Рішення

від 22.10.2021 по справі 546/934/17

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/934/17

номер провадження 2/546/149/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2021 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Решетилівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 546/934/17 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Бурат-Агро , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації додаткових угод договору оренди, -

в с т а н о в и в :

28.09.2017 позивач звернулася до суду із позовом, у якому просила визнати недійними додаткові угоди від 19.10.2010 та від 01.03.2016 до договору оренди земельної ділянки від 01 січня 2005 року, зобов`язати повернути земельну ділянку.

Відповідно до заяви про зміну предмету позову від 06.10.2020, остаточно просить суд:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Бурат-Агро усунути перешкоди у користуванні земельної ділянки, загальною площею 4,83 га, яка розташована на території Піщанської сільської ради, Решетилівського району Полтавської області та належить ОСОБА_1 та повернути її власниці - ОСОБА_1 ;

- скасувати державну реєстрацію додаткової угоди до договору оренди землі від 01.03.2016 та додаткової угоди до договору оренди від 19.10.2010 щодо земельної ділянки загальною площею 4,83 га, яка розташована на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області та належить ОСОБА_1 .

Свої змінені позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є власником земельної ділянки площею 4,83 га, кадастровий номер 5324283200:00:017:0010, яка знаходиться на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 091134 від 28 жовтня 2004 року, що зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1597.

У вересні 2017 вона дізналася, що від її імені з ТОВ Бурат-Агро укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 01.03.2016 та додаткову угоду до договору оренди землі від 19.10.2010, які підписані від її імені.

Позивачка зазначає, що вказані додаткові угоди до договору оренди землі вона не підписувала, тобто відсутнє її волевиявлення на укладення договору оренди та додаткових угод до нього. Отже зазначені договори є неукладеними. Діями відповідача вона як власник земельної ділянки позбавлена права вільного володіння земельною ділянкою. Тому, із посиланням на правову позицію ВП ВС від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, просить усунути перешкоди у користуванні земельної ділянки шляхом її повернення власнику.

Окрім того, посилаючись на правову позицію ВС від 05.08.2020 у справі № 125/702/17, у зв`язку з тим, що додаткові угоди до договору оренди від 19.10.2010 та від 01.03.2016 є неукладеними, просить скасувати їх державну реєстрацію.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2017 справу передано на розгляд головуючому судді Беркуті Л.Г. Ухвалою від 29.09.2017 відкрито провадження у справі.

17.10.2017 до суду надійшли пояснення від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, у яких зазначається, що ГУ Держгеокадастру у Полтавській області розпоряджається тільки вільними землями сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів. Землями, які знаходяться у приватній власності не розпоряджається (а.с. 25-26 т. 1, 5-6 т.2).

20.11.2017 позивачем подано заяву про забезпечення позову та клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

08.11.2017 представником ТОВ Бурат-Агро подано заперечення на позовну заяву, у яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свої доводи обґрунтовує тим, що твердження позивача про те, що вона не підписувала додаткових угод не відповідають дійсності та не можуть бути підставою для визнання недійсним правочину, оскільки договір оренди від 01.01.2005 та додаткові угоди до нього від 19.10.2010 та від 01.03.2016, якими продовжено строк дії договору до грудня 2026 року та збільшено розмір орендної плати, підписані позивачем. Зазначені договори зареєстровані у встановленому порядку. Відповідач заперечує проти позову та стверджує, що волевиявлення обох учасників правочину при його укладенні було вільним і відповідало їхній волі. Вказує, що оскаржуваний правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Зазначене підтверджується у тому числі тим, що відповідачем позивачу виплачувалася орендна плата з моменту укладення договору оренди 01.01.2005 в грошовій та натуральній формі своєчасно та у повному обсязі, що в свою чергу є підтвердженням та визнанням позивачем факту використання відповідачем земельної ділянки на підставі укладеного договору оренди землі (а.с.39-40 т.1).

24.01.2018 представником позивача - адвокатом Ковжогою О.І. подано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

24.01.2018 ухвалою суду призначена судово-почеркознавча експертиза, у зв`язку з чим провадження зупинено. 14.02.2018 ухвалою суду провадження у справі поновлено для вирішення клопотання експерта.

