Постанова

від 20.10.2021 по справі 640/12153/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/12153/20 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочко Є.О., Федотова І.В.,

при секретарі - Поляновській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Полимер-Альянс на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Полимер-Альянс до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю КАРПАТНАФТОХІМ , Державна митна служба, про визнання протиправним та нечинним рішення, визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю СУБОС-ТЕХНО звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, яким з урахуванням заяви про зміну предмету позову просило визнати протиправним, незаконним та нечинним рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22 червня 2020 № СП-451/2020/4411-03, згідно якого застосовано попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом:

- полівінілхлорид суспензійний, з Константою Фікентчера в межах від 59 до 72 (значення в сертифікаційних документах з Константою Фікентчера, К 59-72), що може класифікуватись за кодом 3904 10 00 00 згідно з УКТЗЕД, крім полівінілхлориду емульсійного та мікросуспензійного; та

- поліетилен в гранулах білого кольору розміром 2-5 мм з питомою густиною більше 0,940 г/см3 і водночас показником текучості розплаву (ПТР) 5-17 грам/10 хвилин при навантаженні 21,6 кгс, або показником текучості розплаву (ПТР) 0,34-0,37 грам/10 хвилин при навантаженні 5,0 кгс або показником текучості розплаву (ПТР) 0,06-0,08 грам/10 хвилин при навантаженні 2,16 кгс, що може класифікуватися за кодом 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2020 року частково задоволено клопотання від 26 червня 2020 Про об`єднання справ в одне провадження представника Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, об`єднано в одне провадження адміністративні справи: № 640/12594/20, № 640/12589/20, № 640/12592/20 та № 640/12153/20, присвоєно об`єднаним справам загальний № 640/12153/20.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2020 року об`єднано в одне провадження адміністративні справи: № 640/16082/20, № 640/16933/20, № 640/17728/20 та № 640/12153/20.

З урахуванням об`єднання в одне провадження адміністративних справ: № 640/12594/20, № 640/12589/20, № 640/12592/20, № 640/16082/20, № 640/16933/20, № 640/17728/20 зі справою № 640/12153/20, предметом спору у останній визначалися вимоги про:

- визнання протиправним, незаконним та нечинним рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21 лютого 2020 року № СП-440/2020/4411-03, яким порушено спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту, що має такий опис: полімерні матеріали, зокрема, поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше та полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами, що можуть класифікуватися згідно з УКТ ЗЕД за кодами 3901 20 90 00 та 3904 10 00 00;

- визнання протиправними дій Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України по складанню та направленню до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі висновків про необхідність застосування Комісією попередніх спеціальних заходів, на підставі якого було прийнято рішення від 22 травня 2020 року № СП - 445/2020/4411-03, яким вирішено застосувати попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом: поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше, що класифікується за кодами 3901 20 10 00, 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД; полівінілхлорид, що класифікується за кодами 3904 10 00 00, 3904 21 00 00, 3904 22 00 00 згідно з УКТЗЕД;

- визнання протиправним, незаконним та нечинним рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22 червня 2020 року № СП-451/2020/4411-03, згідно якого застосовано попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом:

полівінілхлорид суспензійний, з Константою Фікентчера в межах від 59 до 72 (значення в сертифікаційних документах з Константою Фікентчера, К 59-72), що може класифікуватись за кодом 3904 10 00 00 згідно з УКТЗЕД, крім полівінілхлориду емульсійного та мікросуспензійного та

поліетилен в гранулах білого кольору розміром 2-5 мм з питомою густиною більше 0,940 г/см3 і водночас показником текучості розплаву (ПТР) 5-17 грам/10 хвилин при навантаженні 21,6 кгс, або показником текучості розплаву (ПТР) 0,34-0,37 грам/10 хвилин при навантаженні 5,0 кгс або показником текучості розплаву (ПТР) 0,06-0,08 грам/10 хвилин при навантаженні 2,16 кгс, що може класифікуватися за кодом 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД;

- визнання протиправним та скасування рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21 лютого 2020 року № СП-440/2020/4411-03 Про порушення та проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту ;

- визнання протиправним та скасування рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22 червня 2020 року № СП-451/2020/4411-03 Про застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту ;

- визнання протиправними дій Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, які полягають у проведенні упередженого, з порушенням принципу рівності перед законом, спеціального розслідування щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту (яке проводиться на підставі рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21 лютого 2020 року № СП-440/2020/4411-03) та неналежному розгляді скарг ТОВ АЛЬФАПОЛІМЕР УКРАЇНИ від 01 червня 2020 року № 0106/2, № 01064 та № 0106/5;

- визнання протиправним, незаконним та нечинним рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22 травня 2020 року № СП - 445/2020/4411-03, яким вирішено застосувати попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом: поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше, що класифікується за кодами 3901 20 10 00, 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД; полівінілхлорид, що класифікується за кодами 3904 10 00 00, 3904 21 00 00, 3904 22 00 00 згідно з УКТЗЕД;

- визнання протиправними, незаконними та нечинними окремих положень рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22 червня 2020 року №СП-451/2020/4411-03, що стосуються застосування спеціальних заходів строком на 190 днів у вигляді спеціального мита у розмірі 18% щодо імпорту в Україну полівінілхлориду суспензійного, що відповідає значенню Константи Фікентчера К 65, незалежно від країни походження та експорту.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 заяву представника - адвоката Гирова К.А. від 24 листопада 2020 року б/н про залишення без розгляду позову задоволено, залишено без розгляду позов у справі № 640/12153/20 за вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю СУБОС-ТЕХНО , Товариства з обмеженою відповідальністю МІРОПЛАСТ , Товариства з обмеженою відповідальністю ОПЕНТЕК , Товариства з обмеженою відповідальністю ПРЕСТИЖ ПОЛІМЕР , Приватного акціонерного товариства ЛАКМА до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю КАРПАТНАФТОХІМ , Державна митна служба України, про визнання протиправними та нечинними рішення, визнання протиправними дій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Альфаполімер Україна адвоката Лайтаренко О.В. від 16 грудня 2020 року № 1612/1 про відмову від позову задоволено; закрито провадження у справі № 640/12153/20 за вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю Альфаполімер Україна до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю КАРПАТНАФТОХІМ , Державна митна служба України, про визнання протиправними та нечинними рішення, визнання протиправними дій, а саме щодо:

- визнання протиправним та скасування рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21 лютого 2020 року № СП-440/2020/4411-03 Про порушення та проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту ;

- визнання протиправним та скасування рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22 червня 2020 року № СП-451/2020/4411-03 Про застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту ;

- визнання протиправними дій Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, які полягають у проведенні упередженого, з порушенням принципу рівності перед законом, спеціального розслідування щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту (яке проводиться на підставі рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21 лютого 2020 року № СП-440/2020/4411-03) та неналежному розгляді скарг ТОВ АЛЬФАПОЛІМЕР УКРАЇНИ від 01 червня 2020 року № 0106/2, № 01064 та № 0106/5.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2021 року задоволено заяву від 29 грудня 2020 року Про залишення позовної заяви без розгляду представника ТОВ Виробнича фірма Полімер Гирова К.А. (адвоката); залишено без розгляду позов у справі № 640/12153/20 в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Полімер .

З урахуванням залишення без розгляду позову за вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Полімер , предметом розгляду у даній справі є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Полимер-Альянс щодо визнання протиправними, незаконними та нечинними окремих положень рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22 червня 2020 року № СП-451/2020/4411-03, що стосуються застосування спеціальних заходів строком на 190 днів у вигляді спеціального мита у розмірі 18% щодо імпорту в Україну полівінілхлориду суспензійного, що відповідає значенню Константи Фікентчера К 65, незалежно від країни походження та експорту.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, ТОВ Полимер-Альянс подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції не було враховано важливих аспектів невідповідності рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22 червня 2020 року № СП-451/2020/4411-03 Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну , а саме: факту (фактів) заподіяння значної шкоди та (або) виникнення загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, що є наслідком імпорту; наявності причинно-наслідкового зв`язку між зростанням обсягу імпорту товару та (або) умовам його здійснення та заподіяння значної шкоди та (або) виникнення загрози заподіяння значної шкоди; відповідності застосування спеціальних заходів національним інтересам.

