Постанова

від 05.10.2021 по справі 303/1467/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 303/1467/19

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 жовтня 2021 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Кожух О.А. та Фазикош Г.В.,

з участю секретаря Микуляк Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 18 червня 2020 року (у складі суді Куцкіра Ю.Ю.) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог - Мукачівська міська рада, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у вересні 2019 р.

Просив визнати недійсним державний акт серії ЯЕ № 440857 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер: 2122785801:01:010:0013, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та скасувати державну реєстрацію цієї земельної ділянки.

На обґрунтування позовних вимог указав, що йому на праві власності належить земельна ділянка, однак він немає можливості її приватизувати через порушення суміжними землекористувачами меж земельної ділянки. Позивач звертався до органу місцевого самоврядування із приводу цих порушень. Однак, такі звернення не допомогли.

Вважає, що єдиним способом захисту своїх прав є скасування державного акту на земельну ділянку за кадастровим номером 2122785801:01:010:0013, який порушує його права та виготовлений із порушенням норм чинного законодавства - без погодження із суміжним землекористувачем.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 18 червня 2020 р. у задоволенні позову відмовлено.

Указане судове рішення мотивоване недоведеністю наявності у позивача статусу землекористувача суміжної земельної ділянки та порушення його земельних прав.

ОСОБА_1 просить скасувати це рішення і ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Посилається на те, що рішенням суду грубо проігноровано його права та інтереси, викривлено обставини справи на користь відповідачів, порушено норми процесуального та матеріального права.

Узагальнені та доречні доводи скарги зводяться до такого:

-Позивач є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 та землекористувачем присадибної земельної ділянки, що підтверджується рішенням Новодавидківської сільської ради № 135 від 23.08.2016 р. Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку`і витягом із Державного реєстру від 01.08.2018 р.;

-Суд проігнорував, що в цьому спорі єдиним способом захисту є скасування державного акту на земельну ділянку за кадастровим номером 2122785801:01:010:0013, який порушує права позивача, оскільки межі вказаної земельної ділянки проходять по житловій будівлі ОСОБА_1 .

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Узагальнені заперечення зводяться до того, що позивачем не було надано доказів розташування меж земельної ділянки з кадастровим номером 2122785801:01:010:0013 по його будівлі та не доведено порушень прав позивача як землекористувача.

У судове засідання сторона позивача не з`явилася, хоча про дату, час і місце такого була належно повідомлена, що підтверджується довідками про доставку SMS ОСОБА_2 та її представнику - адвокату Волошин Л.Я. (т.2, а.с.81-82). Заяву останньої про чергове відкладення розгляду справи в зв`язку з участю у роботі саміту KyivGlobalSummit колегія суддів відхиляє як необґрунтовану для цілей відкладення. Окрім того, справа вже неодноразово відкладалася (в тому числі за клопотанням сторони позивача), а правова аргументація сторін відома та зрозуміла, позаяк детально викладена в апеляційній скарзі та у письмовому відзиві на неї.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, із таких мотивів.

Судпершої інстанції установив наступні факти й обставини:

-згідно з витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 132917780 від 01.08.2018 р. житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 ;

-із протоколу № 1 від 02.04.2015 р. засідання земельної комісії видно, що як з`ясувалося пізніше, на земельну ділянку ОСОБА_2 розроблений державний акт на право власності серії 440857, кадастровий номер 2122785801:01:010:0013, площею 0,08 га, після винесення ОСОБА_3 меж в натурі якої встановлена помилка в координатах. Комісія запропонувала громадянці ОСОБА_2 звернутися в організацію, яка має дозвіл на виготовлення технічної документації по зміні конфігурації вище вказаної земельної ділянки;

-відповідно до листа № 255/02-20 від 29.06.2016 р. Новодавидківської сільської ради Мукачівського району спірне питання стосовно меж між домогосподарствами, яке виникло по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 .Нове Давидково вже розглядалося на земельній комісії від 02.04.2015 р., яка запропонувала ОСОБА_2 звернутися в організацію, що має дозвіл на виготовлення технічної документації по зміні конфігурації вище вказаної земельної ділянки, а ОСОБА_1 - розпочати процедуру приватизації земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_2 , для встановлення межі в натурі на місцевості;

-рішенням №135 від 23.08.2016 р. Новодавидківської сільської ради Мукачівського району Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку ОСОБА_1 наданодозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2 площею 0,1130 га;

-в акті встановлення і погодження зовнішніх меж земельної ділянки від 17.06.2009 р. зазначається, що в присутності представників суміжних землекористувачів встановлено та погоджено межі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 . Претензій з боку суміжних землекористувачів щодо меж земельної ділянки не встановлено. Достовірність підписів сусідніх землекористувачів (землевласників) забезпечують громадяни, яким передається у власність земельна ділянка: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ;

-відповідно до рішення № 397 від 20.06.2008 р. Новодавидківської сільської ради Мукачівського району Про передачу у спільну сумісну власність земельну ділянку у спільну сумісну власність ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 наданоземельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , яка знаходиться під забудовою та для обслуговування житлового будинку, в рівних частках;

-згідно з технічним звітом з топографо-геодезичних робіт по встановленню меж та визначенню площі ділянки ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 , обчислення польових вимірів та створення електронного топографічного плану виконувалось за допомогою програмного забезпечення DIGITALS з послідуючим графічним відображенням і в результаті виконаних робіт було встановлено, що координати суміжної земельної ділянки (кадастровий номер 2122785801:01:010:0013) за адресою: АДРЕСА_1 , внесені у Державний земельний кадастр, накладаються на фактичні межі землекористування АДРЕСА_2 ; площа накладки становить 0,0052 га і відображена на матеріалах топографо-геодезичних робіт;

-відповідно до Висновку експерта № 4/19 від 20.01.2019 р. Закарпатського НДЕКЦ МВС України підпис від імені гр. ОСОБА_1 у третьому стовпчику, у четвертому рядку Від Г до А таблиці акту встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки від 17.06.2009 р., кадастровий номер 2122785801:01:010:0013, що міститься в Технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право спільної сумісної власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , виконаний не громадянином ОСОБА_1 , зразки підпису та почерку, якого надані на експертизу, а іншою особою.

При цьому, суд першої інстанції критично оцінив протокол № 1 від 02.04.2015 р. засідання земельної комісії, Технічний звіт з топографо-геодезичних робіт по встановленню меж та визначенню площі ділянки ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 , в якому зазначено як доказ здійснення захвату земельної ділянки розміром 0,0052 га, лист за №255/02-20 від 29.06.2016 р.Новодавидківської сільської ради Мукачівського району, а також Висновок експерта №4/19 від 20.01.2019 р. Закарпатського НДЕКЦ МВС України Шкрюба С.М., визнав їх не допустимими та не належними доказами і не взяв до уваги в зв`язку з тим, що вони не підтверджують факт порушення прав позивача ОСОБА_1 , оскільки останній мав довести в першу чергу порушення його прав, проте стверджуючи, що такі права порушено, так як він є суміжним землекористувачем, позивач доказів на підтвердження правомірного володіння чи користування суміжною ділянкою суду не надав.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції через їх відповідність правильно встановленим обставинам, які мають значення для справи (є предметом доказування), належно оціненим доказам і нормам матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Так, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Частина перша статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб`єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з положеннями ст. 152, 155 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:а) визнання прав;б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Позивач як на підставу заявлених вимог покликається на порушення своїх земельних прав, оскільки при проведенні кадастрової зйомки остання включає погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами та відновлення меж земельної ділянки на місцевості. При проведенні зйомки він як суміжний користувач не був присутній і не був повідомлений про неї, а підпис Курта`у графі погодження меж йому не належить.

Відповідно до ст. 55 Закону України Про землеустрій установлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Чинне законодавство не обмежує право на приватизацію земельної ділянки у зв`язку з відмовою суміжного землекористувача від підписання акта погодження меж земельних ділянок.

Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів (постанови ВП ВС, 20.03.2019, справа N 350/67/15-ц (провадження N 14-652цс18), N у реєстрі 80854756 та N 514/1571/14-ц (провадження N 14-552цс18), N у реєстрі 80854677).

Тобто, не підписання акту погодження меж суміжними землевласниками (землекористувачами) не може слугувати безумовною підставою для визнання державного акту про право власності на земельну ділянку недійсним.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для скасування оскарженого рішення.

Так, твердження апелянта про те, що він є власником житлового будинку по АДРЕСА_2 та землекористувачем присадибної земельної ділянки, що підтверджується рішенням Новодавидківської сільської ради № 135 від 23.08.2016 р. Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку і витягом із Державного реєстру від 01.08.2018 р. не заслуговує на увагу, оскільки його статус як власника житлового будинку (з 30.07.2018 р.) не оспорюється, авказане рішенняНоводавидківської сільської ради № 135 від 23.08.2016 р. свідчить про те, що ОСОБА_1 був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, що характерно саме для порядку одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності (ст. 116 ч.3 п. в , ст. 118 ч.6 ЗК України), а не для порядкуприватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян,у зв`язку з чим додається розроблена відповідно до Закону України Про землеустрій технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення (ст. 116 ч. 3 п. а , ст. 118 ч. 1 ЗК України).

Окрім того, за вимогами абзацу першого частини першої статті 118 ЗК громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Тобто, право на безоплатну приватизацію земельної ділянки, яка перебуває у користуванні, має лише особа, що є власником розташованого на ньому, зокрема, житлового будинку.

Оскільки позивач ОСОБА_1 отримав у серпні 2016 р. дозвіл саме на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, а власником останнього став лише в липні 2018 р., то висновок суду першої інстанції про не доведення позивачем свого статусу як землекористувача земельної ділянки по АДРЕСА_2 (на підставі якого правовстановлюючого документу і в яких розмірах) як на момент видачі оспореного державного акту, так і на момент звернення із цим позовом до суду, є цілком правильним.

Довід апеляційної скарги про те, що єдиним способом захисту є скасування державного акту на земельну ділянку за кадастровим номером 2122785801:01:010:0013, оскільки межі вказаної земельної ділянки проходять по житловій будівлі ОСОБА_1 , колегія суддів відхиляє, оскільки ця обставина не була ні доводом, ні фактичною підставою позову, тобто така виходить за межі спірних правовідносин. Заявлені вимоги обґрунтовані видачею оспореного державного акту без погодження із суміжним землекористувачем (позивачем), а така обставина як проходження меж земельної ділянки відповідача по житловій будівлі ОСОБА_1 зазначена лише в апеляційній скарзі.

Окрім того, Верховний Суд неодноразово зауважував, що належними, допустимими та достовірними доказами у підтвердження порушення суміжними землекористувачами меж земельної ділянки (накладення тощо) є висновок експертизи та проектно-технічна документація. У нашому випадку такої експертизи немає і відповідного клопотання не заявлялося, а технічна документація наявна тільки щодо земельної ділянки відповідача. Технічний звіт з топографо-геодезичних робіт по встановленню меж та визначенню площі земельної ділянки, на який покликається позивач,н е може слугувати таким доказом.

Отже, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції та згідно з положеннями ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, оскільки вважає, що суд першої інстанції ухвалив таке з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судових рішень, або неправильного застосування норм матеріального права, не встановлено.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2.Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 18 червня 2020 року залишити без змін.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.

4.Повне судове рішення складено 13 жовтня 2021 р.

Судді: