Постанова

від 28.10.2021 по справі 200/1965/21-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2021 року справа №200/1965/21-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Блохіна А.А., Міронової Г.М., секретаря судового засідання Тішевського В.В., за участю представника відповідача Помалюк І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вейт ЛТД" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 р. у справі № 200/1965/21-а (головуючий І інстанції Чучко В.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вейт ЛТД до Головного управління ДПС у Донецькій області, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Вейт ЛТД (надалі - позивач, ТОВ Вейт ЛТД ) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнення просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.02.2021 року №0001175/09-01 та №0001176/09-01.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року відмовлено в задоволені позовних вимог.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що підставою для оскарження податкових повідомлень-рішень стало те, що вони суперечить вимогам закону оскільки прийняті за результатами перевірки, яка проведення з порушеннями вимог Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 №1669-УІІ (далі - Закон №1669-УІІ) та Закону України Про внесення змін до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 03.11.2016 №1726-УІІІ (далі Закон № 1726-VIII), якими встановлено мораторій на проведення органами Державної податкової служби України перевірок суб`єктів господарювання, що провадять діяльність в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.

Також, підставами для оскарження податкових повідомлень-рішень стало недотримання ГУ ДПС у Донецькій області п. 80.2. ст. 80 ПК України, в частині не зазначення в наказах на проведення фактичних перевірок конкретно-визначених відомостей та/або даних, які відображені на. матеріальних носіях або в електронному вигляді, що стали безпосередньою підставою для проведення фактичної перевірки.

Іншими підставами для оскарження податкових повідомлень-рішень стали невідповідність наказів в.о. начальника Головного управління ДПС у Донецькій області Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Вейт ЛТД ЄДРПОУ 23605378 від 23.09.2020 №1194 та № 1195 вимогам пункту 81.1. статті 81 ПК України та податкового повідомлення-рішення вимогам пункту 86.8. статті 86 ПК України, а також відсутність підстав для притягнення ТОВ Вейт ЛТД до відповідальності за порушення п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України та п.12 підрозділу 5 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України у зв`язку із введенням на території України карантину.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2021 замінено в адміністративній справі № 200/1965/21-а відповідача - Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826) на Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 44070187), як відокремлений підрозділ ДПС України.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Представник позивача у судове засідання не з`явися, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у його відсутність.

Від позивача надійшло клопотання про відкладення на іншу дат, що найменш ще на два тижні у зв`язку із виявленням на підприємстві випадків зараження працівників COVID-19 та безпосереднім контактуванням представника з ними. Колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки заявником не надано докази на підтвердження цих обставин, явка позивача не визнавалась обов`язковою, позивач не позбавлений права залучити іншого представника, а суд не бачить перешкод для розгляду справи.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

ТОВ Вейт ЛТД , зареєстровано як юридична особа, місцезнаходження: 85280, Донецька область, м. Дзержинськ, селище міського типу Кірове, вул. Маяковського, будинок 2А, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області, Костянтинівсько-Дружківське управління, Торецька ДПІ, здійснює господарську діяльність - 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); 47.30 Роздрібна торгівля пальним (а.с. 76, 239-240).

ГУ ДПС у Донецькій області на підставі наказу № 1195 від 23.09.2020 та направлень на перевірку від 23.09.2020 № 1336, 1335, з 30.09.2020 по 02.10.2020 на акцизному складі ТОВ Вейт ЛТД , розташованому за адресою: Донецька область, м. Торецьк, смт. Північне, вул. Маяковського буд. 2А, було проведено фактичну перевірку з питань дотримання вимог ПК України, Кодексу законів про працю України, Законів України від 06.07.95 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (зі змінами та доповненнями), від 01.06.2000 №1775-Ш Про ліцензування певних видів господарської діяльності (зі змінами та доповненнями), від 19.12.95 №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (зі змінами та доповненнями), Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.17 №148 (зі змінами та доповненнями) та інших нормативно-правових актів ТОВ "ВЕЙТ ЛТД" (код ЄДРПОУ 23605378). Фактичну перевірку було завершено 02.10.2020 року(а.с.141, 178, 179).

