Рішення

від 20.10.2021 по справі 905/1213/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.10.2021 Справа № 905/1213/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Демідової П.В., при помічнику судді Харченко Ю.С., розглянувши, в судовому засіданні, матеріали справи №905/1213/21

за позовом: Керівника Слов`янської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Слов`янської міської ради, м.Слов`янськ Донецької області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий національний стандарт» , м.Слов`янськ Донецької області,

про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати на користь власника за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів у сумі 280 490,05грн,-

За участю представників сторін:

прокурор: Кадацька Д.М. - на підставі службового посвідчення;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Керівник Слов`янської окружної прокуратури Донецької області, в інтересах держави в особі Слов`янської міської ради, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий національний стандарт» про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати на користь власника за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів у сумі 280 490,05грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між Слов`янською міською радою та ТОВ «Новий національний стандарт» відсутні договірні відносини оренди, оскільки між ними не укладено та не зареєстровано, згідно з вимогами чинного законодавства, договір оренди, у зв`язку з чим сума недоотриманої орендної плати, яка підлягала сплаті до місцевого бюджету, з урахуванням строку позовної давності склала 280 490,05грн.

Обґрунтовуючи порушення інтересів держави прокурор зазначає, що ненадходження вчасно та/або в повному обсязі платежів за використання землі, яка перебуває у комунальній власності, призводить до невиконання прибуткової частини місцевого бюджету, чим порушуються інтереси територіальної громади.

Позивач позовні вимоги підтримав.

Протягом підготовчого провадження відповідач просив суд відкласти засідання задля надання можливості укласти мирову угоду.

В ході розгляду справи по суті відповідач проти позову заперечував, посилаючись на недоведеність обсягу нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Ухвалою суду від 09.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/1213/21; визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 10.08.2021 року .

Ухвалою суду від 10.08.2021 продовжено строк підготовчого провадження по справі №905/1213/21 на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 14.09.2021 року ; запропоновано відповідачу виконати вимоги ухвали суду від 09.07.2021, а саме: надати суду відзив на позовну заяву, з доказами його направлення учасниками провадження у справі.

Ухвалою суду від 14.09.2021 відкладено підготовче засідання на 22.09.2021 року о 14:45 год.; запропоновано відповідачу в строк до 22.09.2021 направити суду, прокурору та позивачу відзив.

Ухвалою суду від 22.09.2021 закрито підготовче провадження по справі №905/1213/21 та призначено розгляд справи по суті на 12.10.2021 року.

Ухвалою суду від 12.10.2021 оголошено перерву в судовому засіданні та визначено продовжити засідання 20.10.2021 року об 11:30год зі стадії судових дебатів.

19.10.2021 від представника відповідача на електронну адресу суду надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, в задоволенні якої відмовлено ухвалою суду від 20.10.2021, з підстав, зазначених в ухвалі.

19.10.2021 від Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області до канцелярії суду надійшов лист №01.01-14/185 від 13.10.2021 в якому зазначено, що повноваження Слов`янської міської ради у відповідності до Закону України Про військово-цивільні адміністрації на сьогодні виконує Слов`янська міська військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області.

Прокурор в судове засідання з`явилась, підтримала заявлені позовні вимоги та наполягала на задоволенні позову в повному обсязі, а також просила стягнути на користь Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів у сумі 280 490,05грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали суду від 12.10.2021 на електронну адресу.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали суду від 12.10.2021 на електронну адресу, зазначену в матеріалах справи. Також, в судовому засіданні 12.10.2021 року сторін було повідомлено про дату та час наступного засідання. Представник відповідача приймав участь в засіданні 12.10.2021 року, у зв`язку з чим суд робить висновок про те, що відповідач був завчасно повідомлений про дату та час засідання.

Суд зауважу, що підготовче провадження по справі неодноразово відкладалося у зв`язку із клопотанням з боку відповідача про надання строків на укладання мирової угоди.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 18.11.2011 внесено запис про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Новий національний стандарт на нежитлову будівлю торгівельно-розважального і оздоровчого комплексу, загальною площею 2549,9 кв.м., за адресою: Донецька область, м.Слов`янськ, бульвар Пушкіна, будинок 9.

