Рішення

від 25.10.2021 по справі 360/2215/21

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

25 жовтня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2215/21

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ірметової О.В.

за участю

секретаря судового засідання: Попової Н.І.

представника позивача: Гамова В.В.

представника відповідача: Думанова Д.Ю.

розглянувшии у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2020 № 0000488-5506-1230.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим і підлягає скасуванню, оскільки належне йому нерухоме майно (єдиний майновий комплекс - молочно-товарна ферма), не є об`єктом оподаткування у розумінні статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України) і підпадає під ознаки нежитлової нерухомості, визначеної у підпункті «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, а саме відноситься до будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

До того ж, єдиний майновий комплекс використовується у діяльності Фермерського господарства «АГРО-МАКС» , членом та головою якого він є. Позивач вказує про подання до податкового органу податкової звітності за формою 20-ОПП щодо єдиного майнового комплексу - молочно-товарної ферми, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідач не погодився з позовом та надав відзив на позов (том 1 а.с. 80-83). У відзиву відповідач зазначив, що що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у власності позивача перебуває комплекс будівель та споруд (молочно-товарна ферма), загальною площею 7573,96 кв.м. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не надавав до контролюючого органу жодних документів, які б підтверджували, що належні йому нежитлові приміщення, розташовані за адресою АДРЕСА_1 , відносяться до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора ДК 018-2000, у контролюючого органу були відсутні підстави для застосування пільг, передбачених підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Як вказує представник відповідача, посилання позивача на те, що він у 2019 році був сільськогосподарським товаровиробником також є безпідставними та не підтверджені належними доказами. Те що позивач є головою та членом Фермерського господарства «АГРО- МАКС» (код ЄДРПОУ 37587044), у якого наявний встановлений код економічної діяльності (КВЕД), що стосується сільськогосподарської діяльності, жодним чином не підтверджує того, що фізична особа ОСОБА_1 , якому нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фактично займається цією діяльністю та відповідно є виробником сільськогосподарської продукції. До того ж, відомостей про наявність у користуванні фермерського господарства комплексу будівель та споруд (молочно-товарна ферма) до податкового органу не подавалось.

З урахуванням викладених обставин, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач правом надання відповіді на відзив не скористався.

Ухвалою суду від 28 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху (том 1 а.с. 7-8).

Ухвалою суду від 17 травня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та призначено розглядати за правилами загального позовного провадження (том 1 а.с. 74-75).

Ухвалою суду від 12 липня 2021 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Луганській області про залишення позовної заяви без розгляду - відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишено без руху (том 1 а.с. 125).

Ухвалою суду від 22 липня 2021 року визнано причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Продовжено розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (том 1 а.с. 138).

Ухвалою суду від 25 серпня 2021 року підготовче провадження у адміністративним справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення закрито. Призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (том 1 а.с. 143).

Ухвалою суду від 24 вересня 2021 року витребувано у Головного управління ДПС у Луганській області належним чином засвідчену копію повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма 20-ОПП), яка подана Фермерським господарством "Агро-Макс" (код ЄДРПОУ 37587044) від 16.01.2012 № 1, щодо об`єкту оподаткування: комплекс будівель та споруд (молочно-товарна ферма), розташований за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 188).

У судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві.

У судовому засідання представник відповідача заперечував проти задоволення позову, надав пояснення аналогічні доводам, викладеним у відзиву на позов.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом дійшов висновку необгрунтованості позовних вимог з огляду на наступне.

ОСОБА_1 (далі - позивач) є головою та членом Фермерського господарства «АГРО-МАКС» (код ЄДРПОУ 37587044), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 1 а.с. 43-46).

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у власності позивача - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває комплекс будівель та споруд (молочно-товарна ферма), об`єкт житлової нерухомості: Ні. Опис: Ж корівник загальною площею 817,1 кв.м., Ж-1 прибудова, Г корівник загальною площею 999,0 кв.м., Г-1 прибудова, Г-2 прибудова, П корівник загальною площею 894,5 кв.м., П-1 прибудова. П-2 прибудова, 3 корівник загальною площею 570,6 кв.м., 3-1 прибудова, Л телятник загальною площею 1087,38 кв.м., Р-2 прибудова, Р-1 прибудова, X телятник загальною площею 653,64 кв.м., Т силосна яма, Т-1 силосна яма, В-1 вагова, А адмінбудівля загальною площею 211,6 кв.м. ( АДРЕСА_1 , ). (том 1 а.с. 65, 87-92).

Згідно протоколу загальних зборів членів Фермерського господарства «АГРО-МАКС» від 10.07.2018 №10/07 вирішено збільшити складений капітал Фермерського господарства «АГРО-МАКС» за рахунок додаткового вкладу від ОСОБА_1 у негрошовій формі у вигляді права користування належним йому нерухомим майном - єдиним майновим комплексом - молочно-товарною фермою по АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 62-63).

Відповідно до акту приймання-передачі майнового права (права користування) до складеного капіталу Фермерського господарства «АГРО-МАКС» від 10.07.2018, громадянин ОСОБА_1 передав, а Фермерського господарства «АГРО-МАКС» прийняло додатковий вклад до складеного капіталу вказаного фермерського господарства у вигляді права користування належним ОСОБА_1 на праві власності нерухомим майном, а саме: єдиним майновим комплексом - молочно-товарною фермою по АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 64).

Рішенням 33 сесії Марківської селищної ради 7-го скликання від 14.06.2018 №33-10/2018 «Про встановлення місцевих податків на території Марківської селищної ради та ставки акцизного податку на 2019 рік» , встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2019 рік (том 1 а.с. 97-101).

Головним Управлінням ДПС у Луганській області відповідно до п.п. 266.7.2. п.266.7 ст.266 ПК України проведено розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та винесено щодо позивача податкове повідомлення-рішення №0000488-5506-1230 від 30.01.2020 в сумі 79015,34 грн., як власника нежитлового комплексу будівель та споруд, площею 7573,96 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за податковий період 2019 рік (том 1 а.с. 16-17, 85).

Нарахування податку на нерухоме майно здійснено відповідно до рішення Марківської селищної ради від 14.06.2018 №33-10/2018 за ставкою 0,25% від розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв. метр.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, унормовано приписами статті 266 ПК України.

Згідно із підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Отже, за загальним правилом, об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб та підтверджені даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

У пункті 266.2 статті 266 ПК України наведений перелік об`єктів нерухомості, які не є об`єктами оподаткування.

Так, згідно з підпунктом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Аналіз зазначених пунктів ст. 266 ПК України свідчить на користь того, що спірна нежитлова будівля не підлягає оподаткуванню спірним податком за наявності сумарно слідуючих умов:

- така нежитлова будівля віднесена до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000:

- власником такої будівлі (юридична та фізична особа) є сільськогосподарський товаровиробник;

- така нежитлова будівля не здається її власником в оренду, лізинг, позичку.

Таким чином, пільга, встановлена підпунктом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, стосується не всіх власників будівель сільськогосподарського призначення, а лише сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

Відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Крім того, законодавством з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вживається також поняття "виробники сільськогосподарської продукції".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис" виробниками сільськогосподарської продукції є юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507, віднесені до підрозділу "Будівлі нежитлові" "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (клас 1271) включають в себе будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та інше.

Згідно частини 1 статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» (далі - Закон № 973-IV) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Частиною 4 статті 1 Закону № 973-IV встановлено, зокрема, що в установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до статті 20 Закону № 973-IV у власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом.

Як вказувалось вище, судом встановлено, що позивач є власником комплексу будівель та споруд (молочно-товарна ферма), загальною площею 7573,96 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 .

Як вже зазначалося судом, згідно дослідженого судом Витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 24.05.2021 саме Позивач як фізична особа з 2018 року є власником нерухомого майна у вигляді молочно-товарної ферми за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на наявні в матеріалах справи докази та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позивач не охоплюється вказаним визначенням податковим законодавством сільськогосподарського товаровиробника.

Наявність у Позивача статусу керівника та учасника (засновника) Фермерського господарства "АГРО-МАКС", наявність у власності позивача цілосного майнового комплексу молочно-товарної ферми, не може ототожнюватися із сільськогосподарським товаровиробником в розумінні пп.14.1.235 п.14.1 чт.14 Податкового кодексу України

Судом також не приймаються до уваги посилання позивача на те, що даний цілосний майновий комплекс молочно-товарної ферми передано у користування ФГ "АГРО-МАКС", а тому він звільнений від сплати податку, оскільки ст. 266 ПК України чітко визначає суб`єкта сплати податку - власник, яким є саме позивач.

Щодо посилань позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 24.04.2020 у справі №540/2206/19 суд зауважує, що спірні правовідносини у вказаній справі, зокрема, донарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мали місце у 2018 році за нормами ПК України, чинними до 01.01.2019 року. Тоді як правовідносини по справі №360/2215/21 стосуються донарахування вказаного податку у 2019 році, тобто після несення змін до п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України. Тому вказана правова позиція є не затосовчою до спірних правовідносин.

Інших доводів щодо підстав скасування оскаржуваного податкового повідомлення- рішення в позові не наведено.

Відповідно до вимог ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог. Позовних вимог щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення- рішення в позові не наведено.

Зазначене свідчить, що позовні вимоги Позивача не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є безпідставними і задоволеною не підлягають.

Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України, для стягнення або відшкодування судових витрат в даній справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 226, 255, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений та підписаний 28 жовтня 2021 року.

Суддя О.В. Ірметова