Постанова

від 21.10.2021 по справі 520/19175/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 р.Справа № 520/19175/2020

Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 р. (ухвалене суддею Заічко О.В., повний текст якого складено 11.05.2021 р.) по справі № 520/19175/2020

за позовом Комунального підприємства "Харківська дирекція будівництва метрополітену"

до Головного управління ДПС у Харківській області, третя особа Харківська міська рада,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківська дирекція будівництва метрополітену" (в подальшому - КП "Харківська дирекція будівництва метрополітену") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 09.10.2020 р.: № 0000/176/0704 на загальну суму 22127187,5 грн.; № 0000/175/0704 на загальну суму 48187,85 грн.; № 0000/173/0704 на загальну суму 97805,9 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 р. позов задоволено.

Не погодившись із рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 р., відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального права, матеріального права, а саме: Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Позивач та третя особа подали до суду апеляційної інстанції письмові відзиви на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

У судовому засіданні представники позивача та третьої особи проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечували та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що Головним управлінням ДПС в Харківській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку КП Харківська дирекція будівництва метрополітену з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 р. по 26.08.2020 р., за результатами якої складено акт № 1280/20-40-07-04-08/37657383 від 11.09.2020 р., яким встановлені наступні порушення: п. 189.1. ст. 189, п.п. б п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України; п. 49.2 ст. 49, п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст.49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України; п. 120-1.1. статті 120-1 Податкового кодексу України не здійснено своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; пп. 168.1.2 п. 168.1. ст. 168 , п. 176.2 а ст. 176 Податкового кодексу України, податок на доходи фізичних осіб у сумі 118854,46 грн. підприємством несвоєчасно перераховано до бюджету несвоєчасно виплату оподаткованого доходу; п. 2.1 ст. 6, ст. 8, ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , оскільки підприємством занижено суму нарахованого єдиного внеску у квітні 2017 року на 186,79 грн., яку платником самостійно відкориговано в липні 2017 року.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, контролюючим органом 09.10.2020 р. винесені наступні податкові повідомлення рішення: № 0000/176/0704 на загальну суму 22127187,5 грн., (податкове зобов`язання 177701750 грн., штрафна фінансова санкція 4425437,5 грн.) за порушення вимог п. 189.1 ст. 189, пп. б п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України; № 0000/175/0704 на загальну суму 48187,85 грн. за порушення вимог п. 120-1 ст. 120, ст. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України; № 0000/173/0704 на загальну суму 97805,9 грн., за порушення п. 49.2, пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 201.10 п. 201 ст. 201, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення необґрунтовані, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Податково кодексу України встановлено, під безоплатно наданими товарами розуміються товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів, а також товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Згідно із п. п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Відповідно до пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України встановлено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно із п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із п. 189.1 ст. 189 Податково кодексу України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до п. б ст. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно із п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України, під обов`язкову реєстрацію платником податку на додану вартість підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000. грн. (без урахування ПДВ).

До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. При цьому обсяг операцій, що не є об`єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг не включається.

Згідно із пп. 197.1.16 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України, звільняються від оподаткування операції з безоплатної передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об`єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що вимоги цього підпункту поширюються також на операції з безоплатної передачі об`єктів з балансу юридичної особи будь-якої форми власності на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває в державній або комунальній власності, що проводяться за рішенням органу державної влади України або органу місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень, та за рішенням юридичних осіб, у разі передачі основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, незалежно від того, чи є суб`єкти операції платниками податку.

Тобто, застосування вимог пп. 197.1.16 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України, можливе за умови одночасного виконання таких вимог: передача повинна здійснюватися на безоплатній основі; операція повинна здійснюватися між двома платниками ПДВ або між двома юридичними особами; передача повинна відбуватися виключно у державну чи комунальну власність; операція повинна здійснюватися на підставі прийнятого відповідного рішення Уряду, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

У разі якщо при здійсненні операцій з безоплатної передачі об`єктів не дотримано хоча б однієї із зазначених вимог, то така операція оподатковується ПДВ у загальновстановленому розділом V Кодексу порядку за ставкою 20 відсотків.

Пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, зокрема, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання: в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16.07.1999 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, якщо безоплатна передача майна здійснюється з балансу комунального підприємства на баланс іншого комунального підприємства - платника ПДВ на підставі рішення місцевих органів виконавчої влади, то така операція з безоплатної передачі в комунальну власність звільняється від оподаткування ПДВ.

Згідно із статутом КП "Харківська дирекція будівництва метрополітену", затвердженим заступником директора Департаменту начальником Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 04.12.2017 р., КП "Харківська дирекція будівництва метрополітену" створено відповідно до рішення 5 сесії Харківської міської ради 6 скликання № 193/11 від 23.02.2011 р. Про створення комунального підприємства Харківська Дирекція будівництва метрополітену та рішення 6 сесії Харківської міської ради 6 скликання № 259/11 від 06.04.2011 р. Про створення комунального підприємства Харківська Дирекція будівництва метрополітену на базі відокремленого комунального підприємства Харківський метрополітен , засновник підприємства є Харківська міська рада, власником майна підприємства є територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради.

Згідно із інформації до акту перевірки № 1280/20-40-07-04-08/37657383 від 11.09.2020 р. КП "Харківська дирекція будівництва метрополітену" у період з 01.01.2017 р. по 26.08.2020 р. звільнено від оподаткування з податку на додану вартість.

Відповідно до статуту АК Харківобленерго , затвердженого загальними зборами акціонерів АК Харківобленерго від 05.03.2009 р., Акціонерна компанія Харківобленерго є правонаступником Державної акціонерної енергопостачальної компанії Харківобленерго , засновником АК Харківобленерго є Міністерство енергетики та електрифікації України.

Згідно із інформацією, розміщеною на офіційному сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (АРІФРУ) https://\.smida.gov.ua/. станом на перший квартал 2017 року (тобто на момент виникнення спірних правовідносин) власником контрольного пакету акцій АК Харківобленерго була Держава Україна (суб`єкт управління корпоративними правами держави - Фонд державного майна України або інший державний орган).

АК Харківобленерго є державною нефінансовою корпорацією, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Рішенням 9 сесії 7 скликання Харківської міської ради від 26.10.2016 р. № 411/16 Про комунальну власність м. Харкова , зокрема, затверджено перелік об`єктів, які передаються в безплатне користування за договором позички, а саме, відповідно до п. 3 додатку 3 з комунальної власності територіальної громади м. Харкова до власності АК Харківобленерго , зокрема, включено, будівництво дільниці третьої лінії Харківського метрополітену від станції Наукова до станції Проспект Перемоги - 3 черга: дільниця від станції Олексіївська до станції Проспект Перемоги (об`єкти ЦО) 1 пусковий комплекс, а саме: кабельні лінії від ПС Олексіївська до СТП-31 для живлення станції Проспект Перемоги .

Згідно із витягу переліків об`єктів, які передаються з комунальної власності АК Харківобленерго , суб`єктом, який передає вищевказаний об`єкт, що є власністю територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради, є позивач.

Таким чином, вищевказана операція звільнена від оподаткування на підставі пп. 197.1.16 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки об`єм операцій позивача не перевищував 1000000 грн. за весь період перевірки, то у позивача відсутній обов`язок реєстрації у якості платника податку на додану вартість та сплачувати такий податок, у зв`язку з чим позивачем також не складалися податкові накладні.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення необґрунтовані, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Керуючись ст. ст. 77, 195, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 по справі № 520/19175/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 29.10.2021 року