Рішення

від 29.10.2021 по справі 922/3450/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3450/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеценергогруп" (61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 10, код ЄДРПОУ 41319819) до Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25" Харківської міської ради (61115, м. Харків, пр. Олександрівський, 122, код ЄДРПОУ 22689195) про стягнення 25 402,23грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за електричну енергію в сумі 25 402,23грн. за період з 01.12.2020 по 28.02.2021. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу № 20/02-11 від 14.02.2020 в частині здійснення своєчасної оплати за надані послуги. В якості правових підстав, позивач посилається на ст.ст.526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 30.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

У визначений судом строк на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує повністю, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що сума заборгованості за спожиту електричну енергію виникла з вини позивача внаслідок не виконання ним вимог п.п.13.4, 13.9 договору № 20/02-11 від 14.02.2020. Як зазначає відповідач, комерційна пропозиція про зміну ціни (тарифу) електричної енергії з 01.12.202 разом з Додатковою угодою № 4 до договору № 20/02-11 від 14.02.2020 про постачання електричної енергії споживачу надана позивачем відповідачу лише 16.12.2020 та в цей же день підписана сторонами договору.

Позивач у відповіді на відзив відповідача, не погоджуючись з викладеною позицією відповідача, посилається на те, що на його офіційну електронну адресу 10.11.2020 було надіслано копію Постанови НКРЕКП від 04.11.2020 № 1998 та копію додатку № 1 до цієї Постанови, повідомлено споживача про збільшення ціни на електричну енергію та про майбутнє направлення відповідної додаткової угоди на її підписання. Також, як зазначає позивач, ним 25.11.2020 на адресу відповідача направлявся лист № 11/25-02, який отримано останнім особисто 26.11.2020. Крім того, оскільки відповідач підписав додаткову угоду про збільшення ціни електричної енергії, позивач вважає, що додаткова угода набула чинності з дня її підписання сторонами незалежно від своєчасності повідомлення про зміну ціни. На підставі зазначеного позивач просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач надав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких просить суд відмовити в задоволенні позову з посиланням на те, що позивач не надав належних доказів надіслання зазначених вище листів на його адресу. Крім того, лист від 25.11.2020 не стосується предмету спору та не є належним доказом повідомлення відповідача про зміну ціни з 01.12.2020, оскільки даним листом відповідач повідомляється про зміну ціни договору з 01.11.2020, в той час коли спірним є порядок повідомлення відповідача про зміну ціни договору, яка збільшилась у грудні 2020 року. Про зміну ціни, яка відбулась у грудні 2020 року позивач належним чином відповідача не повідомив.

Як вважає відповідач, останній виконав обов`язки, передбачені договором № 20/02-11 від 14.02.2020 про постачання електричної енергії споживачу та сплатив за надані послуги у відповідності до п.5.1 договору в межах ціни договору у загальній сумі 601 070,40грн.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Відповідно до Законів України "Про ринок електричної енергії", "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг" позивач є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) згідно з Постановою № 2087 від 07.10.2019.

Основним видом економічної діяльності позивача є торгівля електроенергією, код КВЕД 35.14.

14.02.2020 Комунальним некомерційним підприємством «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» Харківської міської ради (відповідач) підписано заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу № 20/02-11 про постачання електричної енергії споживачу від 14.02.2020 на умовах Комерційної пропозиції, що є додатком № 2 до договору № 20/02-11.

Сторонами погоджено, що з моменту акцептування цієї заяви-приєднання відповідач засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договору в повному обсязі та в установленому Правилами роздрібного ринку порядку, сторони набувають всіх прав та обов`язків за договором про постачання електричної енергії споживачу № 20/02-11 від 14.02.2020 та несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинним законодавством України.

14.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеценергогруп» (позивач) та відповідачем укладено договір № 20/02-11 про постачання електричної енергії споживачу, (надалі за текстом - договір), відповідно до умов якого позивач зобов`язався продавати електричну енергію згідно коду ДК 021-2015:09310000-5 (Електрична енергія) відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач оплачувати вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору.

