Рішення

від 27.10.2021 по справі 905/1225/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.10.2021 Справа № 905/1225/21

Господарський суд Донецької області у складі:

судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рятувальник» (87455, Донецька область, Мангушський район, село Урзуф, вулиця Набережна, будинок 92; код ЄДРПОУ 30154680)

до відповідача-1: Урзуфської сільської ради (87455, Донецька область, Мангушський район, село Урзуф, вулиця Центральна, будинок 64; код ЄДРПОУ 04342878)

до відповідача-2: Мангушської селищної ради (87400, Донецька область, Мангушський район, селище міського типу Мангуш(з), проспект Миру, будинок 72; код ЄДРПОУ 04340493)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

про звільнення від сплати орендної плати, -

за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рятувальник» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Урзуфської сільської ради про звільнення від сплати орендної плати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі укладеного між ним та відповідачем договору оренди земельної ділянки від 11.04.2006 та акту приймання-передачі земельної ділянки від 11.04.2006, Товариством з обмеженою відповідальністю «Рятувальник» прийнято у строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 1423985500:01:000:0201, для експлуатації існуючих будівель та споруд бази відпочинку, яка знаходиться у селі Урзуф по вулиці Набережній у Першотравневому районі Донецької області на території Урзуфської сільської ради.

З травня 2014 року за місцем розташування зазначеної земельної ділянки розміщено сили та засоби підрозділу «Азов» Національної гвардії України, що позбавляє позивача можливості користуватись орендованою земельною ділянкою.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з метою звільнення його від сплати орендної плати за вказаним договором оренди земельної ділянки через обставини, за які позивач не відповідає в період з 01.06.2014 до закінчення дії таких обставин.

Крім того, у своєму позові Товариство з обмеженою відповідальністю «Рятувальник» просить суд залучити до участі у справі третіх осіб, без самостійних вимог на предмет спору Волновасько-Мангушське управління Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області та Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України. Разом з цим, 29.06.2021 позивачем до суду подано клопотання про витребування письмових доказів, які отримати самостійно останній можливості немає.

Ухвалою суду від 05.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/1225/21, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.07.2021 та встановлено строк сторонам для подання до суду заяв по суті справи, доказів. Позивачу запропоновано надати пояснення в обґрунтування необхідності залучення до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору та уточнення до клопотання про витребування доказів.

На адресу суду 22.07.2021 надійшло клопотання представника позивача, в якому останнім надано пояснення щодо необхідності залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, та, зокрема, заявлено клопотання про відкладення судового засідання призначеного на 27.07.2021 у зв`язку з перебуванням представника у відпустці.

Ухвалою суду від 27.07.2021 відкладено підготовче засідання на 11.08.2021 та продовжено сторонам строк для подання суду заяв по суті справи, доказів. Крім того, судом звернуто увагу позивача на те, що відповідач Урзуфська сільська рада, перебуває у стані припинення.

На електронну пошту суду 11.08.2021 від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з неможливістю прибуття в останнє його представника.

Ухвалою суду від 11.08.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 04.10.2021; відкладено підготовче засідання на 07.09.2021 та продовжено сторонам строк для подання суду заяв по суті справи, доказів.

Через канцелярію суду представник позивача 31.08.2021 подав заяву про залучення до участі у справі як співвідповідача Мангушську селищну раду (87400, Донецька область, Мангушський район, селище міського типу Мангуш(з), проспект Миру, будинок 72; код ЄДРПОУ 04340493) та просив відкласти підготовче судове засідання на іншу дату.

Ухвалою суду від 07.09.2021 відкладено підготовче засідання на 23.09.2021 та продовжено сторонам строк для подання суду заяв по суті справи, доказів; залучено до участі у справі в якості співвідповідача Мангушську селищну раду (87400, Донецька область, Мангушський район, селище міського типу Мангуш(з), проспект Миру, будинок 72; код ЄДРПОУ 04340493); залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

На адресу суду 20.09.2021 від Мангушської селищної ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просить суд відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

На адресу суду 21.09.2021 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи докази направлення на адресу співвідповідача та третьої особи копію позовної заяви та додані до неї документи.

Ухвалами суду від 23.09.2021 задоволено частково клопотання позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Рятувальник» про витребування письмових доказів від 23.06.2021, відкладено підготовче засідання на 30.09.2021 та продовжено сторонам строк для подачі до суду заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань.

Ухвалою суду від 30.09.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 28.10.2021.

