Постанова

від 20.10.2021 по справі 607/13539/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 607/13539/20

провадження № 61-1284св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти,

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 жовтня

2020 року у складі судді Позняка В. М. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року в складі колегії суддів: Костіва О. З., Міщія О. Я., Шевчук Г. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що постановою Тернопільського апеляційного суду від 16 травня 2019 року у справі № 607/19862/18 скасовано наказ відповідача від 03 серпня 2018 року № 165-к про її звільнення із займаної посади з 31 серпня 2018 року та поновлено на роботі на посаді методиста відділу дошкільної, початкової, спеціальної та інклюзивної освіти в Тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти з 01 вересня 2018 року. У період з 20 травня 2019 року до 11 вересня 2019 року відповідач прийняв: наказ від 20 травня 2019 року №108-к Про поновлення на роботі ОСОБА_1 та попередження про вивільнення у зв`язку з скороченням ; наказ від 15 липня 2019 року №155-к Про звільнення ОСОБА_1 ; наказ від 11 вересня 2019 року № 246-к Про внесення змін до наказу директора

ТОКІППО від 15.07.2019 № 155-к Про звільнення ОСОБА_1 .

30 березня 2020 року наказом Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти № 77-к скасовано наказ відповідача від

11 вересня 2019 року № 246-к Про внесення змін до наказу директора ТОКІППО від 15.07.2019 № 155-к Про звільнення ОСОБА_1 та наказ від 20 травня 2019 року № 108-к Про поновлення на роботі ОСОБА_1 та попередження про вивільнення у зв`язку з скороченням , яким позивача поновлено на роботі в інституті, у зв`язку із скасуванням постанови Тернопільського апеляційного суду від 16 травня 2019 року у справі № 607/19862/18,.

Вважала, що цей наказ прийнято із порушенням вимог закону, оскільки він підписаний не уповноваженою особою, відомості щодо якої не внесені до Єдиного державного реєстру як підписанта юридичної особи.

Зазначала, що поворот виконання рішення у немайновому спорі не допускається, а підставою для звільнення не може бути скасування в касаційному порядку рішення суду, яким її поновлено на роботі.

Враховуючи наведене ОСОБА_1 просила:

скасувати наказ Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти від 30 березня 2020 року № 77-к;

поновити її на посаді методиста відділу дошкільної, початкової, спеціальної та інклюзивної освіти Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти

стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 48 813,80 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від

26 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що постанову Тернопільського апеляційного суду від 16 травня 2019 року, на підставі якої позивача поновлено на посаді, скасовано постановою Верховного Суду від 04 березня 2020 року. Тому наказ Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти від 03 серпня 2018 року № 168-к про звільнення позивача з посади методиста відділу дошкільної, початкової, спеціальної та інклюзивної освіти є чинним.

Аргументи учасників справи

У січні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга, з урахуванням її уточнень, мотивована тим, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції є незаконними та необґрунтованими, ухвалені з порушенням норм матеріального права, за неповного з'ясуванням судом обставин, які мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм процесуального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Відсутність висновків Верховного Суду у правовідносинах, які є предметом цієї справи, стосуються питань щодо: правомірності укладення контракту із педагогічними працівниками станом на дату виникнення правовідносин між сторонами; відповідності законодавства України вимогам міжнародних правових актів у сфері укладення трудових контрактів, сфери їх застосування, вимог до форми та змісту, а також примату міжнародного права над положеннями національного законодавства; відсутності у трудовому законодавстві України такої підстави, як задоволення касаційної скарги, для звільнення працівника з посади. На думку позивача, на даний час відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування таких положень законодавчих актів: статті 54 Закону України Про освіту ; статей 21, 23, 39-1 КЗпП України; статей 36 КЗпП України, 444, 445 ЦПК України; частини другої статті 10 ЦПК України та статей 8-1, 21 КЗпП України.

Позивач зазначає, що відповідно до постанови Тернопільського апеляційного суду від 16 травня 2019 року у справі № 607/19862/18її поновлено на роботі на посаді методиста відділу дошкільної, початкової, спеціальної та інклюзивної освіти в Тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти з 01 вересня 2018 року та скасовано наказ навчального закладу від 03 серпня 2018 року № 165-к про її звільнення із займаної посади з

31 серпня 2018 року.

У період з 20 травня 2019 року до 11 вересня 2019 року відповідач прийняв наказ від 20 травня 2019 року№ 108-к Про поновлення на роботі ОСОБА_1 та попередження про вивільнення у зв'язку з скороченням ; наказ від 15 липня

2019 року №155-к Про звільнення ОСОБА_1 ; наказ від 11 вересня

2019 року№ 246-к Про внесення змін до наказу директора ТОКІППО від 15.07.2019 року .