Також позивач наголосив, що розповсюдження спеціального мита на полівінілхлорид суспензійний, що відповідає значенню Константи Фікентчера К 65 ніяким чином не впливає на національного товаровиробника полівінілхлориду суспензійного (ТОВ Карпатнафтохім та не завдає йому шкоди, а навпаки шкодить національним виробникам, які використовують його у своєму виробництві.

Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого остання просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року без змін, оскільки дія попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту, застосованих рішенням Комісії від 22 червня 2020 року № СП-451/2020/4411-03, завершилась 20 листопада 2020 року у зв`язку з прийняттям рішення Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту .

Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останнє просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року без змін з підстав аналогічних зазначеним Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі.

Товариство з обмеженою відповідальністю КАРПАТНАФТОХІМ подано відзив на апеляційну скаргу відповідно до якого останнє просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року без змін, оскільки ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ володіє виробничими потужностями, технологіями та іншими ресурсами, необхідними для виробництва торгових марок полівінілхлориду суспензійного, а саме KSR-57, KSR-60, KSF-65, KSF-75, водночас з огляду на запити ринку виробляє полівінілхлорид суспензійний марок KSR-67 та KSF-70, хоча і позиціонує себе у якості виробника полівінілхлориду суспензійного KSR-57, KSR-60, KSF-65, KSF-75, про що постійно доводить до відома потенційних клієнтів.

Також представник ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ наголосив, що діапазон константи Фікентчера продукції полівінілхлориду суспензійного, яку виробляє ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ складає від 56 до 76, тому твердження позивача є необґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Товариством з обмеженою відповідальністю КАРПАТНАФТОХІМ подано до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України заяву про порушення та проведення спеціального розслідування щодо імпорту в України полімерних виробів незалежно від країни походження та експорту.

Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розглянуто заяву ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ та про результати такого розгляду проінформовано Комісію.

21 лютого 2020 року Комісією прийнято рішення № СП-440/2020/4411-03, згідно якого порушено, на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю КАРПАТНАФТОХІМ (м. Калуш) Про порушення та проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну полімерних виробів незалежно від країни походження та експорту , спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту, що має такий опис: полімерні матеріали, зокрема, поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше та полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами, що можуть класифікуватися згідно з УКТ ЗЕД за кодами 3901 20 90 00 та 3904 10 00 00.

Рішення від 21 лютого 2020 року № СП-440/2020/4411-03 опубліковано в газеті Кабінету Міністрів Країни Урядовий кур`єр , та розміщене у вільному доступі інтернет за посиланням: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/specialne-rozsliduvannya-shodo-importu-v-36/ .

Листом від 18 березня 2020 року № 4412-07/18834-07 Департамент захисту національного виробника Міністерства надіслав заінтересованим сторонам список підприємств, організацій, компетентних органів країн експорту та їх дипломатичних представництв, зареєстрованих в якості таких, як сторін спеціального розслідування, з їх правами та обов`язками.

22 травня 2020 року, керуючись положеннями статті 11 Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну , з урахуванням застереження Держмитслужби щодо можливості ухилення від сплати спеціального мита шляхом незначної зміни хімічного складу декларування товару під іншим кодом УКТ ЗЕД, Комісією прийнято рішення № СП - 445/2020/4411-03, яким вирішено застосувати попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом: поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше, що класифікується за кодами 3901 20 10 00, 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД, та полівінілхлорид, що класифікується за кодами 3904 10 00 00, 3904 21 00 00, 3904 22 00 00 згідно з УКТЗЕД.

Рішення від 22 травня 2020 року № СП - 445/2020/4411-03 опубліковано в газеті Кабінету Міністрів Країни Урядовий кур`єр , та розміщене у вільному доступі інтернет за посиланням:https://ukurier.gov.ua/uk/articles/zahodi-shodo-importu-v-ukrayinu-polimernih-materia/.

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України звернулося до Комісії з листом від 22 червня 2020 року № 4412-07/38491-03, у якому останній пропонувалося прийняти рішення про скасування вжитих нею наприкінці травня 2020 року відповідних попередніх спеціальних заходів та застосувати попередні спеціальні заходи з урахуванням інтересів споживачів.

22 червня 2020 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, розглянувши матеріали Мінекономіки, вирішила:

Скасувати рішення Комісії від 22 травня 2020 року № СП - 445/2020/4411-03 Про застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту ;

Прийняти Рішення № СП - 451/2020/4411-03, згідно з яким застосувати попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом:

полівінілхлорид суспензійний, з Константою Фікентчера в межах від 59 до 72 (значення в сертифікаційних документах з Константою Фікентчера, К 59-72), що може класифікуватись за кодом 3904 10 00 00 згідно з УКТЗЕД, крім полівінілхлориду емульсійного та мікросуспензійного;та

поліетилен в гранулах білого кольору розміром 2-5 мм з питомою густиною більше 0,940 г/см 3 і водночас показником текучості розплаву (ПТР) 5-17 грам/10 хвилин при навантаженні 21,6 кгс, або показником текучості розплаву (ПТР) 0,34-0,37 грам/10 хвилин при навантаженні 5,0 кгс або показником текучості розплаву (ПТР) 0,06-0,08 грам/10 хвилин при навантаженні 2,16 кгс, що може класифікуватися за кодом 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД .

Рішення опубліковано в газеті Кабінету Міністрів Країни Урядовий кур`єр , та розміщене у вільному доступі інтернет за посиланням: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/zastosuvannya-poperednih-specialnih-zahodiv-shodo-/ .

Вважаючи протиправними, незаконними та нечинними окремих положень рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22 червня 2020 року № СП-451/2020/4411-03, що стосуються застосування спеціальних заходів строком на 190 днів у вигляді спеціального мита у розмірі 18% щодо імпорту в Україну полівінілхлориду суспензійного, що відповідає значенню Константи Фікентчера К 65, незалежно від країни походження та експорту позивач звернувся до суду з позовом.

Законом України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну від 22 грудня 1998 року № 332-XIV (далі - Закон № 332-XIV), з метою запровадження механізмів захисту інтересів національного товаровиробника, регулюються засади і порядок порушення та проведення спеціальних розслідувань фактів зростання імпорту в Україну незалежно від країни походження та експорту товару, що заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику, за результатами яких можуть застосовуватися спеціальні заходи.

Відповідно до ст. 2 Закону № 332-XIV, він застосовується до операцій, пов`язаних з імпортом будь-якого товару незалежно від країни його походження та експорту.

Згідно з ст. 7 Закону № 332-XIV, порядок створення та роботи Міжвідомчій комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія) визначається Законом України Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту .

На засіданнях Комісії приймаються рішення з питань, зокрема: порушення або відмови в порушенні спеціального розслідування щодо імпорту товару; застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту товару, який є об`єктом розслідування; застосування спеціальних заходів щодо імпорту товару, який є об`єктом розслідування.

Статтею 9 Закону № 332-XIV визначено, що рішення про порушення або недоцільність порушення спеціального розслідування приймається Комісією протягом 30 днів від дати одержання Міністерством інформації або заяви, зазначених у статтях 5 і 6 цього Закону.

В силу ст. 11 Закону № 332-XIV, не раніше ніж через 45 днів від дати порушення спеціального розслідування Комісія може простою більшістю голосів прийняти рішення про застосування попередніх спеціальних заходів за наявності певних умов.

Якщо за результатами такого розгляду Комісія дійшла висновку про достатність доказів зростання імпорту в Україну, внаслідок чого може мати місце заподіяння або виникнення загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, Комісія приймає рішення про порушення спеціального розслідування і доручає Міністерству провести таке розслідування та опублікувати інформацію про порушення спеціального розслідування у газеті. Це рішення приймається Комісією простою більшістю голосів.

Попередні спеціальні заходи відповідно до цього Закону застосовуються шляхом запровадження справляння спеціального мита.

У відповідному рішенні Комісії про застосування попередніх спеціальних заходів визначається ставка спеціального мита, що сплачується імпортером товару в Україну. Зазначене мито сплачується незалежно від інших податків і зборів (обов`язкових платежів), у тому числі мита, які, як правило, справляються при імпорті в Україну.

Зважаючи на наведені нормативні приписи Закону, варто зауважити, що до повноважень Комісії відноситься прийняття рішення про застосування попередніх спеціальних заходів.

Приписами Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну відомості, письмові докази та інша інформація, подані Міністерству, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або Міжвідомчій комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія) відповідно до цього Закону, враховуються ними у процесі розслідування за умови викладення їх державною мовою України (ст. 3).

