська, 55А) до 1. Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7), 2. Приватного акціонерного товариства "Трест Житлобуд - 1" (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 43) про визнання незаконними та скасування рішення за участю представників:

від стягувача - Трофіменко О.О., службове посвідчення №058452 від 03.12.2020 р.;

від боржника (заявника) 1 - Бойко О.С. (самопредставництво);

від боржника 2 - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів: 1. Харківської міської ради та 2. Приватного акціонерного товариства "Трест Житлобуд - 1", в якому просить суд визнати незаконним та скасувати пункти 9,9.1,9.2 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 19.08.2020 за №2230/20 «Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів» , яким приватному акціонерному товариству «Трест Житлобуд-1» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва паркінгу з урахуванням знесення нежитлової будівлі літ. «А-2» по вул. Професорській, 30 в м. Харкові та надано приватному акціонерному товариству «Трест Житлобуд-1» в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310136300:16:003:0057) площею 0,3708 та із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для будівництва паркінгу, з урахуванням знесення нежитлової будівлі літ. «А-2» по вул. Професорській, 30 до 01.07.2022.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.06.2021 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури задоволено. Рішення господарського суду Харківської області від 10.06.2021 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов прокурора задоволено.

Визнано незаконним та скасовано пункти 9, 9.1, 9.2 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 19.08.2020 за №2230/20 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів".

Стягнуто з Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд.7; код ЄДРПОУ 04059243) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) судовий збір у розмірі 1702,50 грн. за подання апеляційної скарги.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Трест Житлобуд - 1" (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 43, код ЄДРПОУ 01270285) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) судовий збір у розмірі 1702,50 грн. за подання апеляційної скарги.

30.09.2021 на примусове виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 видано відповідні накази.

18.10.2021 в системі діловодства господарського суду Харківської області від Харківської міської ради зареєстровано заяву про відстрочення виконання судового рішення у справі (вх. №6576), в якій боржник просить суд відстрочити виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2020 у справі №922/703/21 в частині стягнення з Харківської міської ради на користь Харківської обласної прокуратури 1702,50 грн. витрат, понесених на сплату судового збору за подання апеляційної скарги до кінця розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду касаційних скарг Харківської міської ради та ПрАТ "Трест Житлобуд-1".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.10.2021 призначено заяву Харківської міської ради про відстрочення виконання судового рішення (вх. №6576 від 18.10.2021) до розгляду у судовому засіданні на 26.10.2021 р. о 12:30.

Представник стягувача у судове засідання з`явився та заперечив проти задоволення заяви боржника про відстрочення виконання судового рішення.

Представник боржника 1 (заявника) у судове засідання з`явився та підтримав заяву про відстрочення виконання судового рішення, яку просив задовольнити.

Представник боржника 2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ГПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

"Розумність" строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі "G. B. проти Франції"), тощо. Отже, поняття "розумний строк" є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Оскільки судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду заяви, з метою забезпечення дотримання присічного процесуального строку розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення, враховуючи, що неявка представника боржника 2 в судове засідання не перешкоджає її розгляду, суд вважає за можливе розглянути подану заяву за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подану заяву, заслухавши позицію присутніх у судовому засіданні стягувача та боржника (заявника), дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд зазначає про наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами 1, 2 статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України № 16-рп/2009 від 30.06.2009 виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Частиною 1 статті 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частин 3, 4 статті 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Приписами частини 5 статті 331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Аналізуючи наведені норми суд зазначає, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Норми статті 331 ГПК України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення виконання судового рішення, а лише встановлють критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в господарській справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує надання відстрочки виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення. Отже, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.

Разом з тим, питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.

У той же час суд зазначає, що відстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача. Отже, вирішення питання про відстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.

Обґрунтовуючи необхідність відстрочення виконання рішення у даній справі Харківська міська рада зазначає, що у справі № 922/703/21 подано касаційну скаргу до Верховного Суду, і станом на момент звернення (відповідно до сайту Судова влада) призначено склад суду.

