Рішення

від 26.10.2021 по справі 600/385/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/385/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лелюка О.П., за участю: секретаря судового засідання Миронець Н.Я., позивача ОСОБА_1 та її представника Яківчика В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати наказ Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації від 30 грудня 2020 року №106-к про звільнення ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації, з займаної посади 30 грудня 2020 року у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України;

-поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації з 30 грудня 2020 року;

-стягнути з відділу освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позов обґрунтовано тим, що після виходу позивача з відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку було протиправно звільнено з посади головного спеціаліста відділу освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації у зв`язку із скороченням чисельності штату державних службовців відповідно до пункту 1 стаття 40 Кодексу законів про працю України. Оскаржуваний наказ позивач вважає незаконним, оскільки перед звільненням відповідачем не надано персонального попередження про скорочення посади, яку вона займала, та не було запропоновано інших вакантних посад. Таким чином, позивач вважає, що при винесенні оскаржуваного наказу відповідачем грубо порушено норми законодавства про працю.

Ухвалою суду від 05 лютого 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про судове; встановлено строк для подання заяв по суті справи; витребувано у Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації: належним чином засвідчені копії всіх документів, які стосуються проведення скорочення чисельності штату державних службовців у Відділі освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації; належним чином засвідчені копії всіх документів, на підставі яких Відділом освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації винесено наказ від 30 грудня 2020 року №106-к.

До суду від Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що впродовж 2018-2019 років на підставі розпоряджень Сторожинецької районної державної адміністрації та Чернівецької обласної державної адміністрації проводились реорганізації Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації, у тому числі шляхом перетворень. Водночас у трудову книжку позивача вносились відповідні записи стосовно проведення вказаних змін у структурі Відділу. Разом з цим на виконання розпорядження Сторожинецької районної державної адміністрації від 24 жовтня 2019 року №211 Про впорядкування структур Сторжинецької районної державної адміністрації відповідно до статті 49-2 Кодексу законів про працю України у зв`язку з реорганізацією відділу було прийнято наказ від 24 жовтня 2019 року №6 к Про попередження працівників про наступне вивільнення , з яким було персонально ознайомлено всіх працівників діючого на той час відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації. Позивач відмовилась від підпису про ознайомлення з наказом від 24 жовтня 2019 року №6 к Про попередження працівників про наступне вивільнення , про що складено відповідний акт. Зазначене, на думку відповідача, свідчить про належне попередження позивача про наступне вивільнення, у зв`язку з чим її було звільнено в перший робочий день після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тобто 30 грудня 2020 року. Крім цього, зазначено, що після внесення у 2020 році змін до Закону України Про державну службу норми статті 49-2 Кодексу законів про працю України в частині обов`язку власника або уповноваженого ним органу запропонувати працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації на державних службовців не поширюються, а керівник державної служби на свій розсуд може запропонувати вивільненому державному службовцю вакантну посаду. При визначенні осіб, які підлягають звільненню з державної служби за скороченням, відсутнє переважне право на залишення на роботі, на відміну від інших категорій працівників. У зв`язку з цим відповідач вважає безпідставними посилання позивача на те, що їй не запропоновано іншої вакантної посади та не враховано переважне право залишення на роботі, оскільки при прийнятті оскаржуваного наказу відповідачем було дотримано порядок вивільнення працівників, передбачений спеціальним законодавством, а саме статтею 87 Закону країни Про державну службу , в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного наказу. Натомість порядок вивільнення працівників, передбачений загальним законодавством (стаття 49-2 Кодексу законів про працю України), не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах. Також відповідач звертав увагу на те, що Відділ освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації перебуває в процесі повної ліквідації (без правонаступництва), у зв`язку із реорганізацією Сторжинецької районної державної адміністрації шляхом приєднання до Чернівецької районної державної адміністрації. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Правом подати відповідь на відзив позивач не скористалась.

