Постанова

від 28.10.2021 по справі п/320/1128/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № П/320/1128/20

адміністративне провадження № К/9901/21297/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О.А.

суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Дошкільного навчального закладу (ясла-садочок) комбінованого типу №30 "Росиночка" Білоцерківської міської ради Київської області, третя особа: Білоцерківська міська рада Київської області про зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Білоцерківської міської ради Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року, прийняте у складі судді Леонтовича А.М. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2021 року, ухвалену у складі колегії суддів: Бєлової Л.В. (головуючий), Аліменка В.О., Безименної Н.В.

І. Суть спору:

1. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Дошкільного навчального закладу (ясла-садочок) комбінованого типу №30 Росиночка Білоцерківської міської ради Київської області, третя особа - Білоцерківська міська рада про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 30 Росиночка Білоцерківської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 22203637), за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 67, шляхом зобов`язання Відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 18.12.2019 № 1053.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що ним було проведено позапланову перевірку відповідача на предмет додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та було виявлено ряд порушень відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, на підставі чого позивач дійшов висновку про необхідність звернення до адміністративного суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті перевірки відповідача.

3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. На підставі наказу ГУ ДСНС України в Київській області №1359 від 13.12.2019, посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) №10705 від 13.12.2019 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області було проведено позапланову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Дошкільного навчального закладу (ясла-садочок) комбінованого типу №30 Росиночка Білоцерківської міської ради Київської області.

5. За результатами перевірки складений акт №1053 від 18.12.2019 у якому зафіксовано наступні порушення, що можуть призвести до пожежі та надзвичайної ситуації, а саме:

- не обладнано будівлю (об`єкту) системами протипожежного захисту у відповідності до вимог діючих норм ДБН В.2.5- 56:2014;

- не виконано вогнезахисне обробляння дерев`яних конструкцій крівлі господарчої будівлі що знаходиться на території закладу, зі складанням відповідного акту ліцензованою організацією;

- не забезпечені сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей;

- не змонтовано над евакуаційними виходами у будівлі готелю світлові покажчики з написом Вихід білого кольору на зеленому фоні підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення або такі, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення;

- керівником та відповідальною особою за цивільний захист не пройдено спеціальне навчання та перевірку знань з питань цивільного захисту в навчальних центрах, які мають ліцензію, необхідну матеріальну базу та викладачів (т.1 а.с.13-21).

6. 17.04.2019 Білоцерківським районним відділом ГУ ДСНС у Київській області видано припис №114 Про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Дошкільний навчальний заклад (ясла-садочок) комбінованого типу №30 Росиночка Білоцерківської міської ради Київської області .

7. В подальшому, на підставі наказу ГУ ДСНС України в Київській області № 761 від 17.09.2020, посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 2775 від 17.09.2020 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області було проведено позапланову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Дошкільного навчального закладу (ясла-садочок) комбінованого типу №30 Росиночка Білоцерківської міської ради Київської області.

8. За результатами перевірки складений акт №347 від 23.09.2020 у якому зафіксовано наступні порушення, що можуть призвести до пожежі та надзвичайної ситуації, а саме:

- не обладнано будівлю (об`єкту) системами протипожежного захисту у відповідності до вимог діючих норм ДБН В.2.5- 56:2014;

- не виконано вогнезахисне обробляння дерев`яних конструкцій крівлі господарчої будівлі що знаходиться на території закладу, зі складанням відповідного акту ліцензованою організацією.

9. Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу ГУ ДСНС України в Київській області № 1003 від 08.12.2020, посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) №3944 від 08.12.2020 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області було проведено позапланову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Дошкільного навчального закладу (ясла-садочок) комбінованого типу №30 Росиночка Білоцерківської міської ради Київської області.

10. За результатами перевірки складений акт №433 від 11.12.2020 у якому зафіксовано наступні порушення, що можуть призвести до пожежі та надзвичайної ситуації, а саме:

- не обладнано будівлю (об`єкту) системами протипожежного захисту у відповідності до вимог діючих норм ДБН В.2.5- 56:2014.

11. Враховуючи те, що під час проведення перевірки було виявлено ряд порушень правил пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту, які зазначені в Акті перевірки, керуючись ст. 68 Кодексу цивільного захисту України ГУ ДСНС України у Київській області звернулось з цим адміністративним позовом до суду.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

12. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2021 року, позовні вимоги задоволено.

13. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що всі виявлені у ході перевірки порушення вимог чинного законодавства становлять небезпеку для життя та здоров`я людей, а на момент розгляду справи не було підтверджено належними і допустимими доказами усунення у повній мірі всіх виявлених у ході перевірки порушень. Крім того, застосований захід реагування є тимчасовим, направленим на попередження настання негативних наслідків.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

14. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі не передаючи справи на новий розгляд.

