Ухвала

від 12.08.2021 по справі 361/5802/21

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/5802/21

Провадження № 1-кс/361/1293/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.08.21 року слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурораБаришівського відділу Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,-

встановив:

До провадження слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора Баришівського відділу Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження за №42021112130000033від 26.05.2021року заознаками кримінальногоправопорушення (злочину),передбаченого ч.3ст.365-2 КК України, а саме: на майно трансформаторну підстанцію 739, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Старе, вул. Заводська, 1-Г, з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.

В обґрунтування поданого клопотання, прокурор зазначає, що в провадженні слідчого відділу Броварського РУП ГУ НП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження №42021112130000033 від 26.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.07.2018 року державний реєстратор комунального підприємства «Баришівське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_4 зловживаючи своїми повноваженнями, пов`язаними з наданням публічних послуг, здійснив перереєстрацію права власності на складову частину нерухомого майна майнового комплексу ВАТ «Старинський цукровий завод», а саме Трансформаторну підстанцію, на користь Старівської сільської ради Бориспільського району Київської області, яка належить ТОВ «Основа-3» та ТОВ «Адамантіс-Плюс» на праві спільної часткової власності.

Так, 26.01.2005 Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрресурссервіс-2000» (ЄДРПОУ 31732590) на підстав Договору купівлі-продажу нерухомого майна № 100 від 26.01.2005 придбало у Відкритого акціонерного товариства «Старинський цукровий завод» (ЄДРПОУ 00372523) майновий комплекс, до якого у тому числі входила: Трансформаторна підстанція (інвентаризаційний номер 20-01-0091).

Вказаний договір 26.01.2005 посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 , а також 07.02.2005 зареєстровано Бориспільським районним Бюро технічної інвентаризації за № 471 в книзі №6. Слід зазначити, що Договорів купівлі-продажу нерухомого майна № 100 від 26.01.2005 та додатки до нього відсутні у розпорядженні ТОВ «Основа-3» та знаходяться у Бориспільському районному Бюро технічної інвентаризації (вул. Чехова, 1, м. Бориспіль, Київська обл.).

У подальшому, 21.03.2005 ТОВ«Основа-3» на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна № 5/03-1C від 21.03.2005 придбало у ТОВ «Укрресурссервіс-2000» майновий комплекс.

Наведений договір 21.03.2005 посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 , зареєстровано у Державному реєстрі правочинів, що підтверджується Витягом з Державного реєстру правочинів № 800574 від 21.03.2005, а також проставлено відмітку «Зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 23 березня 2005 р.».

В подальшому 15.02.2017, у результаті відчуження ТОВ«Основа-3» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамантіс плюс» (ЄДРПОУ 41140591) 4 % майнового комплексу, ТОВ«Основа-3» зареєструвало своє право власності на вказаний майновий комплекс у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформаційною довідкою № 221245054.

Отже, з 21.03.2005 по теперішній час ТОВ «Основа-3» та ТОВ «Адамантіс плюс» є власниками майнового комплексу, до якого у тому числі входять Трансформаторна підстанція (інвентаризаційний номер 20-01-0091).

Однак, стало відомо, що Старівська сільська рада незаконно заволоділа власністю ТОВ«Основа-3», а саме Трансформаторною підстанцією (інвентаризаційний номер 20-01-0091) та визнала вказаний об`єкт нерухомості безхазяйним майном, присвоїла йому нову назву (ТП 739), окрему

адресу (вул. Заводська, буд. 1-г, с. Старе, Бориспільський район, Київська обл.), без рішення суду передала його на власний баланс та 11.07.2018 зареєструвала право комунальної власності.

Після детального дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень на наявність судових рішень щодо визнання вищезазначеної Трансформаторної підстанції безхазяйним майном відповідних судових рішень не знайдено. Дослідження порталу «Судова влада» на наявність відповідних судових проваджень результатів також не надало.

Проте, посадові особи Старівської сільської ради за пособництвом державного реєстратора Комунального підприємства «Баришівське бюро технічної інвентаризації» (ЄДРПОУ 42054017) ОСОБА_4 незаконно заволоділи Трансформаторною підстанцією (інвентаризаційний номер 20-01-0091) під виглядом начебто безхазяйного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 Цивільного кодексу України, безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Відповідно до ч. 2 ст. 335 Цивільного кодексу України, безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Згідно з ч. 1 ст. 333 Цивільного процесуального кодексу України, суд, встановивши, що нерухома річ є безхазяйною та взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а також що сплив один рік з дня взяття на облік нерухомої речі, ухвалює рішення про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Так, вказаними особами грубо порушено неведені вимоги законів, а саме:

По-перше, Трансформаторна підстанція (інвентаризаційний номер 20-01-0091) є приватною власністю, яка придбана за відплатним договором, зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Основа-3» та знаходиться за адресою вул.Заводська, буд. 1, с. Старе, Бориспільський район, Київська обл., про що відомо Старівській сільській раді.

