Рішення

від 18.10.2021 по справі 520/1814/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2021 р. № 520/1814/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Ліпчанської Я.В.,

за участю:

представника відповідача - Гусаченко Г.О.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал 1" (вул. Пушкінська, буд. 22, к. 2,м. 0507Харків,61057) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 39779919) про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області №ХК3789/296/АВ/П/МГ-ФС від 08.02.2019 року про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квартал 1" у розмірі 1 126 710,00 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області №ХК3789/296/АВ/П/ІП-ФС від 08.02.2019 року про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квартал 1" у розмірі 4 173,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що спірні постанови про накладення штрафу є протиправними з огляду на відсутність у відповідача підстав для застосування санкцій, передбачених ст. 265 КЗпП України, оскільки останні прийняті на підставі даних, отриманих поза межами предмету інспекційного відвідування що, на думку позивача, свідчить про порушення контролюючим органом частини 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , за змістом яких під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу. Висновки перевірки про порушення позивачем норм КЗпП України та Закону України "Про оплату праці", на підставі яких складено спірні постанови, не відповідають дійсності та спростовуються відповідними документами.

Також вказав, що відповідачем було порушено процедуру проведення інспекційного відвідування, оскільки у наказі про проведення заходу інспекційного відвідування не наведено підстав, які послугували причиною такої перевірки.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2019 року, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал 1" до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправними та скасування постанов задоволено. Скасовано постанови Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК3789/296/АВ/П/МГ-ФС від 08.02.2019 про накладення штрафу у розмірі 1 126 710, 00 грн. (один мільйон сто двадцять шість тисяч сімсот десять гривень) та №ХК3789/296/АВ/П/ІП-ФС від 08.02.2019 про накладення штрафу у розмірі 4 173 грн. (чотири тисячі сто сімдесят три гривні), які винесені відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал 1".

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу від 07.06.2021 року касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 скасовано. Справу №520/1814/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал 1" до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправними та скасування постанов - направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал 1" до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправними та скасування постанов прийнято до розгляду. Розгляд адміністративної справи призначено за правилами загального позовного провадження.

30.09.2021 року відповідачем були надані письмові пояснення, в яких представник вказав, що під час проведення інспекційного відвідування відповідачем не було порушено порядку його проведення, оскільки рішення про проведення заходу державного контролю прийнято за результатами аналізу інформації отриманої із відповідних джерел, позивач був належним чином повідомлений про проведення інспекційного відвідування, під час проведення самого заходу з`ясовувались лише ті питання, що були предметом перевірки.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи заявленого позову, просив суд його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача проти вимог заявленого позову заперечував.

Як встановлено судовим розглядом, посадовими особами відповідача, на підставі направлення № 01.01-94/02.03/57 від 08.01.2019 проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал 1".

В направленні № 01.01-94/02.03/57 від 08.01.2019 вказано, що підставами для здійснення державного контролю є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлених неоформлених трудових відносин. Також вказані питання, що підлягають контролю, а саме:

- 3.1-3.16,3.26,4.1-4.17,5.1-5.10,6.1-6.14,6.16-6.47, 7.12-7.24, 8.1-8.2, 9.16-9.19 акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю.

Копію направленння представник ТОВ "Квартал 1" засновник Молчанов Є.М. отримав 07.01.2019 року, що підтверджується відповідною відміткою про отримання в направленні (т. 1 а.с.215-216).

За результатами проведення перевірки складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю. від 09.01.2019 №ХК3789/296/АВ ( т.1 а.с.11-34).

Актом встановлені порушення порушень ТОВ "Квартал 1" законодавства, а саме:

- ч.1 ст. 83 КЗпП України, яке полягає у невиплаті грошової компенсації за всі невикористані дні щорічних відпусток низці працівників;

- ч.1 ст.116 КЗпП України, яке полягає у невиплаті в день звільнення певним працівникам всіх належних сум;

- ч.4 ст.96 КЗпП України, ч.4 ст.6 Закону України "Про оплату праці", яке полягає у несформуванні тарифної сітки ( схеми посадових окладів) на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів);

- п. 2.5 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, яке полягає у відсутності підписів про ознайомлення працівників з занесеними до трудових книжок записами;

- ч.2 ст.30 Закону України "Про оплату праці", яке полягає у незабезпеченні позивачем достовірного обліку виконуваної працівниками роботи - не надано табелів обліку робочого часу;

- ч.6 ст.95 КЗпП України, ст.33 Закону України "Про оплату праці", яке полягає у непроведенні індексації заробітної плати.

По суті виявлених порушень відповідачем складено припис про їх усунення №ХК3789/296/АВ/П (т.1 а.с.35-37).