19.02.2018 ухвалою суду призначена судово-почеркознавча експертиза, у зв`язку з чим провадження зупинено.

Розгляд справи не було завершено, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку 27.03.2018.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2018 справу передано на розгляд головуючому судді Горулько О.М. Ухвалою від 17.04.2018 справу прийнято до провадження суддею Горульком О.М. та поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 03.08.2018 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Розгляд справи не було завершено, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_3 у відставку 27.09.2018.

Через відсутність у Решетилівському районному суді Полтавської області суддів, які б мали повноваження на здійснення судочинства, проведення повторного автоматизованого розподілу справи не відбулося, що підтверджується протоколом від 10.10.2018.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справ між суддями, 26.02.2019 справу передано на розгляд головуючому судді Лизенко І.В. (відряджена до Решетилівського районного суду Полтавської області на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 22.01.2019 №175/о/15-19).

10.04.2019 справу прийнято до провадження суддею Лизенко І.В., розпочато судовий розгляд повторно в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

08.07.2019 представником ТОВ Бурат-Агро подано заяву про застосування позовної давності до вимог про визнання недійсною додаткової угоди від 19.10.2010 до договору оренди від 01.01.2005 та зобов`язання повернути земельну ділянку (а.с.231-232 т.1).

Ухвалою суду від 08.07.2019 здійснено заміну третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - відділ Держгеокадастру у Решетилівському районі Полтавської області, на Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.

26.11.2019 позивачкою подано письмове пояснення на заяву відповідача про застосування позовної давності.

Розгляд справи не було завершено у зв`язку із закінченням терміну відрядження судді Лизенко І.В. згідно рішення Вищої ради правосуддя від 22.01.2019 №175/о/15-19.

Через відсутність у Решетилівському районному суді Полтавської області суддів, які б мали повноваження на здійснення судочинства, проведення повторного автоматизованого розподілу справи не відбулося, що підтверджується протоколом від 07.02.2020.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справ між суддями, 30.07.2020 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О., яку зараховано до штату суду наказом від 06.07.2020 № 27а-ОС та повноваження на здійснення правосуддя якої розпочалися із 28.07.2020.

Ухвалою від 03.08.2020 справу прийнято до провадження суддею Романенко О.О., ухвалено розгляд справи проводити повторно за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового розгляду та призначено підготовче судове засідання.

06.10.2020 позивачкою подано заяву про зміну предмета позову (а.с. 68-70 т.2), яка прийнята до розгляду ухвалою суду від 08.12.2020.

08.12.2020 представником позивачки - адвокатом Ковжогою О.І., подано клопотання про стягнення на користь позивачки судових витрат, у тому числі витрат на правову допомогу (а.с.86-93 т.2).

30.12.2020 представником відповідача ТОВ Бурат-Агро подано відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну предмету позову, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводи обґрунтовує тим, що позивач з моменту передання відповідачу земельної ділянки у 2005 році не зверталася до відповідача з вимогою про усунення перешкод у користуванні або про повернення земельної ділянки, факт передання земельної ділянки у користування в 2005 році позивачем не заперечується. Вважає, що позивач не обґрунтовує вимоги у чому полягає незаконність користування земельною ділянкою. Зауважує, що даний спір слід розглядати виходячи із дійсного змісту правовідносин, які склалися.

Ухвалою суду від 22.01.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

Судові засіданні, призначені на 24.03.2021, 25.05.2021, 23.06.2021 відкладалися за обоюдними заявами сторін у справі для врегулювання спору мирним шляхом.

У судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Представником позивача - адвокатом Ковжогою О.І., надано до суду заяву, у якій він просить розгляд справи проводити за його відсутності та за відсутності позивача, заявлені позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити, а справу розглядати за наявними матеріалами з урахуванням почеркознавчої експертизи (а.с.173 т. 2).

Представником відповідача ТОВ Бурат-Агро - адвокатом Дробот І.В., до суду надано клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача (а.с.176 т. 2).