Водночас, до Харківської міської ради надійшло повідомлення від ГУ ДКСУ у Харківській області №25338/0/3-21 від 18.10.2021 про прийняття виконавчих документів у справі № 922/703/21, а саме наказ господарського суду Харківської області від 30.09.2021 року у справі № 922/703/21 про стягнення з Харківської міської ради 1702,50 грн. судового збору на користь Харківської обласної прокуратури за подання апеляційної скарги. Цим повідомленням ГУ ДКСУ у Харківській області попередило Харківську міську раду, що відповідно до пункту 30 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (зі змінами) на період встановлення даних, не будуть проводитися платежі за платіжними дорученнями Харківської міської ради за всіма рахунками, кодами класифікації видатків бюджету, крім платежів, зазначених у пункті 25 цього Порядку.

Враховуючи викладене, заявником підкреслено, що не проведення платежів за платіжними дорученнями Харківської міської ради, як органу місцевого самоврядування, що відповідно до Закону наділений правом представляти інтереси територіальної громади унеможливить здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених Законами.

Рішенням Харківської міської ради від 02.11.2020 №2293/20 Про бюджет Харківської міської територіальної громади на 2021 рік затверджений бюджет м. Харкова. Цим же рішенням затверджені видатки бюджету міста Харкова, у тому числі видатки загального фонду бюджету міста Харкова та видатки спеціального фонду бюджету міста Харкова. Окремо видатки бюджету 2021 року на сплату судових витрат у справі №922/703/21 не визначні.

Отже, для сплати Харківською міською радою зазначених витрат необхідний час, для чого відповідні видатки необхідно передбачити (перерозподілити) у бюджеті м. Харкова.

Крім того, заявником вказано, що Харківська міська рада є бюджетною організацією, та стягнення 1702,50 грн. судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги зробить неможливим виконання покладених на Харківську міську раду функцій та обов`язків щодо використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функціонування півторамільйонного міста.

Однак, на переконання суду, викладені Харківською міською радою обставини не можуть бути безумовною підставою для відстрочення виконання судового рішення, а заявником не надано жодного доказу в підтвердження того, що стягнення 1702,50 грн. зробить неможливим виконання покладених на Харківську міську раду функцій та обов`язків щодо використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функціонування міста.

Посилання Харківської міської на відсутність бюджетних асигнувань на оплату судових витрат за рішенням суду не звільняють останнього від обов`язку їх оплати, про що свідчить судова практика.

Європейський суд з прав людини у пункті 48 рішення від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" та в пункті 40 рішення від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 3-77гс17, від 17.04.2018 у справі № 911/4249/16, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справах № 925/246/17, № 925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 12-46гс18.

При цьому, суд наголошує, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання названий Суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

Відповідно, для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення. Водночас, оскільки пункт 1 статті 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").

Відтак, доводи Харківської міської ради щодо неможливості сплати судових витрат у розмірі 1702,50 грн. через недостатність бюджетних асигнувань, суперечать як позиції Європейського Суду з прав людини, так і позиції суду касаційної інстанції з цього питання.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, проаналізувавши наведені у заяві про відстрочку виконання рішення суду мотиви, суд дійшов висновку, що Харківською міською радою не надано доказів, які можуть засвідчувати факт відсутності у останнього можливості виконати судове рішення без надання відстрочки. Крім того, суд наголошує, що не може вважатися винятковою обставиною кожне непередбачуване Харківською міською радою стягнення за рішенням суду.

Враховуючи вищезазначені обставини, приписи законодавства та наведену судову практику, які врегульовують та тлумачать вказані правовідносини, виходячи із принципів розумності та справедливості, враховуючи інтереси як боржника, так і стягувача, а також приймаючи до уваги недоведеність боржником належними та допустимими доказами факту неможливості виконання рішення суду, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Харківської міської ради про відстрочення виконання судового рішення (вх. №6576 від 18.10.2021), а тому у її задоволенні слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Харківської міської ради про відстрочення виконання судового рішення у справі (вх. №6576 від 18.10.2021) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 ГПК України до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення (з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, а також пункту 4 розділу X Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалу підписано 26.10.2021 року.

Суддя Г.І. Сальнікова

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.