08.02.2019 за наслідками розгляду справи у сфері порушення законодавства про працю відповідачем було притягнуто позивача до відповідальності у вигляді штрафу та винесено:

- № ХК3789/296/АВ/П/МГ-ФС від 08.02.2019, якою на позивача накладено штраф у розмірі 1 126 710, 00 грн.;

- №ХК3789/296/АВ/П/ІП-ФС від 08.02.2019, якою на позивача накладено штраф у розмірі 4 173 грн. ( т.1 а.с.38-47).

Не погодившись з вказаними постановами, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до преамбули Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V) цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

В цьому випадку слід наголосити, що Закон № 877-V визначає основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а як слідує з тлумачення поняття принцип - це твердження, яке сприймається як головне, важливе, суттєве, неодмінне або, принаймні, бажане.

Статтею 1 Закону № 877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно з частиною п`ятою вказаної вище статті Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Тлумачення цієї норми вказує на те, що органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення в першу чергу повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно звертаючи увагу на правила перелічені в частині п`ятій статті 2 Закону № 877-V та, якщо певні правовідносини не врегульовані законами у відповідній сфері та міжнародними договорами звертатись до інших норм Закону № 877-V.

Закону, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на цей час немає, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини є Закон № 877-V незважаючи на те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 809/799/17, від 09.07.2020 у справі № 818/585/17.

Статтею 259 Кодексу законів про працю України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 №96 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Щодо порядку здійснення інспекційного відвідування, суд зазначає наступне.

Так, обґрунтовуючи свою позицію позивачем вказано на відсутності у відповідача підстав для проведення інспекційного відвідування ТОВ "Квартал 1".

Надаючи оцінку вказаним доводам, суд зазначає наступне.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 (надалі - Порядок № 295) визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Відповідно до пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.

Пунктом 5 Порядку №295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;

4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;

6) за інформацією:

Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

ДФС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;

- роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

- працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України «Про відпустки» );

- роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

- роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Статтею 6 Закону № 877-V визначено, що підставами для здійснення позапланового заходу є:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

- неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Згідно з ч. 3 статті 6 Закону № 877-V суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч. 4 вказаної статті строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Системний аналіз наведених вище положень дає підстави дійти висновку, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача та яке проводиться на підставі наказу та направлення.

Верховний Суд у постанові від 19.09.2018 у справі №804/2956/17 дійшов висновку, що даючи оцінку рішенню посадової особи територіального органу Держпраці за наслідками перевірки, окрім правомірності, власне вимог цього рішення (з огляду на правовий статус Держпраці та її територіальних органів), важливим є з`ясувати, серед іншого, дотримання процедури проведення цієї позапланової перевірки. У такому контексті слід зважити на те, на якій підставі призначено цю перевірку, що було предметом перевірки, чи оформлено відповідні документи на проведення позапланової перевірки, чи ознайомлений суб`єкт господарювання про проведення позапланової перевірки з її предметом. Тобто з`ясування дотримання процедури проведення перевірки (інспекційного відвідування) є важливим питанням в аналогічних спорах.

Судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 повідомила про порушення трудового законодавства, а саме в частині допуску до роботи осіб без укладення трудового договору, не виплати заробітної плати, не нарахування індексації заробітної плати, не виплати грошової компенсації за всі не використані працівниками дні щорічної відпустки, а також не виплати розрахунку в день звільнення в агентстві нерухомості Квартал , вважає, свої права та права інших працівників підприємства від імені яких вона звернулась грубо порушеними та просила провести відповідні контрольні заходи .

Керівником територіального органу Держпраці, на підставі звернення, було прийнято рішення про проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування у відношенні позивача про що було видано наказ про проведення заходу державного контролю ТОВ Квартал 1 від 08.01.2019 року №01.01- 07/23 та складено направлення на проведення інспекційного відвідування позивача №01.01-94/02.03/57 від 08.01.2019 копію якого отримав під особистий підпис ОСОБА_2 , що підтверджується відміткою у направленні на проведення інспекційного відвідування.

Суд зазначає, що Порядком №295 визначено право позивача саме на етапі допуску до інспекційного відвідування поставити питання про необґрунтованість призначення та невідповідність розпорядчих документів. Судовим розглядом встановлено, що позивачем не оскаржувались у судовому порядку ні дії по призначенню та проведенню інспекційного відвідування ТОВ Квартал 1 , ні наказ про призначення інспекційного відвідування. Позивач здійснив допуск до проведення інспекційного відвідування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вказаний контрольний захід призначений у зв`язку з надходженням до Головного управління Держпраці у Харківській області інформації про порушення позивачем трудового законодавства у тому числі і наявності фактів допуску до роботи без належного оформлення трудових відносин, що в свою чергу є підставою для призначення інспекційного відвідування відповідно до пп.3 п. 5 Порядку №295, а отже твердження позивача про відсутність підстав для проведення інспекційного відвідування, є необґрунтованим.