Рішенням Слов`янської міської ради №82-LIV-6 від 13.12.2013 Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для відведення її в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю Новий національний стандарт надано згоду на розроблення технічної документації із землеустрою, щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для відведення її в оренду площею 0,2500 га (кадастровий номер 1414100000:01:001:0608) за адресою: м.Слов`янськ, бульвар Пушкіна, 9 для обслуговування нежитлової будівлі, торгівельно-розважального і оздоровчого комплексу, із земель житлової та громадської забудови комунальної власності Слов`янської міської ради. Рекомендовано ТОВ Новий національний стандарт у місячний термін укласти договір на розроблення технічної документації із землеустрою, щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом.

Рішенням Слов`янської міської ради №47-LXXXIV-7 від 24.06.2020 Про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу її в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю Новий національний стандарт затверджено технічну документацію із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування нежитлової будівлі, торгівельно-розважального і оздоровчого комплексу за адресою: м.Слов`янськ, бульвар Пушкіна, 9 (п.1); передано ТОВ Новий національний стандарт в оренду терміном на 5 (п`ять) років земельну ділянку площею 0,2500 га (кадастровий номер 1414100000:01:001:0608) для обслуговування нежитлової будівлі, торгівельно-розважального і оздоровчого комплексу за адресою: м.Слов`янськ, бульвар Пушкіна, 9 із земель житлової та громадської забудови (03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) комунальної власності (п.2); Товариству з обмеженою відповідальністю Новий національний стандарт надано місячний строк для оформлення договору оренди землі у встановленому законом порядку (п.3.2).

Слов`янська місцева прокуратура, встановивши порушення земельного законодавства, листом №40-1165вих-21 від 24.02.2021 звернулась до Слов`янської міської ради, на підставі ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру , в якому просила надати відомості щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1414100000:01:001:0608, яка розташована за адресою: бульвар Пушкіна, 9 м.Слов`янськ та відноситься до земель комунальної власності.

На виконання запиту прокуратури, Радою направлено відповідні листи Головному управлінню ДПС у Донецькій області та міськрайонному управлінню у Слов`янському районі та м.Слов`янську Головного управління Дежргеокадастру у Донецькій області, з метою отримання витребуваної інформації.

Листом №158/116-21 від 24.02.2021 Міськрайонне управління у Слов`янському районі та м.Слов`янську Головного управління Дежргеокадастру у Донецькій області повідомило раду, що вартість земельної ділянки за адресою: м.Слов`янськ, бульвар Пушкіна, 9, площею 0,2500га, цільове призначення 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі кадастровий номер 1414100000:01:001:0608 становить: станом на 2020 та 2021 рік - 5 099 822,35грн (землі житлової та громадської забудови).

Головне управління ДПС у Донецькій області в листі №4603/5/05-99-24-14-16 від 09.03.2021 зазначило, що ТОВ Новий національний стандарт звітує за земельну ділянку площею 0,25га, кадастровий номер земельної ділянки відсутній, сума нарахованого земельного податку за 2018-2021 роки складає по 50 998,32грн за кожен рік.

У відповідь на лист Слов`янської місцевої прокуратури №40-1165вих-21 від 24.02.2021 Слов`янська міська рада повідомила, що на теперішній час договір оренди земельної ділянки ТОВ Новий національний стандарт не укладено, а також повідомлено, що 24.03.2021 спеціалістами Слов`янської міської ради проведено обстеження спірної земельної ділянки, за результатами якого складено акт (лист №01-01-07/742 від 25.03.2021). Згідно з вказаним актом на земельній ділянці, яка розташована за адресою: м.Слов`янськ, бульвар Пушкіна, 9, знаходиться нежитлова будівля, яка огороджена кованим парканом з воротами, господарська діяльність ведеться, територія навколо чиста та доглянута, в будівлі функціонує розважальний комплекс.

Враховуючи недоотримання доходу Радою внаслідок безпідставного збереження коштів ТОВ Новий національний стандарт за користування землею із кадастровим номером 1414100000:01:001:0608 02.04.2021 від Слов`янської окружної прокуратури на адресу Слов`янської міської ради надійшло повідомлення про представництво інтересів держави (в порядку ст.23 Закону України Про прокуратуру ), в якому прокуратура просила надати інформацію щодо вжитих заходів для захисту інтересів держави, з підтверджуючими документами.