15. Нормативною підставою для касаційного оскарження судових рішень в цій справі відповідач зазначив пункти 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

16. Так, в обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій при постановлені оскаржуваних рішень застосували норму права без урахування висновків суду у подібних правовідносинах, зокрема не враховано висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року №826/14758/17 щодо застосування пункту 12 частини першої статті 67 та частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України.

16.1. Скаржник зазначив, що судами першої та апеляційної інстанцій не в повному обсязі з`ясовано адміністративну процесуальну дієздатність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (позивача), який є територіальним органом, а не центральним органом виконавчої влади, а останнім не доведено наявності у нього адміністративної процесуальної дієздатності виходячи з норм пункту 12 частини першої статті 67, частин першої та другої статті 68, частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України. Вказує, що Головне управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Київській області, як територіальний орган, не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю звертатись до суду, в той час, як єдиним суб`єктом, який наділений згідно Кодексу цивільного захисту України таким повноваженням - є Державна служба України з надзвичайних ситуацій, як центральний орган виконавчої влади.

16.2. Скаржник також зазначає, що судом першої та апеляційної інстанцій, не враховано принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, що суперечить позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19 вересня 2019 року у справі №826/19328/16, оскільки застосування таких заходів реагування суперечить принципу пропорційності порушення і покарання.

16.3. Крім того, скаржник вказує, що при постановлені оскаржуваного рішення судом першої та апеляційної інстанцій не враховано те, що відповідачем переважну кількість порушень, визначених в акті від 23 вересня 2020 року №347 були усунені, а також не доведено того, що незначна кількість неусунених недоліків є критичними та становлять загрозу життю та здоров`ю людей. Враховуючи відсутність переконливих доказів, що невиправлені Відповідачем порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, відсутні підстави для повного зупинення експлуатації будівлі.

16.4. Скаржник також зазначає, що Білоцерківська міська рада вживає, в межах компетенції, всіх можливих заходів для усунення порушень зазначених у акті перевірки й позовній заяві. Для усунення виявлених порушень в результаті перевірки, відповідач та Білоцерківська міська рада постійно намагаються знаходити можливості, в тому числі й фінансові, для усунення всіх порушень, але в умовах сьогодення це надзвичайно складно. Також зазначено, що судом першої та апеляційної інстанцій не було враховано, що повне зупинення експлуатації будівлі відповідача порушить право на освіту здобувачів освіти.

17. Позивач у відзиві на касаційну скаргу вказує на її безпідставність та просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

V. Джерела права й акти їх застосування

18. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

20. Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

21. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон №877-V.

22. Відповідно до статті 1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

23. Відповідно до частини першої статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

24. Абзац перший частини 5 статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

25. Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

26. Пункти 1, 3 та 4 частини 1 статті 7 Кодексу цивільного захисту України цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

27. Пункт 21 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

28. Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

29. Відповідно до частин першої, другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення.

30. Згідно з вимогами статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

30.1. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

VI. Висновок Верховного Суду

31. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

32. Зі змісту ухвали Верховного Суду від 30 червня 2021 року слідує, що провадження у справі відкрито провадження у справі відкрито з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

33. Спір у цій справі виник у зв`язку із застосуванням до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 30 Росиночка Білоцерківської міської ради Київської області до повного усунення порушень зазначених в акті від 18.12.2019 № 1053.

34. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.

35. Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

36. При обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємства, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також пропорційно з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для відповідача і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення суб`єкта владних повноважень.

37. Так, судом апеляційної інстанції вказано, що у рамках проведеної ГУ ДСНС України у Київській області перевірки було встановлено 5 (п`ять) порушень. Станом на час апеляційного розгляду, позивачем було проведено дві повторні перевірки на підставі звернень Дошкільного навчального закладу (ясла-садочок) комбінованого типу №30 Росиночка Білоцерківської міської ради Київської області, наслідки яких оформлені актами №347 від 23.09.2020 та №433 від 11.12.2020. Зі змісту цих актів вбачається, що, відповідачем частково усунені раніше виявлені контролюючим органом порушення.

38. Таким чином, ні на момент розгляду справи судом першої інстанції, ні на час здійснення перегляду оскаржуваного рішення апеляційним судом усі виявлені у ході перевірки 18.12.2019 порушення, про які зазначено в акті №1053, відповідачем усунуті не були, зокрема, зокрема не обладнано будівлю (об`єкту) системами протипожежного захисту у відповідності до вимог діючих норм ДБН В.2.5- 56:2014.

39. Так, вказане порушення не може призвести до пожежі, проте, не усунення цього порушення, у разі виникнення пожежі, може створити умови, що призведуть до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров`ю, враховуючи обставину, що у приміщенні, яке перевірялось, перебувають діти.

40. Така правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 815/6378/17.

41. Верховний Суд зазначає, що відсутність системи протипожежного захисту не дає змоги оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, створюючи загрозу життю та здоров`ю людей.