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України справу розглянуто за відсутності сторін, які надіслали на адресу суду заяви з проханням справу розглянути за їх відсутності. Судовий розгляд справи здійснювався на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом судом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, повно та всебічно дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 091134 від 28 жовтня 2004 року, що зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1597 та 29.09.2013 зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності 2737734, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 6443937 від 05.10.2013, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,83 га у межах згідно з планом на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5324283200:00:017:0010 (а.с.8, 9 т.1).

Відповідно до договору оренди землі від 01.01.2005, зареєстрованому 15 червня 2006 року Решетилівським районним відділом Полтавської регіональної філії центру ДЗК за № 040656100216, ОСОБА_1 передала в оренду ТОВ Бурат-Агро земельну ділянку площею 4,83 га (державний акт ПЛ № 091134) (а.с.174-175 т.2).

Згідно п. 8 даного договору, договір оренди укладено строком на 10 (десять) років, після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Пунктом 9 цього договору визначено розмір, умови та порядок виплати орендної плати.

Державна реєстрація договору оренди від 01.01.2005 також проведена 29 вересня 2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 2737989, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 6444456 від 05.10.2013, кадастровий номер об`єкта нерухомого майна: 5324283200:00:017:0010, вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки, площа 4,8301 га, строк дії договору двадцять років (а.с.12 т.1), а згідно інформаційної довідки з Державного реєстру, строк дії до 31.12.2026 року з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду) (а.с.15-16 т.1).

19.10.2010 між ОСОБА_1 та ТОВ Бурат-Агро в особі директора Дяченка Г.М., укладено додаткову угоду без номера, якою до договору оренди землі від 01.01.2005 внесено зміни, зокрема до п. 8 договору, про те, що договір укладено на двадцять років. А також до п. 9 договору, яким визначено орендну плату у розмірі 5% від грошової оцінки землі з урахуванням коефіцієнту індексації з 01.11.1010, що становить 3128,48 грн на рік (а.с.10 т.1). Додаткова угода від 19.10.2010 зареєстрована 29 вересня 2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 2737989, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 6444456 від 05.10.2013, кадастровий номер об`єкта нерухомого майна: 5324283200:00:017:0010, вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки, площа 4,8301 га, строк дії: договір укладено на двадцять років з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду) (а.с.12 т.1).

Додатковою угодою, укладеною 01.03.2016 між ОСОБА_1 та ТОВ Бурат-Агро , в особі директора Петрова М.В., до договору оренди землі від 01.01.2005 внесено зміни, шляхом викладення його у новій редакції. Цією додатковою угодою внесено зміни, зокрема, до п. 8, яким визначено, що договір укладено до 31 грудня 2026 року, та до та п. 9, згідно якого орендна плата становить 7% від нормативно-грошової оцінки землі з врахуванням коефіцієнту індексації, що становить 11526,97 грн (а.с.13-14 т.1). Додаткова угода від 01.03.2016 зареєстрована 29 вересня 2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 2737989, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 6444456 від 05.10.2013, кадастровий номер об`єкта нерухомого майна: 5324283200:00:017:0010, вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки, площа 4,8301 га, строк дії до 31.12.2026 року з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду) (а.с.15-16 т.1).

Таким чином, судом встановлено, що державним реєстратором 29.09.2013 внесено запис № 2737989 про державну реєстрацію іншого речового права на підставі договору оренди від 01.01.2005, додаткової угоди від 19.10.2010, додаткової угоди від 01.03.2016, а саме права оренди земельної ділянки ОСОБА_1 за ТОВ Бурат Агро строком до 31.12.2026 зі сплатою орендної плати у грошовій формі у розмірі 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік з урахуванням індексу інфляції, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухому майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.04.2016 за № 57493404 (а.с.15-16 т.1).

Згідно платіжних відомостей, актів приймання-передачі виконаних робіт, накладних та відомостей про видачу зерна (а.с.51-119 т.1) вбачається, що позивач отримував від відповідача орендну плату в натуральній та грошовій формах згідно договору оренди землі від 01.01.2005 та додаткових угод до нього.

