Постанова

від 13.10.2021 по справі 645/6383/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 645/6383/19 Головуючий суддя І інстанції Мартинова О. М.

Провадження № 22-ц/818/4103/21 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Справи у спорах, що виникають з відносин спадкування за заповітом

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.,

суддів колегії Бурлака І.В., Хорошевського О.М.,

за участю секретарів судового засідання Семикрас О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Харківської міської ради на заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2020 року, ухвалене у складі судді Мартинової О.М., по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, Гаражного кооперативу Жигулі про визнання права власності на квартиру та гараж, в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій з урахуванням прийнятих судом уточнень, просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 та гаражний бокс № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно спадкування за заповітом.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що при житті її родички - ОСОБА_2 належала квартира АДРЕСА_1 та гаражний бокс № НОМЕР_1 у гаражному кооперативі Жигулі розташованому за адресою: АДРЕСА_2 . 01 березня 2019 року ОСОБА_2 пішла з життя. У встановлений законом термін ОСОБА_1 звернулась до відокремленого підрозділу Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори з заявою про бажання вступити у спадщину після смерті родички - ОСОБА_2 за заповітом. У нотаріальній конторі прийняли заяву та була заведена спадкова справа № 330/2019. Разом з тим, ОСОБА_1 зазначала, що з огляду на той факт, що ОСОБА_2 не мала дітей та чоловіка, єдиним спадкоємцем за заповітом є тільки вона. ОСОБА_1 звернулась до відокремленого підрозділу Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори з метою оформити до кінця спадщину, якою є вищевказана квартира та гараж, проте нотаріусом були винесені постанови про відмову у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно. На підставі того, що ОСОБА_1 не має оригіналу правовстановлюючих документів, нотаріус не може видати свідоцтво про право власності на спадкове майно, що і змусило її звернутись з даним позовом до суду.

Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2020 року задоволено позов ОСОБА_1 до ХМР, ГК Жигулі про визнання права власності на квартиру та гараж, в порядку спадкування за заповітом.

Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 який знаходиться в гаражному кооперативі Жигулі за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 березня 2021 року ХМР відмовлено у перегляді вказаного заочного рішення.

В апеляційній скарзі ХМР просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Вважає, що оскаржуване рішення було ухвалене судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, а встановлені судом факти не доведено належними, допустимими і достатніми доказами.

Вказала, що немає підстав для задоволення позову, оскільки не було повно з`ясовано всіх обставини, які відносяться до предмету доказування у даній справі.

Послалась на те, що, враховуючи втрату правовстановлюючого документу, позивач мала надати суду не тільки докази, які підтверджують належність свідоцтва про право власності на житло спадкодавцю, але і усі документи, які підтверджують, що ОСОБА_1 дійсно не може відновити втрачений документ, що посвідчує цей факт.

Зазначила, що чинне законодавство України чітко визначає суб`єктів, що наділені повноваженнями по видачі дублікатів правовстановлюючих документів, зокрема, у разі втрати, викрадення тощо.

Вважає, що позивач не надала суду відомості чи зверталась вона, зокрема, до управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради задля відновлення втрачених документів і їй було умотивовано відмовлено. Так, неможливо стверджувати, що причини неможливості відновити втрачений документ є поважними, тому позовні вимоги є передчасними.

Зауважила, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), яка використалась і в постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15.05.2019, справа № 520/10429/16-ц (провадження № 61-46392св18), зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за умови, зокрема, що заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.

ОСОБА_1 надала суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останню просить залишити без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.

Обґрунтовуючи відзив, вказала, що судом відповідно до наявної у справі постанови нотаріуса встановлено, що позивачеві було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, тому позивач позбавлена можливості у встановленому законом порядку реалізувати своє право на оформлення спадщини у позасудовому порядку, тому її права підлягають захисту в суді.

Послалась на те, що оскільки власник спірної нерухомості ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому позивачка ОСОБА_1 не мала об`єктивної можливості надати до управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації документ, що підтверджує повноваження особи, яка звернулась із заявою від імені власника на отримання дубліката свідоцтва про право власності на житло.

Звернула увагу суду на те, що посилання апелянта на ст. 318 ЦПК України та правові позиції Верховного Суду у вказаних справах є недоречними, оскільки стосуються справ окремого провадження.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України вислухала доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, за відсутності представників відповідача, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 131, ч. 2 ст. 372 ЦПК України, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Наведеній нормі цивільного процесуального права оскаржене рішення відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до заповіту від 25.11.2017 серії НМІ № 956053 посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Поддубною Ю.В. 25.11.2017, зареєстровано в реєстрі за № 1146, ОСОБА_2 на випадок смерті усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті, і на що вона за законом матиме право заповідала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданим Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 3418.

Відповідно до довідки № 1032685 від 20.02.2018 комунального підприємства Харківське міське бюро технічної інвентаризації Харківської міської ради, власником квартири АДРЕСА_1 , станом на 31.12.2012 згідно матеріалів інвентаризаційних справ КП ХМБТІ Харківської міської ради, належить ОСОБА_2 , на праві приватної форми власності, на підставі свідоцтва про право власності на житло видане ХМЦПДЖФ 25.08.1993 № НОМЕР_3 .

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, станом на 03.12.2020 відомості про вказану квартиру відсутні.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, станом на 03.12.2020 власником гаражного боксу № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі Жигулі розташованого за адресою: АДРЕСА_2 на праві приватної форми власності є ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії ННІ 487118 від 06 вересня 2018 року посвідченого державним нотаріусом Дванадцятої харківської державної нотаріальної контори Стрельниковим А.С. зареєстровано в реєстрі за №2-170, спадкоємцем майна ОСОБА_3 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ), яке складається з гаражного боксу № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 у гаражному кооперативі Жигулі , є його мати ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 Дванадцятою Харківською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 330/2019, під номером 64135651 у Спадковому реєстрі, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

Відповідно до відповіді Четвертої міської державної нотаріальної контори, яка є право наступником Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , 1939 року народження, яка мешкала за адресою: АДРЕСА_3 , заведено спадкову справу № 330/2019, яка містить: заяву від 06.05.2019 ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом; постанову про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії; свідоцтво про право на спадщину за заповітом на недоотриману пенсію; інших заяв про прийняття або про відмову від спадщини до нотаріальної контори не надходили; інші свідоцтва про право на спадщину не видавались.

ОСОБА_1 зверталась до державного нотаріуса відокремленого підрозділу Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори з документами для оформлення спадщини за заповітом після смерті - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте постановами державного нотаріуса Герасимова О.О. у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом відмовлено, у зв`язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності на вищевказані квартиру та гаражний бокс.

Задовольняючи вимоги позову, суд вважав, що за життя ОСОБА_2 на праві власності належали вищевказані гаражний бокс та квартира.

Суд першої інстанції з посиланням на ст. 1235 ЦК України зазначив, що ОСОБА_1 , є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , та виходив із доведеності законних підстав для визнання за позивачем права власності у порядку спадкування за заповітом.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, ст. 10 ЦПК України, який у контексті визначеної у ст. 2 ЦПК України завдання (мети) цивільного судочинства передбачає право на справедливий суд та право на доступ до суду, як складову цього права, що передбачає реальну можливість учасника справи реалізувати визначені ст. 43 ЦПК України права та обов`язки, зокрема подавати докази та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Згідно з ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Харківською міською радою не оспорюється право ОСОБА_1 на спадкування за ОСОБА_2 .

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30.05.2008 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як було вірно встановлено судом, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з огляду на відсутність правовстановлюючих документів на спірне майно (а. с. 11-12).

Відповідно до згаданих вище роз`яснень зазначене є підставою для захисту права спадкоємця у судовому порядку.

Колегія суддів відхиляє посилання у апеляційній скарзі на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), яка використалась у постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15.05.2019, справа № 520/10429/16-ц (провадження № 61-46392св18).

Висновки суду касаційної інстанції стосувались встановлення в порядку окремого провадження фактів, що мають юридичне значення, тоді як позов ОСОБА_1 був поданий в порядку позовного провадження, що свідчить про те, що наведена практика Верховного Суду не є релевантною до цієї справи.

Таким чином, законодавством передбачено досудовий порядок врегулювання спору - звернення у встановленому порядку до органів нотаріату, який був дотриманий позивачем.

В порушення вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України ХМР не було надано суду доказів того, що спірне майно не належало спадкодавцю - ОСОБА_2 , що свідчить про те, що у суду відсутні підстави для відмови у позові.

З огляду на те, що при ухваленні рішення судом першої інстанції було дотримано норм матеріального та процесуального права, колегія суддів на підстав ст. 375 ЦПК України залишає без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржене рішення - без змін.

Підстави для перерозподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України відсутні.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Харківської міської ради - залишити без задоволення.

Заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2020 року - залишити без змін .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 28 жовтня 2021 року.

Головуючий В.Б.Яцина.

Судді І.В.Бурлака.

О.М.Хорошевський.

.