В позовній заяві позивачем також зазначено, що зі змісту направлення про заходи державного контролю у формі інспекційного відвідування №01.01.-94/02.03/57 від 08.01.2019, на підставі якого й було проведено інспекційне відвідування, вбачається, що це був позаплановий захід здійснення державного нагляду (контролю), оскільки у направленні вказано, що заходи державного контролю проводяться лише з питань виявлення неоформлених трудових відносин. В свою чергу, із акту інспекційного відвідування від 09.01.2019 №ХК3789/296/АВ вбачається, що питання, які є предметом інспекційного відвідування фахівцями відповідача взагалі не досліджувались і в акті не відображені. При цьому, в акті встановлені інші порушення трудового законодавства.

В абзаці 9 частини першої статті 6 Закону № 877-V зазначено, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Судом встановлено, що в направленні № 01.01-94/02.03/57 від 08.01.2019 вказано, що підставами для здійснення державного контролю є за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлених неоформлених трудових відносин. Також вказані питання, що підлягають контролю, а саме: - 3.1-3.16,3.26,4.1-4.17,5.1-5.10,6.1-6.14,6.16-6.47, 7.12-7.24, 8.1-8.2, 9.16-9.19 акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю.

Судом досліджено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ХК3789/296/АБ та встановлено, що питання які були предметом інспекційного відвідування висвітлені в розділі І акту Перелік питань, що вивчались у ході інспекційного відвідування/невиїзного інспектування/аналізу стану дотримання законодавства про працю № п. 3.1- 3.16, 3.26, 4.1-4.17, 5.1-5.10, 5.1-6.14, 6.16-6.47, 7.12-7.24, 8.1-8.2, 9.16-9.19. За вимогами уніфікованої форми акту інспектор під час заповнення акту навпроти кожного питання, що вивчалось в ході реалізації повноважень проставлено ТАК або НІ або НВ або НП , де ТАК - це виконано, дотримано, відповідає, присутнє; НІ - ні, не виконано, не дотримано, не відповідає, відсутнє; НВ - не вимагається від підприємства/суб`єкта, що перевіряється/осіб, що здійснюють перевірку.

Оскільки навпроти питання № п.4.16 - роботодавцем забезпечено достовірний облік виконуваної працівником роботи (порушення ч.2 ст.30 Закону України №108), п.6.9 -тарифна сітка (схема посадових окладів) сформована на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів) (порушення ч.4 ст.96 КЗпП України, ч.4 ст.6 Закону України №108), п.6.30 - індексація заробітної плати проводиться (порушення п.4 ПКМУ №1078), п.6.43 при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення ( порушення ч.1 ст. 116 КЗпП України), п.6.43 - При звільненні працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А І групи (порушення ч.1 ст. 83 КЗпП України) стоїть відмітка НІ (не виконано, не дотримано, не відповідає) в розділі III Опис виявлених порушень акту інспекційного відвідування №ХК3789/296/АВ від 09.01.2019 року висвітлені порушення, що тягнуть за собою накладення фінансових санкцій.

Суд також наголошує, що у направленні не вказано, що заходи державного контролю проводяться лише з питань виявлення неоформлених трудових відносин.

Таким чином, доводи позивача що питання, які були предметом інспекційного відвідування відповідачем не досліджувались та в акті не відображені є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

За таких підстав, суд дійшов до висновку, що відповідачем не було порушено процедуру проведення інспекційного відвідування.

Перевіряючи висновки акту перевірки та, як наслідок оскаржувані постанови, на предмет їхньої відповідності приписам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Щодо порушень позивачем ч.1 ст. 83 КЗпП України, яке полягає у невиплаті грошової компенсації за всі невикористані дні щорічних відпусток низці працівників.

Відповідно до ч.1 ст. 83 КЗпП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Так перевіркою встановлено, що наказом від 07.03.2018 р.№794 гр. ОСОБА_3 звільнено з займаної посади інженера - землевпорядника з 07.03.2018 р., за ознаками п.1 ст.36 КЗпП України. Відповідно до відомості нарахування та виплати заробітної плати за січень 2018 р. гр. ОСОБА_3 відпрацьовано - 21 день, відповідно до відомості нарахування та виплати заробітної плати за лютий 2018 р., гр. ОСОБА_3 відпрацьовано - 20 днів, відповідно до відомості нарахування та виплати заробітної плати за березень 2018 року гр. ОСОБА_3 відпрацьовано - 22 дні.

