Ухвала

від 21.10.2021 по справі 2-5597/10

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

6/754/837/21

Справа № 2-5597/10

У Х В А Л А

Іменем України

21 жовтня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Сенюти В.О.,

при секретарі: Сінєльніковій С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Акціонерного Товариства ОТП Банк про заміну стягувача у виконавчому провадженні, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник АТ ОТП Банк звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Подану заяву обґрунтовано тим, що на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського А.М. перебуває виконавче провадження № 59241055 від 30.05.2019 року, яке відкрито на підставі виконавчого листа № 2-5597/10, виданого 06.09.2011 року Деснянським районним судом м. Києва про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Крім того, на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В.В. перебуває виконавче провадження № 66044992 від 08.07.2021 року, яке відкрито на підставі виконавчого листа № 5597/10, виданого 06.09.2011 року Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості. 05.11.2010 року між ПАТ ОТП Банк та ТОВ ОТП Факторинг Україна укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю. Відповідно до вказаного, ПАТ ОТП Банк відступило, а ТОВ ОТП Факторинг Україна прийняло право вимоги за кредитним договором № ML-005/093/2008 від 21.04.2008 року та договором поруки № SR-005/093/2008 від 21.04.2008 року. На підставі викладеного, представник заявника просить замінити стягувача АТ ОТП Банк на ТОВ ОТП Факторинг Україна .

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце судового розгляду заяви повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомляли.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Зваживши доводи заяви, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що заочним рішенням від 29.11.2010 року позов ПАТ ОТП Банк до ОСОБА_1 ,, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ ОТП Банк заборгованість за кредитним договором в сумі 157410,24 грн., 22498,13 грн. - штраф, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн., та витрати на інформаційно - технічне забезпечення су мі 120 грн.

На виконання виказаного рішення суду, було видано виконавчий лист про що свідчить заява представника АТ ОТП Банк .

05 листопада 2010 року між ПАТ ОТП Банк та ТОВ ОТП Факторинг Україна було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, зокрема кредитний договір № ML-005/093/2008 від 21.04.2008 року.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до судової практики Європейського суду судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy), № 36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovak, № 2132/02 від 13 червня 2006 року, Ліпісвіцька проти України , заява № 11944/05, рішення від 12 травня 2011 року).

Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід`ємна частина процесу в розумінні статті 6 Конвенції ( Іммобільяре Саффі проти Італії , заява 22774/93, 28 липня 1999 року, § 63; Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997 року, § 40).

Відповідно до пункту частини першої ст. 512 ЦК України, передбачено можливість заміни кредитора у зобов`язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що являє собою договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до частини першої ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, оскільки права вимоги відносяться до майна та є об`єктом права власності кредитора згідно зі ст. 190 ЦК України, вони можуть вільно відчужуватися кредитором, а виходячи з комплексного аналізу ст. 512, 513, 514, 516 та 517 ЦК України можна зробити однозначний та цілком логічний висновок про те, що заміна кредитора в зобов`язанні, в тому числі і шляхом відступлення права вимоги, є особливим способом зміни зобов`язання на боці кредитора.

Відповідно до частини першої ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що існують підстави, передбачені законом, для задоволення заяви та заміни сторони стягувача його правонаступником.

На підставі викладеного, керуючись ст. 442 ЦПК України, Законом України Про виконавче провадження , -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Акціонерного Товариства ОТП Банк про заміну стягувача у виконавчому провадженні - задовольнити.

Замінити сторону стягувача у справі № 2-5597/10 за позовом Публічного акціонерного товариства ОТП Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, з Публічного акціонерного товариства ОТП Банк на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна (код ЄДРПОУ: 36789421, м. Київ, вул.. Фізкультури, 28 - Д).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: В.О.Сенюта