Рішення

від 18.10.2021 по справі 520/6811/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2021 року № 520/6811/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабаєва А.І.

за участі

секретаря судового засідання Муравської І.Ю.,

представника позивача Скребець О.М.,

представника відповідача Лич С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРВІЗ» (61052, м. Харків, пров. Сімферопольський, 6, кімната 169-В) до Київської митниці філії (відокремлений підрозділ) Державної митної служби України (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А), Державної митної служби України (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 11-Г), Київської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А) про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

20.04.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРВІЗ» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської митниці філії (відокремлений підрозділ) Державної митної служби України, Державної митної служби України, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці (філія, відокремлений підрозділ) Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 18 березня 2021 року за №UА500060/2021/000022/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці (філія, відокремлений підрозділ) Державної митної служби України від 18 березня 2021 року №UА500060/2021/00570.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що рішення Київської митниці (філія, відокремлений підрозділ) Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 18 березня 2021 року за №UА500060/2021/000022/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці (філія, відокремлений підрозділ) Державної митної служби України від 18 березня 2021 року №UА500060/2021/00570, на думку позивача, підлягають скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 року залучено в адміністративній справі № 520/6811/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УКРВІЗ до Київської митниці філії (відокремлений підрозділ) Державної митної служби України, Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, в якості відповідача Київську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А).

Київською митницею Держмитслужби подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Державною митною службою України подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Держмитслужба жодних рішень відносно позивача не приймала, права та інтереси не порушувала, а твердження позивача, що саме Державна митна служба повинна бути залучена до розгляду справи в якості співвідповідача є безпідставними та необгрунтованими.

Київська митниця філія (відокремлений підрозділ) Державної митної служби України, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалась.

В судове засідання представник позивача прибув, позовну заяву підтримав та просив її задовольнити.

В судове засідання представник Київської митниці Держмитслужби та Київської митниці філії (відокремлений підрозділ) Державної митної служби України прибув, проти позовної заяви заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

В судове засідання представник Державної митної служби України не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника Київської митниці Держмитслужби та Київської митниці філії (відокремлений підрозділ) Державної митної служби України, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «УКРВІЗ» (Покупець) та SUNSAME INDUSTRIAL CO. LIMITID Китай (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №CN-12/03/2020 від 14.03.2020 р.

До митного оформлення було подано митну декларацію №UA100060/2021/275149, разом із якою подано: рахунок-фактуру (інвойс) № SS2020006-1 від 28.12.2020 року, коносамент № SNZODS178906 від 07.02.2021 року, декларацію про походження товару № SS2020006-1 від 28.12.2020 року, банківський платіжний документ, що стосується товару №7 від 05.01.2021 року, документ, шо підтверджує вартість перевезення товару №178906 від 12.03.2021 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №CN-12/03/2020 від 14.03.2020 року.

За результатом розгляду наданих документів Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості від 18 березня 2021 року за №UА100060/2021/000022/2.

Також, митним органом складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18 березня 2021 року №UА100060/2021/00570.

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. (ч. 1 ст. 53 МК України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Відповідно до п.5 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 МК України).

Згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Тобто, частиною 3 статті 53 МК України закріплено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що митний орган має право упевнитися в достовірності та точності будь-якої заяви, документа, рахунку поданих для цілей визначення митної вартості.

Так, відповідач має повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Аналогічний правовий висновок зазначено Верховним Судом в постанові від 15 серпня 2019 року по справі №826/19400/15.

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач на запит митного органу було надано документ щодо походження товарів, а саме: прайс-лист від 28.12.2020 р. до Контракту №СN-12/03/2020 від 14.03.2020 р. щодо вартості 4 найменувань товару, визначена кількість одиниць товару 11500 шт., загальна вартість 27030,00 доларів США.

Київською митницею Держмитслужби було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18 березня 2021 року №UА100060/2021/00570 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 18 березня 2021 року за №UА100060/2021/000022/2.

Так, по чотирьом позиціям товарів: направляючі-350mm4502-14VM, L-550mm4502-22VM, L-400mm4502-18VM, L-550mm5301-22НD митним органом прийняте рішення про корегування вартості.

Вказана митна вартість товару визначена відповідачем із застосуванням резервного методу.

Як вбачається з матеріалів справи визначення митної вартості товару, ввезеного позивачем, було здійснено виключно з урахуванням маси товару, яка складає 17745,00 кг. за ціною 4,07 долари США за один кілограм маси товару.