Також, перевіркою встановлено, що наказом від 20.08.2018 р.№814 гр. ОСОБА_4 звільнено з займаної посади агента по нерухомості з 23.08.2018 р. за ознаками ст.38 КЗпП України. Відповідно до відомості нарахування та виплати заробітної плати за травень 2018 р. гр. ОСОБА_4 відпрацьовано - 10 днів, відповідно до відомості нарахування та виплати заробітної плати за червень 2018 р., гр. ОСОБА_4 відпрацьовано - 20 днів, відповідно до відомості нарахування та виплати заробітної плати за липень 2018 р. гр. ОСОБА_4 відпрацьовано - 21 день, відповідно до відомості нарахування та виплати заробітної плати за серпень 2018 р. гр. ОСОБА_4 відпрацьовано - 17 днів.

Крім того, перевіркою встановлено, що наказом від 27.11.2018 р.№827 гр. ОСОБА_5 звільнено з займаної посади оцінювача - експерта з 30.11.2018 р, за ознаками п. 1 ст.36 КЗпП України. Відповідно до відомості нарахування та виплати заробітної плати за січень 2018 р. гр. ОСОБА_5 відпрацьовано - 21 день, відповідно до відомості нарахування та виплати заробітної плати за лютий 2018 р., гр. ОСОБА_5 відпрацьовано - 20 днів, відповідно до відомості нарахування та виплати заробітної плати за березень 2018 р. гр. ОСОБА_5 відпрацьовано - 22 дні, відповідно до відомості нарахування та виплати заробітної плати за квітень 2018 р. гр. ОСОБА_5 відпрацьовано - 22 дні, відповідно до відомості нарахування та виплати заробітної плати за травень 2018 р. гр. ОСОБА_5 відпрацьовано - 20 днів, відповідно до відомості нарахування та виплати заробітної плати за червень 2018 р. гр. ОСОБА_5 відпрацьовано - 20 днів, відповідно до відомості нарахування та виплати заробітної плати за липень 2018 р. гр. ОСОБА_5 відпрацьовано - 21 день, відповідно до відомості нарахування та виплати заробітної плати за серпень 2018 р. гр. ОСОБА_5 відпрацьовано - 22 дні, відповідно до відомості нарахування та виплати заробітної плати за вересень 2018 р. гр. ОСОБА_5 відпрацьовано - 20 днів, відповідно до відомості нарахування та виплати заробітної плати за жовтень 2018 р. гр. ОСОБА_5 відпрацьовано - 22 дні, відповідно до відомості нарахування та виплати заробітної плати за листопад 2018 р. гр. ОСОБА_5 відпрацьовано - 22 дні.

До матеріалів інспекційного відвідування адміністрацією підприємства не надано кадрових наказів (накази про надання відпустки працівникам), що підтверджують перебування працівників у відпустці у період їх роботи, не надано особових карток звільнених працівників та табелів обліку використання робочого часу за період січень - грудень 2018 р., у відомостях нарахування та виплати заробітної плати у період січень - грудень 2018 р. відсутній запис стосовно нарахування ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 грошової компенсації за всі не використані дні щорічної відпустки.

З відомостей нарахування та виплати заробітної плати та платіжних відомостей встановлено, що ОСОБА_3 було нараховано та вона отримала грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 3091,52 грн. за вирахуванням податків (нараховано 3840,40 грн) ( т.1 а.с. 176-179).

У свою чергу, щодо порушень ч.1 ст. 83 КЗпП України у відношенні до ОСОБА_4 , судом встановлено, що з відомості нарахування та виплати заробітної плати за та платіжних відомостей ( т.1 а.с. 176-179) встановлено, що вона отримала грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 611,82 грн. за вирахуванням податків (нараховано 760,02 грн).

Щодо порушень ч.1 ст. 83 КЗпП України у відношенні до ОСОБА_5 , судом встановлено, що з відомості нарахування та виплати заробітної плати за та платіжних відомостей ( т.1 а.с. 176-179) встановлено, що вона отримала грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 3091,52 грн. за вирахуванням податків (нараховано 3840,40 грн).

Представник позивача у позові та додаткових письмових поясненнях вказував, що у платіжних та розрахункових відомостях інформації міститься загалом щодо суми відносно вказаних працівників, в які увійшла названі вище розміри грошової компенсації за невикористану відпустку, а також, зарплата за певні відпрацьовані дні за вирахуванням податків та компенсація за несвоєчасну виплату належних їй сум від підприємства за вирахуванням податків.

Отже, висновки перевірки про порушення ч.1 ст. 83 КЗпП України відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 спростовані в ході розгляду справи.

