Постанова

від 22.02.2023 по справі 420/20446/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/20446/21Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,

при секретарі - Вовненко А.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та рішень, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2021 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 9-ї сесії 8-го скликання від 12 серпня 2021 року №1549-VIII, яким було вирішено: «Відмовити гр. ОСОБА_3 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області»;

- зобов`язати Саф`янівську сільську раду Ізмаїльського району Одеської області надати дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, комунальної власності, орієнтовною площею 20 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5122083600:01:002:0023, 5122083600:01:002:0024, 5122083600:01:002:0550 (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння і випасання худоби на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади (раніше Матроської сільської ради) Ізмаїльського району Одеської області;

- визнати протиправним та скасувати рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №1046-VIII від 30 червня 2021 року «Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби, розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 11-ї сесії 8-го скликання від 19 листопада 2021 року №2017-VІІІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 в оренду на 7 (сім) років для сінокосіння і випасання худоби, на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області»;

- судові витрати, в тому числі сплачений судовий збір та витрата на професійну правничу допомогу по даній справі стягнути з відповідача на користь позивача.

- зобов`язати відповідача надати звіт про виконання рішення суду по даній справі у строки встановлені судом в порядку ст. 382 КАС України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25.06.2021 року він - ОСОБА_1 подав до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області клопотання, у якому просив надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, комунальної власності, орієнтовною площею 20 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5122083600:01:002:0023, 5122083600:01:002:0024, 5122083600:01:002:0550 (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади (раніше Матроської сільської ради) Ізмаїльського району Одеської області або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу. Вказане клопотання відповідач одержав 29.06.2021 року. Листом від 29.09.2021 року відповідач повідомив, що клопотання позивача було розглянуто на дев`ятому засіданні сесії Саф`янівської сільської ради 12.08.2021 року. Крім того, даним листом відповідач направив копію рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 9-ї сесії 8-го скликання від 12.08.2021 року №1549- VIII, яким було вирішено: «Відмовити гр. ОСОБА_3 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області, у зв`язку із наявністю декількох заяв на бажану земельну ділянку та на підставі п.5 ст.136 Земельного кодексу України, відповідно до якого земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, або права на них, виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування до завершення торгів.». Позивач зазначає, що на його запит відповідач листом від 29.09.2021 надав йому копію рішення «Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби, розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району» №1046-VIII від 30.06.2021 року. Однак, як вказує позивач, це рішення було прийнято вже після того, як позивач подав своє клопотання до Саф`янівської сільської ради. Не погоджуючись із рішенням сільської ради від 12.08.2021 року №1549-VIII про відмову йому у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, а також із рішенням №1046-VIII від 30.06.2021 року про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою, на ту ж саме земельну ділянку, яку бажав отримати позивач, останній звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування позову, позивач посилається позицію Верховного Суду, що викладена в постанові від 27 березня 2018 року у справі № 463/3375/15-а, згідно якої надання чи відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не тягне за собою юридичних наслідків для позивача, а є лише певним етапом у процесі передачі земельної ділянки у користування, реалізація якого може бути здійснена лише після затвердження розробленої документації із землеустрою.

