Постанова

від 25.10.2021 по справі 910/6717/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2021 р. Справа№ 910/6717/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Алданової С.О.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Костяк В.Д.

за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання від 25.10.2021,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КИЇВХЛІБ"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2021

у справі № 910/6717/21 (суддя Карабань Я.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ФУДСЕРВІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КИЇВХЛІБ"

про стягнення 32 888,95 грн,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ФУДСЕРВІС" про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КИЇВХЛІБ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ФУДСЕРВІС" 17 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Суд виходив з того, що враховуючи підтвердження позивачем правового статусу адвоката, надання доказів фактичного надання правничої допомоги на підставі договору, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 17 000,00 грн підлягають стягненню з відповідача, а заява позивача про ухвалення додаткового рішення в цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КИЇВХЛІБ" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 у справі №910/6717/21 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ФУДСЕРВІС" про ухвалення додаткового рішення частково у розмірі 5402,25 грн.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг скаржники посилаються на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема положення статтей 126, 129 ГПК України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2021 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6717/21 та невідкладено надіслати їх до Північного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи №910/6717/21.

17.08.2021 судом апеляційної інстанції скеровано до суду першої інстанції запит про направлення матеріалів справи та копію ухвали суду від 17.08.2021.

30.08.2021 матеріали справи №910/6717/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КИЇВХЛІБ" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 у справі №910/6717/21. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 25.10.2021 о 14:40 год. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 20.10.2021. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв,клопотань, пояснень, заперечень в письмовій формі до 20.10.2021. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є необов`язковою.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК ФУДСЕРВІС" у поданому відзиві зазначив, що оскаржене додаткове рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні. Апеляційну скаргу просить залишити без задоволення.

Крім того, у відзиві позивач просить стягнути з відповідача 9 800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Явка представників сторін.

В судове засідання від 25.10.2021 з`явився представник позивача.

Відповідач до судового засідання не з`явився. Про час та місце судового засідання належним чином повідомлений у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, зокрема залучені поштові повідомлення.

Крім того, від відповідача надійшла заява у якій останній просив здійснити розгляд скарги за його відсутності.

Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 25.10.2021 - від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом апеляційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у цьому судовому засіданні.

Беручи до уваги те, що суд апеляційної інстанції не визнавав участь учасників справи обов`язковою, учасники належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, а також з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з огляду на наявність достатніх у матеріалах справи доказів для вирішення даної справи, колегія суддів дійшла до висновку про можливість здійснення апеляційного перегляду оскарженого додаткового рішення за наявними матеріалами справи.

Межі та строк розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу задовольнити частково, оскаржене додаткове рішення у даній справі змінити, виходячи з наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТК ФУДСЕРВІС (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім КИЇВХЛІБ (надалі-відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 32 888, 95 грн, з яких: 22 500, 00 грн основний борг, 1 117, 07 грн 3% річних, 4 505, 35 грн пені та 4 766, 53 грн інфляційні втрати.

Крім того, позивач у позові зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу будуть складати орієнтовно 32 000,00 грн, з яких 17 000,00 грн вже часково сплачено, а частині підлягає оплаті на користь АО Стоїк відповідно до договору №15/04/21 від 15.04.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2021, за результатами розгляду заяви щодо усунення недоліків позовної заяви, останню прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/6717/21, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

За результатом розгляду справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 провадження в справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 22 500,00 грн закрито. В іншій частині позов задоволено, стягнуто з ТОВ Торговий дім КИЇВХЛІБ на користь ТОВ ТК ФУДСЕРВІС 1 117, 07 грн 3 % річних, 4 766, 53 грн інфляційних втрат, 4 505, 25 грн пені та 2 270, 00 грн судового збору.

20.07.2021 від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, оскільки судом не вирішено питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 17 000,00 грн.

Відповідач клопотання про зменшення витрат позивача на правову допомогу не подав.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що розгляд справи №910/6717/21 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд дійшов всновку розглянути заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в справі №910/6717/21 без виклику сторін.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 1-3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як було зазначено, позивач у позові вказав, що витрати на професійну правничу допомогу складають орієнтовно 32 000,00 грн, з яких 17 000,00 грн вже частково сплачено.