Слов`янська міська рада звернулась до ТОВ Новий національний стандарт з листом №01-01-12/515 від 08.04.2021, в якому повідомила, що розмір недоотриманого власником доходу землі у вигляді орендної плати (безпідставно збережених коштів) за період з 01.04.2018 по 31.03.2021 складає 305 989,10грн та рекомендувала в найкоротший термін, вирішити питання щодо сплати нарахованих коштів, а також укласти договір оренди землі у відповідності до рішення ради від 24.05.2020 №47-LXXXIV-7.

Відповіді на вказаний лист позивачем не отримано.

Головне управління ДПС у Донецькій області листом №7957/5/05-99-04-10-12 від 20.04.2021 на запит Слов`янської міської ради повідомило, що станом на 15.04.2021 ТОВ Новий національний стандарт сплачено земельного податку в сумі 12 749,58грн, в тому числі: за грудень 2020 року - 4249,86грн, за січень 2021 року - 4249,86грн, за лютий 2021 року - 4249,86грн.

23.04.2021 Слов`янською міською радою проведено повторне обстеження спірної земельної ділянки, за результатами якої складено акт, який за змістом відповідає попередньому, план-схеми та фототаблиці.

Листом №01-01-07/1276 від 30.04.2021 Слов`янська міська рада повідомила Керівника Слов`янської окружної прокуратури, що не зверталась до суду з позовом про стягнення недоотриманого доходу з відповідача та цілком підтримує необхідність захисту інтересів держави та територіальної громади.

Невжиття Слов`янською міською радою протягом розумного строку заходів, спрямованих на захист інтересів держави, що призвело до ненадходження вчасно та в повному обсязі платежів за використання землі, яка перебуває у комунальній власності, стало підставою для звернення Керівника Слов`янської окружної прокуратури з позовною заявою до суду.

З листа Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області вбачається, що повноваження Слов`янської міської ради у відповідності до Закону України Про військово-цивільні адміністрації на сьогодні виконує Слов`янська міська військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області, при цьому стягнуті кошти підлягають зараховуванню до бюджету Слов`янської міської територіальної громади як власнику.

Відповідно до ст.6 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами є сільські, селищні, міські ради (ч.1 ст.10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Частиною 5 ст.16 вказаного Закону від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів,

розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України (ч.1 ст.61 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Статтею 2 Бюджетного кодексу України передбачено, що розпорядник бюджетних коштів - це бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету. В свою чергу, бюджетні установи це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.

Згідно з п.13 ч.4 ст.42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільський, селищний, міський голова є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою.

Указом Президента України Про утворення військово-цивільної адміністрації 210/2021 від 26.05.2021 утворено Слов`янську міську військово-цивільну адміністрацію Краматорського району Донецької області.

Організацію, повноваження і порядок діяльності військово-цивільних адміністрацій, визначено Законом України Про військово-цивільні адміністрації .

Відповідно до ч.1 ст.3 вказаного Закону, військово-цивільні адміністрації утворюються у разі потреби за рішенням Президента України. У разі утворення військово-цивільної адміністрації населених пунктів повноваження відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів припиняються з дня призначення керівника такої військово-цивільної адміністрації. Повноваження виконавчих органів зазначених рад, апаратів цих рад та їх виконавчих комітетів, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у таких органах та апаратах, припиняються з дня, наступного за днем прийняття рішення зазначеним керівником військово-цивільної адміністрації населених пунктів про можливість цієї військово-цивільної адміністрації здійснювати повноваження, віднесені законом до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Повноваження військово-цивільних адміністрацій населених пунктів починаються з дня внесення запису про їх державну реєстрацію як юридичних осіб до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і припиняються у день відкриття першої сесії новообраної ради (ч.11 ст.3 Закону).

Згідно з п.п.5, 12, 27 ст.4 Закону України Про військово-цивільні адміністрації військово-цивільні адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження, зокрема, із: складання та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; забезпечення виконання відповідного бюджету; здійснення управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідної територіальної громади;вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Керівник військово-цивільної адміністрації є розпорядником бюджетних коштів (п.4 ч.3 ст.6 Закону України Про військово-цивільні адміністрації ).