Ухвалами суду від 22 березня 2021 року, 31 березня 2021 року та від 19 квітня 2021 року, було витребовано у Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації, а ухвалою суду від 27 квітня 2021 року - у Голови ліквідаційної комісії відділу освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації І. Давидчук, Голови комісії з реорганізації Сторожинецької районної державної адміністрації шляхом приєднання до Чернівецької районної державної адміністрації, голови Сторожинецької районної державної адміністрації Д. Балінова такі документи:

-довідку про заробітну плату ОСОБА_1 за останні фактично відпрацьовані два місяці, що передували видачі наказу Управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації від 31 січня 2018 року №3в про надання ОСОБА_1 відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, із зазначенням середньоденного заробітку;

-належним чином засвідчені копії штатних розписів Управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації та Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації станом на 01 січня 2018 року та на 01 жовтня 2018 року відповідно;

-належним чином засвідчені копії заяви ОСОБА_1 від 31 січня 2018 року та свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 від 16 січня 2018 року, на підставі яких прийнято наказ Управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації від 31 січня 2018 року №3в.

Однак вимоги указаних ухвал суду виконано не було. При цьому в матеріалах справи наявні повернуті конверти, в яких направлялись відповідні ухвали, із зазначенням причин повернення орг.закрита , адресат відсутній за вказаною адресою .

Ухвалою суду від 30 серпня 2021 року витребувано у Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області документи (розпорядження, положення) щодо її створення та діяльності, а також інформацію про наявні структурні підрозділи Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області та документи (розпорядження, положення) відносно структурного підрозділу (підрозділів) у сфері освіти, культури, молоді, спорту. Для подання до суду витребуваних доказів встановлено строк протягом п`яти робочих днів з дня отримання цієї ухвали суду. Зупинено провадження у даній справі до встановлення правонаступника.

13 вересня 2021 року до суду з Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області надійшли документи на виконання вимог ухвали від 30 серпня 2021 року.

Ухвалою суду від 14 вересня 2021 року задоволено заяву позивача про заміну відповідача у справі. Допущено заміну відповідача у цій справі - Відділ освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації на його правонаступника - Чернівецьку районну державну адміністрацію Чернівецької області. Провадження у справі поновлено та призначено судове засідання у ній на 28 вересня 2021 року о 10 год. 00 хв. Також витребувано у Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області: довідку про заробітну плату ОСОБА_1 за останні фактично відпрацьовані два місяці, що передували видачі наказу Управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації від 31 січня 2018 року №3в про надання ОСОБА_1 відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, із зазначенням середньоденного заробітку; належним чином засвідчені копії штатних розписів Управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації та Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації станом на 01 січня 2018 року та на 01 жовтня 2018 року відповідно; належним чином засвідчені копії заяви ОСОБА_1 від 31 січня 2018 року та свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 від 16 січня 2018 року, на підставі яких прийнято наказ Управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації від 31 січня 2018 року №3в.Для подання до суду витребуваних доказів встановлено строк до 24 вересня 2021 року.

27 вересня 2021 року до суду з Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області надійшли документи на виконання вимог ухвали від 14 вересня 2021 року.

Крім цього, у листі від 24 вересня 2021 року №01-33/21-1225 Чернівецька районна державна адміністрація Чернівецької області просила суд відкласти розгляд справи, призначеної на 28 вересня 2021 року.

В судовому засіданні 28 вересня 2021 року ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового зсідання, задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та призначено наступне судове засідання на 26 жовтня 2021 року о 12 год. 00 хв., про що відповідача було повідомлено засобами телефонного зв`язку. Зазначене підтверджується складеною працівником апарату суду телефонограмою.

Також Довідкою від 28 вересня 2021 року, складеною працівником апарату суду, підтверджується те, що відповідача засобами телефонного зв`язку було повідомлено і про можливість ознайомлення з матеріалами даної судової справи та отримання копії позовної заяви безпосередньо в приміщенні Чернівецького окружного адміністративного суду.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач своїм правом на ознайомлення з такими не скористався, не суду не з`являвся.

В судове засідання, призначене на 26 жовтня 2021 року о 12 год. 00 хв., відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, також не з`явився, про причини неявки не повідомив. Станом на час проведення судового засідання жодних клопотань від нього до суду не надходило.