Щодо порушень ч.1 ст.116 КЗпП України, яке полягає у невиплаті в день звільнення певним працівникам всіх належних сум.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Так перевіркою встановлено, що наказом від 07.03.2018 р.№794 гр. ОСОБА_3 звільнено з займаної посади інженера - землевпорядника з 07.03.2018 р., за ознаками п.1 ст.36 КЗпП України; наказом від 20.08.2018 р.№814 гр. ОСОБА_4 звільнено з займаної посади агента по нерухомості з 23.08.2018 р. за ознаками ст.38 КЗпП України; наказом від 27.11.2018 р.№827 гр. ОСОБА_5 звільнено з займаної посади оцінювача - експерта з 30.11.2018 р, за ознаками п. 1 ст.36 КЗпП України, водночас в порушення ст. 83 КЗпП України вказаним працівникам не нараховувалась та не виплачувалась компенсація за всі не використані ними дні щорічної відпустки.

Як вже зазначено вище, порушення ст. 83 КЗпП України відносно вказаних працівників відсутні, а щодо порушень, які полягають у невиплаті в день звільнення певним працівникам всіх належних сум, суд вказує наступне.

З відомості нарахування та виплати заробітної плати та платіжних відомостей ( т.1 а.с. 176-179) встановлено наступне.

За заявою ОСОБА_4 від 20 серпня 2018 року її звільнено з займаної посади з 23 серпня 2018 року. 22 серпня 2018 року їй нараховано зарплату за першу половину місяця в розмірі 1900,00 грн., яку вона отримала на руки за вирахуванням податків в розмірі 1529,50 грн., про що свідчить її підпис в платіжній відомості, а згодом, ОСОБА_4 отримала від підприємства: зарплату за відпрацьовані до 23 серпня дні другої половини місяця в розмірі 834,27 грн. за вирахуванням податків (нараховано 1036, 36 грн. ), грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 611,82 грн. за вирахуванням податків (нараховано 760,02 грн. ), компенсацію за несвоєчасну виплату належних їй сум від підприємства 83,41 грн. за вирахуванням податків (нараховано 103,62 грн), що разом і склало 1529,50 грн., про що свідчить її підпис в платіжній відомості.

Як пояснив представник позивача, у відомості з нарахування зарплати автоматично вказана загальна кількість робочих днів в серпні та загальна сума нарахувань без розбивки по призначенням. Це бухгалтерська технічна помилка, яка скоригована у відомості нарахування.

За заявою ОСОБА_5 від 27 листопада 2018 року її звільнено з займаної посади оцінювача експерта з 30 листопада 2018 року. В день виплати зарплати вона отримала повністю зарплату за листопад 2018 року, а згодом їй було нараховано та виплачено: грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 3091,52 грн. за вирахуванням податків (нараховано 3840,40 грн.), компенсацію за несвоєчасну виплату належних їй сум від підприємства 432,77 грн. за вирахуванням податків (нараховано 537,60 грн.), що разом і склало 3524,29 грн., про що свідчить її підпис в платіжній відомості.

За заявою ОСОБА_3 від 07 березня 2018 року її звільнено з займаної посади з 07 березня 2018 року. В день виплати зарплати вона отримала повністю зарплату за лютий 2018 року. Згодом їй було нараховано та виплачено зарплату за відпрацьовані з 1 по 7 березня 2018 року 6 днів в розмірі 874,00 грн. за вирахуванням податків (нараховано 1085,72 грн.); грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 3091,52 грн. за вирахуванням податків (нараховано 3840,40 грн.); компенсацію за несвоєчасну виплату належних їй сум від підприємства 470,42 грн. за вирахуванням податків (нараховано 584,36 грн), що разом і склало 4435,94 грн., про що свідчить її підпис в платіжній відомості.

Таким чином, порушення ч.1 ст.116 КЗпП України позивачем були усунуті, водночас з нарахуванням компенсації за несвоєчасну виплату належних їй сум від підприємства, що відповідає у повній мірі положенню про систему та умови оплати праці працівників на 2018 рік позивача ( т.1 а.с.114-115) та відповідні дії було вчинено позивачем у строки, визначені контролюючим органом у відповідному приписі про усунення порушень (т.1 а.с.35-37).

Станом на час складення оскаржуваних постанов порушення ч.1 ст.116 КЗпП України за позивачем не рахувались, у свою чергу, нарахування штрафу за такі, за своєю суттю є подвійною відповідальністю позивача, оскільки позивачем вже понесено таку у спосіб нарахування та виплати компенсації за несвоєчасну виплату сум, що йде у розріз з положеннями ст. 61 Конституції України.

Відтак, посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі № 697/2073/17 в контексті обов`язку позивача як усунути порушення так і сплатити відповідний штраф, суд відхиляє, оскільки відповідні порушення ст. 116 КЗпП України суб`єкта господарювання, який був позивачем у справі № 697/2073/17 не були виправлені ним у спосіб виплати компенсації за несвоєчасну виплату сум, що не притаманно справі № 520/1814/19, де позивач вчинив такі дії.

Щодо порушень ч.4 ст.96 КЗпП України, ч.4 ст.6 Закону України "Про оплату праці", яке полягає у не сформуванні тарифної сітки ( схеми посадових окладів) на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Відповідно до ч.4 ст.96 КЗпП України, яка кореспондується з ч.4 ст.6 Закону України "Про оплату праці", тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Перевіркою встановлено, що тарифна сітка (схема посадових окладів) не сформована на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів), що, на думку відповідача полягає у наступному.

Згідно наданого штатного розпису введеного в дію з 01.01.18 встановлено посадові оклади, а саме: Бухгалтер (код класифікатору професій 3433) - посадовий оклад у розмірі 3800 грн; Менеджер по операціям з нерухомістю (код класифікатору професій 1471) - посадовий оклад у розмірі 3800 грн.; Секретар (код класифікатору професій 4115) - посадовий оклад у розмірі 3800 грн. Згідно Класифікатору професій (ДК 003:2010) затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 №327: посада Менеджер по операціям з нерухомістю віднесено до Розділу 1 Законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери управителі ; посаду Бухгалтер віднесено до Розділу 3 Фахівці ;посаду Секретар віднесено до Розділу 4 Технічні службовці ; тобто, тарифна система оплати праці при розподілі робіт використовується без урахування складності роботи, а працівників не залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки.

Представник позивача, у свою чергу зазначив, що система оплати праці на підприємстві ТОВ Квартал 1 врегульована наданими через канцелярію ГУ Держпраці в Х/о положенням про систему та умови оплати праці працівників.

З матеріалів справи ( т.1 а.с.114-120) судом встановлено наступне.

Так, 28.12.2017 року на підприємстві позивача директором було затверджено положення про систему та умови оплати праці працівників на 2018 рік, яким визначено систему оплати праці на підприємстві, її структуру, строки і періодичність виплати заробітної плати, інші питання оплати праці та встановлено, що джерелом коштів на оплату праці є частина доходу та інші кошти, одержані у результаті господарської діяльності підприємства відповідно до чинного законодавства. Розміри заробітної плати залежать від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей робітника, результатів його праці та діяльності в цілому. Фонд оплати праці в організації складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата включає, посадові оклади (тарифні ставки) працівників згідно тарифної сітки. Розмір посадового окладу (тарифної ставки) робітника і тарифного розряду - встановлюється підприємством з урахуванням фінансових можливостей. У величину місячного посадового окладу (тарифну ставку) не включаються доплати, надбавки і премії, інші компенсаційні та соціальні виплати. Тарифна сітка ТОВ Квартал 1 викладена у додатку №1 до положення. Розмір посадових окладів переглядається з урахуванням змін у чинному законодавстві. Додаткова заробітна плата містить доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, що передбачає чинне законодавство. Доплати і надбавки, які підприємство встановило на 2018 рік для кожної посади, викладено в додатку №2 Положення. Розмір додаткової заробітної плати може змінюватися впродовж року. Надбавки за високі досягнення у праці та доплати за інтенсивність праці, високу професійну майстерність скасовуються або зменшуються у разі несвоєчасного виконання завдань, порушення трудової дисципліни за рішенням директора підприємства.

З додатків до Положення встановлено, що посадові оклади працівників визначено з 01.01.2018 року з урахуванням тарифного коефіцієнту та підвищено з жовтня 2018 року, встановлено постійно - діючі надбавки та надано для порівняння відповідні дані затверджені підприємством на 2017 рік ( т.1 а.с.180-189).

Контролюючий орган, вказуючи, що тарифна система оплати праці при розподілі робіт використовується без урахування складності роботи, а працівників не залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки жодним чином не вказав, з яких міркувань він дійшов до вказаного висновку, чим це підтверджується та у поєднанні з чим.

Відповідачем було залишено поза увагою, що Положення про систему та умови оплати праці працівників містить в своїх додатках складові частини заробітної плати: основну заробітну плату - посадові оклади або тарифну ставку, та додаткову заробітну плату- доплати та надбавки, а також тарифні коефіцієнти з урахуванням складності роботи та кваліфікації працівників.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про оплату праці" при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

З матеріалів справи вбачається, що вказані приписи позивачем дотримано, про що свідчать підписи працівників в розрахунково - зарплатних листах ( т.1 а.с.121-175).

Щодо порушень п. 2.5 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 N 58, яке полягає у відсутності підписів про ознайомлення працівників з занесеними до трудових книжок записами, суд вказує, що спірними постановами штрафу за вказане порушення не накладено, відтак, суд не вбачає надання оцінки зазначеному.