30.09.2021 року розпорядженням № 49 керівника Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області визначено, що Слов`янська міська військово-цивільна адміністрація Краматорського району Донецької області спроможна здійснювати повноваження віднесені законом до відання виконавчих органів Слов`янської міської ради.

З системного аналізу зазначених норм вбачається, що саме на військово-цивільну адміністрацію населеного пункту, з дати внесення відповідного запису про її державну реєстрацію, покладено обов`язки щодо забезпечення надходження вчасно та/або в повному обсязі платежів до місцевого бюджету в тому числі за використання землі, яка перебуває у комунальній власності.

Відповідно до п.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про військово-цивільні адміністрації юридична особа - новоутворена військово-цивільна адміністрація є юридичною особою, що тимчасово здійснює повноваження правонаступника прав та обов`язків юридичних осіб: рад, що припиняються, - з дня внесення запису про державну реєстрацію такої новоутвореної військово-цивільної адміністрації як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; виконавчих комітетів рад, що припиняються, та/або військово-цивільних адміністрацій, що припиняються, - з дня, наступного за днем прийняття керівником новоутвореної військово-цивільної адміністрації рішення про її можливість здійснювати повноваження, віднесені законом до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

У випадку заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу (ч.1ст.52 ГПК України).

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що запис про державну реєстрацію Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області внесено 05.08.2021. Таким чином, повноваження Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області починаються з 05.08.2021, а повноваження Слов`янської міської ради припиняються та відповідно Слов`янська міська військово-цивільна адміністрація Краматорського району Донецької області, є розпорядником бюджетних коштів територіальної громади, на яку покладено виконання повноважень правонаступника - Слов`янської міської ради.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що на час прийняття рішення належним позивачем у справі у порядку процесуального правонаступництва є Слов`янська міська військово-цивільна адміністрація Краматорського району Донецької області (код ЄДРПОУ 44278614), у зв`язку з чим залучає її до участі у справі як позивача. Суд, при цьому враховує обізнаність правонаступника із справою (лист № 01.01-14/185 від 13.10.2021) та вимоги ч. 2 ст. 52 Кодексу про те, що всі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Відповідач, заперечуючи проти залучення ВЦА, посилався на ст. 182ГПК України, та наполягав на тому, що це питання повинно було бути вирішено тільки в ході підготовчого провадження. З цього приводу, суд зазначає, що у даному випадку мова йде про правонаступництво, у зв`язку з чим суд має право самостійно на будь-якої стадії судового процесу вирішити питання щодо залучення правонаступника з метою уникнення стягнення на користь особи, якої не існує або повноваження якої припинені.

З метою процесуальної економії та недопущення недоцільного формалізму, суд вирішив питання про залучення правонаступника у процесуальному документі - рішенні по суті.

Дослідивши матеріали справи на підставі приписів чинного законодавства, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка (кадастровий номер 1414100000:01:001:0608), площею 0,2500га, за адресою: м.Слов`янськ, бульвар Пушкіна, 9, на якій розташована нежитлова будівля відповідача, є земельною ділянкою комунальної форми власності.

Згідно з ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Як вбачається з наданих документів, на підставі рішення Слов`янської міської ради від 24.06.2020 №47-LXXXIV-7 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж спірної земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі, із земель житлової та громадської забудови комунальної власності, надано місячний строк для оформлення договору оренди землі у встановленому законом порядку.

Відповідно до листа ТОВ Новий національний стандарт №1/26 від 26.08.2021 направленого на адресу Слов`янської міської ради та Слов`янської окружної прокуратури 01.06.2021 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди землі №10-21.

З огляду на зазначене, відповідач в період з 18.11.2011 по 31.05.2021, всупереч положенням законодавства, користувався земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, при цьому сплачуючи, як вбачається, з даних Головного управління ДПС у Донецькій області, земельний податок.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Суд зауважує, що земельний податок справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, що узгоджується з приписами ст.14 Податкового кодексу України.

Відповідач є власником нежитлової будівлі, яка знаходиться на спірній земельній ділянці, проте не є власником вказаної земельної ділянки так як вона віднесена до комунальної форми власності, та, за відсутності врегульованих законом відносин щодо володіння та користування земельною ділянкою без встановлення строку, не є постійним користувачем, у зв`язку з чим, беручи до уваги положення ст.120 ЗК України, може бути користувачем земельної ділянки тільки на умовах оренди.

