ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2021 року Справа № 906/39/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Мельник О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 13.07.2021 (суддя Пашкевич І.О.) у справі № 906/39/21
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" (35601, Рівненська обл., м.Дубно, пров.Центральний, буд.1, код ЄДРПОУ 41099127)
про стягнення 162 995,07 грн. збитків
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.07.2021 у справі №906/39/21 позов задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" (код ЄДРПОУ 41099127) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" ( код ЄДРПОУ 03349039) збитки у розмірі 162 995 грн. 07 коп. та 2 444 грн. 93 коп. судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Рівненської області від 13.07.2021 у справі №906/39/21, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 13.07.2021 у справі №906/39/21 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
З вказаним рішенням відповідач не згідний, вважає його не обґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції встановленим обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Скаржник вважає, що доказ, на який послався суд першої інстанції - Акт про порушення №005118 від 08.02.2019 складеним представниками позивача з порушенням чинного законодавства. Оскільки відсутній сам факт будь-якого порушення вимог Кодексу газорозподільних систем, то відповідно відсутні підстави для складання Акту про таке "порушення".
Зазначає, що п. 4 глави 1 розділу 1 Кодексу визначено поняття несанкціонованого втручання в роботу газорозподільної системи, а пошкодження газопроводу без ознак визначених в п.4 п. 4 глави 1 розділу 1 Кодексу, не є несанкціонованим втручанням в роботу газорозподільної системи.
Доводить, що в Акті від 08.02.2019 не описано детально жодних обставин аварії газопроводу. Зокрема, не вказане точне місце аварії (який кілометр, метр газопроводу, кадастровий номер земельної ділянки на якій сталась аварія, час аварії, глибина залягання газопроводу, наявність попереджувальних знаків про охоронну зону газопроводу тощо).
Звертає увагу, що суд першої інстанції погодився з тим, що нормативні акти, на які посилався позивач у позові не містять всіх понять, які необхідно вивчити та дослідити для повного, всебічного та об`єктивного вирішення справи, однак, неправильно відхилив нормативно-правові акти на які послався відповідач і якими саме регулюються поняття "земляних робіт".
В даному випадку ТОВ "Західна агровиробнича компанія" 08.02.2019 проводились сільськогосподарські роботи (обробіток ґрунту) з використанням трактора John Deere 831 OR, держ. № НОМЕР_1 , який був агрегатований з плугом Kverneland RN-100, борт. № НОМЕР_2 . Згідно технічних характеристик плугу Kverneland RN-100 глибина відвалу цього плуга - 35 см. Тобто за допомогою цього плугу, можна проникнути в ґрунт не глибше 35 см.
При розгляді справи, суд безпідставно не застосував до спірних правовідносин норми законодавства, якими визначається поняття "земляних робіт" і безпідставно та абсолютно необґрунтовано визнав проведення сільськогосподарських робіт - земляними роботами.
Відповідач при проведенні сільськогосподарських робіт не знав і не міг знати про охоронну зону ГРМ в місці проведення сільськогосподарських робіт, оскільки позивач, в порушення норм законодавства, як власник ГРМ охоронну зону належним чином не позначив ні на місцевості за допомогою відповідних знаків, ні в документації землеустрою.
Досліджуючи питання вини відповідача у заподіянні шкоди позивачу, суд взагалі не прийняв до уваги твердження, що відповідач не знав і не міг знати про те, що місце проведення сільськогосподарських робіт є охоронною зоною ГРМ. В публічному доступі (дані Державного земельного кадастру) та безпосередньо на місцевості ця ділянка газопроводу в порушення ДБН В.2.5-20:2018 "Газопостачання" та п.2-4 Глави 4 розділу III Кодексу газорозподільних систем, не була позначена як Охоронна зона ГРМ. Також, суд не врахував і той факт, що газопровід залягав на глибині менше 35 см, що є грубим порушенням п. 7.18 ДБН В.2.5-20:2018 "Газопостачання".
Вважає, що пошкодження газопроводу сталось не з вини ТОВ "Західна агровиробнича компанія", а з вини власника (балансоутримувача) цього газопроводу, оскільки глибина його прокладання не відповідає вимогам діючих ДБН, місце прокладання цього газопроводу не позначено як "Охоронна зона ГРМ". Тому відповідач не знав і не міг знати, що проводить сільськогосподарські роботи в охоронній зоні ГРМ та зобов`язаний повідомити власника ГРМ про початок проведення таких робіт.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" на рішення господарського суду Рівненської області від 13.07.2021 у справі № 906/39/21; запропоновано позивачу - у строк до 22.09.2021 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу.