У відповідності до ст. 5 Закону №332-XIV, у разі, якщо тенденція зростання обсягів імпорту в Україну може викликати необхідність застосування передбачених цим Законом заходів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідний орган виконавчої влади в Україні інформують про це Міністерство. Міністерство може за власною ініціативою зібрати таку інформацію.

Інформація, яка направляється Міністерству відповідно до частини першої цієї статті, повинна містити обґрунтовані докази наявності факторів, перелічених у пунктах 1 і 2 частини другої статті 13 цього Закону.

Міністерство подає інформацію, одержану відповідно до частини першої цієї статті, та (або) копії заяви, зазначеної у статті 6 цього Закону, Кабінету Міністрів України та членам Комісії у п`ятиденний строк від дати одержання інформації та (або) заяви.

Статтею 6 Закону №332-XIV встановлено, що національний товаровиробник може подати до Міністерства заяву, що містить клопотання про застосування щодо імпорту в Україну заходів, передбачених цим Законом. Така заява повинна містити обґрунтовані докази наявності факторів, перелічених у пунктах 1 і 2 частини другої статті 13 цього Закону.

Відповідно до ст. 7 Закону №332-XIV, на засіданнях Комісії розглядаються питання про: наявність факту імпорту в Україну, зростання обсягів такого імпорту, методи, які дають змогу встановити цей факт, товар, що є об`єктом розгляду, а також методи визначення можливого заподіяння значної шкоди, її розміри, наявність загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику подібного або безпосередньо конкуруючого товару, наявність причинно-наслідкового зв`язку між імпортом та заподіянням значної шкоди чи загрозою заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику подібного або безпосередньо конкуруючого товару; строки та умови імпорту в Україну, тенденції зростання його обсягів і різноманітні аспекти економічної та торговельної ситуації щодо такого імпорту; застосування передбачених цим Законом заходів у зв`язку з виявленими обставинами; інше на виконання цього Закону.

На засіданнях Комісії приймає рішення з питань, зокрема: порушення або відмови в порушенні спеціального розслідування щодо імпорту товару; застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту товару, який є об`єктом розслідування; застосування спеціальних заходів щодо імпорту товару, який є об`єктом розслідування; припинення спеціального розслідування без застосування спеціальних заходів; перегляду спеціальних заходів щодо імпорту товару; скасування спеціальних заходів щодо імпорту товару.

За ст.ст. 8, 9, 11 Закону №332-XIV, спеціальне розслідування проводиться з метою визначення на основі факторів, зазначених у статті 13 цього Закону, чи заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику імпорт в Україну.

Комісія розглядає: заяву та (або) інформацію, які подаються Міністерством відповідно до частини третьої статті 5 цього Закону; докази, наведені в заяві, або об`єктивну інформацію, доступну для розгляду в Комісії, щодо зростання імпорту в Україну товару та заподіяння значної шкоди або наявності загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику внаслідок такого імпорту.

Якщо за результатами такого розгляду Комісія дійшла висновку про достатність доказів зростання імпорту в Україну, внаслідок чого може мати місце заподіяння або виникнення загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, Комісія приймає рішення про порушення спеціального розслідування і доручає Міністерству провести таке розслідування та опублікувати інформацію про порушення спеціального розслідування у газеті. Це рішення приймається Комісією простою більшістю голосів.

Якщо Комісія встановлює, що докази є недостатніми для порушення спеціального розслідування, вона приймає рішення про недоцільність порушення такого розслідування і доручає Міністерству поінформувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідний орган виконавчої влади в Україні або національного товаровиробника про свої висновки. Це рішення приймається Комісією двома третинами (кваліфікованою більшістю) голосів.

Рішення про порушення або недоцільність порушення спеціального розслідування приймається Комісією протягом 30 днів від дати одержання Міністерством інформації або заяви, зазначених у статтях 5 і 6 цього Закону.

Міністерство розпочинає розслідування та у строк до п`яти днів від дати прийняття Комісією рішення, зазначеного у частині першій цієї статті, публікує в газеті відповідне повідомлення, яке повинно містити: 1) інформацію про порушення спеціального розслідування; 2) інформацію про товар, імпорт якого в Україну є об`єктом спеціального розслідування; 4) короткий виклад (далі - резюме) відомостей, які є підставою для порушення спеціального розслідування; 5) інформацію про те, що корисна для спеціального розслідування інформація може передаватися до Міністерства; 6) строки, протягом яких заінтересовані сторони можуть: подати свої письмово викладені коментарі та іншу необхідну інформацію, включаючи докази на свою користь; вимагати проведення слухань у Міністерстві відповідно до частини четвертої цієї статті; 7) адресу Міністерства, куди повинна направлятися вся кореспонденція.

З метою визначення достатності доказів, що містяться в інформації, яка подається до Міністерства протягом проведення спеціального розслідування центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншим органом виконавчої влади в Україні, заінтересованими сторонами, Міністерство повинно проводити перевірки такої інформації.

Заінтересовані сторони мають право звертатися письмово у строки, зазначені у повідомленні про порушення спеціального розслідування, до Міністерства з вимогою щодо проведення у Міністерстві за їх участю слухань з питань спеціального розслідування: 1) у разі якщо ними доведено, що спеціальне розслідування зачіпає їх інтереси, а його результати можуть вплинути на їх діяльність; 2) за умови, що є особливі причини для проведення зазначених слухань.

Заінтересовані сторони, що беруть участь у слуханнях з питань спеціального розслідування, можуть подавати Міністерству додаткову інформацію протягом проведення цих слухань. Інформація, надана заінтересованими сторонами в усній формі під час слухань, враховується Міністерством у процесі спеціального розслідування за умови, що вона буде подана у письмовій формі не пізніше ніж на п`ятий день від дати закінчення слухань.

Заінтересовані сторони можуть за письмовим запитом ознайомитися з усією інформацією, поданою іншою заінтересованою стороною, за винятком службових документів Міністерства, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та Комісії, якщо ця інформація: 1) стосується захисту їх інтересів; 2) не є конфіденційною відповідно до ст. 12 цього Закону; 3) використовується для цілей спеціального розслідування.

Заінтересовані сторони можуть подати коментарі до цієї інформації, які враховуються Міністерством за умови, що вони є достатньо обґрунтованими та подані до Міністерства протягом встановлених строків.

Інформація та докази, що надаються Міністерству однією із заінтересованих сторін під час спеціального розслідування, направляються цією заінтересованою стороною всім іншим заінтересованим сторонам. У разі, якщо інформація та докази не направляються Міністерству або заінтересованим сторонам або якщо цю інформацію та докази неможливо перевірити, такі інформація та докази не враховуються Міністерством у процесі спеціального розслідування.

Якщо інформація, яка запитується Міністерством, не подається у строк, визначений цим Законом або встановлений Міністерством на виконання цього Закону, або якщо виникають значні труднощі у проведенні спеціального розслідування, Міністерство робить висновки на підставі фактичних даних, які є в його розпорядженні.

Під час проведення спеціального розслідування Комісією може бути прийнято рішення про застосування попередніх спеціальних заходів та (або) заходів нагляду відповідно до статті 11 та розділу IV цього Закону.

Не раніше ніж через 45 днів від дати порушення спеціального розслідування Комісія може простою більшістю голосів прийняти рішення про застосування попередніх спеціальних заходів за наявності таких умов: 1) Комісією прийнято рішення про порушення відповідного розслідування згідно із статтями 8 і 9 цього Закону; 2) у зв`язку з цим у газеті було опубліковано повідомлення про порушення спеціального розслідування; 3) заінтересованим сторонам була надана можливість подати Міністерству коментарі та іншу необхідну інформацію; 4) Міністерством попередньо встановлено, що існують обставини, коли зволікання із застосуванням попередніх спеціальних заходів може призвести до заподіяння шкоди, наслідки якої буде важко усунути в подальшому; 5) Міністерством попередньо встановлено, що фактичні дані, які є в його розпорядженні, містять достатньо доказів того, що зростання обсягу імпорту в Україну заподіяло значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди; 6) Міністерством зроблено висновок про необхідність застосування Комісією попередніх спеціальних заходів.

Міністерство публікує відповідне повідомлення в газеті про це рішення.

Строк застосування попередніх спеціальних заходів не може перевищувати 200 днів та не може перевищувати строку проведення спеціального розслідування.