Враховуючи встановлені судом обставини, внаслідок використання відповідачем вищевказаної земельної ділянки без укладення договору оренди землі, територіальна громада в особі Слов`янської міської ради була позбавлена можливості отримати дохід у визначеному законом розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси територіальної громади, інтереси якої представляє позивач.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 15.01.2019 у справі №920/1161/17, від 15.01.2019 у справі №916/2860/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 29.01.2019 у справі №3922/3780/17, від 01.02.2019 у справі №916/678/18, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 06.02.2019 у справі №922/587/18, від 13.02.2019 у справі №922/392/18, від 14.02.2019 у справі №922/1019/18, від 19.02.2019 у справі №908/220/18, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 12.04.2019 у справі №922/981/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18, від 11.06.2019 у справі №922/551/18, від 04.06.2019 у справі №;914/1925/18, від 07.06.2019 у справі №924/638/18, від 12.06.2019 у справі №922/902/18, від 09.07.2019 у справі №922/535/18, від 08.07.2019 у справі №922/530/18, від 16.07.2019 у справі №922/1046/18, від 16.07.2019 у справі №914/484/18, від 30.07.2019 у справі №908/484/18, 06.08.2019 у справі №922/3560/18, від 12.08.2019 у справі 3922/2927/18, від 07.08.2019 у справі №922/818/18, від 27.08.2019 у справі №922/2762/18, від 29.08.2019 у справі №922/3443/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №922/207/15 і № 922/5468/14.

Згідно з частинами 1-3 статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Ці положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Вони також застосовуються до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З системного аналізу норм статей 1212-1214 ЦК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондиційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач набув право користування земельною ділянкою комунальної форми власності, у зв`язку з набуттям права власності на нежитлову будівлю, торгівельно-розважального і оздоровчого комплексу за адресою: Донецька область, м.Слов`янськ, бульвар Пушкіна, будинок 9, яке належним чином було зареєстроване за відповідачем у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, при цьому договірні відносини з дати реєстрації права власності на нерухомість, а саме з 18.11.2011 по 31.05.2021 між Слов`янською міською радою та ТОВ Новий національний стандарт щодо користування об`єктом комунальної власності (земельною ділянкою) були відсутні.

Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонам за своєю природою є бездоговірними та безделіктними, у зв`язку з чим наявні правові підстави для застосування норм ст.ст.1212-1214 ЦК України.

Факт несплати відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію виправдане очікування , що є загальновизнаною, у тому числі у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно розрахунку позивача, долученого до матеріалів справи, орендна плата нарахована за період з 01.04.2018 по 31.03.2021, з урахуванням здійснених відповідачем платежів складає 297 489,45грн. (за 2018 рік - 76 497,30грн, за 2019 рік - 101 996,35грн, за 2020 - 89 246,84грн, за 2021 рік - 29 748,96грн).

В підтвердження здійсненого розрахунку до матеріалів позовної заяви долучені листи Міськрайонного управління у Слов`янському районі та м Слов`янську Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області щодо нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки та витяг із технічної документації станом на 17.05.2021, в яких визначено вартість земельної ділянки за адресою: м.Слов`янськ, бульвар Пушкіна, будинок 9, станом на 2018, 2019, 2020, 2021, яка становить 5 099 822,35грн.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України.

Вказане узгоджується також з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17).

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

З наведених норм законодавства не вбачається можливості визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Отже розрахунки орендної плати повинні робитися на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель для розрахунку розміру орендної плати.

Така позиція суду узгоджується із позицією Верховного суду, викладеної у постановах від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18).

В матеріалах справи міститься копія витягу Міськрайонного управління у Слов`янському районі та м.Слов`янську Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 17.05.2021, на підставі інформації з якого була розрахована орендна плата, яка повинна сплачуватися за користування земельною ділянкою.

Позивач разом з позовом надав копію листа Міськрайонного управління у Слов`янському районі та м.Слов`янську Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області у відповідь на запит начальника відділу раціонального використання земельних ресурсів №18-17/76 від 25.06.2019 вартість земельної за адресою м.Слов`янськ, бульвар Пушкіна, 9, площею 0,2500га для обслуговування торгівельно-розважального і оздоровчого комплексу (кадастровий номер 1414100000:01:001:0608) становить станом на 2016 рік - 4 811 162,33грн, станом на 2017, 2018, 2019 рік - 5 099 822,35грн (землі комерційного використання).