30 березня 2020 року наказом відповідача № 77-К скасовано наказ від 11 вересня 2019 року № 246-к Про внесення змін до наказу директора ТОКІППО від 15.07.2019 року та наказ відповідача від 20 травня 2019 року № 108-к Про поновлення на роботі ОСОБА_1 та попередження про вивільнення у зв'язку з скороченням , у зв'язку з задоволенням Верховним Судом касаційної скарги Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти у справі № 607/19862/18.

Позивача звільнено за скороченням штату працівників, у зв 'язку з цим позивач звернулася до суду з позовною заявою, що є предметом оскарження у справі

№ 607/24551/19, вказана справа розглядається Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області. Під час розгляду зазначеної справи відповідач прийняв спірний наказ від 30 березня 2020 року № 77-к, а оскільки її розгляд розпочався по суті, а підготовче засідання закрито, тому оскаржувати цей наказ в межах даної справи позивач не мала можливості.

На думку позивача, наказ відповідача від 30 березня 2020 року № 77-к підписаний не уповноваженою особою - ОСОБА_2 , оскільки відомості про нього не включено до єдиного державного реєстру як підписанта чи керівника юридичної особи Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти , а директором навчального закладу є ОСОБА_3 .

Наказ Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти від 11 вересня 2019 року№ 246-к Про внесення змін до наказу директора ТОКІППО від 15.07.2019 року застосовано до трудових правовідносин, які вже припинені між працівником та роботодавцем. Фактично позивача звільнено у зв'язку із задоволенням Верховним Судом касаційної скарги відповідача у справі № 607/19862/18, а відповідач усупереч вимогам законодавства та судовій практиці застосував поворот виконання у немайновому спорі. Трудове законодавство не містить такої підстави, як задоволення касаційної скарги Верховним Судом, для звільнення працівника з посади. Більше того, трудовим законодавством України передбачено вичерпний перелік підстав для звільнення працівника, цей перелік розширенню не підлягає. Таким чином, позивач не може бути звільнений із займаної посади у зв 'язку із задоволенням касаційної скарги відповідача у іншій справі, тому наказ від 30 березня 2020 року № 77-К підлягає скасуванню, оскільки правових підстав для припинення трудових відносин немає.

З огляду на незаконне звільнення позивач просила стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 48 813,80 грн.

У квітні 2021 року від Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено про її безпідставність та необґрунтованість.

Відзив на касаційну скаргу мотивовано тим, що поновлення позивача на роботі обумовлювались необхідністю виконання вимог законодавства (частини шостої статті 235 КЗпП України) щодо обов'язковості негайного виконання рішення про поновлення на роботі звільненого працівника, а саме постанови Тернопільського апеляційного суду від 16 травня 2019 року. Надалі вказану постанову апеляційного суду скасовано постановою касаційного суду із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, яким встановлено, що звільнення позивача відбулося без порушення трудових прав позивача.

Наказом Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти від 30 березня 2020 року № 77-к скасовано наказ директора інституту від 20 травня 2019 року за №|08-к Про поновлення на роботі

ОСОБА_1 , а також скасовані накази виконуючого обов`язки директора інституту від 15 липня 2019 року №155-к та від 11 вересня 2019 року № 246-к Про звільнення ОСОБА_1 , залишено в дії попередній наказ від 03 серпня 2018 року №168-к Про звільнення ОСОБА_1 , який судом визнано законним.

Жодного наказу про поворот виконання рішення, яким би позивача була повторно звільнено з дати, яка зазначена у чинному наказі від 03 серпня 2018 року №168-к Про звільнення ОСОБА_1 , відповідач не приймав. Тому твердження позивача про застосування наказом повороту виконання рішення є безпідставним. Крім того, наказ Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти від 30 березня 2020 року № 77-к не є власне наказом про звільнення ОСОБА_1 , оскільки ним лише скасовано попередні накази. Тому, на переконання відповідача, цей наказ не підлягає оцінці на відповідність вимогам КЗпП України щодо дотримання відповідачем процедури звільнення.

У квітні 2021 року від ОСОБА_1 надійшла заява про врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 07 квітня 2021 року у справі

№ 607/24551/16 (провадження № 61-1267св21).

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції

в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 19 березня 2021 року вказано, що доводи касаційної скарги містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначено, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Крім того, наголошено, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що 01 вересня 2016 року між ОСОБА_1 та Тернопільським обласним комунальним інститутом післядипломної педагогічної освіти укладено строковий трудовий договір (контракт), згідно з яким позивача призначено на посаду методиста відділу дошкільної, початкової, спеціальної та інклюзивної освіти на строк з 01 вересня 2016 року до 31 серпня 2017 року. Надалі вказаний строк був продовжений до 31 серпня 2018 року.

03 серпня 2018 року Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти видав наказ № 168-к про звільнення ОСОБА_1 з посади методиста відділу дошкільної, початкової, спеціальної та інклюзивної освіти з 31 серпня 2018 року на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору (контракту).