42. При цьому, є вірний висновок суду апеляційної інстанції, що відсутність належного фінансування не звільняє відповідача від виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства. Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача та не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян.

43 . Крім того, колегія суду вважає, правильними висновки суду першої та апеляційної інстанції, який зазначив, що усунення частини виявлених порушень не свідчить про відсутність загрози життю та здоров`ю людей та, як наслідок, відсутності підстав для застосування відповідних заходів реагування.

44. Стосовно посилання відповідача на те, що у позивача відсутнє право на звернення до суду з позовом щодо застосування заходів реагування, Суд зазначає наступне.

45. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами;

46 . Згідно з частиною другою статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

47. Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

48. Згідно з пунктом 7 Положення ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

49. Відповідно до підпункту 48 пункту 4 вказаного Положення ДСНС відповідно до покладених на неї завдань складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту , пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

50. Крім того, відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04 лютого 2013 року № 3 (у редакції наказу ДСНС України від 12 листопада 2018 року № 661) (далі - Положення) ГУ ДСНС у Київській області є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

51. Підпунктом 35 пункту 4 Положення встановлено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

52. Таким чином, Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що позивач в межах повноважень та у спосіб визначений Кодексом цивільного захисту України та Положенням звернувся до суду із цим позовом.

53. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі №П/320/1129/20 та у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №1540/4137/18.

54. Безпідставними є посилання скаржника на те, що суди першої та апеляційної інстанцій при постановлені оскаржуваних рішень застосували норму права без урахування висновків суду у подібних правовідносинах, зокрема не враховано висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року №826/14758/17, оскільки вказаною постановою Верховного Суду скасовано рішення суду першої та апеляційної інстанцій та направлено справу на новий розгляд, проте правову позицію щодо застосування зазначених скаржником норм остаточно не сформовано.

55. При цьому, відповідно до вимог статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

56. Отже, відповідач у разі усунення недоліків у повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням про відновлення господарської діяльності.

57. Також Верховний Суд звертає увагу сторін на те, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 30 Росиночка Білоцерківської міської ради Київської області, за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 67, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 18.12.2019 № 1053, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

58. Доводи касаційної скарги щодо того, що судами обрано захід реагування, який не відповідає критеріям співмірності та пропорційності, висновків судів не спростовує, оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення. Дії відповідача, направлені на виправлення зауважень та приведення стану пожежної й техногенної безпеки у відповідність до спеціальних норм, зменшило ризик виникнення надзвичайної ситуації, однак ще існує загроза життю та/або здоров`ю людей, які працюють, навчаються та перебувають на території відповідача, оскільки виявлені порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, в повній мірі не спростовані та не надано належних доказів щодо їх усунення.

59. При цьому, Верховний Суд враховує, що такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

60. Щодо доводів скаржника про вжиття відповідачем заходів, спрямованих на усунення порушень в майбутньому, Верховний Суд зазначає, що такі доводи не спростовують наявність порушень станом на момент розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

61. Крім того, з рішення суду апеляційної інстанції випливає, що суд врахував часткове усунення порушень і дійшов правильного висновку, що наявні порушення становлять реальну небезпеку, створюють загрозу життю та здоров`ю людей та, як наслідок, наявні підстави для застосування відповідних заходів реагування.

62. Отже, оскільки на час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанції належних доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки становить реальну небезпеку і загрозу життю та здоров`ю людей.

63. Щодо доводів скаржника про порушення права на освіту у разі застосування заходів реагування до відповідача, колегія суддів вважає їх необґрунтованими оскільки, дане право є неспіврозмірним із правом на життя та здоров`я яке передбачене статтею 27 Конституції України, статтею 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та загрозою яку створюють виявлені порушення.

64. Висновки, викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник, перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом встановлених у кожній конкретній справі окремо обставин, які різняться кількістю та видами об`єктів, відносно яких пред`явлені позови про застосування заходів реагування, а також за обсягами та видами порушень, встановленими контролюючими органами у кожній конкретній ситуації. Тому адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи.

65. У цьому аспекті варто зауважити, що вирішення питання про застосування заходів реагування обумовлюється конкретними обставинами/ситуацією (як-от суть, характер порушень, їх наслідки).

66. Крім цього, колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

67. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах Пономарьов проти України , Рябих проти Росії , Нєлюбін проти Росії ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

68. Верховний Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

69. Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини, Верховний Суд надав відповідь на всі аргументи відповідача, наведені в касаційній скарзі, які мають значення для правильного вирішення справи.

70. Частиною першою статті 350 КАС України (у редакції до 08 лютого 2020 року) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

71. Ураховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України Верховний Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

VII. Судові витрати

72. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Білоцерківської міської ради Київської області залишити без задоволення.

2. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2021 року у справі №П/320/1128/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М. В. Білак

О.В. Калашнікова