Позивач та її представник у судовому засіданні не заперечували щодо подальшого розгляду справи у відсутність відповідача. Підтримавши позов з підстав, наведених у ньому, просили суд заявлені у позовній заяві вимоги задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене та за відсутності підстав для відкладення розгляду справи, наведених у частині другій статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливим розглянути справи у відсутність відповідача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте в судове засідання не з`явився і не повідомив про причини неявки.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, перевіривши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 перебувала на державній службі. Зокрема, 25 вересня 2012 року вона була призначена на посаду головного спеціаліста управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації в порядку переведення. Вказаний запис внесений до трудової книжки ОСОБА_1 на підставі наказу №5-к від 25 вересня 2012 року.

Згідно наявного у справі штатного розпису по апарату, відділу та управліннях Сторожинецької районної державної адміністрації станом на 01 січня 2018 року в управлінні освіти, сім`ї, молоді та спорту було 7 посад, з яких 4 - головного спеціаліста. При цьому 2 посади головного спеціаліста зазначено як вакантні.

Наказом управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області від 31 січня 2018 року №3-в ОСОБА_1 надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 19 лютого 2018 року по 31 грудня 2020 року згідно статті 179 КЗпП України.

12 липня 2018 року Сторожинецькою районною державною адміністрацією видано розпорядження №248, згідно з пунктом 2 якого утворено з 01 жовтня 2018 року відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту районної державної адміністрації, реорганізувавши шляхом перетворення управління освіти, сім`ї, молоді та спорту районної державної адміністрації. Встановлено граничну чисельність відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту районної державної адміністрації в кількості 6 штатних одиниць. Вказано, що відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту районної державної адміністрації є правонаступником управління освіти, сім`ї, молоді та спорту районної державної адміністрації.

Як вбачається зі структури Сторожинецької районної державної адміністрації, затвердженої розпорядженням від 12 липня 2016 року №72-ос (у редакції розпорядження від 12 липня 2018 року №248), гранична чисельність штатних одиниць у відділі освіти, сім`ї, молоді та спорту як структурного підрозділу юридичних осіб публічного права становить 6 осіб.

Розпорядженням Сторожинецької районної державної адміністрації від 21 вересня 2018 року №320 затверджено Положення про відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації.

Згідно з пунктом 2 указаного Положення Відділ є правонаступником управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації.

01 жовтня 2018 року на підставі розпорядження РДА від 12 липня 2018 року №248 до трудової книжки позивача внесено запис про те, що управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації перейменовано у відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації.

17 жовтня 2019 року Чернівецькою обласною державною адміністрацією видано розпорядження №987-р, яким внесено зміни до граничної чисельності працівників районних державних адміністрацій, затвердженої розпорядження обласної державної адміністрації від 04 червня 2018 року №507-р Про встановлення граничної чисельності працівників районних державних адміністрацій (в редакції розпорядження обласної державної адміністрації від 20 грудня 2018 року №1418-р), виклавши її у новій редакції. Зокрема, гранична чисельність працівників у Сторжинецькій районній державній адміністрації становила всього 63 одиниці, у тому числі апарату - 12 одиниць, що вбачається з додатку до розпорядження від 17 жовтня 2019 року №987-р.

Згідно з пунктом 3 розпорядження Сторожинецької районної державної адміністрації від 24 жовтня 2019 року №211 Про впорядкування структури Сторжинецької районної державної адміністрації зобов`язано утворити з 01 січня 2020 року сектор культури, молоді та спорту районної державної адміністрації зі статусом юридичної особи публічного права реорганізувавши, шляхом перетворення, відділу культури, національностей та релігій районної державної адміністрації із статусом юридичної особи публічного права. Встановлено граничну чисельність сектору культури, молоді та спорту районної державної адміністрації в кількості 2 штатних одиниць.