З висновку експерта № 234 від 03.04.2018 за результатами проведеної судово-почеркознавчої експертизи по матеріалам цивільної справи № 546/934/17 (а.с.182-195 т.1) вбачається:

- підпис в графах: Орендодавець в Додатковій угоді від 19.10.2010 до Договору оренди від 01 січня 2005 року, зареєстрованого у Решетилівському районному відділі Полтавської регіональної філілії центру ДЗК 15 червня 2006р. за № 040656100216 виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою;

- підпис в графах: Орендодавець в Додатковій угоді від 01.03.2016 до Договору оренди від 01 січня 2005 року, зареєстрованого у Решетилівському районному відділі Полтавської регіональної філілії центру ДЗК 15 червня 2006р. за № 040656100216 виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою;

- підписи в графах: Орендодавець в додатковій угоді від 01.03.2016 року до договору оренди від 01 січня 2005 року та в договорі оренди від 01 січня 2005 року виконані різними особами.

Спір у справі виник із земельних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного та земельного законодавства.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Суд не бере до уваги докази, що одержавні з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (допустимість доказів ст. 78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2, 3 ст. 89 ЦПК України).

Відповідно до ст. 110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі , під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Об`єктом оренди є земельна ділянка.

За частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Положення абзацу другого частини першої цієї статті визначають істотні умови договору.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі . При цьому, саме Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України). Договір оренди землі як вид правочину відновиться до двосторонніх правочинів.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки. Отже, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Аналогічний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/204716-ц.

Із наявних у справі доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 додаткові угоди від 19.10.2010 та від 01.03.2016 до договору оренди землі від 01.01.2005 не підписувала.

Саме додатковими угодами було змінено строк дії договору, а додатковою угодою від 01.03.2016 договір оренди повністю викладено у новій редакції, відповідно до якої договір оренди укладено на строк до 31 грудня 2026 року.

Доводи відповідача про те, що позивач безпосередньо отримувала орендну плату не можуть безперечно свідчити про волевиявлення сторони на укладання договору оренди земельної ділянки та додаткових угод до нього саме на визначених у них істотних умовах, зокрема, щодо строку його дії, оскільки такі додаткові угоди від 19.10.2010 та від 01.03.2016 до договору оренди від 01.01.2005 позивач своїм підписом не скріплювала, а чинним законодавством не передбачено усної форми договору оренди землі.

Оскільки судом встановлено, що позивач додаткові угоди від 19.10.2010 та від 01.03.2016 (вкладено договір у новій редакції) до договору оренди землі від 01.01.2005 не підписувала, вони не можуть вважатися укладеними.

Судом встановлено, що позивачкою було укладено договір оренди земельної ділянки від 01.01.2005. Зазначений договір не оспорюється, тобто волевиявлення обох учасників правочину при його укладенні 01.01.2005 було вільним і відповідало їхній волі, сторонами досягнуто істотних умов договору.

Відповідно до п. 8 та п. 43 договору оренди від 01.01.2005 вбачається, що договір укладено на 10 років. Він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Вимоги щодо необхідності державної реєстрації договору оренди землі та набуття договором чинності після його державної реєстрації також закріплені в ст. ст. 18, 20 ЗУ Про оренду землі N 161-XIV (в редакції на момент укладення договору).

Державна реєстрація договору оренди від 01.01.2005 проведена 15 червня 2006 року Решетилівським районним відділом Полтавської регіональної філії центру ДЗК за № 040656100216.

Враховуючи те, що відповідно до п. 8, п. 43 договору оренди від 01.01.2005 визначено строк дії договору 10 років з моменту державної реєстрації. Державна реєстрація договору проведена 15.06.2006, то на момент звернення до суду строк дії договору закінчився.

Оскільки додаткові угоди від 19.10.2010 та від 01.03.2016, у яких продовжено строк дії договору, не підписані власником земельної ділянки, тобто зазначені угоди не є укладеними, то договір оренди від 01.01.2005 є припиненим внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Отже, власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсності змісту правовідносин, які склалися у зв`язку з фактичним використанням земельної ділянки.

Судом достовірно встановлено, що відповідач з моменту припинення строку дії договору оренди землі від 01.01.2005, а саме з 15.06.2016 продовжує користуватися земельною ділянкою, що належить ОСОБА_1 без достатніх на те підстав.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 у частині зобов`язання відповідача ТОВ Бурат-Агро усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою та повернути її власнику є обґрунтованими та такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, які є достовірними і достатніми для задоволення позовних вимог в цій частині.