За результатами перевірки складено акт від 05.10.2020 № 0009/05/99/05/09/23605378 (а.с. 152-158), яким встановлені порушення з боку ТОВ Вейт ЛТД : абзацу 1, 4, пп. а) абзацу 6 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України; абзацу 1, абзацу 5 пп. 230.1.3 п. 230.1 ст.230 ПК України; п. 85.2 ст.85 ПК України, а саме :

- відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а саме : відсутність з 01.04.2020 року по 29.06.2020 реєстрації в Єдиному державному реєстрі рівнемірів-лічильників на 5 резервуарах для зберігання пального та витратомірів- лічильників на 4 місцях відпуску пального наливом на акцизному складі ТОВ ВЕЙТ ЛТД № 1001361 за адресою: Донецька область, м. Торецьк, смт. Північне, вул. Маяковського буд. 2А;

- незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального на акцизному складі, а саме: за період з 01.04.2020 по 30.06.2020 ТОВ ВЕЙТ ЛТД до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику не було надано 91 електронний документ, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального на акцизному складі №1001361 за адресою Донецька область, м. Торецьк, смт. Північне, вул. Маяковського, буд. 2А;

- ненадання платником податків посадовим особам контролюючого органу після початку перевірки всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, а саме: не було надано документів, що підтверджують проведення, відповідно до законодавства, повірки або оцінки відповідальності або калібрування паливороздавальних колонок зав. ном. 11457787, 11456787, 17687789, 070102 які встановлені на акцизному складі №1001361 та для яких міжповірочний інтервал складає один рік.

Керівник ТОВ ВЕЙТ ЛТД Шамардін В.М. підписав акт фактичної перевірки з зауваженнями та отримав 05.10.2020 екземпляр акту № 0009/05/99/05/09/23605378 фактичної перевірки акцизного складу №1001361, розташованого за адресою: Донецька область, м. Торецьк, смт Північне, вул. Маяковського буд. 2А, проведеної у період з 30.09.2020 по 02.10.2020 (а.с. 156).

15.10.2020 від ТОВ ВЕЙТ ЛТД до ГУ ДПС у Донецькій області надійшли заперечення № 1310/2020/1 до акту фактичної перевірки акцизного складу, розташованого за адресою: Донецька область, м. Торецьк, смт. Північне, вул. Маяковського, буд. 2А, від 05.10.2020 №0009/05/99/05/09/23605378 (а.с. 55-60).

Головне управління ДПС у Донецькій області листом № 79789/10/05-99-09-01-16 від 26.10.2020 повідомило ТОВ ВЕЙТ ЛТД про результати розгляду заперечення № 1310/2020/1 до акту фактичної перевірки акцизного складу розташованого за адресою: Донецька область, м. Торецьк, смт Північне, вул. Маяковського, буд. 2А від 05.10.2020 №0009/05/99/05/09/23605378 (а.с. 42-45).

За результатами матеріалів фактичної перевірки ТОВ ВЕЙТ ЛТД та висновку про результати розгляду заперечень до зазначеного акту, 27.10.2020 ГУ ДПС у Донецькій області прийняті податкові повідомлення-рішення №0001950901 та №0001960901 про застосування до ТОВ ВЕЙТ ЛТД штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі №1001361 у період з 01.04.2020 по 29.06.2020 у розмірі 271000,00 грн., з яких 91000,00 грн. штраф в розмірі 1000 грн. за кожний неподаний електронний документ (1000*91), та за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у розмірі 1020,00 грн. (а.с. 40-41).

ГУ ДПС у Донецькій області на підставі наказу ГУ ДПС у Донецькій області № 1194 від 23.09.2020 та направлень на перевірку від 23.09.2020 № 1337, 1338, з 30.09.2020 по 02.10.2020 на акцизному складі, розташованому за адресою: Донецька область, м. Торецьк, вул. Леніна, було проведено фактичну перевірку з питань дотримання вимог ПК України, Кодексу законів про працю України, Законів України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.95 №265/95-ВР (зі змінами та доповненнями), від 01.06.2000 №1775-Ш Про ліцензування певних видів господарської діяльності (зі змінами та доповненнями), Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19.12.95 №481/95-ВР (зі змінами та доповненнями), Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.17 №148 (зі змінами та доповненнями) та інших нормативно-правових актів ТОВ "ВЕЙТ ЛТД" (код ЄДРПОУ 23605378). Фактичну перевірку було завершено 02.10.2020. (а.с. 151, 208, 209).