Також роз`яснити учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Матеріалами справи стверджується, що ухвала суду від 25.08.2021 отримана учасниками справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
22.09.2021 на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому, з підстав викладених у ньому просить суд апеляційної інстанції залишити рішення Господарського суду Рівненської області від 13.07.2021 у справі №906/39/21 без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" без задоволення.
Відповідно до ст. ст. 269, 270 ГПК України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги та заперечення до неї, стосовно дотримання норм процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне .
Судом встановлено, що підвідний стальний підземний газопровід високого тиску ду-150 до с.В.Вільшаниця перебуває у державній власності та знаходиться на балансі AT "Львівгаз", що підтверджується карткою основного засобу інв. №ЗЛ0020041 від 30.07.2019 року (том І, а.с.9).
08 лютого 2019 року о 10:12 год. в аварійну службу AT "Львівгаз" надійшло повідомлення про прорив сільськогосподарською технікою підземного газопроводу ду-150 до с.В.Вільшаниця, що знаходиться в с. Бортків Золочівського району Львівської області, про що складено заявку №12 (том І, а.с. 10). Газопровід було пошкоджено землеоброблювальною технікою, в результаті пошкодження в газопроводі утворився отвір діаметром 60 мм, що вбачається з технічного акту по заявці №12 аварійної служби АТ "Львівгаз" (том І, а.с. 11). Наслідком зазначеної аварійної ситуації стала безоблікова втрата газу через отвір. Витік газу ліквідовано о 12:00 годині 08.02.2019.
08 лютого 2019 року працівниками AT "Львівгаз" було складено акт про порушення №005118, яким встановлено несанкціоноване втручання ТОВ "Західна агровиробнича компанія" в газову мережу, пошкодження землерийною технікою газопроводу с/т ду-150 до с.В.Вільшаниця (том І, а.с. 12). Від підписання акту про порушення №005118 від 08.02.2019 представник ТОВ "Західна агровиробнича компанія" Безпалько М.Я. відмовився, що підтверджується відеозаписом (диск із відеозаписом є додатком до позовної заяви, а.с. 13).
Факт пошкодження представниками відповідача газопроводу підтверджується заявкою №12 від 08.02.2019, яка надійшла до аварійної служби АТ "Львівгаз", технічним актом від 08.02.2019, складеним працівниками АТ "Львівгаз" та матеріалами кримінального провадження №42019141210000003 від 21.02.2019.
11.02.2019 Буське відділення AT "Львівгаз" звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області з листом вих. №79024-Сл-1550-0219 (том І, а.с. 18), в якому просило вжити заходи реагування по факту незаконного проведення сільськогосподарських робіт 08.02.2019 ТОВ "Західна агровиробнича компанія" в с. Бортків крупногабаритною сільськогосподарською технікою в береговій зоні р. Гологірка в с. Бортків Золочівського району та притягнути до відповідальності згідно чинного законодавства винних осіб.
25.02.2019 ТОВ "Західна агровиробнича компанія" було надіслано на електронну адресу Буського відділення AT "Львівгаз" лист про перенесення засідання комісії, із доданими запереченнями на акт про порушення №005118 від 08.02.2019 (том І, а.с. 14-16).
В запереченнях до акту про порушення №005118 від 08.02.2019 ТОВ "Західна агровиробнича компанія" підтвердило, що 08.02.2019 проводило сільськогосподарські роботи з використанням трактора John Deere 8310R, держ. № НОМЕР_1 , який був загрегатований з плугом Kverneland RN-100, борт. №09281 та вказало, що згідно технічних характеристик плугу Kverneland RN-100, борт. №09281 глибина відвалу цього плуга - 35 см, тобто за допомогою цього плуга можна проникнути в ґрунт не глибше 35 см, тоді як згідно діючих вимог ДБН газопровід мав бути прокладений глибше 0,6 м.
Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області надано відповідь листом вих.№19-13-22.28-841/90-19 від 24.05.2019 (том І, а.с. 19-20), в якій повідомлено, що Управлінням здійснено захід державного контролю щодо земельної ділянки в береговій зоні р. Гологірка в с. Бортків Золочівського району Львівської області, про що складено відповідний акт; в результаті перевірки встановлено, що ТОВ "Західна агровиробнича компанія" використовує земельні ділянки (паї громадян) на території Бортківської сільської ради Золочівського району Львівської області для вирощування сільськогосподарських культур, на землях сільськогосподарського призначення. В результаті здійснення господарської діяльності ТОВ "Західна агровиробнича компанія" порушила межі земельних ділянок, які орендує у громадян, здійснивши обробіток (розорювання) суміжної земельної ділянки державної форми власності площею 0,1700 га; дані дії посадових осіб ТОВ "Західна агровиробнича компанія" свідчать про самовільне зайняття земельної ділянки шляхом розорювання та використання земельної ділянки площею 0,1700 га без зареєстрованих у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно документів, що посвідчують право користування чи право власності на земельну ділянку, що є порушенням ст.ст.125, 126, 211 Земельного кодексу України, ст.20 Закону України "Про землеустрій"; за результатами проведення заходу державного контролю посадову особу ТОВ "Західна агровиробнича компанія" притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що складено протокол про адміністративне правопорушення, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, розраховано шкоду відповідно до постанови КМУ від 25.07.2007 №963 та вручено припис про усунення порушень вимог земельного законодавства виявлених під час проведення перевірки.
07.03.2019 AT "Львівгаз" звернулося з вимогою до ТОВ "Західна агровиробнича компанія" (лист №79003.2-Сл-2704-0319, том І, а.с. 23-26) про оплату рахунку №69031359 від 04.03.2019, складеного на підставі акту-розрахунку від 25.02.2019, для відшкодування збитків (втрат газу) на суму 122 802,63 грн. та рахунку №969031375 від 04.03.2019, складеного на підставі розрахунку виробничо-технологічних витрат газу при продувці і заповненні газопроводу газом при ліквідації пошкодження газопроводу на суму 40 192,44 грн. Однак, вказана вимога залишилась без задоволення.
Позивач звертаючись до Господарського суду доводить, що збитки, які були заподіяні АТ "Львівгаз" внаслідок пошкодження відповідачем підвідного стального підземного газопроводу високого тиску ду-150 до с.В.Вільшаниця (ГРС Бортків) в с. Бортків Золочівського району Львівської області складаються з таких складових: 1) вартість об`єму витоку (витрати) природного газу через пошкоджений газопровід в сумі 122 802,63 грн.; 2) вартість виробничо-технологічних витрат газу при продувці і заповненні газопроводу газом при ліквідації пошкодження газопроводу в сумі 40 192,44 грн., що зафіксовано в акті-розрахунку від 25.02.2019 (том І, а.с. 21) складеному на підставі акту про порушення №005118 від 08.02.2019 та розрахунку виробничо-технологічних втрат природного газу при продувці та заповненні газопроводів, при ліквідації пошкодження на газопроводі високого тиску ду-150 мм до с. В. Вільшаниця Золочівського району (том І, а.с. 22).
Господарський суд Рівненської області відповідно до оскаржуваного рішення дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольнив позов у повному обсязі.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів апеляційної скарги та заперечень викладених у відзиві, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду є заподіяння майнової шкоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Під збитками, відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України, розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За вимогами ч.1 ст. ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За змістом ст. 1166 згаданого Кодексу для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини боржника. Наявність перших трьох із зазначених елементів доводиться особою, яка звернулася з вимогою про відшкодування збитків.
Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
При цьому, саме на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням та шкодою.
Вина є четвертим елементом складу цивільного правопорушення. Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, вина є підставою для відповідаль ності за порушення зобов`язання - особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, судом встановлено, що пошкодження газопроводу відбулось з вини відповідача в результаті порушення вимог законодавства.
Відповідно до пунктів 1, 6, 7, 9 та 17 глави 4 розділу 3 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2494 (далі Кодекс ГРМ, в редакції, яка діяла в момент виникнення спірних правовідносин) охоронна зона об`єктів ГРМ поширюється на газопроводи з надлишковим тиском природного газу не більше 1,2 МПа, ГРП, ШРП, вузли обліку природного газу, засоби захисту газопроводів від електрохімічної корозії, споруди і пристрої на газопроводах, розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження газопроводів і споруд на них, за винятком внутрішньобудинкових газових мереж.
Сільськогосподарські роботи в охоронних зонах проводяться власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з попереднім повідомленням про їх початок Оператора ГРМ.
Проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням Оператора ГРМ.
Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці для отримання погодження Оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ повинні подати Оператору ГРМ для узгодження проект плану їх проведення, розроблений з урахуванням вимог будівельних, а за необхідності - інших норм і правил, що регламентують ці роботи, а також заяву (лист) на отримання погодження.
Фізична особа або персонал юридичної особи чи фізичної особи-підприємця, залучені для проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронних зонах, повинні бути ознайомлені (проінструктовані) представником Оператора ГРМ з інформацією про місцезнаходження газопроводу і споруд на ньому, їх позначення на місцевості, можливі аварійні ситуації і дії при їх виникненні.
Згідно з п.1.34. глави 1 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15.05.2015 № 285, перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники, що виконують земляні роботи, зобов`язані виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.
Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача в порушення вимог п.п. 6, 7 гл.4 розд.ІІІ Кодексу ГРМ до позивача з попереднім повідомленням про початок проведення сільськогосподарських робіт в охоронній зоні газопроводу та отримання письмового погодження позивача на проведення земляних (сільськогосподарських) робіт.
Відповідач в апеляційній скарзі доводить, що ТОВ "Західна агровиробнича компанія" 08.02.2019 проводились сільськогосподарські роботи з використанням трактора John Deere 831 OR, держ. № НОМЕР_1 , який був загрегатований з плугом Kverneland RN-100, борт. № 09281, глибина відвалу якого згідно технічних характеристик - 35 см, які не є ні землерийними роботами ні роботами підвищеної небезпеки, що потребують спеціального дозволу.
Колегія суддів враховує, що хоча в законодавстві відсутнє визначення поняття "земляні роботи", однак, виходячи з тлумачення даного поняття до земляних робіт можна віднести будь які роботи, пов`язані з обробітком, розкопуванням, переміщенням землі (ґрунту), зокрема, до земляних робіт можна віднести і сільськогосподарські роботи.
При цьому, сільськогосподарські роботи, як і земляні роботи проводяться з попереднім повідомленням (чи погодженням, залежно від виду робіт) про їх початок Оператора ГРМ, крім того перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники, що виконують земляні роботи, зобов`язані виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.
Відповідач не вчинив вказаних дій, що стало наслідком аварійної ситуації.
Доводи апеляційної скарги, що на земельній ділянці відповідач при проведенні сільськогосподарських робіт, не знав і не міг знати про охоронну зону ГРМ в місці проведення сільськогосподарських робіт, оскільки власник ГРМ охоронну зону належним чином не позначив ні на місцевості за допомогою відповідних знаків, ні в документації землеустрою колегія суддів відхиляє, оскільки Кодекс ГРМ не містить таких положень.
Відповідно до пунктів 3,4 глави 4 розділу 3 Кодексу ГРМ Охоронні зони об`єктів ГРМ зазначаються в документації із землеустрою з дати надання земельної ділянки для будівництва об`єкта ГРМ. Власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Оператори ГРМ вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів ГРМ.
Однак, судом становлено, що відповідач не був власником, орендарем, землевласникоми чи землекористувачем ділянки площею 0,1700 га в с. Бортків в береговій зоні р. Гологірка в с. Бортків Золочівського району на якій відбулось пошкодження підвідного стального підземного газопроводу високого тиску ду-150 до с.В.Вільшаниця (ГРС Бортків) в с. Бортків Золочівського району Львівської області, а здійснював обробіток (розорювання) суміжної земельної ділянки державної форми власності без відповідної правової підстави.
Тобто, ТОВ "Західна агровиробнича компанія" в результаті здійснення господарської діяльності порушила межі земельних ділянок, які орендує у громадян, здійснивши обробіток (розорювання) суміжної земельної ділянки державної форми власності площею 0,1700 га; дані дії посадових осіб ТОВ "Західна агровиробнича компанія" свідчать про самовільне зайняття земельної ділянки шляхом розорювання та використання земельної ділянки площею 0,1700 га без зареєстрованих у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно документів, що посвідчують право користування чи право власності на земельну ділянку, що є порушенням ст.ст.125, 126, 211 Земельного кодексу України, ст.20 Закону України "Про землеустрій"; за результатами проведення заходу державного контролю посадову особу ТОВ "Західна агровиробнича компанія" притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи викладене ТОВ "Західна агровиробнича компанія" в порушення вимог законодавства самовільно зайняло земельну ділянку державної форми власності площею 0,1700 га шляхом її розорювання та використання без зареєстрованих у державному реєстрі речових прав документів, що посвідчують право користування чи право власності на земельну ділянку. Працівники ТОВ "Західна агровиробнича компанія" не виявляли фактичне місце розташування підвідного стального підземного газопроводу високого тиску ду-150 до с.В.Вільшаниця (ГРС Бортків) в с. Бортків Золочівського району Львівської області шляхом шурфування вручну в присутності представника АТ "Львівгаз" та не повідомили про початок проведення сільськогосподарських робіт.