Таким чином, земельна ділянка повинна бути витребувати із незаконного володіння відповідача та повернута власнику, що є належним та ефективним способом захисту порушених прав власника земельної ділянки.

Відповідачем подано заяву про застосування позовної давності до вимог про визнання недійсною додаткової угоди від 19.10.2010 до договору оренди від 01.01.2005 та зобов`язання повернути земельну ділянку.

06.10.2020 позивачем подано заяву про зміну предмету позову та позовні вимоги викладено у новій редакції, а саме - усунути перешкоди у користуванні земельної ділянки шляхом її повернення власнику та скасувати державну реєстрацію оспорюваних правочинів. Зазначені зміни прийняті до розгляду ухвалою суду від 08.12.2020, відповідачу надано строк для надання відзиву щодо змінених позовних вимог. Відповідачем подано відзив на змінені позовні вимоги. У даному відзиві не заявлено клопотання щодо застосування позовної давності до змінених позовних вимог, окремо такі клопотання від відповідача не надходили.

При цьому суд зауважує, що негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця земельних ділянок. Саме такі висновки висловлені у постанові КЦС ВС від 23.12.2020 у справі № 358/509/17 та постанові ВП ВС від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16.

Враховуючи наведене наслідки спливу строку позовної давності у даній справі не можуть бути застосовані, враховуючи природу виниклих між сторонами спірних правовідносин.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації додаткових угод від 19.10.2010 та від 01.03.2016 до договору оренди від 01.01.2005, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 317 ЦПК України власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Даний висновок суду базується на правових висновках Верховного Суду, викладених у постанові від 05.08.2020 по справі № 125/702/17.

Судом встановлено, що реєстрація неукладених додаткових угод від 19.10.2010 та від 01.03.2016 до договору оренди землі від 01.01.2005, якими збільшено строк дії договору до 31.12.2026, порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження її власністю - земельною ділянкою, площею 4,8301 га, кадастровий номер 5324283200:00:017:0010 (а.с.12, 15-16 т.1).

Таким чином, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права позивача.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, які є достовірними і достатніми для задоволення позовних вимог, тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 та п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При звернені до суду із даним позовом позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 1280,00 грн, що підтверджується квитанціями № 40 та № 39 від 25.09.2017 (т. 1 а.с.1,2).

Згідно п.2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 6 та ч. 7 ст. 139 ЦПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ухвали суду від 19.02.2018 про призначення судово-почеркознавчої експертизи, витрати з проведення якої покладено на позивача, ОСОБА_1 оплачено послуги експерта за проведення експертизи у розмірі 2250,24 грн, що підтверджується квитанцією (а.с.199 т.1).

Суд вважає розмір витрат на оплату послуг експерта співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1-4 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 5 ст. 137 ЦПК України разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність № 5076-VI від 05.07.2012, зі змінами і доповненнями, (далі - Закон № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При вирішенні питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд враховує наступні правові висновки Верховного Суду.

ВС КЦС у постанові від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18 зазначає, що неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу за кожним із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги, позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

У постанові від 28.12.2020 р. у справі № 640/18402/19 ВС КАС дійшов висновку про те, що якщо договором з адвокатом передбачено фіксовану вартість правової допомоги, то детальний опис робіт не є обов`язковим, оскільки в такому разі розмір гонорару адвоката не залежить від обсягу послуг і часу, витраченого адвокатом, а отже є визначеним.

ВС КАС у постанові від 21.01.2021 р. у справі № 280/2635/20 вказав, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено. Отже, докази оплати послуг адвоката подавати не обов`язково.

На обґрунтування понесених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу надано копії: угоди про надання адвокатських послуг від 31.08.2017; копії додатку № 1 до угоди про надання адвокатських послуг від 31.08.2017; квитанції від 31.08.2017 № 3, що підтверджує сплату ОСОБА_1 суми гонорару адвокату Ковжозі О.І. 15 000,00 грн; розрахунку суми гонорару (винагороди) за надання адвокатських послуг (юридично-правової допомоги); акту виконаних робіт від 20.11.2020 (а.с. 87-93 т.2).