За умовами п.1.1 договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору.

Відповідно до п.5.7 Договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Пунктом 5.8 Договору передбачено, що розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, онлайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений законодавством спосіб.

Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника.

Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куплену електричну енергію, відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п.5.9 Договору оплата рахунку Постачальника має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його відповідачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції щодо оплати рахунку, оформленого відповідачем.

Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

За умовами п.13.1 договору договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2020, а в частині розрахунків до повного виконання зобов`язань за договором.

В подальшому між сторонами неодноразово укладались додаткові угоди до договору про постачання електричної енергії та на підставі цих угод між сторонами також в новій редакції укладався додаток № 2 до договору "Комерційна пропозиція", яким, зокрема, змінювалась ціна (тариф) електричної енергії.

Так, 16.12.2020 між сторонами було укладено додаткову угоду № 4 до договору № 20/02-11 від 14.02.2020 про постачання електричної енергії споживачу, якою сторони виклали в новій редакції:

- п.5.1 цього договору, зокрема: "Ціна договору становить 601 065,39грн";

- п.2.3 цього договору "Місце поставки: 61115, Україна, Харківська область, м. Харків, пр-т Олександрівський, 122, кількість 299898 кВт*год. Строк постачання: до 31.12.2020";

- Додаток № 2 до договору "Комерційна пропозиція" в новій редакції;

- Додаток № 3 до договору "Специфікація" в новій редакції.

За умовами п.1 додаткової угоди № 4 ця додаткова угода набирає чинності з дати її підписання сторонами. Дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини між сторонами з 01.12.2020 у відповідності до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України.

Крім того, додатковою угодою № 5 від 23.12.2020 до спірного договору сторони дійшли згоди продовжити термін дії договору до 28.02.2021 на суму, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, якщо податки на цю мету затверджено в установленому порядку, у відповідності до вимог ч.5 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922.

Ця додаткова угода набирає чинності з дати її підписання сторонами. Дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини між сторонами з 01.01.2021 у відповідності до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України (п.2 додаткової угоди № 5 до договору про постачання електричної енергії споживачу).

На підставі переданих даних від Акціонерного товариства "Харківобленерго" відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунок за спожиту електричну енергію за грудень 2020 року на суму 25 402,22грн, за січень 2021 року на суму 129 731,05грн.

Відповідач рахунки на оплату електричної енергії в грудні 2020 року отримав 12.01.2021, в січні 2021 року - 10.02.2021, які в повному обсязі не сплатив.

З розрахунку суми боргу позивача, наявного в матеріалах справи вбачається, що у відповідача станом на 01.12.2020 заборгованість за спожиту електричну енергію становила 91 983,52грн. За спожиту електричну енергію в грудні 2020 року позивач нарахував відповідачу грошові кошти в розмірі 111 121,54грн, у зв`язку з чим загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становила 203 105,06грн.

Оскільки відповідач частково сплатив заборгованість в розмірі 177 702,83грн, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 25 402,23грн, яка до теперішнього часу залишилась не сплаченою.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За приписами ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частина 1 ст.202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону (ч.6 ст.276 Господарського кодексу України).

Частиною 7 ст.276 Господарського кодексу України визначено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд зазначає, що укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов`язок щодо повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії на суму 25 402,23грн у встановлений договором строк не виконав.

Заперечуючи проти позову відповідач посилається на те, що ним на виконання умов та в межах ціни договору, відповідно до п.5.1, було сплачено за надані послуги з постачання електричної енергії грошові кошти у загальній сумі 601 065,39грн. Сума, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь утворилась внаслідок зміни ціни (тарифу) на електричну енергію з 01.12.2020, про яку позивач, в порушення п.13.4 та п.13.9 договору № 20/02-11 про постачання електричної енергії споживачу від 14.02.2020 належним чином не повідомив.

В обґрунтування своїх доводів позивач посилається на те, що він належним чином повідомив відповідача про зміну ціни на електричну енергію, що підтверджується копією листа № 11/25-02 від 25.11.2020, про що є його відмітка на копії листа.

Суд погоджується з доводами відповідача в цій частині та не приймає в якості доказу лист № 11/25-02 від 25.11.2020 щодо належного повідомлення відповідача про зміну ціни в грудні 2020 року, оскільки цим листом позивач, з посиланням на збільшення вартості електричної енергії в листопаді 2020 року в порівнянні з жовтнем 2020 року, повідомив відповідача про зміну ціни договору, яка збільшилась саме з 01.11.2020, в той час коли спірним є порядок повідомлення відповідача про підвищення тарифу електричної енергії, яке відбулося з 01.12.2020 на підставі Постанови НКРЕКП № 1998 від 04.11.2020.

Таким чином, лист № 11/25-02 від 25.11.2020 не стосується предмета спору у даній справі, а тому не є належним та допустимим доказом в розумінні положень ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому суд зазначає, що не зважаючи на не повідомлення позивачем відповідача про зміну ціни (тарифів) на електричну енергію, відповідач без будь-яких зауважень та заперечень підписав додаткову угоду № 4 від 16.12.2020, комерційну пропозицію та специфікацію в редакціях, запропонованих позивачем.

Підписуючи додаткову угоду № 4 від 16.12.2020 відповідач надав свою згоду на те, що дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини між сторонами з 01.12.2020 у відповідності до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, якою передбачено можливість сторін встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Що стосується заперечень відповідача стосовно того, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору.

За приписами ч.1 ст.637 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Дійсно, відповідно до ч.3 ст.632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Однак, відповідні зміни відбулись до моменту повного виконання договору (у середині грудня місяця).

Крім того, у п.13.11 договору сторони погодили, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більшу як на 10 відсотків у разі коливання цін такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Підвищення ціни було пов`язане із зростанням ціни на ринку електричної енергії, що було погоджено сторонами у договорі. Відповідно до Постанови НКРЕП № 1998 від 04.11.2020 з 01.12.2020 змінилась ціна на ринку електричної енергії в бік її збільшення.

Враховуючи зміну ціни на ринку електричної енергії з 01.12.2020 позивач, після закриття розрахункового періоду за листопад 2020 року, направив на адресу відповідача додаткову угоду до договору зі змінами щодо ціни електричної енергії та кількості одиниць товару, але без збільшення загальної суми договору, яка з боку відповідача була підписана без будь-яких зауважень та заперечень.

Відповідач не довів суду факт повного виконання договору щодо поставки електричної енергії в грудні 2020 року, оскільки електрична енергія поставляється позивачем протягом всього місяця, тоді як додаткова угода № 4 підписана сторонами 16.12.2020, договір № 20/02-11 про постачання електричної енергії споживачу від 14.02.2020 на час укладання додаткової угоди № 4 свою дію також не припинив.

Даний факт відповідачем не спростований, в матеріалах справи такі докази також відсутні.

Таким чином, заперечення відповідача є безпідставними, необґрунтованими, оскільки факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Факт постачання позивачем електричної енергії за спірним договором підтверджується відповідними додатками до договору електропостачання про розподіл електричної енергії, укладеного позивачем з Оператором системи розподілу Акціонерним товариством "Харківобленерго" про фактичні (звітні) обсяги купівлі електричної енергії Постачальником ТОВ "Спеценергогруп", у тому числі із розбивкою по площадках вимірювання групи "а" та групи "б", та фактичний

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту в грудні 2020 року електричну енергію в розмірі 25 402,23грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору суд покладає на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеценергогруп" (61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 10, код ЄДРПОУ 41319819) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеценергогруп" (61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 10, код ЄДРПОУ 41319819) - 25 402,23грн основного боргу, 2 270,00грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "29" жовтня 2021 р.

Суддя Т.А. Лавренюк