На адресу суду 08.10.2021 надійшла відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рятувальник» на відзив, в якій останній просить врахувати викладені у ній доводи та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судове засідання 28.10.2021 представники сторін та третьої особи не з`явились. Про місце, дату та час проведення судового засідання повідомлялись своєчасно та належним чином.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті заявлених вимог за наявними у ній матеріали в даному судовому засіданні.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В

11.04.2006 між Урзуфською сільською радою (далі Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рятувальник» (далі Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі Договір), за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для експлуатації існуючих будівель та споруд бази відпочинку, яка знаходиться у селі Урзуф по вулиці Набережній Першотравневого району Донецької області на території Урзуфської сільської ради. Кадастровий номер земельної ділянки 1423985500:01:000:0201.

Вказаний Договір посвідчено приватним нотаріусом Першотравневого районного нотаріального округу Донецької області Ковальовою М.В. 11.04.2006, номер у реєстрі нотаріальних дій 680, що підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів від 11.04.2006 за № 2269793.

За умовами пунктів 1.2, 1.4, 2.1, 3.1, 4.1, 4.2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4889 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить за один квадратний метр 52,46 гривень. Договір укладено на 49 (сорок дев`ять) років. На момент укладення цього Договору річна орендна плата за один квадратний метр склала 1,05 гривень, а щомісячний розмір орендної плати 427,79 гривень, який Орендар вносить щомісяця не пізніше 15 числа поточного місяця. Розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених Договором, зокрема: зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом. Земельна ділянка передається в оренду для обслуговування існуючих будівель та споруд бази відпочинку. Цільове призначення земельної ділянки обслуговування існуючих будівель та споруд бази відпочинку.

Права та обов`язки сторін погоджено у розділі 8 Договору.

Договір набирає чинності після підписання сторонами та нотаріального посвідчення та його державної реєстрації у відповідності з вимогами Закону України «Про оренду землі» (пункт 13.1 Договору).

Договором від 26.03.2013 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 11.04.2006, посвідченим приватним нотаріусом Першотравневого районного нотаріального округу Донецької області Ковальовою М.В., зареєстрованого у реєстрі за № 359 внесені такі зміни:

- нормативну грошову оцінку земельної ділянки визначено в розмірі 207,92 гривень за один квадратний метр (пункт 1.4 Договору);

- орендну плату визначено у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі, що складає 6,2376 гривень за один квадратний метр на рік, а всього 2 541,30 гривень на місяць або 30 495,63 гривень на рік;

- щомісячна орендна плата вноситься орендарем не пізніше 10 числа наступного за звітним місяцем (пункт 3.1 Договору).

Даний договір набирає чинності після підписання його сторонами та нотаріального посвідчення і є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 11.04.2006.

За місцем розташування орендованої земельної ділянки розташовані об`єкти бази відпочинку «Чайка», що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Рятувальник» на праві власності на підставі договору купівлі-продажу 9/100 часток бази відпочинку «Чайка» від 15.05.2003, які використовуються у власній господарській діяльності шляхом надання послуг із розміщення на період відпустки та іншого тимчасового проживання.

Факт реєстрації права власності підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.07.2004 за № 4217347.

Позивач зазначив, що з травня 2014 року у зв`язку із дестабілізацією політичної ситуації в країні, за місцем розташування зазначеного об`єкту нерухомості на вказаній земельній ділянці розміщено сили та засоби підрозділу «АЗОВ» Національної гвардії України, що підтверджується інформацією, наданою листом Національної гвардії України від 28.04.2020 за № 27/29/2-Ф-88-АЗ-Ф-88/1-АЗ.

Так, листом за підписом командира Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України від 11.09.2020 за № 40/57/29/2-4356 підтверджено розміщення підрозділу «АЗОВ» військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України за адресою: вулиця Набережна, 70-А, 90, 91, 92, село Урзуф Донецької області на момент прийняття підрозділу до складу військової частини та до моменту надання відповіді на адвокатський запит (11.09.2020).

Отже, позивач стверджує, що з травня 2014 року та до теперішнього часу він позбавлений можливості користуватись орендованою земельною ділянкою, оскільки за місцем розташування бази відпочинку на вказаній земельній ділянці дислокується підрозділ «АЗОВ» Національної гвардії України. При цьому, на запити його представників щодо підстави для розміщення та подальшої дислокації на території бази відпочинку «Чайка» підрозділу «АЗОВ» військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України відповідачем відповідні документальні підтвердження не надано. За відсутності інформації щодо можливих строків припинення використання території бази відпочинку для дислокації підрозділу «АЗОВ» Національної гвардії України, позивач вказує про наявність підстав припускати про продовження такого використання на невизначений термін.

