Ухвала

від 26.10.2021 по справі 522/20392/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/20392/21

Провадження № 2/522/8827/21

УХВАЛА

про забезпечення позову

26 жовтня 2021 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Павлик І.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

22.10.2021 позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Разом із позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Андронакі Н.Г. видавати свідоцтво про право на спадщину до майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємиці ОСОБА_2 та накладення арешту на все майно ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: Україна, Одеська область, Лиманський район, с. Ранжеве, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Заяву обґрунтовано тим, що на думку заявника, ОСОБА_2 не має право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , оскільки на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем, тому, на його думку, право на спадкування має саме він, а не відповідач.

Надавши належну правову оцінку підставам, якими заявник обґрунтовує подану ним заяву, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 22.10.2021 позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 у якому просить суд встановити факт того, що ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) не прийняла спадщину у вигляді квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/2 частку земельної ділянки, яка в цілому має площу 6,80 га та знаходиться на території Любопільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області і в цілому складається з сільськогосподарських угідь - 6,80 га, з них ріллі - 6,80 га. Кадастровий номер земельної ділянки 5122783800:01:001:0018; на 1/2 житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_2 , загальною площею 57,92 кв.м., житловою площею 41,83 кв.м., після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України) та забороною вчиняти певні дії (п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Пленум Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 № 9 у п. 4 роз`яснив, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином, усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не допустити утруднення чи неможливість виконання судового рішення в разі задоволення позову, а також перешкодити спричиненню завданню шкоди заявнику.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Судом встановлено, що відповідно до долученої до позовної заяви відповіді приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Андронакі Н.Г. від 30.04.2021 № 58/02- 14 щодо відкриття спадкової справи, 13.11.2020 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 будо відкрито спадкову справу.

30.04.2021 ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Андронакі Н.Г. із заявою у якій просив не видавати свідоцтво про право на спадщину до майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки буде звертатись до суду з питанням позбавлення спадщини на будь-яке майно де б воно не було та з чого б не складалась спадкоємицею ОСОБА_2 .

За таких обставин, забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно померлого ОСОБА_3 , з приводу якого наявний спір у даній справі є обґрунтованим, безпосередньо пов`язаним з предметом спору, необхідним і достатнім заходом для забезпечення прав та інтересів позивача, у разі задоволення позову.

Разом з тим, згідно долучених до позовної заяви правовстановлюючих документів щодо майна померлого ОСОБА_3 право приватної власності останнього підтверджено лише щодо квартири АДРЕСА_3 . Документів, які б підтверджували право приватної власності ОСОБА_3 на інше рухоме чи не рухоме майно заявником до суду не надано, а відтак заява про забезпечення позову в частині накладення арешту на все майно ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню шляхом накладення арешту на вище зазначену квартиру.

Водночас, відповідно до п.п. 4.17 п. 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 № 296/5, якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

Таким чином, оскільки вчинити будь-які нотаріальні дії щодо видачі спадкоємиці свідоцтва про право власності на спадщину за законом на вказане майно нотаріус не має можливості у зв`язку з тим, що на нього накладено арешт, у суду відсутні підстави забезпечувати позов шляхом заборони нотаріусу видавати свідоцтво.

Отже, заходи забезпечення позову в частині заборони нотаріусу видавати свідоцтво про право на спадщину, не відповідають предмету позову та не є співмірними із заявленими позовними вимогами.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 504/891/19.

У зв`язку з наведеним заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149 , 150 , 15 3, 157, 260, 261, 353, 354 ЦПК України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_3 та належать на праві приватної власності ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження: Україна, Одеська область, Лиманський район, с. Ранжеве, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 ).

В решті вимог заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та протягом п`ятнадцяти днів може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 157 ЦПК України особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Суддя І.А Павлик