Постанова

від 20.10.2021 по справі 509/4763/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3799/21

Номер справи місцевого суду: 509/4763/20

Головуючий у першій інстанції Гандзій Д. М.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гірняк Л.А.,

Комлевої О.С.,

за участю:

секретаря Хухрова С.В.,

представника апелянта ОСОБА_1 - адвоката Гоцуленка С.В.,

представників позивача ОСОБА_2 : адвоката Троянди О.В.,

адвоката Корчагіна О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданніапеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Халдай І.В., на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 вересня 2020 року про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Кароліно-Бугазька сільська рада Овідіопольського району Одеської області, Авангардівська селищна рада, Новодолинський старостинський округ, Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Орзіх Вікторія Марківна, про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання майна спільною сумісною власністю,

встановив:

28.09.2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Кароліно-Бугазька сільська рада Овідіопольського району Одеської області, Авангардівська селищна рада, Новодолинський старостинський округ, Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Орзіх В.М., про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на 1/2 частину цього майна, зміну черговості одержання його права на спадкування майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та надання йому права на спадкування у першій черзі разом із спадкоємцями цієї черги (а.с.4-13).

Разом з тим, позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просив суд заборонити приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Орзіх В.М., свідоцтво № 147 місце знаходження: АДРЕСА_1 , видавати свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.73-74)

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 вересня 2020 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову було задоволено (а.с.79- 81).

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 , в особі свого представника адвоката Халдай І.В., ставить питання про скасування вищевказаної ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 вересня 2020 року, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права (а.с.91-98).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з позовної заяви, позивач ОСОБА_2 ставить питання про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме того, що він та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно проживали однією сім`єю, як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року по 17 квітня 2020 року.

Також позивач ставить питання про визнання майна, набутого за час спільного проживання з ОСОБА_4 однією сім`єю, як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу в період з 01 січня 2004 року по 17 квітня 2020року. Позивач дав перелік цього майна:

житловий будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 91,7 кв.м., житловою - 55,5 кв.м., допоміжною - 36,2 кв.м., площею приміщень, які не включені до загальної - 111,1 кв.м.;

земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,1035 га, державний акт серії ЯА № 365232, виданий Овідіопольським районним відділом земельних ресурсів 03 вересня 2007 року, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на права постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010152204473 з кадастровим номером: 5123783200:02:001:0099;

земельна ділянка ПП ФІРМА ЛОТОС , код ЄДРПОУ юридичної особи 22452754, площею 0,5971 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 112878 виданий Овідіопольським районним відділом земельних ресурсів 26 квітня 2007 року, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на права постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020752900001 з кадастровим номером 5123781500:02:002:0622;

автомобіль легковий універсал, марки CHERY модель T11 TIGGO, 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1997, реєстраційний номер НОМЕР_2 (технічний паспорт серії НОМЕР_3 , виданий РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області).

Позивач просить визнати спільною сумісною власністю, що набуте з ОСОБА_4 внаслідок спільної праці членів сім`ї в період з 01 вересня 1996 року по 31 грудня 2003 року, наступне майно: спортивно - оздоровчу базу ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка належить ПП ФІРМА ЛОТОС код ЄДРПОУ юридичної особи: 22452754, загальною площею 647,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , що складається з наступного: літера А - літнього житлового будинку, загальною площею 67,6 кв.м., житловою 59,0 кв.м., підсобною 8,6 кв.м. ; літера Б - літнього житлового будинку, загальною площею 67,6 кв.м., житловою 59,0 кв.м., підсобною 8,6 кв.м.; літера В -літнього садового будинку, загальною площею 75,5 кв.м., житловою 66,00 кв.м., підсобною 9,5 кв.м; літера Ж - літнього житлового будинку, загальною площею 67,6 кв.м, житловою 59,00 кв.м, підсобною 8,6 кв.м; літера З - літнього садового будинку, загальною площею 83,1 кв.м, житловою 83,1 кв.м; літера Г -господарського побутового приміщення, загальною площею 92.4 0 кв.м, підсобною 92.4 0 кв.м; літера Е - столової, загальною площею 180,7 кв.м, підсобною 180,7 кв.м літера О - приміщення контрольно-пропускного пункту, загальною площею 13,1 кв.м, підсобною 13,1 кв.м; літера Л - трансформаторна підстанція; № 1-4 контейнер; 1 - дорога; 11 - дорога; 111 - тротуари; № 7 - ворота; №9 - огорожа; № 10 - цистерна.

Позивач також просить визнати за ним права власності на 1/2 частину майна, що є спільною сумісною власністю з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та змінити черговість одержання права позивача ОСОБА_2 на спадкування майна спадкодавця ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та надати позивачу ОСОБА_2 право на спадкування у першій черзі разом із спадкоємцями цієї черги.

Разом з тим, позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд до розгляду даної справи заборонити приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Орзіх В.М., свідоцтво № 147 місце знаходження: АДРЕСА_1 , видавати свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При винесенні оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4, п. 6 та п. 10 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

У своїх судових рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише на умовах, передбачених законом , а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію законів . Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення ЄСПЛ у справах Колишній король Греції та інші проти Греції та Малама проти Греції ).

З огляду на викладені обставини, суд першої інстанції обгрунтовано виходив із того, що між сторонами дійсно виник спір про право щодо спадкового майна, яке позивач у своєму позові просив визнати спільною сумісною власністю подружжя.

З урахуванням фактичних даних, які є в матеріалах справи, неприйняття заходів забезпечення позову, може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку відчуження вказаного майна, на користь третіх осіб, а також той факт, що набуття права власності відповідачкою на спірне майна під час розгляду справи поставить позивача ОСОБА_2 в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентами.

Судом також враховано той факт, що в даному випадку забезпечення позову забезпечить справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини, та не буде вважатись втручанням зі сторони державного органу у право власності особи.

При цьому суд в оскаржуваній ухвалі вказав, що підстав для застосування зустрічного забезпечення не вбачаються.

Заперечуючи проти оскаржуваної ухвали, заявник апеляційної скарги, у тому числі посилався на те, що суд незаконно не застосував у спірних правовідносинах зустрічне забезпечення, чим фактично поставив в нерівні умови сторони у справі.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст.154 ЦПК України, застосування зустрічного забезпечення є правом суду, а не обов`язком.

Разом з тим, суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення при наявності обставин, які передбачені ч. 3 ст. 154 ЦПК України, та які в даному випадку матеріалами справи не встановлені.

Тобто суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для зустрічного забезпечення позову.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали суду та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, оскільки ухвалу у справі постановлено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Халдай І.В., залишити без задоволення.

Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29.10.2021 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Л.А. Гірняк

О.С. Комлева