Постанова

від 27.10.2021 по справі 922/3114/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/3114/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Уркевич В. Ю.

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Харківської міської ради

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2021 у справі

за позовом Харківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соснова Гірка"

про стягнення 3 234 686,70 грн.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соснова Гірка" (далі - ТОВ "Соснова Гірка") про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 3 234 686,70 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.02.2021 позовні вимоги Харківської міської ради задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Соснова Гірка" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 3 234 686,70 грн; стягнуто з ТОВ "Соснова Гірка" на користь Харківської міської ради судовий збір у сумі 12 058,14 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "Соснова Гірка" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Харківської області від 23.02.2021 у справі № 922/3114/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

За результатами усунення недоліків, встановлених ухвалою апеляційного господарського суду від 12.04.2021 (про залишення апеляційної скарги без руху), ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Соснова Гірка" (вх. № 1034 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 23.02.2021 у справі № 922/3114/20 та призначено справу до розгляду на 07.06.2021.

18.05.2021 до апеляційного господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Соснова Гірка" про зупинення провадження у справі № 922/3114/20 (вх.5654), в якому відповідач просив зупинити провадження у справі № 922/3114/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 922/1491/21.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що предметом розгляду справи № 922/1491/21 є у тому числі визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель літ. М-1 загальною площею 373,7 кв.м та літ. Н-1 загальною площею 189,2 кв.м, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 174, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємець І. О. 21.10.2019 за реєстровим № 6128; скасування запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо реєстрації за ТОВ "Соснова Гірка" права власності на нерухоме майно, зареєстроване за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 174, а саме: нежитлові будівлі літ. М-1 загальною площею 373,7 кв.м та літ. Н-1 загальною площею 189,2 кв.м, номер запису про право власності: 33791197, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1927024863101; визнання права власності та витребування з незаконного володіння ТОВ "Соснова Гірка" цих нежитлових будівель. Отже, на думку заявника, об`єктивна неможливість розгляду справи № 922/3114/20 полягає у тому, що рішенням суду в господарській справі № 922/1491/21 буде встановлено, хто є належним власником і користувачем будівель літ. М-1 та літ. Н-1, розташованих на земельній ділянці, кадастровий номер 6310136300:06:005:0096, площею 1,5036 га, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 174, у період , за який оскаржуваним рішенням стягнуто з ТОВ "Соснова Гірка" безпідставно збережені кошти у виді орендної плати за користування земельною ділянкою.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2021 (Білоусова Я. О. - головуючий, судді Тарасова І. В., Шевель О. В.) у справі № 922/3114/20 зупинено провадження у справі № 922/3114/20 до набрання законної сили судовим рішенням у господарській справі № 922/1491/21.

Мотивуючи ухвалу, апеляційний господарський суд зазначив, що результат розгляду Господарським судом Харківської області справи № 922/1491/21 безпосередньо впливатиме на розгляд справи № 922/3114/20 і суду у даній справі неможливо самостійно встановити обставини, які встановлюються судом у справі № 922/1491/21, оскільки предметом розгляду в справі № 922/3114/20 є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений, в той час як предметом доказування у справі № 922/1491/21 є обставини, пов`язані з встановленням фактів належності на праві власності нерухомого майна, зареєстрованого за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 174 (нежитлових будівель літ. М-1 та літ. Н-1).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2021 у справі № 922/3114/20, Харківська міська рада звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставами для скасування ухвали скаржник вважає порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема положень статей 227, 228, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Харківська міська рада посилається на те, що: дослідження обставин справи № 922/1491/21 виходить за межі доводів апеляційної скарги та обставин, які підлягають встановленню у рамках спору про стягнення безпідставно збережених коштів, чим, на думку скаржника, порушено положення статті 269 ГПК України; апеляційний господарський суд не був обмежений у наданні самостійної оцінки кожному доказу окремо, зокрема, й інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно.

13.10.2021 ТОВ "Соснова Гірка" подало на адресу Верховного Суду заяву, в якій просило: продовжити встановлений Верховним Судом процесуальний строк для подання відзиву на касаційну скаргу та надати можливість представникові відповідача ознайомитися з матеріалами справи і виготовити фотокопії касаційної скарги та доданих до неї документів.

Ухвалою Верхового Суду від 21.10.2021 у складі колегії суддів Верховного Суду: Волковицька Н. О. - головуючий , судді Могил С. К., Случ О. В., яку відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 08.09.2021 визначено для розгляду справи № 922/3114/20, відмовлено ТОВ "Соснова Гірка" у задоволенні заяви про продовження процесуального строку на подання відзиву на касаційну скаргу Харківської міської ради на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2021 у справі № 922/3114/20.

Верховний Суд звертає увагу на те, що у зв`язку із відпусткою судді Верховного Суду Случа О. В. відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 25.10.2021 для розгляду справи № 922/3114/20 визначено колегію суддів Верховного Суду у такому складі: доповідач - Волковицька Н. О., судді Могил С. К., Уркевич В. Ю.