Пунктом 4 вказаного розпорядження зобов`язано утворити з 01 січня 2020 року сектор освіти районної державної адміністрації із статусом юридичної особи публічного права, реорганізувавши шляхом перетворення відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту районної державної адміністрації із статусом юридичної особи публічного права. Встановлено граничну чисельність сектору освіти районної державної адміністрації в кількості 2 штатних одиниць. Враховано, що сектор освіти районної державної адміністрації є правонаступником майна, прав та обов`язків відділу освіти сім`ї, молоді та спорту районної державної адміністрації.

На виконання розпорядження Сторожинецької районної державної адміністрації від 24 жовтня 2019 року №211 відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту 24 жовтня 2019 року видано наказ №6 к, яким зобов`язано попередити письмово персонально працівників відділу-державних службовців про наступне вивільнення, в тому числі і ОСОБА_1 - головного спеціаліста відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту. У разі незгоди з переведенням на іншу посаду та неможливістю працевлаштування в інші структурні підрозділи зобов`язано звільнити працівника відповідно до чинного законодавства.

Наказом керівника апарату Сторожинецької районної державної адміністрації від 25 жовтня 2019 року №71-ос зобов`язано попередити персонально працівників Сторожинецької районної державної адміністрації про заплановане вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності районної державної адміністрації.

Як вбачається зі Списку працівників Сторожинецької районної державної адміністрації, які попереджені про заплановане звільнення у зв`язку із скороченням чисельності районної державної адміністрації, який є додатком до наказу керівника апарату районної державної адміністрації від 25 жовтня 2019 року №71-ос, ОСОБА_1 у названому списку відсутня.

30 жовтня 2019 року працівниками відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації складено Акт про те, що ОСОБА_1 була ознайомлена із розпорядженням Сторожинецької районної державної адміністрації від 24 жовтня 2019 року №211 Про впорядкування структури Сторожинецької районної державної адміністрації , наказом відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту від 24 жовтня 2019 року Про попередження працівників про наступне вивільнення та відмовилась від підпису попередження про наступне вивільнення, а також наказу про наступне вивільнення.

Згідно витягу зі штатного розпису станом на 12 грудня 2019 року кількість штатних одиниць у відділі освіти, сім`ї, молоді та спорту становила 5 осіб, з яких 3 - головний спеціаліст.

Відповідно до структури Сторожинецької районної державної адміністрації, яка набирлала чинності з 01 січня 2020 року, затвердженої розпорядженням Сторожинецької районної державної адміністрації від 24 жовтня 2019 року №211, гранична чисельність (штатні одиниці) сектору культури, молоді та спорту та сектору освіти як структурних підрозділів районної державної адміністрації зі статусом юридичних осіб публічного права становить по 2 штатні одиниці у кожному секторі.

Однак в подальшому, розпорядженням Сторожинецької районної державної адміністрації від 27 листопада 2019 року №232 визнано такими, що втратили чинність, пункти 3, 4 розпорядження Сторожинецької районної державної адміністрації від 24 жовтня 2019 року №211 Про впорядкування структури районної державної адміністрації .

Згідно з пунктом 1 розпорядження Сторожинецької районної державної адміністрації від 27 листопада 2019 року №233 утворено з 01 січня 2020 року відділ освіти, культури, молоді та спорту Сторжинецької районної державної адміністрації із статусом юридичної особи публічного права, реорганізувавши шляхом злиття такі юридичні особи:

1) відділ культури, національностей та релігії Сторожинецької районної державної адміністрації (код 02231654);

2) відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації (код 38417641).

Встановлено граничну чисельність відділу освіти, культури, молоді та спорту Сторжинецької районної державної адміністрації в кількості 3 штатних одиниць.

В розпорядженні зазначено, що відділ освіти, культури, молоді та спорту Сторжинецької районної державної адміністрації є правонаступником майна, прав та обов`язків відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації та відділу культури, національностей та релігії Сторожинецької районної державної адміністрації.

Також 27 листопада 2019 року було прийнято і розпорядження №234 Про внесення змін до розпорядження районної державної адміністрації від 24 жовтня 2019 року №211 щодо впорядкування структури Сторожинецької районної державної адміністрації .