21 листопада 2022 року від відповідача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року клопотання відповідача про закриття провадження у справі задоволено. Закрито провадження у справі № 420/20446/21 за позовом ОСОБА_3 до Саф`яніської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та рішень, зобов`язання вчинити дії. Роз`яснено позивачеві, що спір, який виник, підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Роз`яснено позивачеві, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі уточнені позовні вимоги; судові витрати в суді апеляційної інстанції, в тому числі сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу по даній справі стягнути з відповідача на користь позивача; зобов`язати відповідача надати звіт про виконання рішення суду по даній справі у строки, встановлені судом в порядку ст. 382 КАС України. Доводами апеляційної скарги зазначено, що кожна позовна вимога, по своїй суті, стосується зобов`язання відповідача (суб`єкта владних повноважень) прийняти або скасувати своє рішення стосовно надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою. Зазначає, що Верховний Суд у постанові від 27 березня 2018 року у справі № 463/3375/15-а вказує, що надання чи відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - є лише певним етапом у процесі передачі земельної ділянки у власність (користування), реалізація якого може бути здійснена лише після затвердження розробленої документації із землеустрою. Оскільки рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 11-ї сесії 8-го скликання від 19 листопада 2021 року № 2017 -VIII було прийнято з порушенням земельного законодавства з боку суб`єкта владних повноважень, з точки зору адміністративного судочинства, саме в порядку адміністративного провадження воно і має бути виправлено. Скасування рішення суб`єкта владних повноважень (Саф`янівської сільської ради) про затвердження проекту землеустрою - не аналогічно скасуванню права оренди ОСОБА_2 . Апелянт зазначає, що в результаті вирішення даного спору на користь позивача, він все одно не набуде речових прав на спірну земельну ділянку. Задоволення позовних вимог дозволить виправити порушення земельного законодавства у публічно-правовій діяльності Саф`янівської сільської ради і дасть змогу поновити порушені права ОСОБА_1 . А також, дозволить позивачу продовжити законну, на його думку, процедуру набуття речових прав щодо спірної земельної ділянки. Закон не виключає ситуації, коли проекти одночасно розробляються різними замовниками. Існування кадастрового номеру: 5122083600:01:002:0560 було погоджено і затверджено лише 19.11.2021 року. Державну реєстрацію речового права на дану земельну ділянку було здійснено взагалі 01.12.2021 року, відповідно до інформації з ДЗК про право власності та речові права. Тільки після цієї дати, відповідач міг би занести згадану земельну ділянку у якості лоту на продаж права оренди на земельних торгах. І то, лише після того, як змінив би її цільове призначення на: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідач не надав ні копії договору між організатором та виконавцем земельних торгів, ні копію оголошення про проведення земельних торгів з датою, місцем та часом їх проведення, ні протокол про результати земельних торгів, ні копій договору купівлі-продажу прав на земельну ділянку та відомостей про сплату переможцем торгів належної суми за придбаний лот та суми витрат на підготовку лота до продажу. Апелянт вказує, що в рамках даного адміністративного провадження позивач жодним чином не оскаржує речове право третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 . В той же час, предметом даного спору є перевірка законності рішень Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, прийняття яких призвело до порушення прав ОСОБА_1 .

У відзиві на апеляційну скаргу Саф`янівський сільський голова Н. Тодорова зазначає, враховуючи, що рішення Саф`янівської сільської ради №1046-VШ від 30.06.2021 року та №2017-VІП від 19.11.2021 р. реалізовані та вичерпали свою дію фактом реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 , а звертаючись до суду, позивач фактично намагається захистити своє майнове право та інтерес на спірну земельну ділянку, відповідач вважає, що дана справа має вирішуватися за правилами цивільного судочинства. Зазначає, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо юрисдикційної належності спорів, а саме у постановах від 21.11.2018 у справі №520/13190/17, від 27.11.2018 у справі №820/3534/17, від 19.02.2020 у справі №1340/3580/18, від 01.09.2022 р. по справі № 815/1105/18. Отже, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду наявність речового права у іншого суб`єкта є ключовим для вирішення питання юрисдикції справи. Відповідач вказує, що рішення Саф`янівської сільської ради №1046-VІІІ від 30.06.2021 року та №2017-VШ від 19.11.2021 р. фактично реалізовані та вичерпали свою дію, адже на оскаржувану земельну ділянку зареєстровано право оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 (копія витягу додається), вважаємо, що дана справа має вирішуватися за правилами цивільного судочинства. Вказує, що аналогічну позицію також викладено Верховним судом України у постанові від 17.02.2021 р. у справі №813/1009/17. Так у пункті 11 постанови зазначено: «Велика Палата Верховного Суду вважає, що якщо під час розгляду справи фактично відбулася зміна предмета спору настільки, що дії чи рішення суб`єкта владних повноважень вичерпали свою управлінську владну функцію, трансформувалися і насправді набули іншої природи правовідносин, на які правила адміністративного судочинства не поширюються, то у такому випадку адміністративний суд повинен закрити провадження у справі і не вправі розглядати вимоги про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке вичерпало свою дію і по суті більше не порушує чиїхось прав чи свобод. У протилежному випадку судовий розгляд за правилами адміністративного судочинства вимог про визнання протиправним акта органу місцевого самоврядування про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки фактично призведе до порушення правил предметної юрисдикції та розгляду адміністративним судом спору про право цивільне, тобто спору, який вже має приватноправовий характер.». Враховуючи, що судова практика з питань вирішення юрисдикційних спорів є усталеною та спори, в яких на предмет спору зареєстроване речове право іншого суб`єкта, не належать до юрисдикції адміністративних судів, Саф`янівська сільська рада вважає ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 р. по справі №420/20446/21 законною та обґрунтованою, прийнятою відповідно до норм матеріального та процесуального права. З огляду на зазначене відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