На підтвердження неможливості користуватися земельною ділянкою, позивачем надано відповідні роз`яснення Донецької торгово-промислової палати від 15.11.2016 за № 1213/12.1-21-03.

Мангушська селищна рада просила відмовити у задоволенні позову з тих підстав, зокрема, що Урзуфською сільською радою не були порушені умови договору оренди земельної ділянки від 11.04.2016, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Рятувальник», в свою чергу, не прийняло всіх заходів та не скористалось своїм правом щодо стягнення орендної плати з Міністерства оборони України (або іншого державного органу), який позбавляє можливості користуватися земельною ділянкою, розташованою в селі Урзуф по вулиці Набережній з кадастром номером 1423985500:01:000:0201.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви прийняття судового рішення.

Відповідно до положень частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями статті 509 ЦК України та статті 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) закріплено, що в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частинами першою та другою статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони, та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».

Законом України «Про оренду землі», зокрема, статтею 1 передбачено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (стаття 2 Закону України «Про оренду землі»).

За змістом частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до положень статті 13 Закону України «Про оренду землі» договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частина друга статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно положень Податкового кодексу України, а саме:

- стаття 288.1.: Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

- стаття 288.2.: Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

- стаття 288.3.: Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

- стаття 288.4.: Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Матеріалами справи підтверджено, що орендну плату за Договором визначено у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі, що складає 6,2376 гривень за один квадратний метр на рік, а всього 2 541,30 гривень на місяць або 30 495,63 гривень на рік.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з цим, згідно з положеннями частин четвертої та шостої статті 762 ЦК України наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об`єкта оренди (частини перша та друга статті 286 ГК України).

Для застосування положень частини шостої статті 762 ЦК України та звільнення наймача (орендаря) від плати за користування орендованим майном, визначальною умовою звільнення від сплати орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає.

Підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили чи у зв`язку з природними властивостями майна, що є об`єктом оренди тощо. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї ж норми Закону він вправі порушувати питання і про повне звільнення його від внесення орендної плати .

Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів статті 762 ЦК України викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, у справах № 914/2264/17, 914/1248/18, № 914/70/18, № 910/7495/16, № 914/782/18, №905/1472/17.

Посилаючись на положення частини другої статті 286 ГК України та частин четвертої, шостої статті 762 ЦК України, позивач просить звільнити від сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 11.04.2006 за реєстраційним номером 680, укладеного між Урзуфською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рятувальник» за період з 01.06.2014 до закінчення дії таких обставин, оскільки був позбавлений можливості використовувати за призначенням земельну ділянку з кадастровим номером 1423985500:01:000:0201, через розміщення на ній сил та засобів підрозділу «АЗОВ» Національної гвардії України, починаючи з травня 2014 році до теперішнього часу.

Зазначені обставини відповідачами не заперечувались.

При цьому, Мангушська селищна рада з позовними вимогами не погодилась з таких підстав:

- умовами договору оренди земельної ділянки від 11.04.2016 не передбачено можливості звільнення від сплати орендної плати за землю;

- рішення сесії Урзуфською сільською радою щодо даного питання не приймалось;

- позивач з заявою про звільнення від сплати орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1423985500:01:000:0201 до Мангушської селищної ради не звертався.

Так, за умовами пунктів 8.1, 9.1, 11.1, 12.1, 12.2 Договору Орендодавець має право вимагати від Орендаря своєчасного внесення орендної плати. Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини несе Орендар. Зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. За невиконання або неналежне виконання Договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Нотаріально посвідчені договір оренди земельної ділянки від 11.04.2006 та договір від 26.03.2013 про внесення змін до останнього, підписані уповноваженими представниками сторін без жодних зауважень щодо істотних умов.

Судом достеменно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що орієнтовно у травні-червні 2014 року розпорядженням «з обмежений доступом» керівника сектору «М» командирові об`єднаного угрупування Національної гвардії України в секторі «М» було поставлено завдання здійснити розміщення сил та засобів батальйону патрульної служби міліції спеціального призначення «АЗОВ», який входив до складу ГУМВС України у Київській області на територіях, розташованих по вулиці Набережна, 70-А, 90, 91, 92 у селі Урзуф Першотравневого району Донецької області. При цьому, станом на той час, вказаний підрозділ не входив до складу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та Національної гвардії в цілому. На момент створення у складі військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України окремого загону спеціального призначення «АЗОВ» та прийняття на військову службу осіб, які проходили службу в органах внутрішніх справ у складі батальйону патрульної служби міліції спеціального призначення «АЗОВ» ГУМВС України у Київській області, особовий склад вказаного підрозділу вже був фактично розміщений по вулиці Набережній, 70-А, 90, 91, 92 у селі Урзуф Першотравневого району Донецької області.

