Рішення

від 28.10.2021 по справі 910/13324/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.10.2021Справа № 910/13324/21за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРНЕТ ХОЛДИНГ"

до Міністерства оборони України

про стягнення 150192,00 грн

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРНЕТ ХОЛДИНГ" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Міністерства оборони України про стягнення 150192,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 286/1/20/72 від 29.09.2020 щодо повернення авансового внеску.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

10.09.2021 через канцелярію суду від Міністерства оборони України надійшов відзив на позов, в якому він проти позову заперечує, оскільки, позивачем було порушеному умови договору щодо строків поставки та кількості поставленого товару, в зв`язку з чим авансовий платіж згідно умов договору не підлягає поверненню.

22.09.2021 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач, зокрема, зазначає, що ним своєчасно було виконано свої зобов`язання з поставки продукції, що підтверджується належним чином оформленими документами. Крім того, позивач вказує, що у відповідача не було претензій щодо кількості та строків поставленого товару, що є додатковим підтвердженням належного виконання умов договору з боку позивача.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.09.2020 року між Міністерством оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" (постачальник) укладено договір № 286/1/20/72 про постачання для державних потреб мастильних засобів (09210000-4) (моторні оливи), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України), відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити у 2020 році мастильні засоби (09210000-4) (моторні оливи) (лот.3: (09211100-2) моторні оливи (олива моторна для автотракторних дизелів М-10Г2к (вищий сорт)), а саме: олива моторна для автотракторних дизелів М-10Г2к (вищий сорт) (далі - продукція) для потреб Міністерства оборони України згідно специфікації, а замовник забезпечити приймання продукції та її оплату в асортименті, кількості, у строки і за цінами згідно специфікації, а саме: Олива моторна для автотракторних дизелів М-10Г2к (вищий сорт) (61-000-7035), ГОСТ 8581-78; строк постачання - 45 календарних днів з дати підписання договору, в термін до 13.11.2020 включно; загальна кількість - 140,0 т, ціна за одиницю, без ПДВ - 17880, 00 грн, загальна сума вартості продукції, без ПДВ 2503200,00 грн; Крім того, ПДВ (20 %) 500640,00 грн. Загальна вартість продукції з ПДВ 3003840,00 грн.

Відповідно до п. 2.2. договору, одержувачами продукції є військові частини, склади (бази) пального, Центри забезпечення пальним (далі - одержувачі замовника) згідно з рознарядками Міністерства оборони України, що є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п. 4.1. договору, розрахунок за фактично постачену продукцію здійснюється протягом 30 календарних днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником до департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України належним чином оформлених документів передбачених цим договором, але не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення поточного бюджетного року.

За умовами п. 4.2. договору, постачальник зобов`язаний надати замовнику після постачання продукції комплект наступних документів:

4.2.1. Рахунок-фактуру на відвантажену продукцію, яка підписана керівником та головним бухгалтером постачальника (якщо посада головного бухгалтера не передбачена штатним розписом, то про це зазначається у рахунку-фактурі).

4.2.2. Акт приймання-передачі (додаток № 22 до Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440).

4.2.3. Видаткову накладну постачальника, яка містить обов`язкові реквізити та підписана Сторонами із зазначенням одержувачем замовника фактичної дати надходження продукції.

4.2.4. Повідомлення-підтвердження (додаток 12.4. договору), яке оформлюється одержувачем замовника (відповідно до Порядку розподілу та доведення до військ виділених асигнувань, здійснення централізованої оплати товарів, робіт і послуг у Міністерстві оборони України, затвердженого наказом Міноборони України від 31.12.2016 № 757).

4.2.5. Акт прийому-передачі продукції (додаток № 12.3. договору).

Без вищезазначених документів або відсутності у них встановленої інформації, оплата постаченої продукції не здійснюється та такі документи повертаються постачальнику (п. 4.3. договору).

Постачальником продукція постачається на умовах DDP до складу замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів Інкотермс у редакції 2010 року згідно з встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт та збереження в межах термінів установлених діючими технічними умовами. Постачання продукції одержувачам замовника здійснює постачальник виключно за номенклатурою, у кількостях, в строки та за адресами, що зазначені в рознарядках Міністерства оборони України. Договір вважається виконаним при умові постачання 99 % продукції (п. 5.1, 5.2, 5.5 договору).

За умовами п. 6.1.1 договору, замовник зобов`язаний, своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість постаченої продукції протягом 30 календарних днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформлених документів передбачених договором.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2020 року, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення (п. 10.1. договору).

Відповідно до п. 11.1. договору, постачальник забезпечив виконання своїх зобов`язань за договором у розмірі 5 % у грошовому вираженні від суми договору (платіжне доручення від 25.09.2020 № 602 на суму 150192,00 грн).

Згідно п. 11.1.1. договору, за письмовим зверненням постачальника, замовник повертає постачальнику забезпечення виконання договору не пізніше 5-ти банківських днів після документального підтвердження належного виконання договірних зобов`язань, крім випадків передбачених пунктом 11.1.3. договору.

Підставою для повернення забезпечення виконання цього договору є виконання постачальником всіх умов договору у повному обсязі стосовно асортименту, якості, кількості та відповідності технічним вимогам продукції у визначені строки (терміни) і виключно за ціною згідно положень цього договору (п. 11.1.2. договору).

Відповідно до п. 11.1.3 договору замовник не повертає забезпечення виконання зобов`язань постачальнику за цим договором та стягує це забезпечення направленням вимоги до банку-гаранта про сплату грошової суми та стягує безвідсотковий грошовий депозит при настанні однієї або декількох наступних умов: за порушення постачальником строків та/або кількості та/або якості постаченої продукції передбаченою умовами договору; за відмову постачальника від виконання цього договору; розірвання цього договору замовником з підстав невиконання або неналежного виконання постачальником своїх зобов`язань за цим договором.

Додатком № 12.1. до договору № 286/1/20/72 від 29.09.2020 сторони погодили порядок приймання продукції, відповідно до якого прийняття продукції за кількістю та якістю (за встановленими документами) здійснюється одержувачем замовника в присутності представника постачальника та оформлюється актом, який складає одержувач замовника у термін до 3 діб після прибуття продукції до місця поставки. Належним чином оформлені документи, зазначені у п. 4.2. договору, є підтвердженням прийняття продукції (п. 1 додатку № 12.1).

Прийняття продукції за кількістю та якістю оформлюється актом приймання-передачі (додаток № 22 до Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України), який повинен бути складений в останній день приймання продукції. Належним чином оформлений і підписаний акт приймання-передачі є підтвердженням приймання продукції (п. 3 додатку № 12.1).

Додатком № 12.2. до договору № 286/1/20/72 від 29.09.2020 сторони погодили Рознарядку на постачання Товариством з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" оливи моторної для автотракторних дизелів М-10Г2к (вищий сорт) (61-000-7035), ГОСТ 8581-78, а саме:

- Військова частина А 2791, станція призначення: Біла Церква, Південно-Західна залізниця (код станції 343808), у кількості 100 т до 13.11.2020;

- Військова частина А 4167, станція призначення: Сміла, Одеська залізниця (код станції 424009), у кількості 40 т, до 13.11.2020.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачеві продукцію, а саме оливу моторну для автотракторних дизелів М-10Г2к (вищий сорт) (61-000-7035), ГОСТ 8581-78 загальною кількістю 138,097 тон та загальною вартістю 2963009,22 грн.

Обставини щодо поставки продукції підтверджуються наступними документами:

-Видаткові накладні: № 172 від 22.10.2020 на суму 450146,88 грн; 180 від 26.10.2020 на суму 449932,32 грн; № 177 від 29.10.2020 на суму 515416,03 грн; № 191 від 02.11.2020 на суму 515995,34 грн; № 197 від 04.11.2020 на суму 515523,31 грн; № 198 від 06.11.2020 на суму 515995,34 грн. Видаткові накладні підписані та скріплені печатками постачальника та військових частин (отримувачів).

-Товарно-транспортні накладні: № 256 від 22.10.2020; № 259 від 26.10.2020; № 267 від 29.10.2020; № 269 від 02.11.2020; № 271 від 04.11.2020; № 225/1 від 06.11.2020. Товарно-транспортні накладні містять підписи та печатки відправника, водія та отримувачів товару (військових частин).