В судовому засіданні під час вступного слова та під час процедури дослідження доказів, представник відповідача заперечував проти прийняття вказаного документу в якості доказу та зазначав, що за відсутності витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 2018, 2019, 2020 рік розрахунок позивача є необгрунтованим та безпідставним.

Пояснення відповідача гуртувалися на тому, що лист з інформацією про нормативно-грошову оцінку спірної земельної ділянки за попередні роки не є витягом з технічної документації, а також складний з порушенням діючого законодавства щодо діловодства, а саме не має дати складання та вихідного номеру.

З цього приводу суд зауважує, що ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.

Відповідно до ст.ст. 177, 182 ГПК України завданням підготовчого провадження є, крім іншого, визначення обставин справи, які підлягають встановленню та зібрання відповідних доказів; з`ясування , чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві; вирішення питань про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішення питань про витребування додаткових доказів ; вирішення питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

На стадії підготовчого провадження суд надає можливість сторонам висловити надати докази та заперечення до них, які безпосередньо підлягають дослідженню під час розгляду справи по суті.

Представник відповідача брав участь у підготовчих засіданнях, не був позбавлених права ознайомлюватись з матеріалами справи, подавати клопотання, заяви та заперечення, висловлювати свою думку щодо викладених в позовній заяві обставин та поданих доказів, натомість останнім не надано ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких заперечень щодо поданих доказів, в тому числі листа Міськрайонного управління у Слов`янському районі та м.Слов`янську Головного управління Держгеокадастру.

Заперечуючи проти достовірності розрахунку, зробленого позивачем, відповідач, в умовах чітко висловленої в ході підготовчого провадження позиції щодо погодження із обов`язком сплатити заборгованість (пропозиціями укласти мирову угоду про розстрочення сплати), не надав суду доказів, яки б спростовували позицію позивача щодо розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Як зазначалося вище, відповідач в ході підготовчого провадження фактично визнавав обставини, у тому числі щодо нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що підтверджується листом від 06.09.2021 року, а також позицією директора, яка висловлювалась в ході підготовчих засідань. За змістом ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з іншою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 75 Кодексу в процесуальний спосіб.

Крім цього, згідно із ст. 80 ГПК України, відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву . Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. За змістом ст. 13 Кодексу змагальність сторін у господарському процесі полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд неодноразово відкладав підготовче засідання та надавав час відповідачу для висловлення своєї позиції у справі, проте відповідач не скористався своїм процесуальним правом у строк встановлений судом, зайнявши пасивну поведінку незгоди з позовом в процесі розгляду справи по суті.

Таким чином, заперечення представника відповідача під час розгляду справи по суті щодо зазначеного листа, за відсутності будь-яких сумнівів щодо його змісту під час підготовчого провадження, та в умовах наявності витягу з технічної документації, сформованим 17.05.2021 року, не приймаються судом до уваги. Крім того відсутність вихідного номеру та дати документу, на які посилається останній, беручи до уваги наявність підпису та печатки управління, ніяким чином не свідчить про те, що інформація про нормативно-грошову оцінку є недостовірною в розумінні ст.78 ГПК України.

В межах такої процесуальної позиції відповідача, суд погоджається та приймає до уваги позицію Верховного суду, викладену у постанові від 29.05.2020 по справі 922/2843/19, обставини за якою були подібними обставинам, які досліджені в межах цієї справи.

Так, з огляду на вимоги статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" і статей 77, 79, 86 ГПК України, Верховний суд зауважив, що господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому відповідач у будь-якому випадку не позбавлений права здійснити і подати до суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Верховний суд в межах зазначеної справи погодився з тим, що здійсненний позивачем розрахунок розміру позовних вимог , враховуючи положення статті 791 ЗК України та статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель", на основі належного і допустимого доказу - витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 31.05.2019 № 909/0/45-19, є правомірним для визначення правильності суми безпідставно збережених відповідачем коштів за періоди, що передували створенню витягу (з 01.08.2016

по 31.07.2019 року). При цьому колегія суддів врахувала, як відсутність подання відповідачем до судів попередніх інстанцій будь-якого контррозрахунку розміру безпідставно збережених грошових коштів позивача, так і наявність у матеріалах справи виготовленого Відділом у м. Харкові на замовлення Товариства витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.02.2019 № 443/176-19, з якого вбачається, що станом на 07.02.2019 нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 2545185 грн, тобто є однаковою із визначеною у витязі про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 31.05.2019 № 909/0/45-19, наданому позивачем.