За результатами перевірки складено акт від 05.10.2020 № 0010/05/99/05/09/23605378 (а.с. 181-186), яким встановлені порушення з боку ТОВ Вейт ЛТД : абзацу 1, 4, пп. а) абзацу 6 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України; абзацу 1, абзацу 5 пп.230.1.3 п. 230.1 ст.230 ПК України; п. 85.2 ст.85 ПК України, а саме :

- відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а саме: відсутність з 01.04.2020 року по 29.06.2020 року реєстрації в Єдиному державному реєстрі рівнемірів-лічильників на 3 резервуарах для зберігання пального та витратомірів-лічильників на 3 місцях відпуску пального наливом на акцизному складі ТОВ ВЕЙТ ЛТД № 1001362 за адресою: Донецька область, м. Торецьк, вул. Леніна;

- незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання доцентрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального на акцизному складі, а саме: за період з 01.04.2020 по 30.06.2020 ТОВ ВЕЙТ ЛТД до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику не було надано 91 електронний документ, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального на акцизному складі № 1001362 за адресою Донецька область, м. Торецьк, вул. Леніна;

- ненадання платником податків посадовим особам контролюючого органу після початку перевірки всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, а саме: не було надано документів, що підтверджують проведення, відповідно до законодавства, повірки або оцінки відповідальності або калібрування паливороздавальних колонок зав. ном. 9323, 18185, 42936 які встановлені на акцизному складі №1001362 та для яких міжповірочний інтервал складає один рік.

Керівник ТОВ ВЕЙТ ЛТД Шамардін В.М. підписав акт фактичної перевірки з зауваженнями та отримав 05.10.2020 екземпляр акту № 0010/05/99/05/09/23605378фактичної перевірки акцизного складу №1001362, розташованого за адресою: Донецька область, м. Торецьк, вул. Леніна, проведеної у період з 30.09.2020 по 02.10.2020 (а.с. 185).

15.10.2020 від ТОВ ВЕЙТ ЛТД до ГУ ДПС у Донецькій області надійшли заперечення № 1310/2020/2 до акту фактичної перевірки акцизного складу, розташованого за адресою: Донецька область, м. Торецьк, вул. Леніна від 05.10.2020 №0010/05/99/05/09/23605378 (а.с. 51-54).

Головне управління ДПС у Донецькій області листом № 79788/10/05-99-09-01-16 від 26.10.2020 повідомило ТОВ ВЕЙТ ЛТД про результати розгляду заперечення № 1310/2020/2 до акту фактичної перевірки акцизного складу розташованого за адресою: Донецька область, м. Торецьк, вул. Леніна від 05.10.2020 №0010/05/99/05/09/23605378 (а.с. 46-50).

За результатами розгляду матеріалів фактичної перевірки ТОВ ВЕЙТ ЛТД ГУ ДПС у Донецькій області 28.10.2020 було прийнято податкові повідомлення-рішення №0002070901 та №0002070901 про застосування до ТОВ ВЕЙТ ЛТД штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за відсутність реєстрація в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі №1001362 у період з 01.04.2020 по 29.06.2020 у розмірі 211000,00 грн., з яких 91000,00 грн. штраф в розмірі 1000 грн. за кожний неподаний електронний документ (1000*91), та за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у розмірі 2040,00 грн. (а.с. 38-39).

Позивач, не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою від 12.11.2020 №№12112020/1, 12112020/2 на податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 28.10.2020 №№0002070901,0001950901, у яких просив скасувати зазначені податкові повідомлення-рішення, оскільки вважає, що проведені перевірки незаконні, оскільки позивачем було укладено договір у березні 2020 року щодо поставки рівнемірів на обладнання акцизного складу витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

За результатами розгляду скарги позивача, ДПС України рішенням № 2381/6/99-00-06-03-02-06 від 01.02.2021 скасовано податкові повідомлення рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 28.10.2020 №0002070901 в частині застосованих штрафних санкцій у сумі 91 000 грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення рішення залишено без змін, скасовано податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 27.10.2020 №0001950901 в частині застосованих штрафних санкцій у сумі 91 000 грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення рішення залишено без змін, а скарги ТОВ Вест ЛТД - частково задовольняє (а.с. 18-21).