Щодо порушень ч.2 ст.30 Закону України "Про оплату праці", яке полягає у незабезпеченні позивачем достовірного обліку виконуваної працівниками роботи - не надано табелів обліку робочого часу.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України "Про оплату праці" роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Перевіркою встановлено, що позивачем не надано жодних документів, що підтверджують ведення табелів обліку робочого часу працівників.

У свою чергу, судом встановлено, що табеля обліку робочого часу на підприємстві ведуться та такі були надані були надані до ГУ Держпраці в Х/о ( т.1 а.с. 48-49, 87-112).

Щодо порушень ч.6 ст.95 КЗпП України, ст.33 Закону України "Про оплату праці", яке полягає у непроведенні індексації заробітної плати.

Згідно ч.6 ст.95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

В період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством ( ст.33 Закону України "Про оплату праці").

Так перевіркою встановлено, що на підставі наданих адміністрацією ТОВ КВАРТАЛ 1 документів, а саме штатних розписів, які введені в дію з 01.01.17,01.01.2018, 01.01.2019, відомостей нарахування заробітної плати за січень - грудень 2018 року встановлено, що при наявності підстав індексація заробітної плати в січні - грудні 2018 року не проводилася. Коефіцієнт індексу споживчих цін: за січень 2018 року склав - 10,20; за лютий 2018 року склав - 10,20; за березень 2018 року склав - 14,00; за квітень 2018 року склав - 14,00; за травень 2018 року склав - 14,00; за червень 2018 року склав - 14,00; за липень 2018 року склав - 14,00; за серпень 2018 року склав - 14,00; за вересень 2018 року склав - 14,00; за жовтень 2018 року склав - 14,00; за листопад 2018 року склав - 18,50; за грудень 2018 року склав - 18,50. У відомості нарахування заробітної плати за січень - грудень 2018 року відсутнє нарахування індексації заробітної плати вказаний період відносно ОСОБА_6 - директор ( розмір посадового окладу станом на 01.01.2017 - 4000 грн., станом на 01.11.2018 року - 4000 грн); ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 - менеджери по операціям з нерухомістю ( розмір посадового окладу станом на 01.01.2017 - 3800 грн., станом на 01.11.2018 року - 3800 грн.); ОСОБА_26 - Інженер - землевпорядник ( розмір посадового окладу станом на 01.01.2017 - 3800 грн., станом на 01.11.2018 року - 3800 грн.); ОСОБА_27 - заступник директора ( розмір посадового окладу станом на 01.01.2017 - 3800 грн., станом на 01.11.2018 року - 3800 грн.); ОСОБА_28 - агент з нерухомості ( розмір посадового окладу станом на 01.01.2017 - 3800 грн., станом на 01.11.2018 року - 3800 грн.); ОСОБА_29 - секретар ( розмір посадового окладу станом на 01.01.2017 - 3800 грн., станом на 01.11.2018 року - 3800 грн.).

Як вказував відповідач, що підвищення посадових окладів на підприємстві впродовж 2018 року не відбулось, при чому, січень 2018 року є базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації заробітної плати працівників позивача, враховуючи, що відповідним наказом на підприємстві було з 01.01.2018 року затверджено посадові оклади.

Відповідач зазначав, що, за даними калькулятору індексації ( т.1 а.с. 220) вбачається наявність перевищення порогу індексації ( коефіцієнт індексації складав 4,00, сума індексації - 73,64 грн., а тому, у листопаді 2018 року проіндексований дохід працівників з посадовим окладом 3800 грн. повинен був скласти - 3873,64 грн., з окладом 4000 грн. - 4073,64 грн.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення) ( ст.2 ЗУ "Про індексацію грошових доходів населення").

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до частини другої статті 12 Закону України "Про оплату праці" норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров`я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості. Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 9 Закону України "Про оплату праці").

Статтею 2 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що на основі соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги.

Мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою (стаття 11 Закону України "Про оплату праці").

Отже, індексація заробітної плати є і мінімальною державною гарантією в оплаті праці, і державною соціальною гарантією, оскільки стосується працівників і їх сімей.

Водночас, статтею 95 КЗпП України визначено, що мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України "Про оплату праці" та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлено, що Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності ( ст.19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії").

Суд зазначає, що індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок проведення індексації грошових доходів населення).

Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Судом встановлено, що до відповідача підприємством ТОВ Квартал 1 були надані засвідчені копії Положення про систему та умови оплати праці працівників на 2018р. з додатками у вигляді розмірів посадових окладів, постійно-діючих доплат (надбавок) до посадового окладу співробітників з 01 січня 2018р., а також розмірів посадових окладів з 01 жовтня 2018р., постійно-діючих доплат (надбавок) до посадового окладу співробітників з 01 жовтня 2018р.