Як вбачається зі структури Сторожинецької районної державної адміністрації (набирає чинності з 01 січня 2020 року), затвердженої розпорядженням Сторожинецької районної державної адміністрації від 24 жовтня 2019 року №211 (у редакції розпорядження Сторожинецької районної державної адміністрації від 27 листопада 2019 року №234) гранична чисельність штатних одиниць у відділі освіти, культури, молоді та спорту як структурного підрозділу районної державної адміністрації зі статусом юридичної особи публічного права становить 3 штатні одиниці.

Зазначене також підтверджується витягом зі штатного розпису по відділу освіти, культури, молоді та спорту станом на 01 січня 2020 року, з якого також вбачається наявність 2-х посад головного спеціаліста.

Крім цього, розпорядженням Сторожинецької районної державної адміністрації від 18 грудня 2019 року №265, яке набрало чинності 01 січня 2020 року, затверджено Положення про відділ освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації.

Згідно з пунктом 2 Положення про відділ освіти, культури, молоді та спорту Сторжинецької районної державної адміністрації, затвердженого названим розпорядженням, відділ є правонаступником відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторжинецької районної державної адміністрації і відділу культури, національностей та релігій Сторожинецької районної державної адміністрації.

01 січня 2020 року внесено запис до трудової книжки ОСОБА_1 про перейменування відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації у відділ освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації.

На підставі статті 44 Закону України Про місцеві державні адміністрації , статті 17, пункту 4 частини першої статті 83, пункту 1 частини першої та частини четвертої статті 87 Закону України Про державну службу , частини першої статті 24 Закону України Про відпустки , відповідно до розпорядження Сторожинецької районної державної адміністрації від 24 жовтня 2019 року №211 Про впорядкування структури Сторожинецької районної державної адміністрації (із змінами) та наказу керівника апарату Сторожинецької районної державної адміністрації від 25 жовтня 2019 року №71-ос Про персональне попередження працівників Сторожинецької районної державної адміністрації про заплановане звільнення , наказу відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації від 24 жовтня 2019 року №6 к Про попередження працівників про наступне вивільнення Відділом освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації 30 грудня 2020 року видано наказ №106-к Про звільнення ОСОБА_1 .

Цим наказом звільнено з 30 грудня 2020 року ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу освіти культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації у зв`язку із скороченням чисельності та штату державних службовців відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Не погоджуючись зі звільненням з публічної служби, позивач звернулась до адміністративного суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України Про державну службу від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII у редакції на час виникнення спірних відносин, тобто на час прийняття оскаржуваного наказу про звільнення).

Згідно приписів статті 1 Закону №889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Пунктом 7 частини першої статті 2 Закону №889-VIII визначено, що суб`єкт призначення- державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади.

Підстави для припинення державної служби передбачені статтею 83 Закону №889-VIII.

Відповідно до частини першої названої статті державна служба припиняється: 1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону); 2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону); 3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону); 4) за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1цього Закону); 5) у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону); 6) у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв`язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону); 7) у разі досягнення державним службовцем 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом; 8) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади"; 9) з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби (у разі укладення) (стаття 88-1 цього Закону).

Отже, однією з підстав для припинення державної служби є ініціатива суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону).

Так, згідно частини першої статті 87 Закону №889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; 1-1) ліквідація державного органу; 2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування; 3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності; 4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 87 Закону №889-VIII суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.

Таким чином, однією з підстав для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу. При цьому законом встановлені і певні умови (попередження державного службовця про наступне звільнення у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів, пропонування, за наявності, державному службовцю будь-якої вакантної посади державної служби у тому самому державному органі), дотримання яких зумовлює звільнення державного службовця на підставі пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII, які були застосовані суб`єктом призначення у спірних відносинах, що вбачається з оскаржуваного наказу.

