Ухвала

від 27.10.2021 по справі 132/3456/21

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 132/3456/21

Ухвала

Іменем України

27 жовтня 2021 року м. Калинівка

Слідчий суддя Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,

розглянувши клопотання начальника сектору дізнання відділення поліції №1 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП України у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021025220000100 від 10 вересня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, погоджене начальником Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2021 року до Калинівського районного суду Вінницької області надійшло клопотання начальника сектору дізнання відділення поліції №1 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП України у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_2 про накладення арешту на посіви сільськогосподарської культури - кукурудзи, які знаходяться на земельних ділянках, розташованих на території Іванівської ОТГ, поза межами населеного пункту с. Кам`яногірка.

Клопотання мотивовано тим, що сектором дізнання відділення поліції №1 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП України у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021025220000100 від 10.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.09.2021 року о 13:25 год., до чергової частини відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення від ОСОБА_4 , жителя АДРЕСА_1 , про те, що, невідома особа самовільно зайняла земельні ділянки поза межами населеного пункту с. Кам`яногірка, Іванівської ОТГ, Хмільницького району Вінницької області, чим завдала значної шкоди територіальній громаді.

21.10.2021 проведено огляд земельної ділянки кадастровий номер: 0521681400:08:000:0233, у ході якого на ній виявлено посіви сільськогосподарської культури - кукурудзи, орієнтовною площею 7,5 га.

21.10.2021 проведено огляд земельних ділянок з кадастровими номерами: 0521681400:08:000:0243, 0521681400:08:000:0244, 0521681400:08:000:0245, 0521681400:08:000:0246, 0521681400:08:000:0247, 0521681400:08:000:0248 в ході якого на них виявлено посіви сільськогосподарської культури - кукурудзи, орієнтовною площею 6 га.

Вище зазначені посіви сільськогосподарської культури кукурудзи, загальною площею 13,5 га після проведення огляду, в порядку ст. 98 КПК України, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні за № 12021025220000100. У зв`язку з чим виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказані посіви кукурудзи.

У поданій письмовій заяві начальник сектору дізнання відділення поліції №1 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП України у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_2 підтримав заявлене ним клопотання, просить розглядати клопотання без його участі та без технічної фіксації судового процесу.

Дослідивши клопотання та документи, які додані до клопотання, вважаю, що в задоволенні клопотання про арешт майна слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст.170 КПК України арешт майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи отриманої неправомірно вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

З наданих слідчому судді доказів, вбачається, що сектором дізнання відділення поліції №1 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП України у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021025220000100 від 10.09.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Сектором дізнання ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП України у Вінницькій області виявлено факт того, що невідома особа самовільно зайняла земельні ділянки поза межами населеного пункту с. Кам`яногірка, Іванівської ОТГ, Хмільницького району Вінницької області, з кадастровими номерами: 0521681400:08:000:0233, 0521681400:08:000:0243, 0521681400:08:000:0244, 0521681400:08:000:0245, 0521681400:08:000:0246, 0521681400:08:000:0247, 0521681400:08:000:0248, на яких посіяла сільськогосподарську культуру - кукурудзу, загальною площею 13,5 га, чим завдала значної шкоди територіальній громаді.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст.ст.170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про його арешт.

Стаття 171 КПК Українивизначає, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положеньстатті 170 цього Кодексута відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостоїстатті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Разом з тим із наявних доказів, на даний час, не можна зробити остаточного висновку про самовільне зайняття вказаної земельної ділянки, до того ж не встановлена особа, якій інкримінується вчинення правопорушення. Також не визначений і не доведений можливий розмір збитків та відсутній цивільний позов. За таких обставин слід дійти висновку про недоведеність слідчим, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

Також до клопотання пронакладення арешту не додано доказів, які у своїй сукупності об`єктивно підтверджували б викладені у клопотанні обставини, які свідчили б про доцільність накладення арешту на посіви кукурудзи.

Згідно постанови начальника сектору дізнання від 21.10.2021 року посіви кукурудзи, в порядку ст. 98 КПК України, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні за № 12021025220000100. Сама по собі наявність у матеріалах провадження постанови слідчого про визнання речовими доказами урожаю кукурудзи не може бути врахована, як мета для накладення арешту у розумінні п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, зазначене гарантується ст.41 Конституцією України.

Відповідно до ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Застосований захід забезпечення кримінального провадження у виді накладення арешту на посіви кукурудзи без доведення стороною обвинувачення існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення протягом тривалого терміну суперечить інтересам власника майна. Таке втручання у здійснення права власності особи вже не відповідає потребам досудового розслідування.

Також в клопотанні про накладення арешту на посіви сільськогосподарської культури - кукурудзи, начальник сектору дізнання не обґрунтував, яким чином вказаний урожай можна зберегти і не допустити його псування, якщо не буде здійснено певних обробок необхідними добривами чи гербіцидами, або інші сільхозроботи пов`язані з вирощуванням культури і які збитки будуть завдані інтересам держави та Державному бюджету України у разі, якщо усі посіви, арешт на які просить накласти, не будуть зібрані своєчасно або взагалі.

Крім того, вважаю, що ініціювання органом досудового розслідування питання про накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, а саме на посіви сільськогосподарської культури - кукурудзи, в даному випадку, не відповідає положенням Конституції України, кримінального процесуального закону України та практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статей 7 та 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб`єкт який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норму закону.

В даному конкретному випадку, застосування арешту на посіви сільськогосподарських культур, може завдати суттєвих збитків та свідчити про порушення вимог статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції з захисту прав людини, що є неприпустимим.

Згідно ч. 1ст. 173 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

Враховуючи викладене у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про недоведеність необхідності накладення арешту на вищевказане майно та відсутність підстав для задоволення клопотання про арешт майна, оскільки клопотання є передчасним і такий вид забезпечення на даній стадії досудового розслідування не відповідає критерію співрозмірності завданням кримінального провадження.

Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 170-173, 370, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання начальника сектору дізнання відділення поліції №1 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП України у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021025220000100 від 10 вересня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий Суддя ОСОБА_1