Постанова

від 27.02.2023 по справі 360/2215/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року справа №360/2215/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., секретаря судового засідання Харечко О.П., за участю представника позивача Висіцької І.В., представника відповідача Резнікової І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року (головуючий суддя І інстанції Ірметова О.В.), складене у повному обсязі 28 жовтня 2021 року у м. Сєвєродонецьку Луганської області у справі № 360/2215/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2020 № 0000488-5506-1230.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року відмовлено у задоволені позовних вимог

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на надання не вірної оцінки обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, зазначено,що належне позивачу нерухоме майно (єдиний майновий комплекс - молочно-товарна ферма), не є об`єктом оподаткування у розумінні статті 266 Податкового кодексу України і підпадає під ознаки нежитлової нерухомості, визначеної у підпункті ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, а саме відноситься до будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги наполягала на її задоволенні.

В судовому засіданні представник відповідача заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вказала на правомірність висновків суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі задовольнити, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 (далі - позивач) є головою та членом Фермерського господарства АГРО-МАКС (код ЄДРПОУ 37587044), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у власності позивача - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває комплекс будівель та споруд (молочно-товарна ферма), об`єкт житлової нерухомості: Ні. Опис: Ж корівник загальною площею 817,1 кв.м., Ж-1 прибудова, Г корівник загальною площею 999,0 кв.м., Г-1 прибудова, Г-2 прибудова, П корівник загальною площею 894,5 кв.м., П-1 прибудова. П-2 прибудова, 3 корівник загальною площею 570,6 кв.м., 3-1 прибудова, Л телятник загальною площею 1087,38 кв.м., Р-2 прибудова, Р-1 прибудова, X телятник загальною площею 653,64 кв.м., Т силосна яма, Т-1 силосна яма, В-1 вагова, А адмінбудівля загальною площею 211,6 кв.м. ( АДРЕСА_1 , ).

Згідно протоколу загальних зборів членів Фермерського господарства АГРО-МАКС від 10.07.2018 №10/07 вирішено збільшити складений капітал Фермерського господарства АГРО-МАКС за рахунок додаткового вкладу від ОСОБА_1 у негрошовій формі у вигляді права користування належним йому нерухомим майном єдиним майновим комплексом молочно-товарною фермою по АДРЕСА_1

Відповідно до акту приймання-передачі майнового права (права користування) до складеного капіталу Фермерського господарства АГРО-МАКС від 10.07.2018, громадянин ОСОБА_1 передав, а Фермерського господарства АГРО-МАКС прийняло додатковий вклад до складеного капіталу вказаного фермерського господарства у вигляді права користування належним ОСОБА_1 на праві власності нерухомим майном, а саме: єдиним майновим комплексом - молочно-товарною фермою по АДРЕСА_1

Рішенням 33 сесії Марківської селищної ради 7-го скликання від 14.06.2018 №33-10/2018 Про встановлення місцевих податків на території Марківської селищної ради та ставки акцизного податку на 2019 рік, встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2019 рік

Головним Управлінням ДПС у Луганській області відповідно до п.п. 266.7.2. п.266.7 ст.266 ПК України проведено розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та винесено щодо позивача податкове повідомлення-рішення №0000488-5506-1230 від 30.01.2020 в сумі 79015,34 грн., як власника нежитлового комплексу будівель та споруд, площею 7573,96 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за податковий період 2019 рік

Нарахування податку на нерухоме майно здійснено відповідно до рішення Марківської селищної ради від 14.06.2018 №33-10/2018 за ставкою 0,25% від розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв. метр.

Не погодившись із зазначеними податковими рішеннями, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про їх скасування, з підстав наведених в адміністративному позові.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені позовних вимог, дійшов висновку про правомірність дій відповідача та прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних ваимог, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Не є об`єктом оподаткування: ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (підпункт «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266)

Відповідно до статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 року № 973-IV фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 року № 973-IV до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін. У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом. Фермерське господарство має право здійснювати відчуження та набуття майна на підставі цивільно-правових угод. Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом.

Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства. Майнові спори між фермерським господарством та його членами вирішуються судом (стаття 20 Закону України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 року № 973-IV)

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 року № 973-IV фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання. За рішенням членів фермерського господарства відповідно до закону фермерське господарство як цілісний майновий комплекс може бути відчужене на підставі цивільно-правових угод громадянам України, які мають право на створення фермерського господарства, або юридичним особам України для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Громадяни, які придбали майно фермерського господарства як цілісного майнового комплексу на підставі цивільно-правової угоди, подають у встановленому порядку Статут фермерського господарства на державну реєстрацію.

У справі, що розглядається, позивач є головою Фермерського господарства «АГРО-МАКС», яке діє на підставі статуту та є юридичною особою та займається вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11) як основним видом діяльності.

Комплекс спірних нежитлових споруд розташованих за адресою вул.Єременка,137-а у смт.Марківка, Марківського району, Луганської області, належали позивачу на праві власності та були віднесені до складу майнового комплексу, який внесено до складеного капіталу Фермерського господарства та передано позивачем до складу статутного фонду господарства згідно акту прийому-передачі.

Згідно коду 1271 державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 затвердженого Наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507 клас будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства включає в себе будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, а саме: корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та інше.

Так, згідно наявних в матеріалах справи доказів, спірне майно передане позивачем до складу статутного фонду Фермерського господарства включає в себе: Ж корівник загальною площею 817,1 кв.м., Ж-1 прибудова, Г корівник загальною площею 999,0 кв.м., Г-1 прибудова, Г-2 прибудова, П корівник загальною площею 894,5 кв.м., П-1 прибудова. П-2 прибудова, 3 корівник загальною площею 570,6 кв.м., 3-1 прибудова, Л телятник загальною площею 1087,38 кв.м., Р-2 прибудова, Р-1 прибудова, X телятник загальною площею 653,64 кв.м., Т силосна яма, Т-1 силосна яма, В-1 вагова, А адмінбудівля загальною площею 211,6 кв.м.

Таким чином, спірні будівлі за своїм призначенням відносяться до будівель сільськогосподарського призначення.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи вказані положення чинного законодавства, а також встановлені судом обставини справи, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, нерухоме майно, нежитлові будівлі використовуються безпосередньо для здійснення сільськогосподарської діяльності ФГ, в якому позивач є головою (керівником і засновником), вказане фермерське господарство подає податкову звітність, в тому числі податкову декларацію на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та сплачує податки відповідно до вимог чинного податкового законодавства України, а тому таке майно не може вважатися об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначеним відповідачем фізичній особі - платнику податку у відповідності до положень підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2021 року у справі № 2340/4117/18.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, відтак, позов підлягає задоволенню, а спріне податковое повідомлення-рішення скасуванню.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим рішення місцевого суду підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

При цьому, враховуючи необхідність задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача на користь підлягають судові витрати на сплату судвого збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у загальному розмірі 2169, 21 грн.

Керуючись статтями 250, 272, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року у справі № 360/2215/21 задовольнити.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року у справі № 360/2215/21 - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Луганській області від 30 січня 2020 року № 0000488-5506-1230

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань до Головного управління ДПС у Луганській області (ЄДРПОУ 43143746) сплачений судовий збір у розмір 2 169 (дві тисячі сто шістдесят дев`ять) грн. 21 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 27 лютого 2023 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 березня 2023 року.

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв

І.Д.Компанієць