У заяві від 20.07.2021 позивач просить суд вирішити питання щодо стягнення з відповідача понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 17 000,00 грн на підтвердження чого надає суду ті докази, які не були надані ним під час розгляду справи, а саме копію акту виконаних робіт від 05.05.2021.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи вимоги Господарського процесуального кодексу України, оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас у даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому, з огляду на розгляд справи № 910/6717/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, вказаний строк обчислюється з урахуванням дати отримання стороною копії рішення суду.

Отже, враховуючи, що рішення отримано позивачем 02.07.2021, заява надійшла до суду 20.07.2021, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що останнім пропущено п`ятиденний строк для подання додаткових доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу.

Як передбачено ч. 1, 4 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Водночас, позивач не скористався наданим йому законом правом на подання заяви про поновлення пропущеного процесуального строку щодо долучення акту виконаних робіт від 05.05.2021 та не обґрунтував поважності причини ненадання такого акту до початку розгляду справи по суті, а тому останній залишається судом без розгляду та до уваги не приймається.

Щодо суті заяви про ухвалення додаткового рішення у справі.

Як убачається зі змісту позовної заяви позивачем надано попередній орієнтовний розрахунок судових витрат та повідомлено про те, що під час розгляду справи ним будуть понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270,00 грн та витрати на правову допомогу в сумі 32 000,00 грн.

На підтвердження факту понесення таких витрат позивачем до позову було долучено: копію договору про надання правової допомоги №15/04/21 від 15.04.2021, укладеного з адвокатським об`єднанням Стоїк , копію ордеру серії КС №739528 від 22.04.2021 на ім`я адвоката Васильєва В.А., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2404/10, платіжне доручення №12100 про сплату авансу за юридичні (адвокатські) послуги згідно договору про надання правової допомоги №15/Є04/21 від 15.04.2021 на суму 17 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.2. договору про надання правової допомоги за цим договором довіритель (ТОВ ТК ФУДСЕРВІС ) доручає виконавцеві (АО Стоїк) надати адвокатські послуги з приводу підготовки та подачі до Господарського суду міста Києва позову про стягнення з ТОВ ТД Київхліб заборгованості за поставлені товари за договором поставки від 09.10.2019 за №09/10/2019-1 з врахуванням втрат від інфляції, річних, штрафних санкцій, збитків та всіх можливих інших грошових коштів, належних до стягнення з зазначеного боржника.

Згідно з п. 4.1. вартість послуг виконавця оплачується довірителем у наступному порядку:

4.1.1. За підготовку і подачу позову в суд, представництво інтересів довірителя в суді першої інстанції, підготовку всіх необхідних заяв, заперечень, клопотань та документів по справі. Довіритель зобов`язується сплачувати виконавцю юридичні послуги за тарифом по 3200,00 грн за годину роботи адвоката та по 3000,00 грн за годину роботи помічника адвоката чи іншого залученого спеціаліста чи помічника.

При цьому, гранична вартість послуг виконавця по представництву інтересів довірителя в суді першої інстанції не може перевищувати 32 000, 00 грн, якщо судова справа не буде ускладнена якимись винятковими обставинами, які не відомі на момент укладення цього договору.

У разі необхідності представляти інтереси довірителя в суді апеляційної чи касаційної інстанції вартість відповідних послуг підлягає додатковому узгодженню, про що сторони мають підписати додаткову угоду.

4.1.2. Сторони домовилися, що протягом п`яти робочих днів з моменту підписання цього договору довіритель зобов`язується сплатити виконавцеві аванс в розмірі 17 000,00 грн, який є оплатою за збір документів, які потребують для підготовки та подачі позову, їх аналіз, розрахунок позову, включаючи пеню, штрафні санкції, відсотки річні, втрати від інфляції, тощо, а також підготовка позову, його розсилку та подачу позову до суду.

4.1.3. Надалі, під час розгляду справи судом, але не пізніше останнього судового засідання по справі, довіритель зобов`язується сплатити на користь виконавця решту оплати за надані юридичні послуги згідно рахунків виконавця.

Суд першої інстанції, зважаючи на умови договору та подані позивачем докази, дійшов висновку про задоволення заяви та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КИЇВХЛІБ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ФУДСЕРВІС" 17 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Суд виходив з того, що з умов укладеного між позивачем та адвокатським об`єднанням договору вбачається, що розмір винагороди (аванс у сумі 17000,00 грн) за надання правової допомоги визначений в договорі у вигляді фіксованої суми, а отже він не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Однак, колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду, зважаючи на наступне.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно п.1 ч.ч. 4, 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Разом з тим, суд враховує, що надані копії документів на підтвердження адвокатських послуг, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 18.06.2019 у справі №922/3787/17.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Проаналізувавши детальний опис наданих позивачу адвокатом послуг, а також подані документи, колегія суддів вважає, що відображена у інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є не співмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, складністю справи.