Попередні спеціальні заходи відповідно до цього Закону застосовуються шляхом запровадження справляння спеціального мита.

У відповідному рішенні Комісії про застосування попередніх спеціальних заходів визначається ставка спеціального мита, що сплачується імпортером товару в Україну. Зазначене мито сплачується незалежно від інших податків і зборів (обов`язкових платежів), у тому числі мита, які, як правило, справляються при імпорті в Україну.

Сплата спеціального мита здійснюється у готівковій або безготівковій формі, або шляхом внесення суми мита на депозит або оформлення відповідного боргового зобов`язання, якщо інше не встановлено законодавством України. Кошти на депозит можуть вноситися за місцем знаходження митних органів, які здійснюють митне оформлення товару, що є об`єктом відповідного спеціального розслідування. Порядок внесення цих коштів на депозит встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наприкінці строку застосування попередніх спеціальних заходів Міністерство подає Комісії звіт та висновки про результати їх застосування.

Попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну скасовуються у випадку: 1) прийняття відповідно до частини п`ятої цієї статті рішення про те, що внаслідок імпорту в Україну товару, що є об`єктом спеціального розслідування, не заподіяно значну шкоду або немає загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику; 2) або прийняття рішення про застосування спеціальних заходів відповідно до розділу V цього Закону.

Застосування попередніх спеціальних заходів припиняється від дати набрання чинності відповідними рішеннями Комісії, зазначеними у цій частині.

У разі, якщо Комісія дійшла висновку, що значну шкоду не заподіяно або немає загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, Комісія на своєму засіданні приймає рішення про: 1) скасування попередніх спеціальних заходів. Таке рішення повинно передбачати скасування справляння спеціального мита; 2) продовження Міністерством спеціального розслідування.

Ці рішення приймаються на засіданні Комісії кваліфікованою більшістю голосів.

Міністерство публікує відповідне повідомлення в газеті про ці рішення.

Рішення Комісії, зазначені у частині п`ятій цієї статті, можуть передбачати повернення імпортеру сплачених сум спеціального мита.

Імпортер подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, заяву про повернення сплачених сум спеціального мита протягом 30 днів від дати прийняття рішень Комісії відповідно до частини п`ятої цієї статті. У цій заяві зазначаються митні органи, які здійснювали митне оформлення товару, що обкладався спеціальним митом. До заяви додаються документи, які підтверджують ввезення в Україну цього товару та його митне оформлення протягом строку дії попередніх спеціальних заходів від дати, коли за рішенням Комісії відповідно до частини третьої цієї статті належним чином сплачувалася сума спеціального мита.

Заява про повернення сплачених сум спеціального мита є належно обґрунтованою за умов, що в ній міститься точна інформація про сплачені суми спеціального мита і вона супроводжується всіма митними документами про розрахунки та сплату цих сум. Якщо ця заява не містить зазначеної інформації, вона повертається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, заявнику після її розгляду з мотивованим поясненням.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, терміново направляє Міністерству фінансів України оригінал зазначеної заяви разом з доданими до неї документами, а їх копії - Комісії та Міністерству.

Повернення зазначених сум спеціального мита здійснюється Міністерством фінансів України протягом 90 днів від дати прийняття Комісією відповідного рішення. Якщо заінтересований імпортер не завершив у строки, визначені у цій частині, оформлення документів про повернення сплачених сум спеціального мита, ці суми не підлягають поверненню.

Статтею 10 Закону встановлено, що для завершення спеціального розслідування Міністерство подає Комісії звіт про його результати.

Під час розгляду на засіданні Комісії звіту про результати спеціального розслідування Комісія може прийняти рішення про застосування спеціальних заходів відповідно до розділу V цього Закону.

Комісія приймає рішення про застосування спеціальних заходів після вивчення всіх доказів стосовно зростання імпорту в Україну та встановлення:

факту (фактів) заподіяння значної шкоди чи виникнення загрози заподіяння значної шкоди;

наявності причинно-наслідкового зв`язку між імпортом товару та заподіянням значної шкоди або виникненням загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику подібного або безпосередньо конкуруючого товару;

відповідності застосування спеціальних заходів національним інтересам.

Відповідно до ст. 13 Закону, у процесі спеціального розслідування Міністерство проводить дослідження всіх відповідних факторів об`єктивного та кількісного характеру, що впливають на національного товаровиробника, зокрема: 1) тенденцій імпорту в Україну, що є об`єктом розслідування, зокрема зростання обсягів імпорту та (або) умов здійснення такого імпорту; 2) факту (фактів) заподіяння значної шкоди та (або) виникнення загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, що є наслідком цього імпорту; 3) наявності причинно-наслідкового зв`язку між зростанням обсягу імпорту товару та (або) умовами його здійснення та заподіянням значної шкоди та (або) виникненням загрози заподіяння значної шкоди.

Під час дослідження вивчаються такі фактори:

1) обсяг імпорту в Україну товару (товарів), якщо цей обсяг імпорту значною мірою зростав у період розслідування у відносних або в абсолютних величинах стосовно обсягів виробництва чи споживання в Україні подібних або безпосередньо конкуруючих товарів;

2) ціна імпорту в Україну цього товару (товарів), якщо у період спеціального розслідування мало місце значне зниження його ціни стосовно ціни подібного товару в Україні;

3) наслідок, який є результатом дії факторів, зазначених у пунктах 1 та (або) 2 цієї частини, для національного товаровиробника. Цей наслідок визначається тенденцією зміни деяких економічних факторів, зокрема: виробництва національним товаровиробником товарів, які є об`єктом розслідування; використання ним виробничих потужностей; запасів цих товарів; їх продажу; частки ринку України національного товаровиробника; ціни цих товарів (тобто зниження цін або перешкодження підвищенню цін, що, як правило, склалися), продуктивності праці; використання основних фондів; розмірів прибутків або збитків національного товаровиробника; його прибутку з інвестиційного капіталу; стану ліквідності та зайнятості на підприємствах національного товаровиробника тощо;

4) інше, що стосується розслідування.

У разі коли крім зростання обсягу імпорту одночасно існують інші фактори заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, шкода, завдана іншими факторами, не вважається шкодою, заподіяною внаслідок зростання обсягу імпорту.

Міністерство публікує в газеті відповідно до статті 17 цього Закону інформацію про результати аналізу справи, що розслідується, а також докази щодо причетності досліджених факторів до розслідування.

Якщо стверджується, що має місце загроза заподіяння значної шкоди, Міністерство, як правило, вивчає ймовірність заподіяння шкоди як наслідку конкретної ситуації. При цьому також враховуються такі фактори:

1) ступінь зростання обсягів експорту в Україну товару, що є об`єктом спеціального розслідування;

2) експортний потенціал країн походження або країн експорту, який уже склався або ймовірно складеться в майбутньому, а також можливість того, що зазначений потенціал використовуватиметься для експорту в Україну цього товару;

3) тенденції впливу імпорту на національного товаровиробника.

Комісія приймає рішення про застосування спеціальних заходів після вивчення всіх доказів стосовно зростання імпорту в Україну та встановлення:

факту (фактів) заподіяння значної шкоди чи виникнення загрози заподіяння значної шкоди;

наявності причинно-наслідкового зв`язку між імпортом товару та заподіянням значної шкоди або виникненням загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику подібного або безпосередньо конкуруючого товару;

відповідності застосування спеціальних заходів національним інтересам.

Водночас на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, як центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі ( Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України , затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 року № 838), покладено завдання з:

проведення постійного моніторингу розвитку зовнішньоекономічних зв`язків, аналізу ефективності експорту та імпорту товарів (робіт, послуг), розробки і забезпечення здійснення заходів щодо розвитку та вдосконалення структури експорту та імпорту товарів (робіт, послуг), розробки рекомендацій для відповідних галузей економіки з урахуванням кон`юнктурних змін на світовому ринку (пп. 210 п. 4 Положення);

проведення в установленому порядку антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних розслідувань (пп. 233 п. 4 Положення).

Як встановлено судом Товариством з обмеженою відповідальністю КАРПАТНАФТОХІМ подано до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України заяву про порушення та проведення спеціального розслідування щодо імпорту в України полімерних виробів незалежно від країни походження та експорту.