Позиція Верховного Суду

Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

За змістом пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України господарський суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі, у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 4 та 6 статті 75 ГПК України).

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як саме справа, яка розглядається господарським судом, пов`язана зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлена неможливість розгляду справи.

Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд у постановах від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17 та від 17.12.2019 у справі № 917/131/19.

Крім цього, варто зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі потрібно зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.

Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд, зокрема, у постановах від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18 та від 17.12.2019 у справі № 917/131/19.

Предметом спору у справі № 922/3114/20 є стягнення з ТОВ "Соснова Гірка" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 3 234 686,70 грн.

Главою 83 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) врегульовано відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала .

Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Подібні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18).

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень

статті 1212 ЦК України слідує, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19).

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 (провадження № 12-188гс18).

Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212- 1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов`язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18.

Отже, розглядаючи вимогу про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 3 234 686,70 грн, суд у цьому разі зобов`язаний встановити, зокрема: фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; площу земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов`язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі, а отже, встановлення саме таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі та, відповідно, апеляційного перегляду.

Однак, посилаючись на те, що за результати розгляду іншої справи - № 922/1491/21 буде встановлений чи спростований факт набуття ТОВ "Соснова гірка" права власності на будівлі літ. М-1 та літ. Н-1, розташовані на частині земельної ділянки, кадастровий номер 6310136300:06:005:0096, площею 1,5036 га за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 174, за користування якою з ТОВ "Соснова гірка" стягуються безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у справі № 922/3114/20 та матимуть безпосереднє значення для вирішення спору у справі № 922/3114/20, апеляційний господарський суд не зазначив, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при вирішенні цієї справи та яким чином встановлені в іншій справі обставини вплинуть на оцінку доказів, що ними сторони обґрунтовують свої доводи у цій справі, виходячи з предмета, підстав позову та з урахуванням наявності інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 23.09.2020 № 225161624 щодо зареєстрованого за ТОВ "Соснова Гірка" права власності на: нежитлову будівлю літ. "М-1" загальною площею 373,7 кв.м, літ. "Н-1" загальною площею 189,2 кв.м на вул. Клочківській, 174 у м. Харкові на підставі договору купівлі-продажу від 21.10.2019 № 6128; нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-6, І та приміщення 2-го поверху № 1, 2, 4 ,5 ,6 ,7, II в літ. "Г-2" загальною площею 362,2 кв.м на вул. Клочківській, 174 у м. Харкові на підставі договору купівлі-продажу від 21.10.2019 № 6128; нежитлові приміщення підвалу № 1, 2 загальною площею 26,8 кв.м в літ. "Г-2" на вул. Клочківській, 174 у м. Харкові на підставі договору купівлі-продажу від 21.10.2019 № 6128; нежитлову будівлю літ. "Е-1" загальною площею 10,5 кв.м, нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 3, 4, 5, 6 в літ. "Д-1", "Д-1" загальною площею 65,2 кв.м на вул. Клочківській, 174 у м. Харкові на підставі договору купівлі-продажу від 21.10.2019 № 6128; нежитлові приміщення 1-го поверху № 2 в літ. "Д-1" загальною площею 34,2 кв.м на вул. Клочківській, 174 у м. Харкові на підставі договору купівлі-продажу від 21.10.2019 № 6128.

З урахуванням викладеного колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність об`єктивної неможливості розглянути справу № 922/3114/20 до вирішення іншої справи - № 922/1491/21, оскільки розгляд вимог Громадської організації "Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Інвестгруп", ТОВ "Соснова Гірка", Комунального підприємства "Регістрсервіс" Первомайської міської ради Харківської області, Державного реєстратора Комунального підприємства "Регістрсервіс" Первомайської міської ради Харківської області Дунаєвої Оксани Володимирівни про визнання права власності на майно та витребування майна з незаконного володіння, скасування записів прав власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу не впливає на можливість захисту прав, за захистом яких звернувся позивач у цій справі, а саме стягнення з фактичного користувача земельної ділянки безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 3 234 686,70 грн.

Сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення в іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи № 922/1491/21 апеляційний господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи № 922/3114/20.

Наведеного суд апеляційної інстанцій не врахував, тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 922/3114/20 до вирішення іншої справи № 922/1491/21, порушивши при цьому положення пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України.

Крім цього, необхідно зауважити, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Схожі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18 та від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

Відповідно до частин 3, 4 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 308 цього Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина 6 статті 310 ГПК України).

Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, наведені заявником у касаційній скарзі, отримали підтвердження під час касаційного провадження, спростовують висновки суду апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для зупинення провадження у справі № 922/3114/20 до розгляду іншої справи № 922/1491/21.

З огляду на викладене оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду необхідно скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, у зв`язку з чим касаційну скаргу належить задовольнити.

Розподіл судових витрат

Ураховуючи, що справа передається для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської міської ради задовольнити.

Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2021 у справі № 922/3114/20 скасувати.

Справу № 922/3114/20 передати до Східного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

В. Ю. Уркевич