Ухвала

від 29.10.2021 по справі 420/20446/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/20446/21

УХВАЛА

29 жовтня 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суду у складі судді Глуханчука О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2021 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , у якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 9-ї сесії 8-го скликання від 12 серпня 2021 року №1549-VІІІ, яким було вирішено: Відмовити гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області ;

зобов`язати Саф`янівську сільську раду Ізмаїльського району Одеської області надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, комунальної власності, орієнтовною площею 20 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5122083600:01:002:0023, 5122083600:01:002:0024, 5122083600:01:002:0550 (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння і випасання худоби на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади (раніше Матроської сільської ради) Ізмаїльського району Одеської області;

визнати протиправним та скасувати рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №1046-VІІІ від 30 червня 2021 року Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби, розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району ;

заборонити Саф`янівській сільській раді Ізмаїльського району Одеської області вчиняти будь-які дії щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером: 5122083600:01:002:0560, площею 24 га;

судові витрати, в тому числі сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу по даній справі стягнути з відповідача на користь позивача;

зобов`язати відповідача надати звіт про виконання рішення суду по даній справі у строки встановлені судом в порядку ст. 382 КАС України.

Разом із позовною заявою представником позивача подано до суду заяву про забезпечення цього позову до Саф`янывської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Відповідно до заяви, заявник просить заборонити Саф`янівській сільській раді Ізмаїльського району Одеської області вчиняти будь-які дії щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером: 5122083600:01:002:0560, площею 24 га.

Заява обґрунтована тим, що згідно поданого позову позивачем 25.06.2021 року було подано до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області клопотання, у якому відповідно до вимог Закону України Про оренду землі , ст.ст. 93 ч. 2, 123, 124 ч.1 Земельного кодексу України, ст.25 Закону України Про землеустрій , він просив надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, комунальної власності, орієнтовною площею 20 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5122083600:01:002:0023, 5122083600:01:002:0024, 5122083600:01:002:0550 (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади (раніше Матроської сільської ради) Ізмаїльського району Одеської області або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу.

Саф`янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області було прийнято рішення Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби, розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району №1046-VІІІ від 30 червня 2021 року.

Також рішенням Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 9-ї сесії 8-го скликання від 12 серпня 2021 року №1549-VІІІ, було вирішено: Відмовити гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області, у зв`язку із наявністю декількох заяв на бажану земельну ділянку та на підставі п.5 ст.136 Земельного кодексу України, відповідно до якого земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, або права на них, виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування до завершення торгів. .

Позивач зазначає, що відповідач надав позитивне рішення іншій особі стосовно бажаної до відведення позивачем земельної ділянки при наявності його клопотання з максимально вигідними умовами по виплаті орендної плати.

Крім того, позивач вказує, що зважаючи на те, що іншій особі було надано дозвіл на розробку проекту, це не завадило відповідачу виставити згадану земельну ділянку лотом на земельні торги, що, в свою чергу, створило правову колізію. Адже відповідач вважає правомірно виставляти на торги земельну ділянку, щодо якої надано вже дозвіл на розроблення проекту і даний проект вже реалізовано, відповідно до Публічної кадастрової карти (5122083600:01:002:0560, площею 24 га). Проте надати дозвіл позивачу сільська рада не бачить можливим, через наявність кількох заяв і земельних торгів. Не зважаючи на те, що підставою для відмови заявнику у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не може бути надання раніше аналогічного дозволу іншому заявнику. Про що також наголошує Верховний Суд України у Постанові ВС/КАС у справі №463/3375/15-а від 27 березня 2018 р. В свою чергу, навіть якщо позивач виграє земельні торги стосовно бажаної ділянки, це все одно поставить його у нерівне правове становище стосовно громадянина, якому відповідач, в обхід законної процедури, вже надав дозвіл на розробку проекту.

За таких обставин, на думку заявника, заборона Саф`янівській сільській раді Ізмапльського району Одеської області вчиняти будь-які дії щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером: 5122083600:01:002:0560, площею 24 га - є єдиним можливим варіантом, щоб запобігти подальшим незаконним діям і рішенням Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської, що можуть спричинити порушення прав та ігнорування законних інтересів позивача.

Дослідивши заяву та матеріали адміністративного позову в межах вирішення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, оцінивши підстави даного клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст. 150 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Забезпечення позову може застосовуватися лише з підстав, визначених статтею 150 КАС України.

При цьому заходи забезпечення позову вживаються судом з метою охорони прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті.

Таким чином, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

У відповідності з ч. 2 ст. 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених статей вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

У відповідності з ч. 4, ч. 6 ст. 154 КАС України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.

У пункті 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 року №2 надано роз`яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Між тим, ознайомившись з вимогами адміністративного позову щодо оскарження рішень Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 12 серпня 2021 року №1549-VІІІ, від 30 червня 2021 року №1046-VІІІ, суд вважає, що вжиття заходів забезпечення даного позову шляхом заборони Саф`янівській сільській раді Ізмаїльського району Одеської області вчиняти будь-які дії щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером: 5122083600:01:002:0560, площею 24 га. до вирішення зазначеної справи по суті суперечитиме вимогам ст. 150 КАС України, оскільки законність (правомірність) рішень сільської ради є предметом спору у зазначеній справі, а отже, у даному випадку, вирішення питання про забезпечення позову фактично є вирішенням справи по суті позовних вимог, що не відповідає призначенню правового інституту забезпечення позову.

До розгляду справи по суті неможливо вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності оскаржуваних рішень.

Наведені у ч. 2 ст. 150 КАС України підстави забезпечення позову є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наявних в справі, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В межах розгляду даної справи, задоволенням заяви про забезпечення позову судом фактично ухвалюється рішення по суті спору, що не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, збалансованості інтересів усіх учасників спірних правовідносин та меті запровадження інституту забезпечення позову в адміністративному судочинстві.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи те, що заходи забезпечення позову вживаються судом з метою охорони прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті, а також впливати на майбутні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 154 КАС України).

Керуючись ст. 150, 151, 154, 248, 256, 293 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Глуханчук