В заяві ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ зазначено фактори, у тому числі, щодо: інформації та доказів по обсягу зростаючого імпорту; цін та залишків товару; наслідків дії факторів для національного товаровиробника з визначеною тенденцією змін відповідних економічних факторів; заподіяння або виникнення загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику.

Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розглянуто заяву ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ та про результати такого розгляду проінформовано Комісію.

21 лютого 2020 року Комісією прийнято рішення № СП-440/2020/4411-03, яким на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю КАРПАТНАФТОХІМ (м. Калуш) Про порушення та проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну полімерних виробів незалежно від країни походження та експорту , спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту, що має такий опис: полімерні матеріали, зокрема, поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше та полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами, що можуть класифікуватися згідно з УКТ ЗЕД за кодами 3901 20 90 00 та 3904 10 00 00.

Згідно з рішенням від 21 лютого 2020 року № СП-440/2020/4411-03:

Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі (далі - Комісія) розглянуто:

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю КАРПАТНАФТОХІМ (м. Калуш) Про порушення та проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну полімерних виробів незалежно від країни походження та експорту (далі - заява);

докази, наведені в заяві, щодо зростання імпорту в Україну полімерних матеріалів та заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику внаслідок такого імпорту;

інформацію Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про результати розгляду заяви.

За результатами розгляду Комісія встановила:

у заяві наведено достатньо обґрунтованих доказів, на підставі яких можна вважати, що її подано належним національним товаровиробником;

у заяві наведено достатньо обґрунтованих доказів, на підставі яких можна вважати, що імпорт в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту зростав;

у заяві наведено достатньо обґрунтованих доказів стосовно того, що імпорт в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту здійснювався в таких обсягах і на таких умовах, що міг заподіювати значну шкоду національному товаровиробнику.

Проведення спеціального розслідування доручено Мінекономіки.

У разі якщо розслідування стосується інтересів фізичних або юридичних осіб, такі особи мають право надсилати до Мінекономіки інформацію, яка може бути корисною для проведення розслідування.

Інформація, що подається Мінекономіки, повинна базуватися на фактах, а не на голослівних твердженнях чи припущеннях. Водночас інформація враховується Мінекономіки у разі подання її державною мовою України та в строки, установлені Законом, Комісією або Мінекономіки.

Протягом 20 днів з дати опублікування цього повідомлення Мінекономіки здійснює реєстрацію заінтересованих сторін розслідування та розглядає вимоги щодо проведення слухань. У запиті про реєстрацію заінтересована сторона розслідування повинна зазначити найменування, юридичну адресу, номер телефону, адресу електронної пошти організації, вид діяльності (виробник, імпортер, експортер тощо), прізвище, ім`я та по батькові контактної особи. Рекомендована форма запиту про реєстрацію заінтересованою стороною розслідування наведена у додатку до цього повідомлення.

Протягом 30 днів з дати опублікування цього повідомлення Мінекономіки розглядає письмово викладені коментарі та інформацію стосовно порушення розслідування. Інформація повинна надаватися українською мовою або мовою оригіналу та супроводжуватися перекладом українською мовою.

У разі якщо інформація має конфіденційний характер, необхідно підготувати та надіслати до Мінекономіки її конфіденційну та неконфіденційну версії.

Рішення Комісії від 21 лютого 2020 року № СП-440/2020/4411-03 набирає чинності з дня опублікування цього повідомлення .

Рішення від 21 лютого 2020 року № СП-440/2020/4411-03 опубліковано в газеті Урядовий кур`єр , та розміщене у вільному доступі інтернет за посиланням: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/specialne-rozsliduvannya-shodo-importu-v-36/ .

Водночас рішення, яким Комісією порушене спеціальне розслідування за її висновків про достатність доказів зростання імпорту в Україну, внаслідок чого може мати місце заподіяння або виникнення загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, так і доручено Міністерству проводити таке розслідування, в рамках якого, Міністерство проводить дослідження всіх відповідних факторів об`єктивного та кількісного характеру, що впливають на національного товаровиробника, є чинним.

Департамент захисту національного виробника Міністерства листом від 18 березня 2020 № 4412-07/18834-07 надіслав заінтересованим сторонам список підприємств, організацій, компетентних органів країн експорту та їх дипломатичних представництв, зареєстрованих в якості таких, як сторін спеціального розслідування, з їх правами та обов`язками.

Зі змісту листа від 18 березня 2020 № 4412-07/18834-07 вбачається, що розслідування проводиться відповідно до Угоди про захисні заходи СОТ та Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну . Всього, виходячи з інформації окресленого листа, Міністерством зареєстровано 56 заінтересованих сторін в спеціальному розслідуванні, водночас ТОВ Полимер-Альянс не вказано як заінтересованої особи в спеціальному розслідуванні.

Відповідно, ТОВ Полимер-Альянс не подавалося Комісії коментаря та інформації стосовно порушення відповідного розслідування, що сторонами не заперечується.

22 травня 2020 року Комісією прийнято рішення № СП - 445/2020/4411-03, яким вирішено застосувати попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом: поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше, що класифікується за кодами 3901 20 10 00, 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД, та полівінілхлорид, що класифікується за кодами 3904 10 00 00, 3904 21 00 00, 3904 22 00 00 згідно з УКТЗЕД.

Згідно з мотивувальної частини рішення від 22 травня 2020 року № СП - 445/2020/4411-03 зазначено, що:

Відповідно до Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну (далі - Закон) за заявою ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія) від 21 лютого 2020 року № СП - 440/2020/4411-03 порушено спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту.

Зазначеним рішенням Комісії об`єктом розслідування визначено: полімерні матеріали, зокрема, поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше та полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами (далі - Товар), що можуть класифікуватися згідно з УКТ ЗЕД за кодами 3901 20 90 00 та 3904 10 00 00 незалежно від країни походження та експорту.

Період розслідування становить 01 січня 2018 року - 29 лютого 2020 року, до періоду розслідування входять наступні річні періоди:

1-ий річний період: 01 січня 2018 року - 31 грудня 2018 року;

2-ий річний період: 01 січня 2019 року - 31 грудня 2019 року;

3-ій річний період: 01 березня 2019 року - 29 лютого 2020 року.

22 травня 2020 року Комісія розглянула подані Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України матеріали та висновки про хід проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту і за результатами розгляду встановила таке:

ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ (далі - Заявник) є належним національним товаровиробником у розумінні пункту 11 статті 1 Закону, оскільки його частка в загальному виробництві товару в Україні за період розслідування становила понад 50 %;

товар, який виробляється національним товаровиробником, у розумінні положень пункту 13 статті 1 Закону, є подібним до товару, що є об`єктом розслідування.

Щодо наявності факту зростання обсягів та умов імпорту в Україну товару. Непередбачувані обставини

Відповідно до даних митної статистики Держмитслужби встановлено, що протягом періоду розслідування:

• обсяги імпорту зросли на 3,7%;

• частка імпорту відносно виробництва скоротилася на 10,4%, зросла відносно споживання на 0,3% (при зростанні виробництва на 15,7%);

• ціни імпорту знизилися на 10,8%.

Заявник в середині 2017 року відновив свою діяльність після п`ятирічного простою. Відповідно, абсолютно об`єктивним та економічно обґрунтованим було очікування, що після поступового завантаження потужностей підприємства має відбуватись заміщення імпорту продукцією виробництва національного виробника на фоні одночасного скорочення імпорту Товару в Україну. Разом з тим, протягом першого та другого річного періоду розслідування обсяги імпорту залишались відносно стабільними. При чому, на фоні зростання споживання частка імпорту в другому річному періоді розслідування очікувано скоротилась (з огляду на продовження поступового розвитку діяльності Заявника, який в середині 2017 року відновив свою діяльність), але вже наприкінці 2019 року - початку 2020 року (третій річний період розслідування), тобто нещодавно, імпорт продемонстрував різкий ріст з темпами, які перевищували темпи зростання споживання в Україні.

Зростання імпорту Товару в Україну було обумовлено такими непередбаченими обставинам, як вплив торгівельної війни між США та Китаєм та подальшими двосторонніми домовленостями між цими країнами. З 2018 року, в результаті застосування Китаєм та США додаткових взаємних мит щодо імпорту, в тому числі, Товару, іноземні виробники почали переорієнтовувати свої ринки збуту, що безпосередньо вплинуло на обсяги імпорту Товару в Україну.