Так, розрахунок митної вартості товару відповідно до рішення митного органу: 17745,00х4.07=72222,15 доларів США.

В рішенні про коригування митної вартості товарів від 18 березня 2021 року за №UА100060/2021/000022/2 зазначено, що митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях. Також, вказано, що джерело інформації для визначення митної вартості, митна декларація: від 23.02.2021 № UA110130/2021/4704.

Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно з пунктом 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Частиною 1 статті 55 МК України визначає, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.2 ст.55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Застосуванню другорядних методів визначення митної вартості товарів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності, що передбачає частина 4 ст.57 МК України.

Відповідно до ч.1 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Згідно з частиною 2 ст.64 МК України, вказує, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод відповідно до вимог частини 4 ст. 64 МК України.

Крім того, відповідач при визначення митної вартості товару виходив з наявності підстав застосування резервного методу, виходячи з ваги товару без врахування особливостей окремих товарних позицій та відповідно, їх різної ціни за одиницю, зокрема:

направляючі L-350mm4502-14VM вартість 1,56 доларів США за 1 шт., кількість 3500 шт.;

направляючі L-550mm4502-22VM вартість 2,32 доларів США за 1 шт., кількість 7000 шт.;

направляючі L-400mm4502-18VM, вартість 1,71 доларів США за 1 шт., кількість 500 шт.;

направляючі L-550mm5301-22НD, вартість 8,95 доларів США за 1 шт., кількість 500 шт.

Тобто, митним органом не враховані особливості характеристик товару в частині довжини (L-350 mm, L-550 mm, L-400 mm, ширини (14 дюймів, 16 дюймів, 22 дюйми), маркування окремих виробів (4502-14VM, 4502-22VM, 4502-14VM, 5301-22VM), даних про виробника продукції (підприємство SUNSAME INDUSTRIAL CO LIMITED), країни походження (Китай), та інших властивостей товару.

Таким чином, застосований відповідачем метод для визначення митної вартості виключно з урахуванням загальної маси товару не відповідає вимогам ст.ст. 49, 50, 55, 58-63 МК України. Наявність підстав застосування резервного методу, виходячи з ваги товару не обґрунтована у рішенні про коригування митної вартості товару та не доведена відповідачем в ході розгляду справи судом.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, рішення прийняті Київською митницею Держмитслужби у спірних правовідносинах є протиправними та підлягають скасуванню.

При цьому, у спірних правовідносинах Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 18 березня 2021 року за №UА100060/2021/000022/2, а не №UА500060/2021/000022/2, та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18 березня 2021 року №UА100060/2021/00570, а не №UА500060/2021/00570.

Вище вказана обставина не заперечувалась позивачем.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про визнання протиправними та скасування рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 18 березня 2021 року за №UА100060/2021/000022/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці Держмитслужби від 18 березня 2021 року №UА100060/2021/00570.

При цьому, оскаржувані рішення прийнято саме Київською митницею Держмитслужби, а не Київської митниці філії (відокремлений підрозділ) Державної митної служби України.

Відповідно до ст.546 МК України митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи. Митниця є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, має окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням і діє відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів та на підставі положення, яке затверджується наказом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику. Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, може делегувати керівникам митниць окремі повноваження, визначені цим Кодексом, законодавством про державну службу, іншими законами та положенням про центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику. Перелік делегованих повноважень визначається положенням про митницю, яке підлягає погодженню з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, Державна митна служба України безпосередньо не здійснює митні формальності та не приймає при цьому відповідні рішення.

За таких обставин, позовні вимоги до Київської митниці філії (відокремлений підрозділ) Державної митної служби України та Державної митної служби України задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРВІЗ» (61052, м. Харків, пров. Сімферопольський, 6, кімната 169-В) до Київської митниці філії (відокремлений підрозділ) Державної митної служби України (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А), Державної митної служби України (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 11-Г), Київської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 18 березня 2021 року за №UА100060/2021/000022/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці Держмитслужби від 18 березня 2021 року №UА100060/2021/00570.

В іншій частині позивних вимог відмовити.

Стягнути з Київської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРВІЗ» (код ЄДРПОУ 38771861, 61052, м. Харків, пров. Сімферопольський, 6, кімната 169-В) сплачений судовий збір в сумі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст рішення складено 28.10.2021 року