Відповідно до ст.20 Закону України Про оцінку земель (в редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Розробники технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звітів про проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок зобов`язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою. Користування матеріалами Державного фонду документації із землеустрою здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що нормативно грошова оцінка окремої земельної ділянки в обов`язковому порядку фіксується у відповідному витязі, при цьому вказана норма не містить, як і чинне земельне законодавство, обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду.

Таким чином, враховуючи відсутність законодавчо визначеної необхідності обов`язкового надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду та беручи до уваги, що відповідний витяг формується в режимі реального часу без можливості формування на дату яка вже минула, заперечення відповідача є безпідставними.

Згідно розрахунку розміру недоотриманого власником землі доходу у вигляді орендної плати (безпідставно збережених коштів) сума заборгованості за період з 01.04.2018 по 31.03.2021, яка підлягає стягненню складає 297 489,45грн., з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, як складає 5 099 822, 35грн, розміру орендної плати - 3% та сплаченого відповідачем земельного податку.

Відповідно до ст.288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Статтею 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України (п.35 ч.1)

Рішенням Слов`янської міської ради №6-LXXVIII-6 від 27.05.2015 Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки на території Слов`янської міської ради у відсотках від нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджено розмір орендної плати за землі житлової та громадської забудови 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Рішеннями Слов`янської міської ради №4-XXVII-7 від 07.07.2017, №14-XLVIII-7 від 27.06.2018, №7-LXV-7 від 29.05.2019, №17-LXXXIV-7 від 24.06.2020 продовжено дію рішення №6-LXXVIII-6 від 27.05.2015 та визначено здійснювати на його підставі нарахування орендної плати за користування земельними ділянками у м.Слов`янську.

Таким чином, розмір орендної плати, який підлягає сплаті за користування спірною земельною ділянкою, відповідно до рішень Слов`янської міської ради, складає 3%.

Перевіривши розрахунок позивача щодо розміру орендної плати, яка підлягає стягненню з відповідача судом встановлено, що він є арифметично вірним та, з урахуванням строків позовної давності, зазначених прокурором, та часткової оплати з боку відповідача, складає 280 490,05грн.

Відповідач, як власник нежитлової будівлі торгівельно-розважального і оздоровчого комплексу, яка знаходиться на спірній земельній ділянці, усвідомлюючи відсутність будь-яких прав на неї, користувався останньою за відсутності правовстановлюючих документів з 18.11.2011, тобто майже 10 років не сплачуючи при цьому орендну плату, вказана обставина, згідно пояснень, які містяться в матеріалах справи ним не оспорюється, будь-яких контророзрахунків та доказів в підтвердження неправомірності нарахування та стягнення орендної плати за таке користування суду не надано.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Керівника Слов`янської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Слов`янської міської ради (Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий національний стандарт» про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати на користь власника за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів у сумі 280 490,05грн підлягають задоволенню.

Щодо підстав звернення прокурора з позовом до суду.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому передумовою участі органів та осіб, зазначених у цій статті, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, і наявність процесуальної правосуб`єктності, яка охоплює процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

За змістом частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.

Частиною 4 статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» . Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).

Звертаючись до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, суд зазначає, що системне тлумачення положень статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 38-40, 42, 43 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади вирішувати питання місцевого управління в межах Конституції і Законів України.

Реалізація цієї гарантії здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19,140,143,144,146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, інтерес держави полягає у забезпеченні міцного та самодостатнього місцевого самоврядування кожної територіальної общини в її територіальних межах. Держава, в свою чергу, гарантує наділення органів місцевого самоврядування певними державними повноваженнями та надає можливість населенню управляти власними справами, спільно приймати рішення та діяти з метою їх реалізації.

Отже, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади як і державні органи.

Інтереси держави у сфері бюджетних відносин полягають в ефективному формуванні бюджету та використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних асигнувань та призначень, своєчасному поверненні невикористаних бюджетних коштів.