Крім цього, у наказі від 30 грудня 2020 року №106-к Про звільнення ОСОБА_1 вказано про звільнення останньої із займаної посади у зв`язку із скороченням чисельності та штату державних службовців і відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Так, згідно пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (у редакції на час прийняття оскаржуваного наказу) про звільнення трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Водночас відповідно до частини другої статті 40 Кодексу законів про працю України (у редакції на час прийняття оскаржуваного наказу) звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Частинами першою - третьою статті 49-2 Кодексу законів про працю України (у редакції на час прийняття оскаржуваного наказу) передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Згідно ж частини шостої статті 49-2 Кодексу законів про працю України (зі змінами, внесеними згідно із Законом №378-IX від 12.12.2019 року, тобто у редакції на час прийняття оскаржуваного наказу) вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей:

про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів;

у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті;

не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що на час винесення оскаржуваного у цій справі наказу процедура звільнення з посади державної служби у зв`язку із реорганізацією державного органу, скороченням чисельності або штату державних службовців була визначена, передусім, статтею 87 Закону №889-VIII, водночас з урахуванням особливостей, визначених частиною шостою статті 49-2 Кодексу законів про працю України.

Як вбачається зі встановлених судом обставин справи, станом на час виходу позивача, яка перебувала на державній службі та займала посаду головного спеціаліста управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації, у відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в названому управлінні було чотири посади головного спеціаліста, дві з яких були вакантними. В подальшому, у липні - жовтні 2018 року та у жовтні-листопаді 2019 року, відбулась реорганізація управління освіти, сім`ї, молоді та спорту районної державної адміністрації у відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту районної державної адміністрації, а потім відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту у відділ освіти, культури, молоді та спорту Сторжинецької районної державної адміністрації. При цьому в ході проведення указаної реорганізації відбулось і скорочення чисельності та штату, зокрема, до двох посад головного спеціаліста відділу освіти, культури, молоді та спорту. Тобто, посаду, яку займала позивач, було скорочено.

Поряд з цим варто зазначити і те, що на час проведення впорядкування структури Сторжинецької районної державної адміністрації у жовтні-листопаді 2019 року та вчиненню у цей період дій щодо реорганізації та скороченні чисельності штату посад державних службовців (посади, яку займала позивач), в тому числі і дій щодо попередження працівників-державних службовців про наступне вивільнення, діяли та підлягали застосуванню положення частини першої - третьої статті 49-2 Кодексу законів про працю України у редакції, до внесення змін Законом №378-IX від 12.12.2019 року.

Так, відповідно до частини першої - третьої статті 49-2 Кодексу законів про працю України (у редакції, що діяла на час проведення впорядкування структури Сторжинецької районної державної адміністрації, тобто до внесення змін Законом №378-IX від 12.12.2019 року), про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Як вбачається з наказу Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту від 24 жовтня 2019 року №6 к Про попередження працівників про наступне вивільнення , прийнятого на виконання розпорядження Сторжинецької районної державної адміністрації від 24 жовтня 2019 року №211 Про впорядкування структури Сторжинецької районної державної адміністрації , саме нормами статті 49-2 Кодексу законів про працю України керувався Відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту при проведенні процедури вивільнення працівників у зв`язку із реорганізацією названого відділу та скороченням штату працівників.

При цьому в наказі від 24 жовтня 2019 року №6, в якому зазначено про необхідність персонального попередження про наступне вивільнення і ОСОБА_1 , вказано, що у разі незгоди працівників з переведенням на іншу посаду та неможливістю їх працевлаштування в інші структурні підрозділи, працівників звільнити відповідно до чинного законодавства.

За таких обставин суд зазначає, що звільнення позивача з посади державної служби за ініціативою суб`єкта призначення у зв`язку із реорганізацією, що супроводжувалася скороченням чисельності та штату працівників, на підставі пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII, а також відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, на які міститься посилання в оскаржуваному рішенні, мало відбутися з дотриманням гарантій державного службовця, передбачених абзацом першим частини третьої статті 87 Закону №889-VIII у редакції на час винесення наказу про звільнення. Водночас відповідач повинен був дотримуватися і приписів частини другої статті 40, частини першої - третьої статті 49-2 Кодексу законів про працю України в редакції, що діяли у жовтні-листопаді 2019 року під час проведення впорядкування структури Сторжинецької районної державної адміністрації та вчиненню у цей період дій щодо реорганізації та скороченні чисельності штату посад державних службовців та щодо попередження працівників-державних службовців про наступне вивільнення.

Однак, як свідчать наявні у справі матеріали, позивача усупереч вимогам як абзацу першого частини третьої статті 87 Закону №889-VIII (у редакції на час винесення наказу про звільнення), так і вимогам частини першої статті 49-2 Кодексу законів про працю України (у редакції на час проведення впорядкування структури Сторжинецької районної державної адміністрації у жовтні-листопаді 2019 року) у встановлений законом строк не було письмово попереджено про наступне звільнення (вивільнення).

Вирішуючи спір, суд звертає увагу на наданий відповідачем Акт, датований 30 жовтня 2019 року, про відмову ОСОБА_1 від підписання попередження про наступне вивільнення та наказу про наступне вивільнення.

Водночас у ході судового розгляду справи позивач наголошувала на тому, що вона у період з 19 лютого 2018 року по 30 грудня 2020 року перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і на роботу протягом цього періоду не виходила. Вказала, що її ні в письмовій, ні в усній формі до виходу з відпустки на роботу не було попереджено про наступне звільнення (вивільнення) із займаної посади.

Особливістю адміністративного судочинства, порівняно з іншими видами судочинства, є обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності.

Так, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Проте у ході судового розгляду справи відповідачем не було жодним чином спростовано указаних вище тверджень позивача та не надано належних та достовірних доказів прибуття 30 жовтня 2019 року ОСОБА_1 до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сторжинецької районної державної адміністрації з метою ознайомлення її із розпорядженням Сторожинецької районної державної адміністрації від 24 жовтня 2019 року №211 Про впорядкування структури Сторожинецької районної державної адміністрації та наказом Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту від 24 жовтня 2019 року №6 к Про попередження працівників про наступне вивільнення .

Не було надано відповідачем і доказів попередження про наступне звільнення позивача із займаної посади або ж доказів намагання здійснити таке попередження (такими, зокрема, але не виключено могли бути направлені на адресу місця проживання позивача з відміткою про вручення листи-повідомлення про наступне вивільнення або ж листи-повідомлення про необхідність прибути до Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторжинецької районної державної адміністрації з метою ознайомлення з указаними вище документами тощо) після 30 жовтня 2019 року та до винесення оскаржуваного наказу.

За таких обставин суд відхиляє доводи відзиву та наданий на їх підтвердження Акт від 30 жовтня 2019 року щодо належного повідомлення позивача про наступне вивільнення із займаної посади.

Крім цього, як свідчать наявні у справі матеріали, позивачу як державному службовцю усупереч вимогам абзацу першого частини третьої статті 87 Закону №889-VIII (у редакції на час винесення наказу про звільнення), частини третьої статті 49-2 Кодексу законів про працю України (у редакції на час проведення впорядкування структури Сторжинецької районної державної адміністрації у жовтні-листопаді 2019 року) не було запропоновано будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі.

При цьому, як вбачається з наданого відповідачем Акту від 30 жовтня 2019 року про відмову ОСОБА_1 від підписання попередження про наступне вивільнення та наказу про наступне вивільнення, в цьому акті не вказано про пропонування ОСОБА_1 іншої посади, в тому числі і в іншому структурному підрозділі Сторжинецької районної державної адміністрації, хоча про необхідність таку запропоновати фактично зазначено у пункті 2 наказу Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту від 24 жовтня 2019 року №6 к Про попередження працівників про наступне вивільнення , який, уже зазначалось, приймався на виконання вимог статті 49-2 Кодексу законів про працю України (у редакції на час проведення впорядкування структури Сторжинецької районної державної адміністрації у жовтні-листопаді 2019 року).

У ході судового розгляду справи відповідачем не було надано і доказів відсутності вакантної посади державної служби за відповідною професією чи спеціальністю, яку мала позивач (тобто доказів неможливості працевлаштувати позивача), як станом на 30 жовтня 2019 року, так і в подальшому до звільнення ОСОБА_1 з посади державної служби.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про недотримання процедури звільнення державного службовця із займаної посади відповідно до пункту 4 частини першої статті 83, пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII, пункту 1 статті 40 КЗпП України, що дає підстави для визнання оскаржуваного наказу протиправним та скасування.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржуваний позивачем індивідуальний правовий акт на відповідність його критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що такий прийнято не на підставі та не у спосіб, встановлений законодавством, що регулює спірні правовідносини; є необґрунтованим, тобто таким, що прийнятий без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття; прийнятим без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Отже, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації від 30 грудня 2020 року №106-к Про звільнення ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Таким чином, закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначеного в частині першій статті 235 Кодексу законів про працю України.

З огляду на наведене та зважаючи на те, що в ході судового розгляду справи ОСОБА_1 наполягала на поновленні її саме на посаді головного спеціаліста відділу освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації, то суд, вирішуючи справу згідно приписів частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про поновлення позивача на посаді головного спеціаліста відділу освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації.

Водночас суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, днем звільнення вважається останній день роботи.

З оскаржуваного наказу вбачається та підтверджувалось позивачем у судовому засіданні те, що останнім днем її роботи було 30 грудня 2020 року.

За таких обставин, позивач підлягає поновленню на державній службі на займаній до незаконного звільнення посаді з 31 грудня 2020 року.

Щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то варто зазначає наступне.

Так, згідно частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно до підпункту з пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду.

Згідно абз. 3 пункту 2 указаного Порядку у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим або другим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

У ході судового розгляду справи судом неодноразово витребовувалась у Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації, Голови ліквідаційної комісії відділу освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації І. Давидчук, Голови комісії з реорганізації Сторожинецької районної державної адміністрації шляхом приєднання до Чернівецької районної державної адміністрації, голови Сторожинецької районної державної адміністрації Д. Балінова, Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області довідка про заробітну плату ОСОБА_1 за останні два місяці перед звільненням із зазначенням середньоденного заробітку, а також довідка про заробітну плату ОСОБА_1 за останні фактично відпрацьовані два місяці, що передували видачі наказу Управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації від 31 січня 2018 року №3в про надання ОСОБА_1 відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, із зазначенням середньоденного заробітку.

Однак указані довідки названими суб`єктами не були надані, що унеможливлює суд здійснити розрахунок суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до наведеного вище Порядку.

Згідно приписів частини дев`ятої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд може розглянути справу за наявними в ній доказами.

Стосовно наданих позивачем у судовому засіданні 26 жовтня 2021 року архівних довідок про заробітну плату ОСОБА_1 , то такі суд відхиляє як неналежні та недостовірні докази, оскільки в них відсутні як складові отриманої позивачем заробітної плати у зазначений в довідках період, так і її середньоденний заробіток саме за останні два місяці, що передували звільненню (фактично відпрацюванні). При цьому позивачем на підтвердження своїх доводів не було надано і належних та достовірних доказів щодо фактично відпрацьованих нею двох останніх місяців, що передували незаконному звільненню.

За таких обставин, на переконання суду, належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 грудня 2020 року по 26 жовтня 2021 року.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довів незаконність оскаржуваного рішення. Натомість доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не свідчать про законність звільнення позивача з посади державної служби.

Згідно положень частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже, рішення суду в частинах поновлення на посаді та нарахування і виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації від 30 грудня 2020 року №106-к Про звільнення ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації з 31 грудня 2020 року.

Зобов`язати Чернівецьку районну державну адміністрацію Чернівецької області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 грудня 2020 року по 26 жовтня 2021 року.

Рішення в частинах поновлення на посаді та нарахування і виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28 жовтня 2021 року.

Повне найменування учасників справи: позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), відповідач - Чернівецька районна державна адміністрація Чернівецької області (58002, м. Чернівці, вул. Грушевського, 1, ЄДРПОУ 44090800).

Суддя О.П. Лелюк