Хоча судом встановлено факт розміщення підрозділу «АЗОВ» на територіях, розташованих по вулиці Набережна, 70-А, 90, 91, 92 у селі Урзуф Першотравневого району Донецької області, у тому числі на орендованій позивачем земельній ділянці з кадастровим номером 1423985500:01:000:0201, починаючи з травня-червня 2014 року до дати ухвалення рішення у даній справі, проте вказана обставина не може слугувати підставою для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Згідно зі статтею 42 ГК України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Виходячи з засад розумності та враховуючи здійснення підприємницької діяльності на власний ризик, позивач, укладаючи договір оренди земельної ділянки від 11.04.2006 та беручи на себе зобов`язання оплачувати орендну плату за землю, мав усвідомлювати (свідомо допускати) можливість настання, у тому числі, вказаних вище обставин, на які він посилається у позовній заяві як на підставу для звільнення від сплати орендної плати.

Поряд з цим, наявність роз`яснень Донецької торгово-промислової палати від 15.11.2016 за № 1213/12.1-21-03, якими засвідчено неможливість користування позивачем орендованою земельною ділянкою, не є підставою для звільнення позивача від сплати орендної плати з огляду на умови Договору.

Позивачем не надано суду доказів звернення до Урзуфської сільської ради та/або Мангушської селищної ради з пропозиціями (заявами) про звільнення його від сплати орендної плати протягом певного часу (періоду неможливості користування орендованою земельною ділянкою).

Вказаним вище спростовуються доводи про порушення його прав діями відповідачів.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Положеннями частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України закріплено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Виходячи з приписів статей 15, 16 ЦК України та статті 20 ГК України, спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає закону, змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ефективний засіб правого захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Визначений позивачем предмет позову в повній мірі має забезпечувати захист його порушеного права. При цьому метою правосуддя є забезпечення ефективного поновлення порушеного права.

Згідно із статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Слід зазначити, що позовні вимоги до відповідача, викладені в прохальній частині позовної заяви повинні бути зрозумілими, чіткими та конкретизованими. При цьому, предмет позову, що являє собою матеріально-правову вимогу позивача та характеризується певним змістом, повинен бути спрямований на захист порушеного права та охоронюваного інтересу позивача та містити конкретний виклад позовних вимог.

Під час звернення до суду із даним позовом позивачем заявлено вимогу про звільнення його від сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 11.04.2006, посвідченого приватним нотаріусом Першотравневого районного нотаріального округу Донецької області Ковальовою М.В., зареєстрованого в реєстрі за № 680, через обставини, за які позивач (орендар) не відповідає, а саме у зв`язку із надзвичайними, непередбачуваними, непереборними та такими, що не залежать від волі або дій позивача (орендаря) обставин за період з 01.06.2014 до закінчення дії таких обставин.

Обраний позивачем спосіб захисту звільнення від сплати орендної плати є неналежним, оскільки не може забезпечити реального та ефективного виконання судового рішення, з тих підстав, що виконання рішення не призведе до фактичного та належного зменшення орендної плати за земельну ділянку, а позивачем не викладено чіткого змісту позовних вимог відносно того, які саме має вчинити дії відповідач (відповідачі) щодо звільнення позивача від орендної плати.

При цьому, позивач звертаючись до суду з даним позовом мав сформулювати заявлені вимоги таким чином, щоб вони відповідали ефективному способу захисту права, були чіткими та зрозумілими, однак, заявлена позивачем вимога про звільнення його від сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки є такою, що не відповідає наведеним вище вимогам та ефективному способу захисту.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із наведених позивачем обґрунтувань та заявлених позовних вимог, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Рятувальник».

Витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Рятувальник» до Урзуфської сільської ради та Мангушської селищної ради про звільнення від сплати орендної плати відмовити.

Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (пункт 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 28.10.2021 складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.10.2021.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рятувальник» (87455, Донецька область, Мангушський район, село Урзуф, вулиця Набережна, будинок 92; код ЄДРПОУ 30154680)

Відповідач-1: Урзуфська сільська рада (87455, Донецька область, Мангушський район, село Урзуф, вулиця Центральна, будинок 64; код ЄДРПОУ 04342878)

Відповідач-2: Мангушська селищна рада (87400, Донецька область, Мангушський район, селище міського типу Мангуш(з), проспект Миру, будинок 72; код ЄДРПОУ 04340493)

Третя особа: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (87525, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Нахімова, 186; код ЄДРПОУ 23313948)

Суддя С.М. Фурсова