Як наслідок, пошкодження підвідного стального підземного газопроводу високого тиску ду-150 до с.В.Вільшаниця (ГРС Бортків) в с. Бортків Золочівського району Львівської області відбулось в результаті правопорушення ТОВ "Західна агровиробнича компанія" у сфері господарювання, а саме порушення вимог законодавства - Кодексу ГРМ та Правила безпеки систем газопостачання при проведенні робіт в охоронній зоні об`єктів ГРМ.
З урахуванням вказаного, поведінка відповідача суперечила вимогам законодавства.
За ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Пунктами 1 та 4 глави 1 розділу 3 Кодексу газорозподільної системи визначено, що експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно Оператори газорозподільних систем. У разі виникнення аварійної ситуації Оператор газорозподільної системи зобов`язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи.
Відповідно до пункту 7 глави 4 розділу 11 Кодексу газорозподільної системи об`єм витоку (витрати) природного газу при аварійних ситуаціях через пошкоджений газопровід третіми особами, що є юридичними особами чи фізичними особами підприємцями, визначається відповідно до пункту 6 цієї глави.
Пунктом 6 глави 4 розділу 11 Кодексу ГРМ встановлено, що якщо при порушеннях, визначених в пунктах 1-5 цієї глави, неможливо достовірно встановити номінальну потужність газового обладнання (відмова в доступі до об`єкта споживача, газовий відвід без наявного підключеного газового обладнання, несертифіковане обладнання, відсутність заводських паспортів, маркувань тощо), визначення об`єму природного газу здійснюється з урахуванням проміжку часу, за який необхідно визначити об`єм необлікованого природного газу, пропускної спроможності площі отвору, сопла, пальника або газопроводу за відповідною формулою.
Внаслідок пошкодження 08.02.2019 відповідачем підвідного стального підземного газопроводу високого тиску ду-150 до с.В.Вільшаниця (ГРС Бортків) в с. Бортків Золочівського району Львівської області в газопроводі утворився отвір діаметром 60 мм та відбувся витік природного газу, який тривав з 08.02.2019 10:12 год. (час надходження повідомлення про прорив газопроводу в аварійну службу АТ "Львівгаз") до 08.02.2019 12:00 год. (час локалізації витоку газу шляхом накладення на газопроводі тимчасового бандажу).
AT "Львівгаз" проведено розрахунок для відшкодування збитків (втрат газу) внаслідок пошкодження стального підземного газопроводу високого тиску ду-150 до с. В.Вільшаниця (ГРС Бортків) з робочим тиском 2,5 кгс/см2 за період з 08.02.2019 10:12 год. до 08.02.2019 12:00 год. відповідно до п.7 гл.4 розд.ХІ Кодексу ГРМ за формулою, наведеною у п.6 гл.4 розд.ХІ Кодексу ГРМ в сумі 122 802,63 грн., про що складено акт-розрахунок від 25.02.2019.
Також, при ліквідації пошкодження підвідного стального підземного газопроводу високого тиску ду-150 до с.В.Вільшаниця (ГРС Бортків) в с. Бортків Золочівського району Львівської області AT "Львівгаз" здійснено продувку і заповнення газопроводу газом, внаслідок чого понесено виробничо-технологічні витрати газу.
Відповідно до п.7.36. розділу VII Правил безпеки систем газопостачання, затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15.05.2015 № 285, під час пуску газу газопроводи повинні продуватися газом до витіснення повітря. Закінчення продування визначається аналізом або спалюванням відібраних проб. Об`ємна частка кисню в пробі газу не повинна перевищувати 1%, а згоряння газу повинно проходити стабільно, без спалахів.
Розрахунок виробничо-технологічних витрат газу при продувці і заповненні газопроводу газом при ліквідації пошкодження газопроводу виконано AT "Львівгаз" відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України 30.05.2003 № 264.