По-друге, Старівська сільська рада не зверталась до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна ТП 739 (вона ж Трансформаторна підстанція (інвентаризаційний номер 20-01-0091). У свою чергу, орган, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, не брав на облік вказану нерухомість як безхазяйне майно.

По-третє, Старівською сільською радою та будь-якою іншою особою у друкованих засобах масової інформації не розміщувалось жодних оголошень про взяття ТП 739 (вона ж Трансформаторна підстанція (інвентаризаційний номер 20-01-0091) на облік у якості безхазяйної нерухомої речі.

По-четверте, Старівська сільська рада не зверталась до суду із заявою про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади. Відповідно, Старівська сільська рада прийняла Рішення про прийняття до комунальної власності безхазяйного майна №360-15-VII від 24.03.2017 незаконно та без необхідного судового рішення.

По-п`яте, державним реєстратором Комунального підприємства «Баришівське бюро технічної інвентаризації» (ЄДРПОУ 42054017) ОСОБА_4 зареєстровано право комунальної власності на начебто безхазяйну нерухому річ без відповідного судового рішення.

Таким чином, посадові особи Старівської сільської ради за пособництвом державного реєстратора Комунального підприємства «Баришівське бюро технічної інвентаризації» (ЄДРПОУ 42054017) ОСОБА_4 під виглядом, начебто, безхазяйного майна незаконно заволоділи власністю ТОВ «Основа-3» - Трансформаторною підстанцією (інвентаризаційний номер 20-01-0091).

Так, Рішенням Вороньківської сільської рада Бориспільського району Київської області № 143-5-VIII від 19.03.2021 прийнято із комунальної власності Старівської сільської ради у комунальну власність Вороньківської сільської ради нерухоме майно, у тому числі трансформаторна підстанція 739 (вказані рішення опубліковано на офіційному сайті сільської ради копія рішення додається).

Рішенням Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області № 147-5-VIII від 19.03.2021 затверджено Перелік об`єктів комунальної власності Вороньківської сільської ради, які підлягають приватизації у 2021-2022 роках, у тому числі трансформаторна підстанція 739.

Крім того, необхідно зауважити, що ТОВ «Основа 3» як власник трансформаторної підстанції 739 була залучена до розгляду судової справи № 911/2195/17.

Окрім того, на теперішній час право власності на один об`єкт нерухомості мають два суб`єкти, має місце подвійна реєстрація.

Також постановою про визнання речовим доказом від 01.08.2021 старшим слідчим СВ Броварського РУП ГУНП в Київській області трансформаторну підстанцію 739, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Старе, вул. Заводська, 1-Гвизнано як речовий доказ.

Посилаючись на те, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів та з урахуванням того, що даний об`єкт, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, а також посилаючись на положення про конфіскацію майна, просив накласти арешт на майно шляхом відчуження, розпорядження та користування правом.

Прокурор у клопотанні просить провести розгляд клопотання за його відсутності.

Слідчий суддя розглядає клопотання без повідомлення власників майна, керуючись вимогами ч. 2ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна.

У зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та на підставі ч.4ст.107 КПК Українифіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Вивчивши клопотання, та матеріали, якими воно обґрунтовується, прихожу до наступних висновків.

Встановлено, що в провадженні слідчого відділу Броварського РУП ГУ НП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження №42021112130000033 від 26.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Відповідно до п. 7 ч. 2ст. 131 КПК Україниодним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Згідно статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Разом з тим, як вбачається з наданих матеріалів, сторона обвинувачення, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надала достатніх і належних доказів тих обставин, на які послалась у клопотанні.

Прокурором у клопотанні не доведено, що саме трансформаторна підстанція 739, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яку визнано як речовий доказмає істотне значення як речовий доказ у кримінальному провадженні, а її продаж в порушення вимог законодавства свідчать про реальну загрозу власнику вказаного майна у разі незастосування такого заходу забезпечення, як накладення арешту, що, в свою чергу, може перешкодити кримінальному провадженні.

Беручи до уваги вищевикладене, слідчий суддя приходить висновку, що прокурором в клопотанні не доведено, що з метою забезпечення збереження речових доказів у органу досудового розслідування виникла обґрунтована потреба у накладенні арешту, у зв`язку з чим клопотання про арешт майна задоволенню не підлягає

На підстав викладеного, керуючись ст. ст.131,132,170-173,309 Кримінального процесуального кодексу України,-

ухвалив:

У задоволенні клопотання прокурора укримінальному провадженні прокурораБаришівськоговідділу Броварськоїокружної прокуратуриКиївської області ОСОБА_3 пронакладення арештуна майно№ 42021112130000033від 26.05.2021 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає

Слідчий суддя ОСОБА_1