Рішення

від 18.10.2021 по справі 447/2163/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/447/552/21 Справа № 447/2163/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

18.10.2021 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м. Миколаїв Львівської області у порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

представник позивача Ратич Т.М. ,

представник відповідача Скакун В.В .

Процесуальні дії у справі.

08.07.2021 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. В обґрунтування позову покликається на те, що 20.08.2010 між сторонами було зареєстровано шлюб. Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 23.05.2019 у справі №447/2808/18 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. У період шлюбу за спільні кошти сторонами набуто об`єкт незавершеного будівництва - житловий будинок готовність якого складала 88 %, та який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Крім цього, було набуто земельну ділянку, площею 0,1173 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 4623080400:02:001:0207. Будівництво житлового будинку завершилося 17.10.2017. Набувачем права на вказане майно є відповідачка. Крім цього, 1/4 частки житлового будинку та 1/4 частки земельної ділянки було подаровано ОСОБА_5 . Тому позивач просить визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 3/4 частки житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 3/4 частки земельної ділянки площею 0,1173 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер - 4623080400:02:001:0207, а також провести поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визнавши за позивачем право власності на 3/8 частки житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та 3/8 частки земельної ділянки площею 0,1173 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер - 4623080400:02:001:0207. Крім наведеного, позивач просить покласти судові витрати: судовий збір та витрат на професійну правничу допомогу на відповідача.

20.07.2021 до суду надійшла відповідь на запит про місце проживання (перебування) та реєстрації відповідача.

Ухвалою від 21.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання у справі. Крім цього, відповідачу надано строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Ухвалу суду від 21.07.2021, копію позовної заяви, доданих до неї документів відповідач отримала 26.07.2021, що стверджується її розпискою, наявною у матеріалах справи (а.с. 31).

Відзиву у визначений строк відповідачем подано не було.

18.10.2021 на електронну пошту суду надійшла заява про визнання позовних вимог про поділ майна. Відповідачка вказала, що не заперечує щодо вимог позивача, оскільки такі ґрунтуються на нормах чинного законодавства (а.с. 40).

У підготовчому судовому засіданні представник позивача адвокат Ратич Т.М. підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві. Крім того, представник позивача заявив клопотання щодо надання 5-ти денного строку для подачі доказів про розмір витрат на правову допомогу на підставі ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Представник відповідача адвокат Скакун В.В. підтримала заяву про визнання позову від 18.10.2021.

Статтею 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону. Підстав для висновку про порушення прав, свобод чи інтересів інших осіб у зв`язку з визнанням відповідачем позову немає.

У зв`язку із визнанням відповідачем позову, суд за згоди сторін, відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, ухвалює рішення у підготовчому судовому засіданні.

Суд встановив:

Відповідно до рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 23.05.2019 у справі №447/2808/19, провадження №2/447/276/19, шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 20.08.2010 виконавчим комітетом Новороздільської міської ради Львівської області, актовий запис №122, розірвано. Рішення набрало законної сили 04.07.2019 (а.с. 7).

Згідно копії договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва та земельної ділянкисерії НАК 246482, укладеного 25.12.2014, посвідченого державним нотаріусом Новороздільської державної нотаріальної контори Шолок О.Я., та зареєстрованого у реєстрі за №4690, ОСОБА_6 (продавець) передав, а ОСОБА_2 (покупець) прийняла у власність об`єкт незавершеного будівництва - житловий будинок, готовність якого складає 88 %, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і приватизовану земельну ділянку, площею 0,1173 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на якій розміщений незавершений будівництвом житловий будинок (а.с. 8-9).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №264649374 від 06.07.2021, здійснюваного за пошуком адреси спірного майна, власниками житлового будинку, об`єкту житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , є: ОСОБА_5 (1/4 частки на праві спільної часткової власності на підставі договору дарування від 07.09.2018), ОСОБА_2 (3/4 частки), власниками земельної ділянки, площею 0,1173 га, кадастровий номер: 4623080400:02:001:0207, із цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_5 (1/4 частки на праві спільної часткової власності на підставі договору дарування від 07.09.2018), ОСОБА_2 (3/4 частки) (а.с. 18-21).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №264654113 від 06.07.2021, здійснюваного за пошуком РНОКПП НОМЕР_1 , власником 3/4 частки житлового будинку, об`єкту житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , та 3/4 частки земельної ділянки, площею 0,1173 га, кадастровий номер: 4623080400:02:001:0207, є ОСОБА_2 (а.с. 22-24).

Згідно копії технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовленого 17.10.2017 за замовленням ОСОБА_2 , встановлено, що роком побудови вказаного будинку є 2017 рік (а.с. 10-13).

Як вбачається з копії звіту про незалежну оцінку житлового будинку літ.(А-1) (незавершеного будівництвом 88 % готовності), загальною площею 214,35 кв.м, з господарськими спорудами, належного п. ОСОБА_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , таку проведено станом на 19.03.2021 на замовлення ОСОБА_2 , оцінювачем Кізимою Н.В. , МП Стимул . Згідно висновку про вартість майна, вартість вищевказаного житлового будинку становить 658 600,00 грн. без ПДВ (а.с. 16).

Відповідно до копії звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_2 , та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , таку проведено станом на 08.04.2021 оцінювачем Бойко М.Й. , ПП Сапфір-ОВ . Згідно висновку про вартість майна, вартість вищевказаної земельної ділянки становить 61 875,00 грн. без ПДВ (а.с. 17).

Оцінка суду.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Сімейного кодексу України, якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст. 61 СК України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно ст. 68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

У постанові Верховного Суду від 05.09.2018 у справі №709/494/16-ц, провадження № 61-19909св18 та у постанові Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №360/303/17-ц, провадження № 61-410св18, вказано, що вирішуючи спори між подружжям про майно, судам необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. Рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено частиною першою статті 63, частиною першою статті 65 СК України.

Статтею 63 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 1 ст. 69 СК України регламентовано, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі №6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2018 у справі №235/9895/15-ц, від 05.04.2018 у справі №404/1515/16-ц.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя №11 від 21.12.2007, спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Зазначені норми права припускають існування факту права спільної сумісної власності подружжя щодо кожної речі, набутої у шлюбі, незалежно від тієї обставини, хто є набувачем за договором, забудовником будівлі, та на чиє ім`я було зареєстровано право власності на таку річ.

Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

За правилами ч. 1-3 ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, що містяться у справі, оцінивши їх, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, врахувавши заяву відповідача про визнання позову, суд приходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки спірне майно набуте сторонами за час їх шлюбу.

На підставі ч. 8 ст. 141 ЦПК України, враховуючи клопотання представника позивача, суд вважає за можливе вирішити питання про розподіл судових витрат у судовому засіданні, надавши час представнику позивача для подання доказівпро розмір витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. 61, 63, 68, 69, 70, 71 СК України, ст. 368, 372 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 89, 259, 264, 265 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 :

- 3/4 частки житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 3/4 частки земельної ділянки площею 0,1173 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер - 4623080400:02:001:0207.

Провести поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визнавши за ОСОБА_1 право власності на:

- 3/8 частки житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 3/8 частки земельної ділянки площею 0,1173 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер - 4623080400:02:001:0207.

Для вирішення питання про розподіл судових витрат призначити судове засідання на 14:00 год. 26.10.2021.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 28.10.2021.

Суддя Головатий А.П.