Щодо наявності факту заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику

Виробничі потужності Заявника дозволяють задовольнити потреби внутрішнього ринку та здійснювати активну експортну діяльність. Разом з тим, протягом періоду розслідування спостерігалась ситуація, коли в умовах конкуренції з імпортом завантаження потужностей Заявника знаходились на критично низькому рівні.

Таким чином, протягом періоду розслідування спостерігалося завдання шкоди Заявнику через неможливість виведення діяльності підприємства на прибутковий рівень. При цьому, фінансовий результат Заявника від реалізації на внутрішньому ринку протягом періоду розслідування був збитковий.

Сукупна оцінка соціально-економічних показників Заявника дає підстави зробити висновок щодо наявності факту заподіяння значної шкоди національному товаровиробникові.

Щодо наявності причинно-наслідкового зв`язку

Неочікуваний зростаючий імпорт, який мав би скорочуватись в умовах поступового відновлення діяльності Заявника після п`ятирічного простою, в останньому річному періоді навіть почав витісняти Заявника з тих позицій на внутрішнього ринку України, які вже були йому притаманні.

Протягом періоду розслідування ціни імпортованого Товару скоротилися на 10,8%, при цьому ціна продажу Товару Заявником скоротилася на 11,6%. Одночасно, ціни продажу Заявником були нижче або близькими до собівартості. Таким чином зниження цін імпорту могло вплинути на ціни продажу Товару Заявником, що не дозволило вивести підприємство на прибутковий рівень.

Ураховуючи зазначене, Комісія дійшла висновку, що рівень імпортних цін впливав на зниження національним товаровиробником відпускних цін на подібний товар.

Щодо відповідності застосування попередніх спеціальних заходів національним інтересам України

Застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну товару позитивно вплине на зростання обсягів виробництва та продажу національним товаровиробником подібного товару, збереже та створить нові робочі місця, надасть національному товаровиробнику можливість проведення модернізації, технічного переоснащення виробництва та виконання інших заходів для зменшення її собівартості.

Міжнародні зобов`язання, узяті Україною, не суперечать застосуванню попередніх спеціальних заходів стосовно зростаючого імпорту, який заподіює значну шкоду національному товаровиробнику.

Застосування попередніх спеціальних заходів позитивно вплине на відновлення конкуренції на внутрішньому ринку України та призведе до усунення негативного впливу диспропорції в торгівлі.

Документальне підтвердження фізико-хімічних властивостей товару забезпечується шляхом надання сертифіката якості, складеного виробником товару, або висновку експертних установ (організацій) відповідно до частини третьої статті 357 Митного кодексу України.

Попередні спеціальні заходи застосовуються строком на 200 днів.

Попередні спеціальні заходи застосовуються у вигляді спеціального мита у розмірі 18% щодо імпорту в Україну вищезазначеного товару незалежно від країни походження та експорту.

Не підлягає застосуванню попередніх спеціальних заходів імпорт в Україну товару походженням з таких країн: Республіка Ісландія, Князівство Ліхтенштейн, Королівство Норвегія, Швейцарська Конфедерація, Чорногорія, Азербайджанська Республіка, Республіка Вірменія, Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Республіка Молдова, Республіка Таджикистан, Туркменістан, Республіка Узбекистан, Ісламська Республіка Афганістан, Ангола, Бангладеш, Бенін, Бутан, Буркіна-Фасо, Бурунді, Камбоджа, Центральноафриканська Республіка, Чад, Союз Коморських Островів, Демократична Республіка Конго, Джибуті, Держава Еритрея, Федеративна Демократична Республіка Ефіопія, Гамбія, Гвінея, Гвінея-Бісау, Гаїті, Республіка Кірибаті, Лаоська Народно-Демократична Республіка, Королівство Лесото, Республіка Ліберія, Мадагаскар, Малаві, Малі, Мавританія, Мозамбік, М`янма, Непал, Нігер, Руанда, Демократична Республіка Сан-Томе і Принсіпі, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Соломонові Острови, Федеративна Республіка Сомалі, Республіка Південний Судан, Республіка Судан, Демократична Республіка Східний Тимор, Того, Тувалу, Уганда, Об`єднана Республіка Танзанія, Вануату, Єменська Республіка, Замбія .

Рішення від 22 травня 2020 року № СП - 445/2020/4411-03 опубліковано в газеті Кабінету Міністрів Країни Урядовий кур`єр , та розміщене у вільному доступі інтернет за посиланням: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/zahodi-shodo-importu-v-ukrayinu-polimernih-materia/.

Підставою для прийняття рішення від 22 травня.2020 року № СП - 445/2020/4411-03 про застосування попередніх спеціальних заходів слугувало встановлення умов, передбачених п.п. 1 - 6 ч. 1 ст. 11 Закону, а саме: прийняття Комісією рішення про порушення відповідного розслідування згідно із ст. 8 і 9 цього Закону; публікації повідомлення про порушення спеціального розслідування; подання заінтересованими сторонами Міністерству коментарів та іншої необхідної інформації; попереднього встановлення Міністерством існування обставин, за яких зволікання із застосуванням попередніх спеціальних заходів може призвести до заподіяння шкоди, наслідки якої буде важко усунути в подальшому; попереднього встановлення Міністерством того, що фактичні дані, які є в його розпорядженні, містять достатньо доказів того, що зростання обсягу імпорту в Україну заподіяло значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди; висновку Міністерства про необхідність застосування Комісією попередніх спеціальних заходів.

Водночас, в рамках обставин чинності рішення Комісії від 21 лютого 2020 року № СП-440/2020/4411-03, суд зазначає про відсутність оскарження позивачем дій Мінекономіки щодо розгляду заяви ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ про порушення та проведення спеціального розслідування щодо імпорту в України полімерних виробів незалежно від країни походження та експорту, та щодо надання Міністерством висновків про необхідність застосування Комісією попередніх спеціальних заходів за встановлених ним достатніх доказів того, що зростання обсягу імпорту в Україну заподіяло значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ .

Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, з урахуванням обставин, викладених ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ у листі від 19 червня 2020 № 856 в питаннях коригування застосованих спеціальних заходів, звернулося до Комісії з листом від 22 червня 2020 № 4412-07/38491-03, яким пропонувалося прийняти рішення про скасування вжитих нею наприкінці травня 2020 року відповідних попередніх спеціальних заходів та застосувати попередні спеціальні заходи з урахуванням інтересів споживачів.

22 червня 2020 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі за наслідками матеріалів Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України вирішила:

Скасувати рішення Комісії від 22 травня 2020 року № СП - 445/2020/4411-03 Про застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту ;

Прийняти Рішення № СП - 451/2020/4411-03, згідно з яким застосувати попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом:

полівінілхлорид суспензійний, з Константою Фікентчера в межах від 59 до 72 (значення в сертифікаційних документах з Константою Фікентчера, К 59-72), що може класифікуватись за кодом 3904 10 00 00 згідно з УКТЗЕД, крім полівінілхлориду емульсійного та мікросуспензійного;та

поліетилен в гранулах білого кольору розміром 2-5 мм з питомою густиною більше 0,940 г/см 3 і водночас показником текучості розплаву (ПТР) 5-17 грам/10 хвилин при навантаженні 21,6 кгс, або показником текучості розплаву (ПТР) 0,34-0,37 грам/10 хвилин при навантаженні 5,0 кгс або показником текучості розплаву (ПТР) 0,06-0,08 грам/10 хвилин при навантаженні 2,16 кгс, що може класифікуватися за кодом 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД".

Зі змісту Рішення, яке викладено у повідомленні Про застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту вбачається, що:

Відповідно до Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну 22 травня 2020 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення № СП - 445/2020/4411-03, яким застосовано попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту.

Документальне підтвердження фізико-хімічних властивостей товару забезпечується шляхом надання сертифіката якості, складеного виробником товару, або висновку експертних установ (організацій) відповідно до частини третьої статті 357 Митного кодексу України.

Порядок здійснення (методика) аналізу для визначення показника Константи Фікентчера (значення К ) визначено:

ТУ У 24.1-33129683-004:2011 для лабораторного дослідження (маса поглинутого пластифікатора, насипна густина, для марок із значенням К 69-71 - додатково питомий об`ємний електричний опір);

ТУ У 24.1- 33129683- 004:2011 та ДСТУ 7576-2014 для простого аналізу.

