Постанова

від 27.10.2021 по справі 915/982/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/982/20 Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.,

секретар судового засідання Лінник І.А.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської міської ради

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.09.2020 (суддя Адаховська В.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДІОТОРГ ПЛЮС 1

до Миколаївської міської ради

про визнання додаткової угоди укладеною,-

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2020 року ТОВ ДІОТОРГ ПЛЮС 1 (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Миколаївської міської ради (далі - відповідач), в якому просило визнати додаткову угоду про поновлення договору оренди землі укладеної в редакції викладеній у позовній заяві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.03.2014 року між Миколаївською міською радою та Товариством було укладено договір оренди землі для обслуговування тимчасово розміщеного торговельного кіоску до 04.08.2014. В подальшому сторони уклали договір про зміни, яким продовжили строк дії договору до 04.08.2017.

У строк встановлений договором позивач подав через Центр надання адміністративних послуг заяву про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки разом з проектом додаткової угоди, однак Миколаївська міська рада відповіді на вказану заяву не надала.

Крім цього, позивач зазначає що він продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення договору оренди та виконувати умови цього договору, у тому числі щодо орендної плати.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 15.09.2020 року позовні вимоги задоволені.

Рішення суду мотивоване тим, що ТОВ ДІОТОРГ ПЛЮС 1 звернулось до Миколаївської міської ради з заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки на той самий строк та на тих самих умовах, додавши до заяви відповідний проект додаткової угоди. В подальшому, позивачем повторно направлено відповідачу звернення б/н від про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди на той самий строк та на тих самих умовах, до котрого також додано відповідний проект додаткової угоди. Відповідачем з 13.02.2017, тобто, більше трьох років розглядається заява ТОВ, і остаточне рішення Миколаївською міською радою досі не прийняте. Позивач після закінчення строку дії договору продовжує користуватися земельною ділянкою та належним чином виконувати обов`язки за договором оренди, що не спростовано Миколаївською міською радою та підтверджується наявною у матеріалах справи копією листа Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради про сплату орендної плати. Запропонована позивачем додаткова угода передбачає поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Міська рада звернулась до апеляційного суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що спірний договір оренди землі діяв до 04.08.2017, за умовами якого Товариство повинно було повідомити Міську раду про намір скористатись переважним правом на укладання договору на новий строк письмово не пізніше ніж за 6 місяців до спливу строку договору оренди землі, тобто до 04.02.2017, однак Товариство в межах вказаного строку не повідомило Міську раду, у зв`язку з чим, скаржник вважає, що позивачем не доведено дотримання процедури поновлення договору оренди землі на тих самих умовах і на той самий строк.

Скаржник зазначає, що при винесенні рішення суд послався на правову позицію викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №923/739/17, яка є відмінною від висновків Верховного Суду викладених у постанові від 10.04.2018 по справі №594/376/17-ц.

Крім цього, апелянт вважає, що постанови Великої Палати Верховного Суду у справах №159/5756/18 та 313/350/16-ц суттєво впливають на розгляд та прийняття рішення у даній справі.

23.11.2020 до апеляційного суду від Товариства надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що позивачем були виконані вимоги ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі . На думку Товариства, не підлягають застосуванню в даній справі висновки Верховного Суду на які посилається апелянт, оскільки обставини справ, які були предметом перегляду в касаційному суді відрізняються від даної справи, у зв`язку з чим, Товариство просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду залишити без змін.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 12.11.2020 було відкрито апеляційне провадження, яке в подальшому ухвалою суду від 16.12.2020 року було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 264 ГПК України, а саме через підписання апеляційної скарги особою, яка не мала права її підписувати.

Усунувши вказані недоліки відповідач 06.01.2021 повторно звернувся до апеляційного суду зі скаргою, яка була прийнята та призначена до розгляду на 24.02.2021.

Ухвалою апеляційного суду від 24.02.2021 розгляд даної справи було зупинено до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 903/1030/19 у подібних правовідносинах.

Ухвалою апеляційного суду від 01.10.2021 апеляційне провадження було поновлено та призначено справу до розгляду на 27.10.2021.

Представники сторін в судове засідання 27.10.2021 не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, проте своїми правами відповідно до ст. ст. 42, 46 ГПК України не скористались.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Отже, неявка представників сторін не перешкоджає розгляду скарги, оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою, а матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 31.03.2014 між ТОВ ДІОТОРГ ПЛЮС 1 (орендарем) та Миколаївською міською радою (орендодавцем) укладено договір оренди землі № 10172, зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, за умовами якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 04.02.2014 № 37/41 передала, а ТОВ прийняло в оренду земельну ділянку по Одеському шосе, поблизу житлового будинку № 86 без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно для подальшого обслуговування тимчасово розміщеного торгового кіоску. В оренду позивачу передано земельну ділянку загальною площею 12 кв.м. (за функціональним призначенням - землі комерційного використання), без права передачі її в суборенду (кадастровий № 4810137200:10:016:0012). На земельній ділянці знаходиться торговий кіоск, який належить ТОВ ДІОТОРГ ПЛЮС 1 . Об`єктом оренди є тільки земельна ділянка (п.п. 1.1, 2.1-2.3 Договору оренди).

Договір діє до 04.08.2014. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця за три місяці до спливу строку договору оренди землі, підставою для укладення договору на новий строк буде відповідне рішення орендодавця (п. 3.1 Договору оренди).

11.11.2014 ТОВ укладено з Миколаївською міської радою договір № 265-14 про зміни до договору оренди, за умовами якого, Миколаївська міська рада на підставі свого рішення від 16.09.2014 № 43/37 продовжила ТОВ оренду земельної ділянки до 04.08.2017. При цьому сторонами вирішено, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця за шість місяців до спливу строку цього договору .

13.02.2017 ТОВ через Центр надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради звернулось до відповідача із заявою (реєстраційний № 000086) про поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк для обслуговування торгового кіоску (т.1, а.с. 17).

Разом із вищевказаною заявою, Товариство надало проект додаткової угоди про поновлення спірного договору, що підтверджується листом Управління земельних ресурсів від 15.07.2020, №11.02-06/1036 (т. 1, а.с. 52). Однак, Миколаївська міська рада проект додаткової угоди не підписала та залишила без відповіді та реагування вищевказану заяву позивача.

У подальшому після закінчення строку дії договору оренди позивач повторно звернувся до Миколаївської міської ради з листом б/н від 01.07.2020, про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на той самий строк та на тих самих умовах; до заяви, згідно опису додатків до неї, позивачем додано відповідний проект додаткової угоди у двох примірниках (т.1, а.с. 19-20).

Вказаний лист Миколаївською міською радою, також, залишено без реагування, а запропонований ТОВ проект додаткової угоди не підписано.

При цьому, відповідно до листа Управління земельних ресурсів від 15.07.2020, №11.02-06/1036 вбачається, що після закінчення строку дії Договору оренди, Товариство продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою та сплачує орендну плату (т. 1, а.с. 52), що та не заперечується відповідачем.

В матеріалах справи відсутні будь-які скарги або зауваження до позивача з боку орендодавця, повідомлень від відповідача щодо відмови в поновленні договору або претензій щодо неналежного виконання орендарем умов договору.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої-п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар , який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі . До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди . При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі . За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді . Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України. Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі : у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором .

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Судова колегія враховує, що умовами Договору оренди сторони узгодили, що позивач маючи намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це відповідача за шість місяців до спливу строку Договору оренди. З матеріалів справи вбачається, що договір оренди діє до 04.08.2017, тобто позивач повинен був звернутись до відповідача з відповідною заявою або повідомленням до 04.02.2017, однак позивач звернувся 13.02.2017, з незначним пропуском строку, відповідно до умов договору.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором, він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк, до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою, орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (див. постанови від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, від 31.08.2021 у справі №903/1030/19).

Так, Орендар , який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк , зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (речення перше частини другої статті 33 Закону № 161-XIV). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

Отже, приймаючи до уваги, що Товариство в межах строку встановленого Законі України Про оренду землі звернулось до міської ради з відповідною заявою про продовження строку договору землі разом з проектом додаткової угоди, міська рада жодної відповіді на вказану заяву не надала, протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди не направила позивачу повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі. Після закінчення дії договору оренди, позивач продовжив належним чином (сплачуючи орендну плату) користуватись орендною земельною ділянкою, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову в повному обсязі, адже відсутність заперечень орендодавця у поновленні договору оренди дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, оскільки дії Товариства у даній справі повністю відповідають вимогам Закону України Про оренду землі та висновкам ВП ВС у справах на які посилається скаржник.

Інші, наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника відповідно до положень ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.09.2020 року залишити без змін, апеляційну скаргу Миколаївської міської ради - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом строку, який обчислюються відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 01.11.2021.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Разюк Г.П.

Савицький Я.Ф.