Так у пункті 4.1.2. сторони домовилися, що протягом п`яти робочих днів з моменту підписання цього договору довіритель зобов`язується сплатити виконавцеві аванс в розмірі 17 000,00 грн, який є оплатою за збір документів, які потребують для підготовки та подачі позову, їх аналіз, розрахунок позову, включаючи пеню, штрафні санкції, відсотки річні, втрати від інфляції, тощо, а також підготовка позову, його розсилку та подачу позову до суду.

У позові зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу будуть складати орієнтовно 32 000,00 грн, з яких 17 000,00 грн вже частково сплачено, що підтвержєується платіжним дорученням на вказану суму.

На думку суду, послуги щодо направлення позову, подачу його до суду

поглинаються підготовкою позовної заяви, тому включення їх до розрахунку є безпідставним. Колегія суддів зазначає, що такі види послуг як направлення документів не потребують спеціальних знань у галузі права та не можуть бути віднесенні до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені в ст. 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , а тому витрати на здійснення вказаних робіт не можуть бути відшкодовані, як витрати на професійну правничу допомогу.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, а також підтверженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Застосування висновку суду про відсутність у суду обов`язку присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу, передбачає встановлення у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) певних обставин при умові їх доведеності у сукупності з таким критерієм як складність справи, зокрема обставин завищення суми гонорару адвокату, неспівмірності визначених цін послуг адвоката ринковим цінам на такі послуги, неспівмірності витраченого адвокатом часу на надання таких послуг розумному часу на їх надання тощо.

При цьому суд апеляційної інстанції виходить з того, що представником позивача в межах даного позову підготовлено виключно позовну заяву об`ємом 2 (два) аркуші. Предметом позову є стягнення 32 888,95 грн, в той же час витрати на професійну правничу допомогу складають 17 000,00 грн, що становить 51,68 % предмету позову.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З огляду на наведене, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, суд вважає, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 17 000,00 грн не відповідають встановленим критеріям.

Суд, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про розподіл судових витрат та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Аргументи апеляційної скарги, зокрема щодо необхідності застосування судом першої інстанції у розподілі цих витрат ч.4 ст. 129 ГПК України, та стягнути витрати на пофесійну правничу допомогу пропорційно задоволеному розміру позовних вимог, не знайшли свого підтвердження. При цьому колегія суддів враховує, що відповідачем сплачено частину боргу вже після подачі позову у справі, чим і було зумовлене закриття провадження у справі у сумі основного боргу 22500,00 грн.

Інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження. В іншій частині додаткового рішення висновки суду є правомірними та обґрунтованими, підстави для його скасування відсутні.

Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.4 ст. 277 ГПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

За результатом апеляційного перегляду рішення, колегія суддів дійшла висновку оскаржене рішення змінити в частині необгрунтованого стягнення штафу та пені, щодо іншої частини рішення колегія суддів вважає його законним та обґрунтованим.

Додаткове рішення також слід змінити в частині необгрунтованого стягнення 12 000,00 грн, щодо іншої частини додаткового рішення про стягнення 5000,00 грн колегія суддів вважає його законним та обґрунтованим.

Судові витрати.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить стягнути з відповідача 9 800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо цієї заяви позивача суд зазначає про наступне.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат до відзиву представником позивача долучено Додаткову угоду №1 від 18.10.2021 до договору про надання правової допомоги №15/04/21 від 15.04.2021, ордер КС №085290 на адвоката Васильєва В.А., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Васильєва В.А.

Пунктом 1 додаткової угоди визначено, що сторони домовилися, що вартість послуг з надання правової допомоги за подання відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КИЇВХЛІБ" " на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 у справі № 910/6717/21 і представництво інтересів замовника при розгляді апеляційної скарги в Північному апеляційному господарському суді становить:

1.1. Вартість послуг за надання відзиву 7 100,00 грн. Розрахунок складається із наступного:

- складання відзиву 1 год. 30 хв - 4800,00 грн;

- розсилка відзиву, підготування конверту, опису вкладення, подання відзиву помічником адвоката до суду 1 год. 30 хв. - 3000,00 грн.

1.2. За учась у судовому засіданні в Північному апеляційному господарському суді - 2700,00 грн.

Всього: 9800,00 грн.

За результатом апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КИЇВХЛІБ" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 у справі № 910/6717/21 задовольнити частково, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 у справі № 910/6717/21 зімнити.

Рзглянувши у судовому засіданні від 25.10.2021 заяву, колегія суддів дійшла висновку про її часткове задоволення, враховуючи наступне.

Суд зазначає, що аналіз норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Колегія суддів, дослідивши подані докази позивачем та заперечення відповідача, зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Підставою оплати наданої правничої допомоги клієнту за умовами договору є фактичне її надання, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами, які б підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону наданих послуг, їх справжність, економічну вигоду й ділову мету. Без цього неможливо перевірити факт надання правової допомоги та встановити обґрунтованість і правомірність її оплати. (Наведена правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №916/1830/19)

Крім того, суд зазначає, що наданий розрахунок у додатковій угоді №1 не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони. Суд виходить з того, що розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Так, колегія суддів зауважує, що послуги щодо розсилки відзиву, складання опису вкладення та конверту, подачу відзиву до суду помічником адвоката, поглинаються послугою скаладання відзиву адвокатом, тому включення їх до розрахунку є безпідставним.

Поряд з цим, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що такі види послуг як направлення документів поштою, складання конверту, опису вкладення, подача документів до суду, є технічними, шаблонними, не потребують спеціальних знань у галузі права та не можуть бути віднесенні до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені в ст. 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , а тому витрати на здійснення вказаних робіт не можуть бути відшкодовані, як витрати на професійну правничу допомогу.

До того ж, заявником у додатковій угоді вказано, що послуги здійснено помічником адвоката, в контексті зазначеного, суд вважає за необхідне відмітити, що норми процесуального закону не визначають права відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, що наданні безпосередньо помічником адвоката.

Відтак, у задоволенні вимог щодо стягнення 3000,00 грн суд дійшов висновку відмовити у їх задоволенні через необгрунтованість та безпідставність.

Що стосується іншої частини заяви, зокрема в частині стягнення вартості послуг складання відзиву 1 год. 30 хв - 4800,00 грн та участь у судовому засіданні в Північному апеляційному господарському суді - 2700,00 грн, суд дослідивши заяву позивача, а також надані заявником документи в їх сукупності, дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500,00 грн, оскільки цей розмір судових витрат відповідає критерію розумної необхідності таких витрат з урахуванням ціни позову, складності справи.

При цьому суд виходить з того, що у суді апеляційної інстанції переглядається саме додаткове рішення суду першої інстанції, яке змінено судом апеляційної інстанції в частині задоволення розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з відповідача на користь позивача. Представником позивача в межах даного апеляційного провадження підготовлено виключно відзив об`ємом 2 (два) аркуші, і останній брав участь у одному судовому засіданні.

Відтак, з огляду на ціну позову, суть апеляційного перегляду цієї справи, заявлений позивачем розмір витрат на послуги адвоката, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, а також час, витрачений адвокатом на такі послуги, на переконання колегії суддів, клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу понесених за розгляд справи у суді апеляційної інстанції підлягає задоволенню частково у сумі 2 500,00 грн. в іншій частині заяви слід відмовити.

Щодо доказів оплати колегія суддів враховує, що за змістом пункту 1 частини другої статті 126 ГПК України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КИЇВХЛІБ" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 у справі № 910/6717/21 задовольнити частково.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 у справі № 910/6717/21 змінити. Викласти резолютивну частину додаткового рішення у наступній редакції:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТК ФУДСЕРВІС про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім КИЇВХЛІБ (04080, місто Київ, вулиця Костянтинівська, будинок 64, ідентифікаційний код 41202432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТК ФУДСЕРВІС (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 25-А, літера Л , ідентифікаційний код 40428819) 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката

В іншій частині заяви відмовити

Доручити Господарського суду міста Києва видати наказ .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім КИЇВХЛІБ (04080, місто Київ, вулиця Костянтинівська, будинок 64, ідентифікаційний код 41202432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТК ФУДСЕРВІС (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 25-А, літера Л , ідентифікаційний код 40428819) 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції. В іншій частині заяви відмовити

Доручити Господарського суду міста Києва видати наказ.

4. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 01.11.2021.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.О. Алданова

О.О. Євсіков