Відповідно до додатку № 1 до угоди про надання адвокатських послуг від 31.08.2017 вбачається, що сторони домовились, що розмір гонорару становить 15 000,00 грн. за виконання юридично-правової допомоги відповідно до умов Угоди (а.с.89 т.2).

Отже розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Наведене підтверджено також розрахунком витрат на надану професійну правничу допомогу, згідно якого всього адвокатом надано послуги на суму 15000,00 грн, які підлягають оплаті та фактично сплачені станом на 31.08.2017. Факт оплати підтверджується квитанцією від 31.08.2017 № 3 (а.с.90,92 т.2).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення нею витрат, у розмірі 15 000,00 грн на підставі угоди про надання адвокатських послуг від 31.08.2017.

Суд також враховує положення частини сьомої статті 137 ЦПК України, за якими обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Стороною відповідача не подано суду відповідне клопотання.

Суд з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивачки, дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 15000,00 грн є реальними, підтвердженими матеріалами справи.

Окрім того, суд враховує, що розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником відповідачки, а отже є визначеним.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що витрати ОСОБА_1 на професійну правничу (правову) допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, судові витрати понесені позивачем у справі, які складаються із: судового збору (1280 грн); витрат, пов`язаних із проведенням експертизи (2250,24 грн) та витрат на професійну правничу допомогу (15000 грн), підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на зазначене, з відповідача ТОВ Бурат-Агро на корить позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати у загальному розмірі 18530,24 грн (1280+2250,24+15000=18530,24).

На підставі викладеного, та керуючись ст. 3, 11, 16, 202, 203, 207-208, 215, 216, 391, 626, 627, 631 ЦК України, ст. 13, 15, 18, 19, 20 Закону України Про оренду землі , ст. 4, 5, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83, 89, 127, 133, 139, 141, 259, 263-265, 272-273 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Бурат-Агро , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації додаткових угод договору оренди - задовольнити у повному обсязі.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою площею 4,8301 га, за кадастровим номером 5324283200:00:017:0010, яка знаходиться на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області шляхом витребування із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Бурат-Агро земельної ділянки площею 4,8301 га, за кадастровим номером 5324283200:00:017:0010, яка знаходиться на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 091134 від 28 жовтня 2004 року, що зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1597, та повернути її власнику - ОСОБА_1 .

Скасувати державну реєстрацію додаткової угоди від 19.10.2010 до договору оренди від 01.01.2005, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Бурат-Агро та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки площею 4,8301 га за кадастровим номером 5324283200:00:017:0010, яка знаходиться на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, здійснену 29 вересня 2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 2737989, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 6444456 від 05.10.2013.

Скасувати державну реєстрацію додаткової угоди від 01.03.2016 до договору оренди від 01.01.2005, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Бурат-Агро та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки площею 4,8301 га за кадастровим номером 5324283200:00:017:0010, яка знаходиться на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, здійснену 29 вересня 2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 2737989, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 6444456 від 05.10.2013.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Бурат-Агро на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі у загальному розмірі 18530,24 грн (вісімнадцять тисяч п`ятсот тридцять гривень 24 копійки), які складаються із: судового збору у розмірі 1280,00 грн (одна тисяча двісті вісімдесят гривень 00 копійок), витрат на проведення у справі судово-почеркознавчої експертизи у розмірі 2250,24 грн (дві тисячі двісті п`ятдесят гривень 24 копійки) та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 27 жовтня 2021 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Представник позивача - адвокат Ковжога Олександр Іванович, робоча адреса: вул. Раїси Кириченко, буд. 36, оф. 5, м. Полтава Полтавської області, поштовий індекс 36039.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Бурат-Агро , код ЄДРПОУ 30152327, місцезнаходження: с. Піщане Полтавського (колишнього Решетилівського) району Полтавської області, поштовий індекс 38410.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, код ЄДРПОУ 39767930, місцезнаходження: вул. Уютна, буд. 23, м. Полтава Полтавської області, поштовий індекс 36039.

Суддя О.О. Романенко