Порядок здійснення (методика) аналізу для визначення показника питомої густини поліетилену більше 0,940 г/см 3 та показника текучості розплаву (ПТР) 5-17 грам /10 хвилин, при навантаженні 21,6 кгс визначено ТУ У 20.1- 33129683- 008:2017.

Попередні спеціальні заходи застосовуються строком на 190 днів.

Попередні спеціальні заходи застосовуються у вигляді спеціального мита у розмірі 18% щодо імпорту в Україну вищезазначеного товару незалежно від країни походження та експорту.

Не підлягає застосуванню попередніх спеціальних заходів імпорт в Україну товару походженням з таких країн: Республіка Ісландія, Князівство Ліхтенштейн, Королівство Норвегія, Швейцарська Конфедерація, Чорногорія, Азербайджанська Республіка, Республіка Вірменія, Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Республіка Молдова, Республіка Таджикистан, Туркменістан, Республіка Узбекистан,Ісламська Республіка Афганістан, Ангола, Бангладеш, Бенін, Бутан, Буркіна-Фасо, Бурунді, Камбоджа, Центральноафриканська Республіка, Чад, Союз Коморських Островів, Демократична Республіка Конго, Джибуті, Держава Еритрея, Федеративна Демократична Республіка Ефіопія, Гамбія, Гвінея, Гвінея-Бісау, Гаїті, Республіка Кірибаті, Лаоська Народно-Демократична Республіка, Королівство Лесото, Республіка Ліберія, Мадагаскар, Малаві, Малі, Мавританія, Мозамбік, М`янма, Непал, Нігер, Руанда, Демократична Республіка Сан-Томе і Принсіпі, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Соломонові Острови, Федеративна Республіка Сомалі, Республіка Південний Судан, Республіка Судан, Демократична Республіка Східний Тимор, Того, Тувалу, Уганда, Об`єднана Республіка Танзанія, Вануату, Єменська Республіка, Замбія.

Рішення Комісії набирає чинності з дня опублікування цього повідомлення .

Рішення опубліковано в газеті Урядовий кур`єр , та розміщене у вільному доступі інтернет за посиланням: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/zastosuvannya-poperednih-specialnih-zahodiv-shodo-/.

Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21 листопада 2020 року № СП-466/2020/4411-03, на підставі статей 16, 17 Закону №332-XIV, застосовано спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом:

полівінілхлорид суспензійний, з Константою Фікентчера в межах від 64 до 69 (значення в сертифікаційних документах з Константою Фікентчера, К 64 - 69), що може класифікуватись за кодом 3904 10 00 00 згідно з УКТЗЕД, крім полівінілхлориду емульсійного та мікросуспензійного; та

поліетилен у гранулах білого кольору (без додавання барвників або пігментів) 2-5 мм з питомою густиною більше 0,940 г/см -3 і водночас показником текучості розплаву (ПТР) 5-17 грам/10 хвилин при навантаженні 21,6 кгс, або показником текучості розплаву (ПТР) 0,34-0,37 грам/10 хвилин при навантаженні 5,0 кгс або показником текучості розплаву (ПТР) 0,06-0,08 грам/10 хвилин при навантаженні 2,16 кгс, що може класифікуватися за кодом 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД.

Згідно повідомлення Комісії Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту (адреса посилання: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/zastosuvannya-poperednih-specialnih-zahodiv-shodo-/), випливає, що:

Відповідно до Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну (далі - Закон) за заявою ТОВ Карпатнафтохім (далі - Заява) рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія) від 21 лютого 2020 року № СП-440/2020/4411-03 порушено спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту.

22 травня 2020 року Комісія розглянула подані Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Мінекономіки) матеріали та висновки про хід проведення спеціального розслідування і за результатами розгляду прийняла рішення № СП-445/2020/4411-03 Про застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту .

22 червня 2020 року ураховуючи численні звернення споживачів Комісія прийняла рішення № СП-445/2020/4411-03 Про застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту , яким звузила перелік товару, що має бути об`єктом розгляду та застосування попередніх заходів.

На підставі опису товару, наведеного у Заяві, а також інформації, що була у розпорядженні Мінекономіки, рішенням Комісії було визначено товар, що є об`єктом розслідування:

полімерні матеріали, зокрема, поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше та полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами, що можуть класифікуватися згідно з УКТ ЗЕД за кодами 3901 20 90 00 та 3904 10 00 00.

У ході проведення розслідування ураховуючи численні звернення споживачів було уточнено опис товару, що має бути об`єктом розгляду з урахуванням чого було визначено наступний опис товару:

полівінілхлорид (далі - ПВХ) суспензійний, з Константою Фікентчера в межах від 59 до 72 (значення в сертифікаційних документах з Константою Фікентчера, К 59 - 72), що може класифікуватись за кодом 3904 10 00 00 згідно з УКТЗЕД, крім полівінілхлориду емульсійного та мікросуспензійного; та поліетилен в гранулах білого кольору розміром 2-5 мм з питомою густиною більше 0,940 г/см -3 і водночас показником текучості розплаву (ПТР) 5-17 грам/10 хвилин при навантаженні 21,6 кгс, або показником текучості розплаву (ПТР) 0,34-0,37 грам/10 хвилин при навантаженні 5,0 кгс або показником текучості розплаву (ПТР) 0,06-0,08 грам/10 хвилин при навантаженні 2,16 кгс, що може класифікуватися за кодом 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД.

Подальше дослідження проводилось по уточненому опису товару.

Період розслідування становить 01 січня 2018 року - 29 лютого 2020 року, до якого входять наступні річні періоди:

1-й період: 01 січня 2018 року - 31 грудня 2018 року

2-й період: 01 січня 2019 року - 31 грудня 2019 року

3-й період: 01 березня 2019 року - 29 лютого 2020 року

Комісія розглянула подані Мінекономіки звіт, матеріали та висновки про результати проведення спеціального розслідування і за результатами розгляду встановила таке:

ТОВ Карпатнафтохім (далі - Заявник) є належним національним товаровиробником у розумінні пункту 11 статті 1 Закону, оскільки їх частка в загальному виробництві товару в Україні за період розслідування становила 100 %;

товар, який виробляється національним товаровиробником, у розумінні положень пункту 13 статті 1 Закону, є подібним до товару, що є об`єктом розслідування;

Щодо наявності факту зростання обсягів імпорту в Україну

У ході проведення розслідування, на підставі даних Держмитслужби, національного товаровиробника, а також розрахункових даних, Мінекономіки було проведено дослідження обсягів імпорту в Україну товару, що є об`єктом розслідування в абсолютних показниках, а також відносно виробництва та споживання товару в Україні.

Водночас слід зазначити, що обсяги імпорту в Україну товару, що є об`єктом розслідування, відрізняються від даних національного товаровиробника, наданих у Заяві. Така різниця пов`язана з тим, що Мінекономіки брало до уваги обсяги імпорту виключно товару, що є об`єктом розслідування, за його описом.

На виконання двосторонніх та міжнародних домовленостей не враховувались обсяги імпорту з ряду країн, які слід виключити з-під дії можливих спеціальних заходів.

Відповідно до даних митної статистики Мінекономіки встановлено, що протягом періоду розслідування:

• обсяги імпорту зросли на 25,99%;

• частка імпорту у виробництві збільшилася на 8,88%, у споживанні на 11,55%.

Обсяги імпорту в розрізі груп товарів також мали тенденцію до зростання: поліетилен на 32,3%, ПВХ на 19,4%.

Щодо наявності факту заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику

Протягом періоду розслідування спостерігалося погіршення основних показників Заявника, зокрема, скоротилась частка ринку, обсяги продажу на внутрішній ринок зростали значно меншими темпами, ніж зростання обсягів імпорту та споживання, ціни продажу на внутрішньому ринку знизились більше ніж ціни імпорту, підприємство залишається збитковими та має від`ємний показник рентабельності.

Сукупна оцінка наведених факторів дає підстави зробити висновок щодо наявності факту заподіяння значної шкоди національному товаровиробникові.

Щодо наявності причинно-наслідкового зв`язку

Протягом періоду розслідування обсяги імпорту товару в Україну мали стабільну динаміку зростання та зростали як в абсолютних показниках, так і відносних. Так найбільше зростання імпорту відбулось у 2-му періоді - на 16,8%, у 3-му періоді ще на 7,9%. При цьому, ключові фінансово-економічні показники Заявника зазнали погіршення саме у 2-му та 3-му періодах.