На підставі рішення ДПС України № 2381/6/99-00-06-03-02-06 від 01.02.2021 податкові повідомлення рішення від 28.10.2020 №0002070901, від 27.10.2020 року №0001950901 вважаються відкликаними (а.с. 104, 105).

15.02.2021 ГУ ДПС у Донецькій області були прийняті податкові повідомлення рішення № 0001175/09-01, яким до ТОВ Вейт ЛТД застосовано штрафні (фінансові) санкціїу розмірі 180000 грн. та №0001176/09-01, яким до ТОВ Вейт ЛТД застосовано штрафні (фінансові) санкціїу розмірі 120000 грн., з урахуванням рішення ДПС України № 2381/6/99-00-06-03- 02-06 від 01.02.2021 (а.с. 223-227).

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності дій відповідача при призначені та проведені перевірки, та доведеності вчинення позивачем порушення, передбаченого підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, за яке пунктом 128-1.1 статті 128-1 ПК України передбачена відповідальність.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Стосовно питання дотримання відповідачем порядку проведення перевірки, суд зазначає наступне.

З наказу про проведення фактичної перевірки вбачається, що підставою для проведення фактичної перевірки відносно позивача зазначені пп 80.2.2 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, з метою забезпечення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання вимог законодавства, що регулює виробництво та обіг підакцизних товарів, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Згідно із підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За положенням п. 80.1 ст. 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Так, для прийняття рішення контролюючого органу щодо проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України законодавцем чітко передбачено підстави для проведення податкового контролю.

Відповідно до п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

-у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пп.80.2.5).

Отже, законодавством закріплена обов`язковість наявності у податкового органу та/або отримання ним в установленому законодавством порядку відповідної інформації визначеної в пп. 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України про порушення платником податків, щодо якого здійснюється перевірка, вимог законодавства.

Проте, статтею 19-1 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: 19-1.1.16 - здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; 19-1.1.14 здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

У даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства для призначення фактичної перевірки необхідно в частині проведення контролю за виробництвом, обліком, зберіганням та транспортуванням спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №810/1394/16, від 22 квітня 2021 року від справа № 805/3809/16-а, від 29 липня 2021 року у справі №815/6864/16.

Отже, суд зазначає, що положення пп. 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального покладені на відповідача.

Відповідачем здійснена фактична перевірка ТОВ Вейт ЛТД , на підставі наказів Головного управління ДПС у Донецькій області №1194 та №1195 від 23.09.2020, які прийняті керуючись ст. 19-1, ст.20, ст. 75, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, відповідно до Закону № 481, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 218, та інших законодавчих актів, за наявністю інформації про відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі ТОВ Вейт ЛТД , розташованих за адресою: Донецька область, м. Торецьк, смт. Північне, вул. Маяковського, 2-А, та за адресою: Донецька область, м. Торецьк, вул. Леніна, за період з 01.07.2019 по 03.10.2020, та на підставі направлень на проведення фактичної перевірки від 23.09.2020 року №1335, №1336, №1337, №1338.

Таким чином, відповідач мав право проводити фактичну перевірку на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Відповідно до п. 80.7 статті 80 ПК України, фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Відповідно до п. 80.10 статті 80 ПК України, порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

За положенням п. 86.5 ст.86 ПК України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

З огляду на викладене, перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. Дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, є обов`язковою умовою для проведення перевірки та реалізації її наслідків.

Суд зазначає, що акт перевірки, отриманий в результаті фактичної перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених Кодексом адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками незаконної перевірки, на підставі висновків акта перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 16 лютого 2016 року (справа №826/12651/14), від 27 січня 2015 року (справа №21-425а14) та у постанові Верховного Суду від 17 березня 2018 року (справа N1570/7146/12), від 24 жовтня 2018 року (справа №808/1746/15), від 18 грудня 2018 року (справа №805/406/17-а), від 20 вересня 2019 року (справа №0340/1931/18)

Відповідно до п. 80.5 ст. 80 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 Податкового кодексу України.

За вимогами п. 81.1 та 81.2 ст. 81 ПК України, відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Отже, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання щодо необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Зважаючи на викладене, суд звертає увагу, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.

Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді буде суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Натомість, позов платника податків, спрямований на оскарження рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 803/990/15-a, від 29.03.2019 у справі №805/3449/18-а, від 24.01.2019 у справі №826/13963.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Матеріали справи свідчать, що оператору АЗС на акцизному складі позивача було вручено наказ, направлення, та ознайомлено із підставами перевірки та посвідченнями осіб перевіряючих, що не заперечувалось позивачем. Позивач допустив відповідача до фактичної перевірки, та за результатами перевірки складено акти, які підписані позивачем з зауваженнями.

Отже, допуск посадових осіб відповідача до проведення фактичної перевірки відбувся, а відповідачем було дотримано вимоги законодавства.

Суд не приймає посилання позивача щодо протиправності проведення фактичної перевірки в період дії мораторію встановленого на підставі вимог Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі - Закон № 1669) та Законом України від 03 листопада 2016 року № 1726-VІІІ Про внесення змін до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 1726-VІІІ), з наступних підстав.

За положенням статті 3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VІІ, органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Пунктом 5, 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1726-VIII установлено, що на період проведення антитерористичної операції забороняється проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України суб`єктів господарювання, що провадять діяльність в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.

Установити, що заборона на проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання (в тому числі проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України) поширюється також на суб`єктів господарювання, які здійснили державну реєстрацію зміни місцезнаходження з території проведення антитерористичної операції на територію, підконтрольну Україні, і які втратили первинну документацію щодо здійснення ними господарської діяльності на території та в період проведення антитерористичної операції.

Зазначене положення пов`язує заборону проведення планових та позапланових перевірок із провадженням суб`єктом господарювання своєї діяльності в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.

Положення Закону № 1669 та Закону № 1726-VIII є несприйнятними як підстава правового регулювання спірних правовідносин, з огляду на системний аналіз статей 1, 5, 7 ПК України, за якими серед загальних засад встановлення податків і зборів пунктом 7.3 статті 7 передбачено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Стаття 2 ПК України встановлює, що зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Оскільки норми даного закону не відповідають встановленим Податковим кодексом України засадам, їх положення не можуть застосовуватись у межах спірних відносин.

Зазначена позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена у судовій постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 805/2210/17-а, від 25 лютого 2020 року у справі №805/636/18-а.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877).

Відповідно до статті 1 Закону № 877 державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища

Відповідно до статті 2 Закону № 877 (в редакції, чинній на час проведення перевірки) дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного нагляду, податкового контролю, митного контролю, державного експортного контролю (крім здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами космічної діяльності України приватної форми власності законодавства про космічну діяльність в Україні), контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного нагляду на ринках фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції, державного нагляду за дотриманням вимог безпеки використання ядерної енергії.

Аналіз викладеної норми доводить, що предметом заборони є перевірки щодо здійснення уповноваженими законами органами державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, до яких податкові правовідносини не належать, як з огляду на положення статей 1, 3, 4 Господарського кодексу України, так і на положення пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України.

Також, вказаними нормами Закон № 1669 та № 1726-VIII встановлювалась заборона щодо проведення планових та позапланових перевірок, а не фактичних, яка у розумінні п. 75.1 ст. 75 ПК України є окремим видом перевірки.

Аналізуючи вказані норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивач не є тим суб`єктом господарювання щодо якого Законом № 1669 встановлено заборону (мораторій) податковим органам проводити планові та позапланові перевірки.

Щодо посилання апелянта на відсутність підстав для притягнення до відповідальності за порушення п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України та п.12 підрозділу 5 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України у зв`язку із введенням на території України карантину, суд зазначає наступне.

За положенням п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України ( в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 591-IX від 13.05.2020), установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім, зокрема, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Отже, мораторій на проведення перевірок, на час дії карантину не розповсюджується на перевірку проведену в межах спірних правовідносин.

Щодо посилання на заборону застосування штрафних санкцій під час дії карантину колегія суддів вважає їх неприйнятними, оскільки 17 березня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019) , яким підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) доповнено пунктом 52-1 такого змісту: За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати .

30 березня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019) (далі Закон № 540), який набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Вказаним Законом, зокрема, уточнено п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України та визначено виключний перелік порушень, щодо яких не зупиняється застосування штрафних санкцій у період дії карантину, та зазначено, що заборона на застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року (в подальшому - по останній календарний день місяця (включно), не розповсюджується на застосування штрафних санкції за порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку.

Тобто, на позивача не розповсюджуються вищевказаний мораторій.

Суд не приймає посилання апелянта на недійсності наказів на проведення перевірок у зв`язку із їх підписанням не уповноваженою особою, оскільки тимчасове виконання обов`язків за вакантною посадою державної служби не може перевищувати три місяці, оскільки, які вірно зазначено судом першої інстанції, накази та податкові повідомлення-рішення, підписані в.о.начальки Долозіною І., яка, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є начальником (виконуючою обов`язки начальника) ГУ ДПС у Донецькій області (ВП код ЄДРПОУ 44070187), у зв`язку із перебуванням в стані припинення з 20.10.2020 ГУ ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826), головою комісії з припинення якого є Лунькова С.І Суд зазначає, що наказ про призначення вказаної особи виконуючим обов`язки не скасовано, зазначені відомості в реєстрі не скасовано та не визнавались недостовірними. Отже, вказана особа у розумінні п. 81.1 ст. 81 ПК України є уповноваженою на підписання наказів на проведення перевірок.

Таким чином, будь-яких порушень щодо призначання та проведення перевірки судами не встановлено.

Досліджуючи правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.6. п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що акцизний склад це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.

Згідно пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПК України розпорядник акцизного складу - це суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб`єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального.

Пунктом 230.1. ст. 230 ПК України визначено, що акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку.

Акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Відпуск пального без наявності витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників забороняється.

На підставі п. 12 підрозділу 5 розділу XX ПК України, розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки: акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року; акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року; акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 891, відповідно до вимог ст. 230 ПК України, затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку (далі - Порядок № 891).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 891, витратомір-лічильник (далі - витратомір) - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам`ятовування та відображення у фактичних умовах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах.

Рівнемір - лічильник рівня пального у резервуарі (далі - рівнемір) - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання рівня пального, за яким обчислюється об`єм пального, що перебуває у резервуарі, за градуювальною таблицею резервуара.

Резервуар - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці.

Обіг пального - будь-які операції, що передбачають: фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з виробництва, придбання, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції); фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з реалізації, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції).

Враховуючи вищезазначені норми законодавства, акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Відповідно до ч.1 ст. 128-1 ПК України, необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з порушень, передбачених абзацом першим цього пункту, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Відповідно до п. 18 підрозділу 5 Особливості справляння акцизного податку та екологічного податку розділу розділ XX ПК України, норми пункту 128-1.1 статті 128-1 цього Кодексу застосовуються:

з 1 липня 2019 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу);

з 1 жовтня 2019 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу);

з 1 квітня 2020 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу);

з 1 липня 2020 року - до розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу (незалежно від загальної місткості резервуарів, розташованих на акцизному складі такого розпорядника), а також до вітчизняних підприємств, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне).

Отже, штрафні санкції не застосовуються до 01.07.2020 лише до розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 ПКУ.

За пп. 212.1.15 пунктом 212.1 статті 212 ПК України, в редакції на 30.06.2019, платниками акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.

Матеріали свідчать, що позивачем не було обладнано резервуари витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками за період з 01.04.2020 по 30.06.2020, а об`єми його складу не перевищує 1000 куб. метрів.

Таки чином, враховуючи, що позивач, як підприємство, яка реалізує пальне, було платником акцизного податку до 01.07.2019, та враховуючи наявність акцизного складу пального до 1000 метрів кубічних,суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що до нього застосовуються із 01.04.2020 штрафні санкції визначені пунктом 128-1.1 ст. 128-1 ПК України .

Таким чином, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вейт ЛТД" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 р. у справі № 200/1965/21-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 р. у справі № 200/1965/21-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 28 жовтня 2021 року.

Суддя-доповідач Е.Г.Казначеєв

Судді А.А. Блохін

Г.М. Міронова