Ухвала

від 05.10.2021 по справі 2-2288/11

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 2-2288/11

Провадження № 6/487/257/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Драчинської О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС , заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство ФІДОБАНК , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну стягувача, -

ВСТАНОВИВ :

30 липня 2021 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС , заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство ФІДОБАНК , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну стягувача у справі № 2-2288/11. Розгляд справи здійснити без участі представника заявника.

Заява мотивована тим, що 03.02.2021 року на підставі договору про відступлення прав вимоги ТОВ КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС набуло право вимоги за кредитним договором №014/5865/2/14868 від 07.05.2008, договору поруки № 014/5865/2/14868/2 від 07.05.2008, за якими рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.07.2011 року стягнуто заборгованість з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

04.10.2021 надійшла заява представника заявника про розгляд заяви без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 червня 2011 року було задоволено позов ПАТ Ерсте Банк і стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь публічного акціонерного товариства Ерсте Банк заборгованість за кредитним договором в сумі 1467303,06 грн. та з кожного по 910 грн. судових витрат.

03.02.2021 року між Публічним акціонерним товариством Фідобанк , який є правонаступником Публічного акціонерного товариства Ерсте Банк , та Товариством з обмеженою відповідальністю Консалт Солюшенс укладено договір №GL1N019277_205/1 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Толочко Я.М. та зареєстрованим в реєстрі за №28, за змістом якого Банк набув право вимоги за кредитним договором №014/5865/2/14868 від 07.05.20008, договору поруки №014/5865/2/14868/2 від 07.05.2008.

Факт набуття прав вимоги ТОВ Консалт Солюшенс підтверджується Договором про відступленням права вимоги, платіжним дорученням № 55 від 28.01.2021, витягом з додатку до Договору.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Тлумачення ч.1 ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України); дарування (ч.2 ст.718 ЦК України); факторингу (гл.73 ЦК України).

Згідно із ч.5 ст.15 Закону Про виконавче провадження , у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 Закону Про виконавче провадження за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Аналогічний висновок зробив і Верховний Суд в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №2-3897/10.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована сторона), державний або приватний виконавець.Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Отже, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Європейський суд з прав людини вказує, що право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, щоб ст.6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст.6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи конвенцію. Отже, для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (рішення від 19.03.97 у справі Hornsby v. Greece , п.40).

Суд застосовує правові висновки Великої палати ВC, викладені у постанові від 3.11.2020 у справі №916/617/17, відповідно до яких на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. З огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Відповідно до відкриття виконавчого провадження можливою є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі.

Враховуючи наведене, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, відсутність відомостей про відкриття виконавчого провадження, судом встановлено наявність підстав для заміни стягувача у виконавчому листі.

Керуючись ст. 442 ЦПК України , ст. 512 ЦК України , суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС , заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство ФІДОБАНК , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну стягувача - задовольнити .

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство ФІДОБАНК на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Консалт Солюшенс у виконавчих листах, виданих на підставі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 червня 2011 року (Справа № 2-2288/11) за позовом Публічного акціонерного товариства Ерсте Банк до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя З.М. Сухаревич