Таким чином суд першої інстанції встановив елемент складу цивільного правопорушення - шкоди в розмірі 162 995,07 грн., з яких 122 802,63 грн. вартості втраченого газу та 40 192,44 грн. вартості виробничо-технологічних витрат.
Таким чином, судом встановлено три елементи складу цивільного правопорушення, як протиправна поведінка, шкода та причинно наслідковий зв`язок (протиправні дії ТОВ "Західна агровиробнича компанія" є причиною, а шкода (в розмірі 162 995,07 грн., з яких 122 802,63 грн. вартості втраченого газу та 40 192,44 грн. вартості виробничо-технологічних витрат) є наслідком саме такої протиправної поведінки).
Колегія суддів враховує, що Цивільний кодекс України не містить визначення поняття "вина". Втім, у окремих статтях цього Кодексу, згадується про умисел та необережність. Таким чином, в цивільному праві традиційно розрізняють умисну та необережну форми вини.
Умисел як форма вини включає елемент усвідомлення та наміру. Діяння особи вважаються такими, що вчинені з умислом, якщо вона усвідомлювала протиправність своєї поведінки та бажала або свідомо допускала настання шкоди (збитків).
Вина у формі необережності має місце за відсутності у особи наміру завдати шкоди. При необережності особа не передбачала можливість настання шкідливих наслідків свого діяння, хоча могла та повинна була їх передбачити або легковажно (безпідставно) сподівалася на їх відвернення.
Колегія суддів вважає, що відповідач, як особа яка здійснює сільськогосподарські роботи повинен був виявити розумну обачність та знати, що на земельних ділянках проходить газопровід та проводити роботи із застереженнями, прямо встановленими чинним законодавством.
Суд першої інстанції констатував наявність у відповідача вини, але не визначив її форму. Водночас суд, при вирішення спору щодо притягнення особи до відповідальності за завдану шкоду, має визначити форму вини, враховуючи фактичні обставини справи (характер дії, обставини завдання шкоди, індивідуальні особливості потерпілого, його стан тощо). Вирішення питання про форму вини є різновидом правової оцінки (кваліфікації), і може бути здійснено судом апеляційної інстанції.
У справі, що розглядається, товариство вочевидь, не мало наміру завдати збитків Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз", тобто формою його вини є необережність.
Виходячи із встановлених судом обставин справи, вина відповідача кваліфікується судом апеляційної інстанції як необережність. Відповідач не передбачав і не бажав тих наслідків, які фактично настали, хоча, виходячи із конкретних обставин, об`єктивно міг і був зобов`язаний їх передбачити.
Колегія суддів враховує, що згідно з частиною другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Таким чином, доведення відсутності вини покладається на відповідача.
В даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" доводить, що газопровід був прокладений на глибині менше 0,6 м., що є порушенням п. 18 ДБН В.2.5.-20-2001 "Газопостачання" і труборовід не міг бути пошкоджений плугом Kverneland RN-100, максимальна глибина відвалу ґрунту якого 0,35 м. Тому апелянт вважає, що пошкодження газопроводу сталось не звини ТОВ "Західна агровиробнича компанія", а з вини власника (балансоутримувача) цього газопроводу, оскільки глибина його прокладання не відповідає вимогам діючих ДБН.
Колегія суддів зазначає, що глибина залягання газопроводу могла зменшитись в результаті систематичного розорювання земельної ділянки, під якою проходить газопровід, однак вказане не спростовує того, що пошкодження відповідачем газопроводу сталося саме на земельній ділянці державної форми власності площею 0,17 га в с. Бортків Золочівського району Львівської області, в результаті самовільного зайняття відповідачем вказаної земельної ділянки шляхом її розорювання та використання без зареєстрованих у державному реєстрі речових прав документів, що посвідчують право користування чи право власності на земельну ділянку та без письмового погодження позивача на проведення земляних (сільськогосподарських) робіт.
З урахуванням зазначеного, колегією суддів встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини, що є підставою для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування завданої шкоди.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції про задоволення позову.
Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, колегія суддів вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними. Суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 13.07.2021 у справі № 906/39/21 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до частини 3 статті 287 ГПК України не підлягає касаційному оскарженню , окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.
3. Справу повернути до Господарського суду Рівненської області.
Головуючий суддя Розізнана І.В.
Суддя Грязнов В.В.
Суддя Мельник О.В.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 29.10.2021 |
Оприлюднено | 01.11.2021 |
Номер документу | 100702116 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Розізнана І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні