Ухвала

від 28.10.2021 по справі 906/904/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

Від "28" жовтня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/904/16

Господарський суд Житомирської області у складі судді Костриці О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дідківського А.С. від 01.06.2021 за №3.3/9695 з урахуванням уточнення від 20.10.2021 за №3.3/19415 про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна боржника, право користування яким мають діти, у межах справи № 906/904/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Староолександрівка" (Житомирська область, Пулинський район, с.Стара Олександрівка),

за участю учасників судового процесу:

- від відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) - старший державний виконавець Сладь Т.П. (витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань);

- від стягувача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фаворіт") - Романишин М.М. - представник (ордер серія ЖТ № 083945 від 17.05.2021, посвідчення адвоката №658 від 07.06.2012);

від боржника (Лігун С.В.) - не з`явився,-

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Староолександрівка" (далі - ТОВ "Староолександрівка").

03.06.2021 до Господарського суду Житомирської області надійшло подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дідківського А.С. від 01.06.2021 №3.3./9695 про отримання дозволу на реалізацію нерухомого майна, право користування яким мають діти (т. 27 а.с. 9-58).

Ухвалою господарського суду від 07.06.2021 вищевказане подання прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні 22.07.2021 о 10:00 год; зобов`язано заявника вчинити певні дії та надати до суду витребувані документи; запропоновано ОСОБА_1 та Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фаворіт" в термін до 15.07.2021 надати суду письмові пояснення щодо зазначених у поданні обставин (т. 27 а.с. 62)

16.07.2021 до господарського суду надійшов лист старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дідківського А.С. від 16.07.2021 № 3.3/13195 з доданими документами (т. 27 а.с. 152-160).

Ухвалою господарського суду від 22.07.2021 відкладено розгляд подання на 07.10.2021 об 11:00 год; зобов`язано заявника вчинити певні дії та надати до суду витребувані документи; запропоновано ОСОБА_1 та Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фаворіт" в термін до 23.09.2021 надати суду письмові пояснення щодо зазначених у поданні обставин.

06.10.2021 до господарського суду надійшов супровідний лист старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дідківського А.С. від 06.10.2021 № 3.3/18360 з доданими документами (т. 29 а.с. 18-23).

Ухвалою господарського суду від 07.10.2021 відкладено розгляд подання на 28.10.2021 о 10:40 год; зобов`язано старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дідківського А.С. вчинити певні дії та надати до суду документи; запропоновано ОСОБА_1 , Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фаворіт" надати до суду пояснення.

20.10.2021 до господарського суду надійшло уточнення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дідківського А.С. від 20.10.2021 № 3.3/19415 до подання у якому зазначено про необхідність надати дозвіл на реалізацію нерухомого майна боржника ОСОБА_1 , а саме - чотирикімнатної квартири, загальною площею 63 кв.м., житлова площа 46,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 22030843, право користування яким має ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 29 а.с. 34-43).

У судовому засіданні старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сладь Т.П. підтримано подання від 01.06.2021 за №3.3/9695 з урахуванням уточнення від 20.10.2021 за №3.3/19415 про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна боржника, право користування яким мають діти.

Представником стягувача зазначено про необхідність задоволення подання від 01.06.2021 за №3.3/9695 з урахуванням уточнення від 20.10.2021 за №3.3/19415 про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна боржника, право користування яким мають діти.

ОСОБА_1 у судове засідання 28.10.2021 не з`явилась, про причини неявки не повідомила, відзив на подання до суду не надала, хоча про час та місце судового засідання повідомлена своєчасно та відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дідківського А.С. від 01.06.2021 за №3.3/9695 з урахуванням уточнення від 20.10.2021 за №3.3/19415 про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна боржника, право користування яким мають діти, подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду подання, Господарський суд Житомирської області прийшов до висновку відмовити у задоволенні подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дідківського А.С. від 01.06.2021 за №3.3/9695 з урахуванням уточнення від 20.10.2021 за №3.3/19415 про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна боржника, право користування яким мають діти з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що ухвалою господарського суду від 23.04.2019 з урахуванням постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.10.2019 покладено субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ "Староолександрівка" (ідентифікаційний код 37968411, юридична адреса: Житомирська область, Пулинський район, с. Стара Олександрівка, вул. Червоноармійська, 63), на наступних осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Шпат-Агро"; стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпат-Агро" на користь ТОВ "Староолександрівка" грошові кошти в сумі 2567 502,09 грн.

На примусове виконання вказаного судового рішення Господарським судом Житомирської області видано накази від 15.05.2019 № 906/904/16.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 59180158 з примусового виконання наказу № 906/904/16, виданого 15.05.2019 Господарським судом Житомирської області, про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 2 567 502,09 грн на користь ТОВ "Староолександрівка"

Вказане виконавче провадження відкрито постановою державного виконавця Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 23.05.2019 (т. 27 а.с. 19).

Постановою старшого державного виконавця Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Нікуліною О.З. від 04.02.2021 передано наказ Господарського суду Житомирської області від 15.05.2019 № 906/904/16 про стягнення з ОСОБА_1 2 567 502,09 грн на користь ТОВ "Староолександрівка" до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (т. 24 а.с. 223).

Відповідно до наданої заявником інформації у межах виконавчого провадження ОСОБА_1 заборгованість не погашено. Державним виконавцем вжито заходи з розшуку ОСОБА_1 (її майна), перевірки майнового стану. Згідно з отриманою державним виконавцем інформацією у ОСОБА_1 відсутні кошти на рахунках в банківських установах для погашення заборгованості за виконавчим документом; за боржником транспортні засоби та земельні ділянки не зареєстровані.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_1 належить чотирикімнатна квартира, об`єкт житлової нерухомості: так; опис об`єкта: загальна площа: 63 кв.м., житлова площа: 46,6 кв.м.; адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер майна: 22030843; підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, ВКІ 114789 № 1153, 29.02.2008, посвідчений приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Богатирчуком А.М. (т. 27 а.с. 25-27).

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дідківського А.С. від 24.02.2021 описано та накладено арешт на майно ОСОБА_1 , а саме: чотирикімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1 ; загальна площа 63,0 кв.м.; житлова площа 46,6 кв.м. (т. 27 а.с. 20).

Відповідно до наданого виконавчим комітетом Бердичівської міської ради Житомирської області витягу з реєстру територіальної громади міста Бердичева за адресою АДРЕСА_1 станом на 04.03.2021 зареєстрована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (дата реєстрації 02.10.2019) (т. 27 а.с. 21-22).

08.04.2021 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дідківським А.С. складено акт державного виконавця відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за вказаною адресою не проживають (т. 27 а.с. 23).

Крім того, рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 24.03.2017 № 184 взято на облік прийомних сімей міста Івано-Франківська прийомну сім`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка створена на підставі рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 03.02.2016 № 41 і проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; вирішено покласти персональну відповідальність за життя, здоров`я, фізичний та психічний розвиток дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які влаштовані у прийомну сім`ю рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради у м. Бердичів від 03.02.2016 № 41, на прийомну маму ОСОБА_1 (т. 27 а.с. 24).

На думку заявника, враховуючи те, що у межах виконавчого провадження державним виконавцем встановлено, що ОСОБА_5 заборгованість не погашено, у боржника відсутні грошові кошти та майно на яке можна звернути стягнення, подальше виконання судового рішення, яке набрало законної сили, передбачає отримання відповідного судового рішення про звернення стягнення на нерухоме майно ОСОБА_1 , право користування яким має дитина - ОСОБА_2 .

За викладених обставин, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дідківського А.С. заявлено вимогу про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна боржника ОСОБА_1 - а саме: чотирикімнатної квартири, загальною площею 63,0 кв.м., житлова площа 46,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 22030843, право користування яким має ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Розглядаючи спірні правовідносини, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон України "Про виконавче провадження") виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Виконавець є представником влади і здійснює повноваження виключно у межах та у спосіб, передбачених законом.

Тобто, закон вимагає та встановлює обов`язок як державного, так і приватного виконавця сумлінно виконувати службові обов`язки та не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян, юридичних осіб, гарантованих Конституцією України.

Порядок реалізації майна, на яке звернуто стягнення, врегульовано статтею 61 Закону України "Про виконавче провадження". Разом з тим, вказаною статтею не визначено особливості реалізації нерухомого майна, право користування яким мають діти.

Поряд з цим, відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України "Про виконавче провадження", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України розроблено Інструкцію з організації примусового виконання судових рішень, яку затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція з організації примусового виконання судових рішень).

Згідно з пунктом 28 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання судових рішень у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Отже, підзаконним нормативно-правовим актом - Інструкцією з організації примусового виконання судових рішень передбачено можливість передачі на реалізацію у межах виконавчого провадження нерухомого майна, право користування яким мають діти, лише за умови отримання попереднього дозволу органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Водночас, відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5 (далі - Порядок реалізації арештованого майна), у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке, або право користування яким мають діти, до заявки на реалізацію арештованого майна подається копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду.

Отже, іншим підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком реалізації арештованого майна передбачено надання до заявки на реалізацію у межах виконавчого провадження арештованого майна копії дозволу органів опіки та піклування або відповідного рішення суду.

За викладених обставин, господарський суд приходить до висновку про суперечність двох підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють питання надання дозволу на реалізацію у межах виконавчого провадження нерухомого майна, право користування яким мають діти, у зв`язку з чим до даних правовідносин підлягають застосуванню норми сімейного законодавства, що здійснюють правове регулювання питання надання дозволу на реалізацію нерухомого майна, право користування яким мають діти.

Так, згідно зі статтею 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Відповідно до частини 4 статті 177 Сімейного кодексу України дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

Згідно з частиною 10 статті 177 Сімейного кодексу України порядок провадження органами опіки та піклування визначеної законом діяльності, пов`язаної із захистом майнових прав дитини, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866, органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, які відповідно до законодавства провадять діяльність з надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових та житлових прав дітей.

Згідно з пунктом 67 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866, дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина надається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади за поданням служби у справах дітей після проведення зазначеною службою перевірки документів за місцем знаходження майна протягом одного місяця з дня надходження заяви на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у разі гарантування збереження її права на житло і оформляється рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей.

Таким чином, сімейним законодавством визначено, що дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право користування яким мають діти, надається в и к л ю ч н о органами опіки та піклування.

За викладених обставин, враховуючи те, що Закон України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" та Сімейний кодекс України мають вищу юридичну силу щодо підзаконних нормативно-правових актів (Інструкції з організації примусового виконання судових рішень, Порядку реалізації арештованого майна), а реалізація майна (квартири боржника, право користування якою має дитина) у межах виконавчого провадження матиме наслідком укладення договору купівлі - договору (правочин), господарський суд приходить до висновку, що у разі передачі на реалізацію у межах виконавчого провадження нерухомого майна, право користування яким мають діти, аналогічно необхідний попередній дозвіл в и к л ю ч н о органів опіки та піклування.

Зазначене в пункті 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна визначення поняття "відповідне рішення суду", на думку суду, це - судове рішення, постановлене: за результатами розгляду спорів пов`язаних з реєстрацією дитини у квартирі чи визнання дитини такою, що втратила право користування квартирою; за результатами оскарження рішення органу опіки та піклування про відмову в наданні дозволу на реалізацію нерухомого майна тощо.

Господарський суд враховує, що відповідно до статті 3 Конвенції "Про права дитини", схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН №44/25 від 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері є Закон України "Про охорону дитинства" (Преамбула Закону).

Відповідно до статті 18 вказаного Закону Держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов`язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Отже, у випадку наявності будь-якої правової колізій, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини, що стосуються інтересів дитини, з урахуванням положень статті 3 Конвенції "Про права дитини", пріоритети повинні надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до матеріалів справи старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пономарьовою К.В. надіслано міській службі у справах дітей Бердичівської міської ради подання від 03.08.2021 № 3.3/14347 на отримання дозволу на реалізацію нерухомого майна, право користування яким мають діти (т. 29 а.с. 19-22).

Листом міської служби у справах дітей Бердичівської міської ради від 17.08.2021 № 608 повідомлено, що звернення від 03.08.2021 № 3.3/11622 щодо надання дозволу органу опіки та піклування на реалізацію нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 09.08.2021. За зазначеною адресою зареєстрована та має право користування житлом неповнолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитина, позбавлена батьківського піклування, прийомна донька боржниці. Враховуючи, що у разі реалізації майна будуть порушені житлові права вищевказаної дитини, комісією з питань захисту прав дитини прийнято рішення про відмову в наданні дозволу на реалізацію квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, за результатами розгляду подання від 03.08.2021 № 3.3/14347 заявником отримано рішення про відмову в наданні дозволу на реалізацію квартири ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , право користування якою має дитина - ОСОБА_2 .

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що на підставі частини 2 статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з принципу розподілу влад судова влада має здійснювати обмежене втручання в рішення органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають їм можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох альтернативних варіантів управлінських рішень, кожен із яких є законним. При цьому повноваження державних органів не можуть визнаватися дискреційними за наявності лише одного правомірного та законно обґрунтованого варіанта поведінки суб`єкта владних повноважень.

Суб`єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Отже, повноваження районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади щодо надання / ненадання дозволу на реалізацію майна, право користування яким мають діти є дискреційними та виключними повноваження зазначених органів. Жоден інший суб`єкт чи орган, у тому числі й суд, не може здійснювати втручання у здійснення суб`єктом владних повноважень своєї компетенції.

За викладених обставин, посилання заявника на наявність у суду права на надання дозволу на реалізацію у межах виконавчого провадження квартири, право користування якою має дитина, відхиляються судом, оскільки заявник, звернувшись до суду з вказаним поданням, обрав невірний спосіб захисту свого законного інтересу, та більше того, порушує питання, яке стосується дискреційних повноважень органу опіки та піклування щодо вирішення питання про надання або відмову у наданні дозволу на реалізацію арештованого майна у світлі виконання функцій щодо захисту прав дитини. При цьому, господарський суд враховує, що у поданні заявник не оскаржує рішення органу опіки та піклування.

Як визначає стаття 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Заявником не доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Враховуючи викладене, всебічно і повно встановивши обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами, правові норми, які підлягають застосуванню при вирішенні даного спору, господарський суд прийшов до висновку відмовити в задоволенні подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дідківського А.С. від 01.06.2021 за №3.3/9695 з урахуванням уточнення від 20.10.2021 за №3.3/19415 про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна боржника, право користування яким мають діти.

Керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дідківського А.С. від 01.06.2021 за №3.3/9695 з урахуванням уточнення від 20.10.2021 за №3.3/19415 про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна боржника, право користування яким мають діти.

Ухвала господарського суду набирає законної сили 28.10.2021.

Ухвала господарського суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Повний текст ухвали складено та підписано 01.11.2021.

Суддя Костриця О.О.