Рішення

від 28.10.2021 по справі 520/9479/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 жовтня 2021 року № 520/9479/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під., оф. 16, м. Харків, 61022, 14070760) до Приватної фірми "КИТ" (вул. Валер`янівська, буд. 4, м. Харків, 61010, 31641430) про стягнення адміністративно-господарських санкцій ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватної фірми "КИТ, в якому просить суд:

- стягнути з Приватної фірми «КИТ» вул. Валер`янівська, будинок 4, м. Харків, 61010, тел 0572282159, ЄДРПОУ: 31641430,Розрахунковий рахунок: ІІА24300614000002600350010, Банк: ПАТ «Креді Агріколь Банк» на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під., 16 офіс, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14070760, отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Харків/50070000, код: 37874947, р/р ІВА№ ІІА658999980313171230000020649, Банк отримувача: Казначейство України) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю, у сумі 32727,28 грн..

- стягнути з відповідача судовий збір у сумі 22 70,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Згідно додатку до форми 10-ПН "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2020 рік середньооблікова кількість штатних працівників у 2020 році становила 11 особи, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів - 0 осіб, а кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених, відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" - 1 особа. Приватна фірма "КИТ" за не зайняте робоче місце інвалідом повинно сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі 32727,28 грн..

Представником відповідача, надано відзив на позовну заяву, в якому він адміністративний позов не визнав, зазначив, що підстав для застосування до підприємства адміністративно-господарських санкцій немає, оскільки, Приватна фірма "КИТ" є підприємством, основним видом діяльності якого є надання послуг охорони відповідно до ліцензії АВ №507486 від 21.01.2010. Штатним розкладом передбачено, що на підприємстві відповідача працюють 11 осіб, з яких 10 осіб охоронників та 1 особа яка не є охоронцем, тобто не задіяна безпосередньо у виконанні заходів охорони. Із врахуванням викладеного, обов`язок по працевлаштуванню інвалідів та обов`язок звітування про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів виникає у роботодавця при наявності не менше восьми працівників за основним місцем роботи. Відповідач має тільки 1 працівника, який не задіяний безпосередньо у виконанні заходів охорони, тобто обов`язку щодо створення робочих місць та працевлаштування інвалідів не виникає. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

З 02.08.2021р. по 17.09.2021р. суддя Рубан В.В. перебувала у щорічній відпустці, з 20.09.2021р. по 08.10.2021р. на лікарняному.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Судом з матеріалів справи встановлено, що відповідач - Приватна фірма "КИТ" перебуває на обліку в Харківському обласному відділенні фонду соціального захисту інвалідів, як підприємство, яке в своїй діяльності використовує найману працю.

Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" встановлено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 19 вищевказаного закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю.

Стаття 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Аналіз вищевказаних норм закону дає підстави дійти до висновку, що на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю покладено обов`язок по перше: виділити та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, по друге: надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, по третє: якщо середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, сплатити відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Із врахуванням вищезазначених норм законодавства, обов`язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю та обов`язок звітування про наявність вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю виникає у роботодавця при наявності не менше восьми працівників за основним місцем роботи.

Частиною 6 статті 11 Закону України "Про охоронну діяльність" встановлено, що працевлаштування осіб з інвалідністю здійснюється суб`єктом охоронної діяльності згідно з чинним законодавством, виходячи з кількості штатних працівників, не задіяних безпосередньо у виконанні заходів охорони.

Судом встановлено, що Приватна фірма "КИТ" надає послуги, пов`язані з охороною державної та іншої власності на підставі відповідної ліцензії Міністерства внутрішніх справ України серії АВ №507486 від 01 лютого 2010 р. та згідно штатного розкладу на 2020 рік кількість штатних працівників ПФ "КИТ" становить 11 штатних одиниць, з яких 10 осіб - охоронці та 1 особа - працівник, який не задіяний у виконанні заходів охорони.

Зазначені документи свідчать про те, що на підприємстві відповідача фактично працює одна особи, що не здійснює охоронну діяльність, а тому виконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", належне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості осіб з інвалідністю для працевлаштування не є доцільним, оскільки у відповідача взагалі відсутні зазначені обов`язки відповідно до зазначених норм Закону.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб`єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

У зв`язку з викладеним, застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій відповідно до положень ст. 238 Господарського кодексу України є безпідставним, оскільки порушень норм чинного законодавства не встановлено.

Отже, в задоволенні позову належить відмовити.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під., оф. 16, м. Харків, 61022, 14070760) до Приватної фірми "КИТ" (вул. Валер`янівська, буд. 4, м. Харків, 61010, 31641430) про стягнення адміністративно-господарських санкцій - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.