Так, зменшення частки ринку національного товаровиробника відбулося поступово за той самий часовий проміжок, тобто протягом періоду, коли обсяги імпорту товару в Україну почали зростати. При цьому, обсяги продажу Заявником на внутрішній ринок в даний період також зростали, проте значно меншими темпами, ніж зростання обсягів імпорту та споживання.

Ціни імпорту товару протягом періоду розслідування зменшились на 9,8%, а національний товаровиробник у тому ж періоді був змушений знизити ціни на 11,6%, що не запобігло втраті ним частки ринку. Національний товаровиробник реалізовував власну продукцію в основному нижче собівартості, тобто ціни імпорту та обсяги зростаючого імпорту створювали суттєвий пригнічуючий вплив на ціни національного товаровиробника.

Такі умови негативно вплинули на рентабельність та фінансову діяльність Заявники на ринку України і, як результат, отримання збитків.

Додатково, в основних країнах-експорту існують значні обсяги вільних виробничих потужностей, що дає підстави стверджувати про високу вірогідність зростання імпорту в Україну полімерів і як наслідок, заподіяння значної шкоди Заявнику в майбутньому.

У зв`язку з чим можна стверджувати, що вищезазначене свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між динамікою імпорту і погіршенням окремих показників Заявника та відсутності впливу інших факторів.

Щодо наявності непередбачуваних обставин

Відповідно до статті XIX ГАТТ 1994 Мінекономіки розглянуло непередбачувані обставини, які призвели до значного збільшення обсягів імпорту товару, що завдало значної шкоди національному товаровиробнику.

На основі даних компанії Market Report Company імпорт поліетилену (код УКТЗЕД 3901 20 90 00) за 2019 рік зріс на 16 тис. тонн або більше ніж на 20%.

Цей ріст в основному був зумовлений стрімким збільшенням обсягів імпорту із США, Саудівської Аравії та Об`єднаних Арабських Еміратів. Так із США у 2018 році було імпортовано менше 2 тис. тонн продукції, а у 2019 році обсяг імпорту із США склав більше 17 тис. тонн, тобто обсяг імпорту зріз у 9 разів. Обсяг імпорту із Саудівської Аравії зріс у більш як 1,5 рази (із 20,9 тис. тонн у 2018 році до 32,1 тис. тонн у 2019 році). Обсяг імпорту із Об`єднаних Арабських Еміратів зріс у 1,62 раза (із 4,1 тис. тонн у 2018 році до 6,6 тис. тонн у 2019 році).

Імпорт ПВХ (код УКТЗЕД 3904 10 00 00) у другому півріччі 2019 року зріс на 7 тис. тонн або на 23%. Цей ріст в основному був забезпечений збільшенням обсягів імпорту із США та країн ЄС. Так із США імпорт зріс у 1,72 раза (із 6,5 тис. тонн до 11,2 тис. тонн.).

Зростання імпорту товару в Україну було обумовлено такими непередбаченими обставинам, як вплив торгівельної війни між США та Китаєм та подальші двосторонні домовленості між цими країнами. З 2018 року, в результаті застосування Китаєм та США додаткових взаємних мит щодо імпорту, в тому числі, товару, іноземні виробники почали переорієнтовувати свої ринки збуту, що, безпосередньо, вплинуло на обсяги імпорту товару в Україну.

Таким чином є підстави стверджувати про наявність фактів непередбачуваного, недавнього, раптового та різкого зростання імпорту, і, як наслідок, заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику та розвитку дисбалансу на користь іноземних виробників-постачальників товару в Україну.

Щодо відповідності застосування спеціальних заходів національним інтересам України

Інтереси національного товаровиробника

На переконання національного товаровиробника, у разі незастосування відповідних захисних заходів, є всі підстави стверджувати, що наслідком продовження агресивного зростаючого імпорту полімерних матеріалів може стати звільнення працівників Заявника, вимушена зупинка виробництва та банкрутство, що, у свою чергу, призведе до повної залежності України від імпорту полімерних матеріалів.

Зростаючий імпорт може призвести до скорочення числа робочих місць, рівня заробітної плати зайнятих у виробництві працівників, що, в свою чергу, призводить до зниження рівня матеріального забезпечення членів їх сімей. Для невеликих міст, таких як м. Калуш, де розташовано підприємство національного товаровиробника, це може бути критичним.

Інтереси споживачів

За інформацією споживачів Заявник не виробляє всю продукцію визначену об`єктом розслідування.

Слід зазначити, що більшість коментарів споживачів врахована під час уточнення визначення товару, що є об`єктом розгляду.

Міжнародні економічні інтереси України та усунення впливу диспропорції у торгівлі.

Міжнародні зобов`язання, узяті Україною, не суперечать застосуванню спеціальних заходів стосовно зростаючого імпорту, який заподіює значну шкоду національному товаровиробнику.

Застосування спеціальних заходів позитивно вплине на відновлення конкуренції на внутрішньому ринку України та призведе до усунення негативного впливу диспропорції в торгівлі.

Документальне підтвердження фізико-хімічних властивостей товару забезпечується шляхом надання сертифіката якості, складеного виробником товару, або висновку експертних установ (організацій) відповідно до частини третьої статті 357 Митного кодексу України.

Припинено дію попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту, застосованих рішенням Комісії від 22 червня 2020 року № СП-451/2020/4411-03.

Спеціальні заходи застосовано строком на три роки шляхом запровадження спеціального мита у розмірі:

з дня застосування спеціальних заходів - 12,4%;

через 12 місяців із дня застосування спеціальних заходів - 12,0%;

через 24 місяці з дня застосування спеціальних заходів - 11,5%.

Дія спеціальних заходів не поширюється на імпорт в Україну товару походженням з таких країн: Республіка Ісландія, Князівство Ліхтенштейн, Королівство Норвегія, Швейцарська Конфедерація, Чорногорія, Азербайджанська Республіка, Республіка Вірменія, Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Республіка Молдова, Республіка Таджикистан, Туркменістан, Ісламська Республіка Афганістан, Ангола, Бангладеш, Бенін, Бутан, Буркіна-Фасо, Бурунді, Камбоджа, Центральноафриканська Республіка, Чад, Союз Коморських Островів, Демократична Республіка Конго, Джибуті, Держава Еритрея, Федеративна Демократична Республіка Ефіопія, Гамбія, Гвінея, Гвінея-Бісау, Гаїті, Республіка Кірибаті, Лаоська Народно-Демократична Республіка, Королівство Лесото, Республіка Ліберія, Мадагаскар, Малаві, Малі, Мавританія, Мозамбік, М`янма, Непал, Нігер, Руанда, Демократична Республіка Сан-Томе і Принсіпі, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Соломонові Острови, Федеративна Республіка Сомалі, Республіка Південний Судан, Республіка Судан, Демократична Республіка Східний Тимор, Того, Тувалу, Уганда, Об`єднана Республіка Танзанія, Вануату, Єменська Республіка, Замбія .

Отже з огляду на зміст рішень Комісії: від 22 червня 2020 року № СП - 451/2020/4411-03 та від 21 листопада 2020 року № СП-466/2020/4411-03, попередні спеціальні заходи, вжиті рішенням Комісії від 22 травня 2020 року № СП - 445/2020/4411-03 та рішенням Комісії від 22 червня 2020 року № СП-451/2020/4411-03 - скасовані.

З огляду на розгляд Мінекономіки заяви ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ про порушення та проведення спеціального розслідування щодо імпорту в України полімерних виробів незалежно від країни походження та експорту, та надання Міністерством до Комісії висновків про необхідність застосування нею попередніх спеціальних заходів за встановлених достатніх доказів того, що зростання обсягу імпорту в Україну заподіяло значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ , враховуючи чинність рішення Комісії від 21 лютого 2020 року № СП-440/2020/4411-03, яке, в свою чергу слугувало підставою зокрема для прийняти Комісією рішення від 22 червня 2020 року № СП - 451/2020/4411-03 в площині висновків щодо необхідності застосування попередніх спеціальних заходів, з урахуванням того, що ТОВ Полимер-Альянс не було визначено як заінтересовану особу в участі у відповідному спеціальному розслідуванні та яка бере активну участь у спеціальному розслідуванні, що, в цілому, свідчить про дотримання Міністерством та Комісією процедури та порядку прийняття оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Полимер-Альянс залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

І.В. Федотов

Повний текст постанови складений 25 жовтня 2021 року.