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 січня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти про скасування наказу від 03 серпня 2018 року № 168-к про звільнення її з посади методиста відділу дошкільної, початкової, спеціальної та інклюзивної освіти і поновлення її на посаді з 01 вересня 2018 року відмовлено.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 16 травня 2019 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 січня 2019 року скасовано, поновлено ОСОБА_1 на посаді методиста відділу дошкільної, початкової, спеціальної та інклюзивної освіти Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти.

На виконання вказаної постанови апеляційного суду наказом Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти від

20 травня 2019 року за № 108-к позивача поновлено на посаді з 01 вересня

2018 року.

20 травня 2019 року ОСОБА_1 попереджено про наступне її звільнення у зв`язку із скороченням штату і чисельності працівників.

Згідно з наказом Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти від 15 липня 2019 року № 155-к ОСОБА_1 звільнено із займаної посади з 20 липня 2019 року на підставі пункту першого статті 40 КЗпП України.

Наказом виконуючого обов`язки директора Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти від 11 вересня

2019 року № 246-к, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_1 , внесено зміни до наказу від 15 липня 2019 року № 155-к, в якому датою звільнення позивача зазначено 11 вересня 2019 року.

Постановою Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 607/19862/18, постанову Тернопільського апеляційного суду від 16 травня 2019 року скасовано, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від

25 січня 2019 року залишено в силі.

Наказом Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти від 30 березня 2020 року № 77-к на виконання постанови Верховного Суду від 04 березня 2020 року скасовано наказ директора Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти від 20 травня 2019 року № 108-к Про поновлення на роботі

ОСОБА_1 , скасовані накази виконуючого обов`язки директора від 15 липня 2019 року №155-к та від 11 вересня 2019 року № 246-к Про звільнення

ОСОБА_1 .

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах (частина перша статті 239 КЗпП України).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах, зокрема, про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Виконання рішення суду про поновлення на роботі полягає у виданні роботодавцем відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі (частина друга статті 65 Закону України Про виконавче провадження ), після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частин першої - шостої статті 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він:

1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо скасовано рішення третейського суду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за вказаним рішенням.

Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем .

Встановивши, що судом касаційної інстанції скасована постанова суду апеляційної інстанції про задоволення позову щодо скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 та поновлення її на роботі і залишено в силі рішення суду першої інстанції, яким їй у вказаному позові відмовлено, суди дійшли обґрунтованого висновку про правомірність видання Тернопільським обласним комунальним інститутом післядипломної педагогічної освіти (роботодавцем) оспорюваного наказу від 30 березня 2020 року № 77-к в частині скасування наказу від 20 травня 2019 року № 108-к Про поновлення на роботі ОСОБА_1 та попередження про вивільнення у зв`язку з скороченням .

Також немає підстав для скасування наказу від 30 березня 2020 року № 77-к в частині скасування наказу від 11 вересня 2019 року № 246-к Про внесення змін до наказу директора ТОКІППО від 15.07.2019 № 155-к Про звільнення ОСОБА_1 , яким вдруге звільнено ОСОБА_1 з роботи, оскільки в цій частині оспорюваним наказом не порушуються права позивача.

ОСОБА_1 оспорюваним наказом не звільнялась з роботи, оскільки на час його видання (30 березня 2020 року) вона була звільнена з роботи за наказом від 15 липня 2019 року № 155-к.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що відповідач правомірно прийняв наказ від 30 березня 2020 року № 77-к, яким скасував наказ про поновлення працівника на роботі, а тому підстав для задоволення позовних вимог про скасування цього наказу та поновлення позивача на роботі немає.

Позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

є похідною, а враховуючи, що у задоволенні вимог про скасування наказу та поновлення на роботі позивачу відмовлено, така вимога задоволенню також не підлягає.

Аргумент позивача про те, що відповідач застосував поворот виконання рішення суду, є неприйнятним, оскільки відповідно до статті 444 ЦПК України вирішення питання про поворот виконання рішення суду здійснює суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову. При цьому, наказ відповідача від

30 березня 2020 року № 77-к, яким скасовано наказ про поновлення працівника на роботі, не є судовим рішенням про поворот виконання у розумінні статті 444 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги про те, що оспорюваний наказ підписаний не уповноваженою особою, відомості про які відсутні у реєстрі, а виконуючим обов`язки директора, є безпідставними, оскільки законодавством передбачено можливість у випадку відсутності керівника (відпустка, тимчасова непрацездатність, підвищення кваліфікації тощо) виконання його функцій заступником чи іншою уповноваженою особою.

Інші доводи, наведені на обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що в силу вимог частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що оскаржені рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду прийняті без додержання норм процесуального та матеріального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 жовтня 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. Крат Судді:Н. О. Антоненко І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. М. Русинчук