20 лютого 2023 року до суду надійшло клопотання Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, в якому відповідач у зв`язку із введенням на території України воєнного стану, враховуючи чисельні сигнали повітряної тривоги в Одеській області, загрозу ракетним обстрілам, територіальну віддаленість Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від приміщення суду, керуючись ст. 166 КАС України просить розглянути справу без участі представника Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області з урахуванням наданого відзиву на апеляційну скаргу.

22 лютого 2023 року від представника апелянта адвоката Ковальчука О.М. надійшла заява про розгляд справи без участі сторін, в якій зазначає, що у зв`язку з воєнним станом, російськими ракетними ударами по критичній інфраструктурі та неможливістю позивача і його представника з`явитись в суд по даному питанню, просить провести судовий розгляд без участі сторін за наявними матеріалами справи (в порядку письмового провадження). Позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.

Враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що з установлених судом фактичних обставин справи вбачається, що спір у даній з огляду на суб`єктний склад його сторін, характер та суть сформованих спірних правовідносин має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За визначеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку з порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України,).

Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у передбачені цією нормою способи.

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю порушено його права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 КАС України, адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права (як правило, майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно ч.ч. 2-3, 16 ст. 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

У свою чергу, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У відповідності з ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Абзац четвертий частини дванадцятої статті 123 Земельного кодексу України передбачає, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вирішувала питання щодо юрисдикційної належності спору, предметом якого є оскарження рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування про надання або відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Так, у постановах від 21 березня 2018 року (справа № 536/233/16-ц), 24 квітня 2018 року (справа № 401/2400/16-ц), 30 травня 2018 року (справа № 826/5737/16), 19 червня 2018 року (справа № 922/864/17) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність чи користування, а відмова особі в наданні земельної ділянки, яка висловлена шляхом відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо її відведення, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи за відсутності обставин, які свідчать про наявність у неї або інших заінтересованих осіб відповідного речового права щодо такої земельної ділянки.

Проект відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом.

Якщо особа звертається до відповідного органу з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду якого цей орган приймає відповідне рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речове право на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_3 звернувся до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області із клопотанням, у якому просив надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, комунальної власності, орієнтовною площею 20 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5122083600:01:002:0023, 5122083600:01:002:0024, 5122083600:01:002:0550 (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади (раніше Матроської сільської ради) Ізмаїльського району Одеської області або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу (а.с. 35, том 1).

Згідно штампу про реєстрацію вхідної кореспонденції Саф`янівської сільської ради, вказане клопотання зареєстроване 29.06.2021 року за №П-1287-02-01.

Рішенням Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 9-ї сесії 8-го скликання від 12 серпня 2021 року №1548-VIII, за результатами розгляду клопотання гр. ОСОБА_3 , вирішено: «Відмовити гр. ОСОБА_3 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області, у зв`язку із наявністю декількох заяв на бажану земельну ділянку та на підставі п.5 ст.136 Земельного кодексу України, відповідно до якого земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, або права на них, виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування до завершення торгів.» (а.с. 42, том 1).

Також судом встановлено, що рішенням Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 8-ї сесії 8-го скликання від 30 червня 2021 року №1046-VIII, за результатами розгляду клопотання гр. ОСОБА_2 , вирішено: надати дозвіл гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду терміном на 7 (сім) років земельної ділянки, орієнтовною площею 20 га, розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області для сінокосіння та випасання худоби із земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності Саф`янівської сільської ради (а.с. 221, том 1).

Рішенням Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 11-ї сесії 8-го скликання від 19 листопада 2021 року №2017-VIII, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 5122083600:01:002:0560, гр. ОСОБА_2 в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби, загальною площею 24,0000 га, розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Цим же рішенням надано гр. ОСОБА_2 в оренду терміном на 7 (сім) років земельну ділянку, кадастровий номер 5122083600:01:002:0560, загальною площею 24, 0000 га, із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для сінокосіння та випасання худоби, розташовану на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (а.с. 172, том 1).

30 листопада 2021 року між Саф`янівською сільською радою (Орендодавець) та ОСОБА_2 (Орендар) укладено Договір оренди землі №43-ФО, предметом якого є надання в строкове платне користування земельної ділянки, кадастровий номер 5122083600:01:002:0560 (а.с. 173-181, том 1).

Відповідачем надано до суду Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, відповідно до якого право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122083600:01:002:0560 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за орендарем ОСОБА_2 (а.с. 150-151, том 2).

Таким чином, судом встановлено, що у третьої особи виникло речове право на земельну ділянку, кадастровий номер 5122083600:01:002:0560.

У свою чергу, позивач оскаржує рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №1046-VIII від 30 червня 2021 року про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою, а також рішення від 19 листопада 2021 року №2017-VІІІ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 в оренду на 7 (сім) років для сінокосіння і випасання худоби, на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, оскільки також бажав отримати у користування цю земельну ділянку.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у цій справі виник спір про право, який стосується набутого третьою особою речового права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5122083600:01:002:0560.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 01.12.2021 року право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122083600:01:002:0560 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за орендарем ОСОБА_2 (а.с. 150-151, том 2).

Згідно фактичних обставин справи, позивач оспорює це право, оскільки також бажав отримати цю земельну ділянку в користування.

Отже, з моменту виникнення у третьої особи права на земельну ділянку істотно змінюється предмет спору, що впливає на предметну підсудність.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржений позивачем акт органу місцевого самоврядування про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, тобто рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №1046-VIII від 30 червня 2021 року про надання гр. ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою, був реалізований, вичерпав свою дію та став підставою для надання земельної ділянки в користування в установленому законом порядку.

Як було зазначено вище, відповідач рішенням від 19 листопада 2021 року №2017-VIII затвердив проект землеустрою та надав гр. ОСОБА_2 в оренду терміном на 7 (сім) років, земельну ділянку, кадастровий номер 5122083600:01:002:0560, загальною площею 24, 0000 га, із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для сінокосіння та випасання худоби, розташовану на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (а.с. 172, том 1).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 лютого 2021 року по справі №813/1009/17, ухваленій у подібних правовідносинах, зазначено, що після такого рішення (затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки в оренду) предметом перевірки стали не законність дій суб`єкта владних повноважень у питаннях надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а фактично правильність формування волі однієї із сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї.

Велика Палата Верховного Суду вважала, що якщо під час розгляду справи фактично відбулася зміна предмета спору настільки, що дії чи рішення суб`єкта владних повноважень вичерпали свою управлінську владну функцію, трансформувалися і насправді набули іншої природи правовідносин, на які правила адміністративного судочинства не поширюються, то у такому випадку адміністративний суд повинен закрити провадження у справі і не вправі розглядати вимоги про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке вичерпало свою дію і по суті більше не порушує чиїхось прав чи свобод. У протилежному випадку судовий розгляд за правилами адміністративного судочинства вимог про визнання протиправним акта органу місцевого самоврядування про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки фактично призведе до порушення правил предметної юрисдикції та розгляду адміністративним судом спору про право цивільне, тобто спору, який вже має приватноправовий характер.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній ухвалі, у зв`язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року - залишити без змін.

Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя:О.А. Шевчук

Суддя:А.В. Бойко

Суддя:А.Г. Федусик