У відповідності до ст.63 Бюджетного кодексу України місцевий бюджет відповідно до цього Кодексу містить надходження і витрати на виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати становлять єдиний баланс відповідного бюджету.

Згідно з ч.3 ст.26 Бюджетного кодексу України позивач, як розпорядник бюджетних коштів, має організувати внутрішній контроль для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів; досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень та запобігання порушенням бюджетного законодавства та забезпечення інтересів держави у процесі управління об`єктами державної власності.

Користування відповідачем земельною ділянкою комунальної форми власності без укладення договору оренди унеможливило своєчасне надходження коштів до бюджету ради та призвело до невиконання прибуткової частини місцевого бюджету чим порушило інтереси держави в особі територіальної громади.

Всупереч покладеним на позивача обов`язкам, останнім не вжито заходів щодо стягнення суми орендної плати у примусовому порядку та не подано відповідний позов до суду, що у свою чергу призвело до порушення ефективного захисту інтересів держави в умовах користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Таким чином, нездійснення захисту, у даному випадку, виявляється в пасивній поведінці позивача, якому було відомо про порушення інтересів. Враховуючи наявність необхідних повноважень на здійснення захисту інтересів держави, але відсутність протягом розумного строку дій з боку позивача зумовило самостійне подання прокурором такого позову.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів є загрозою порушення економічних інтересів держави, чим завдається шкода інтересам територіальної громади міста Слов`янськ.

Таким чином, суд погоджується з позицією прокурора, що у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Суд, бере до уваги, що позивачем почали вживатись заходи, щодо усунення порушень, зокрема направлення на адресу відповідача листа з вимогою до сплати виниклої заборгованості, вже після направлення запиту прокуратури, в якому зазначено про виявлені порушення земельного законодавства. До того ж, з листа №01-01-07/1276 від 30.04.2021 у відповідь на повідомлення №57-328вих-21 від 01.04.2021, яке отримано 02.04.2021, про представництво, Слов`янська міська рада підтримала необхідність захисту інтересів держави та територіальної громади, проте зазначила, що з позовом про стягнення не зверталася.

Суд також враховує висновок Великої Палати Верховного суду по справі №903/129/18 (постанова від 15.10.2019 року), в якому зазначено, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи органу самоврядування про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом за захистом права, сам факт не звернення до з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо захисту, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Враховуючи викладене, суд вважає, що прокурором на підставі ст.131-1 Конституції України та ст.23 Закону України «Про прокуратуру» процесуально правомірно подано зазначений позов в інтересах держави в особі Слов`янської міської ради, яку в ході розгляду справи замінено на Слов`янську міську військово-цивільну адміністрацію Краматорського району Донецької області.

Відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати із сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Замінити позивача у справі 905/1213/21 у порядку процесуального правонаступництва, а саме: Слов`янську міську раду (код ЄДРПОУ 04052821) на Слов`янську міську військово-цивільну адміністрацію Краматорського району Донецької області (код ЄДРПОУ 44278614).

2.Позовну заяву Керівника Слов`янської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий національний стандарт» про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати на користь власника за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів у сумі 280 490,05грн - задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий національний стандарт» (84122, Донецька область, м.Слов`янськ, бульвар Пушкіна, будинок 9, код ЄДРПОУ 36899064) на користь Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області (84122, Донецька область, м.Слов`янськ (з), пл.Соборна, будинок 2, код ЄДРПОУ 44278614) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 280 490,05грн за користування земельною ділянкою площею 0,25га (кадастровий номер 1414100000:01:001:0608) в дохід місцевого бюджету.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий національний стандарт» (84122, Донецька область, м.Слов`янськ, бульвар Пушкіна, будинок 9, код ЄДРПОУ 36899064) на користь Донецької обласної прокуратури (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Університетська, 6, код ЄДРПОУ 25707002, на розрахунковий рахунок № UA 918201720343180002000016251, Державна казначейська служба України, м.Київ, отримувач Донецька обласна прокуратура) сплачений судовий збір у розмірі 4207,35грн.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України з урахуванням приписів перехідних положень.

Суддя П.В. Демідова

В судовому засіданні 20.10.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 29.10.2021.

Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).