Як вбачається зі змісту Додатку № 1 до Положення про систему та умови оплати праці працівників на 2018р., посадові оклади працівників підприємства ТОВ Квартал 1 були підвищені з 01 жовтня 2018р. Таким чином, згідно п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення грошових доходів. Тобто, обчислення індексу споживчих цін у даному випадку повинно здійснюватися з листопада 2018р.

Суд вказує, що право на проведення індексації заробітної плати настає, коли індекс споживчих цін перевищує поріг індексації. Поріг індексації, починаючи з січня 2016 року, встановлено в розмірі 103%. Розрахунок ведеться від базового місяця - останнього місяця підвищення тарифних ставок (окладів) або прийому на роботу.

Судом встановлено, що підвищення тарифних ставок на підприємстві у порівнянні з 2017 роком відбулося у січні 2018 року (підтвердження тому Положення про систему та умови оплати праці працівників на 2018р. з додатками у вигляді розмірів посадових окладів, постійно-діючих доплат (надбавок) до посадового окладу співробітників з 01 січня 2018 р.), отже базовий місяць - січень 2018 року. Індекс споживчих цін розраховується починаючи з наступного за базовим місяцем наростаючим підсумком.

Виходячи з відкритих джерел, наведеної у мережі інтернет - сайту Міністерства фінансів України: зведеної таблиці індексів інфляції, або, що теж саме, індекс споживчих цін - показник, що характеризує зміни загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, суд вказує, що поріг індексації: у лютому 2018 року становив 100,9%, у березні 2018 року - 1,009 х 1,011 х 100 = 102,0%, у квітні 2018 року - 1,009 х 1,011 х 1,008 х 100 = 102,8%; у травні 2018 року - 1,009 х 1,011 х 1,008 х 1,00 х 100 = 102,8%; у червні 2018 року - 1,009 х 1,011 х 1,008 х 1,00 х 1,00 х 100 = 102,8%; у липні 2018 року - 1,009 х 1,011 х 1,008 х 1,00 х 1,00 х 0,993 х 100 = 102,1%; у серпні 2018 року - 1,009 х 1,011 х 1,008 х 1,00 х 1,00 х 0,993 х 1,00 х 100 = 102,1%; у вересні 2018 року - 1,009 х 1,011 х 1,008 х 1,00 х 1,00 х 0,993 х 1,00 х 1,019 х 100 = 104,0%.

Отже, у вересні 2018р. поріг 103% перевищено, а тому, виникає право на індексацію заробітної плати. Оскільки індекс інфляції за вересень 2018р. опубліковано у жовтні 2018р., то індексацію необхідно проводити у листопаді 2018р., а з січня 2018 року по вересень 2018 року індексація не потрібна.

Разом з тим, у жовтні 2018 року на підприємстві відбулося підвищення тарифних ставок (що вбачається з Положення про систему та умови оплати праці працівників на 2018р. з додатками у вигляді розмірів посадових окладів, постійно-діючих доплат (надбавок) до посадового окладу співробітників з 01 жовтня 2018 р.), отже базовий місяць - жовтень 2018 року.

Поріг індексації за листопад 2018 року -101,4%; за грудень 2018 року - 1,014 х 1,008 х 100 = 102,2%.

Зазначене свідчить на користь того, що поріг 103% не перевищено, отже в листопаді 2018 року та в грудні 2018 року у працівників не виникає право на індексацію заробітної плати.

Отже, суд доходить висновку про відсутність у позивача порушень ч.6 ст.95 КЗпП України, ст.33 Закону України "Про оплату праці".

Відтак, у правовідносинах, з приводу яких подано позов, відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності, а отже, прийняті Головним управлінням Держпраці у Харківській області постанови від 08.02.2019 №ХК3789/296/АВ/П/МГ-ФС та №ХК3789/296/АВ/П/ІП-ФС є протиправними та підлягають скасуванню.

Даний висновок також підтверджується і Верховним судом у постанові від 07.06.2021 року, оскільки скасовуючи рішення попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції будь-яких зауважень щодо висновків судів попередніх інстанцій про відсутність в діяльності ТОВ "КВАРТАЛ 1" порушення трудового законодавства не висловив.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал 1" (вул. Пушкінська, буд. 22, к. 2,м. 0507Харків,61057) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 39779919) про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області №ХК3789/296/АВ/П/МГ-ФС від 08.02.2019 року про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квартал 1" у розмірі 1 126 710,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області №ХК3789/296/АВ/П/ІП-ФС від 08.02.2019 року про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квартал 1" у розмірі 4 173,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення підписано 28 жовтня 2021 року.

Суддя Бідонько А.В.