-Податкові накладні з доказами їх реєстрації згідно вимог чинного законодавства: № 15 від 22.10.2020 на суму 450146,88 грн; № 19 від 26.10.2020 на суму 449932,32 грн; № 21 від 29.10.2020 на суму 515416,03 грн; № 11 від 02.11.2020 на суму 515995,34 грн; № 13 від 04.11.2020 на суму 515523,31 грн; № 15 від 06.11.2020 на суму 515995,34 грн

-Акти приймання-передачі продукції: № 990 від 28.12.2020 на суму 515523,31 грн; № 989 від 28.12.2020 на суму 515416,03 грн; № 992 від 28.12.2020 на суму 515995,34 грн; № 994 від 28.12.2020 на суму 449932,32 грн; № 995 від 28.12.2020 на суму 450146,88 грн; № 993 від 28.12.2020 на суму 515995,34 грн.

Вартість поставленої продукції була оплачена у повному обсязі, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями на загальну суму 2963009,22 грн: № 286/1/1313 від 28.12.2020 на суму 1031518,65 грн; № 286/1/1311 від 28.12.2020 на суму 900079,20 грн; № 286/1/1312 від 28.12.2020 на суму 1031411,37 грн.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення суми гарантійного платежу у розмірі 150192,00 грн на підставі п. 11.1.1 договору, в зв`язку з належним виконанням сторонами договору від 29.09.2020 № 286/1/20/72. Вимога була направлення відповідачу 27.07.2021, докази чого долучені до матеріалів справи.

Відповідач на вищезазначену вимогу відповіді не надав.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.664 Цивільного кодексу України унормовано, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Умовами укладеного між сторонами договору № 286/1/20/72 від 29.09.2020 передбачено, що позивач зобов`язується поставити у 2020 році мастильні засоби (09210000-4) (моторні оливи) (лот.5: (09211100-2) моторні оливи (олива моторна для автотракторних дизелів М-10Г2к (вищий сорт)), а саме: олива моторна для автотракторних дизелів М-10Г2к (вищий сорт) (далі - продукція) для потреб Міністерства оборони України згідно специфікації, а замовник забезпечити приймання продукції та її оплату в асортименті, кількості, у строки і за цінами згідно специфікації, а саме: Олива моторна для автотракторних дизелів М-10Г2к (вищий сорт) (61-000-7035), ГОСТ 8581-78; строк постачання - 45 календарних днів з дати підписання договору, в термін до 13.11.2020 включно; загальна кількість - 140,0 т. Загальна вартість продукції з ПДВ 3003840,00 грн.

Згідно поданих до матеріалів справи видаткових накладних вбачається, що товар отримувачами замовника (Військовими частина) був отриманий в період з 22.10.2020 по 06.11.2020, тобто в межах визначеного договором строку на поставку товару.

Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні документи, долучені до матеріалів справи в підтвердження обставин поставки товару, не містять будь-яких зауважень чи застережень з приводу якості та строків поставки товару чи його кількості. Крім того, заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що договір був виконаний не належним чином позивачем щодо строків та кількості поставленого товару, проте доказів в підтвердження зазначених обставин до матеріалів справи не долучає. Крім того, з огляду на обсяг обумовленого до поставки товару та фактичної кількості поставленого товару вбачається, що договір був виконаний позивачем на 99% (з застосуванням математичного методу заокруглення), що свідчить про його належне виконання щодо кількості поставленого товару.

Видаткові накладні, долучені до матеріалів справи, підтверджують обставини щодо своєчасної поставки позивачем товару отримувачам замовника і відповідно свідчать про своєчасне виконання позивачем своїх зобов`язань з поставки товару. Підписання відповідачем актів приймання-передачі товару, що підтверджують остаточне прийняття продукції, більше ніж через місяць після фактичного надання товару в розпорядження отримувачів замовника не свідчать про прострочення з боку позивача та не може бути підставою для не повернення суми гарантійного внеску.

Суд також наголошує, що в матеріалах справи відсутні будь-які листи/претензії надіслані відповідачем на адресу позивача щодо порушення ним строків поставки товару.

Таким чином, враховуючи що позивач виконав свої зобов`язання щодо поставки визначеної договором продукції належним чином, відповідач зобов`язаний повернути позивачу забезпечення виконання договору, у зв`язку з чим суд вважає обгрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача гарантійного платежу у розмірі 150192,00 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, ідентифікаційний код 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Корнет Холдинг (вул. Михайла Грушевського, буд. 9-Б, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код 39798690) 150192 (сто п`ятдесят тисяч сто дев`яносто дві) грн 00 коп. - гарантійного платежу, 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Усатенко